«215 погибших в Сирии россиян – страшная цифра. Её не озвучивают на федеральных телеканалах, поскольку тотчас начнет рассыпаться картинка хваленой путинской стабильности. И запахнет жареным человеческим мясом…»
«215 погибших в Сирии россиян – страшная цифра. Её не озвучивают на федеральных телеканалах, поскольку тотчас начнет рассыпаться картинка хваленой путинской стабильности. И запахнет жареным человеческим мясом…»@Sasha Sotnik – https://www.youtube.com/watch?v=R1tS0VlqdZo
В прямом эфире российского ТВ произошел скандальный инцидент, во время которого известный российский оппозиционный политик Никита Исаев рассказал неудобную правду для россиян, что мгновенно пытались пересечь ведущие постоянными перебиваниями.
Исаев рассказал правду о падении рубля и бегстве из России инвесторов, внезапно перебив пафосную картинку победоносной войны РФ в Сирии. Фрагмент эфира был опубликован в Интернете и вызвал жаркие споры в Сети.
Взяв слово, Исаев заявил, что в свое время СССР мог создать на ТВ еще более мощную картинку победоносной советской армии, однако спустя всего 10 лет после масштабных маневров 1981 года СССР развалился и прекратил существование.
Исаев заявляет намекнул, что аналогичная судьба может ждать уже Россию. На фоне победоносных заявлений российской власти экономика России продолжает падать, что выражается в девальвация рубля и бегстве инвесторов из России.
При этом пользователи соцсетей возмущены поведением гостей в студии, которые хлопали каждый раз, когда российские пропагандисты пытались перебивать эксперта за неудобную правду.
Начальница поезда “Ковель-Москва” во время его движения со скандалом вытолкала одного из пассажиров из вагона.
Об этом на своей странице в Facebook сообщила очевидец инцидента Людмила Сафронова. Она уточнила, что это произошло 30 сентября. “Так продолжаться не может!” – написано в посте.
Как рассказала Сафронова, ссора началась в результате того, что из-за неисправности техники на железнодорожной станции Кривин кассир не смогла распечатать билеты, заказанные пассажирами через интернет. Кассир лично предупредила об этом начальницу поезда, однако та позволила сесть на свое место лишь одному человеку.
“На ступеньках при открытых дверях стоял пассажир, которого начальник поезда выталкивала ногой. Все остальные пассажиры, которых также не пустили в поезд, начали бежать возле вагона и подавать сигналы остановки. В конце концов начальник поезда вытолкнула пассажира, слава богу, тот не упал под поезд, который был в движении”, – написала Сафронова.
Звертаюсь до керівництва Укрзалізниці!!!!https://m.facebook.com/JSCUkrzaliznytsia/Закон для них не писаний!!!Випхати людину під час руху поїзда для працівників Укрзалізниці виявилось нормою.Сьогодні (30.09.18 о 15:04) начальник поїзда 078 ЛЦ сполученням Ковель-Москва, б’ючи випихала пасажира з потягу який рухався, пошкодила особисті речі пасажира та мало не лишила його життя, а причина банальна, через несправність техніки на залізничній станції Кривин, касир не змогла роздрукувати білети які пасажири замовили через інтернет, касир особисто підійшла до керівника потягу і пояснила в чому причина, після чого керівник потягу пропустивши чомусь лише одну людину більше нікому зайти не дозволила, та подала сигнал який дозволив потягу рухатись та набирати швидкість і це в той час коли на сходах з відкритими дверима стояв пасажир якого керівник потягу випихав ногою, всі інші пасажири яких також не пустили в поїзд, почали бігти біля потягу та подавати сигнали зупинки, в кінці кінців начальник потягу випхала пасажира,який Дякувати Богу не впав під поїзд який був в русі.Ми вже звернулися на гарячу лінію Укрзалізниці та обов'язково надішлемо письмову скаргу, та нажаль це не єдиний випадок і ми хочемо щоб нас почули, а винні були покарані, бо людське життя це найбільша цінність.Максимальний репост, так продовжуватись не може!!!!
Россия может устроить массивные авиационные нападения на Украину как следующий шаг агрессии.
Об этом заявил президент Украины Петр Порошенко в интервью телеканалу CNN. Он добавил, что учитывая угрозу, Украина ищет возможности приобрести противовоздушную защитную систему.
“Путин и Россия должны понимать, какую высокую цену они будут платить в случае принятия решения о пересечении еще одной красной линии и атаки моей территории”, – подчеркнул Порошенко.
Он отметил важность передачи США Украине “Джавелинов” и патрульных кораблей.
“Это поможет нам решить другую проблему, а именно намерение России оккупировать Азовское море”, – сказал Порошенко.
Вирок, що вступив у законну силу – це особливий документ. Всі дані, які викладені у такому рішенні суду щодо обвинуваченої особи, отримують статус встановленого факту. Окрім того, надається юридична оцінка подіям та обставинам скоєння злочину, яка “легалізується” вироком у юридичному полі.
На дані з вироку можна посилатись як на факт, встановлений судом, у публікаціях, позовах, свідченнях, використовувати у розслідуваннях та судових розглядах, підручниках, спиратись як на доказ у міжнародних судах тощо. Зрештою, з такого рішення суду можна дізнатись багато подробиць про обставини злочину і супутні події, які не озвучуються на етапі слідства через таємницю.
3-го вересня Дарницький районний суд Києва затвердив угоду обвинувачення зі спільником Юрія Крисіна – Сергєм Чемесом – і оголосив йому вирок. Рішення стосувалось участі Чемеса у двох епізодах: викрадення і катування у січні 2014 року перехожого, якого викрадачі прийняли за “майданівця”, та нападу на журналіста В’ячеслава Веремія 18 лютого 2014 року поблизу Майдану, внаслідок якого останній загинув.
Юрій Крисін та Сергій Чемес
За даними INSIDER, потерпілі, держобвинувачення та підсудний не збираються подавати апеляцію на цей вирок – самого Чемеса влаштовує отриманий строк (3 роки і 3 місяці), а прокурорів та потерпілих – його системні свідчення проти спільників, які обвинувачення планує використати у низці судових процесів.
Якщо апеляційних заяв до 3 жовтня 2018 не буде, вирок вступить в законну силу. Під заголовком “суд встановив” у документі йдеться про наступне.
Як організовували тітушок
Заходи для протидії протестувальникам, у тому числі насильницькі, почали організовувати вже з 27 листопада 2013 року. Їх організаторами були як конкретні, залегендовані у вироку, громадяни, щодо яких триває слідство, так і невстановлені особи.
Ймовірно, найцентральніша фігура у цій групі – це “особа 1” – Олексій Чеботарьов, також до її ядра належать Роман Щинкін (“особа 3”) та Олександр Волков (“особа 6”), роль яких часто виглядала як “управління спецопераціями”, у тому числі на місці подій. Відповідність осіб до реальних імен легко встановити, співставивши опис і дані про “осіб” з вироку та даних з обвинувального акту та допитів, які наводились на відкритих судових засіданнях*.
Заходи щодо протестувальників мали у тому числі форму насильницьких дій. Зборам та мітингам незаконно перешкоджали, а групи громадян для участі у протидії протестувальникам залучались за грошову винагороду.
Участь “Оплоту” у заходах тітушок
Наприкінці листопаду 2013 до організованої протидії протестувальникам долучається Євген Жилін зі своїм “Оплотом”. Він фігурує у вироку як “особа 2”, але безпомилково вгадується за регаліями, у тому числі, як керівник організації “Оплот” та однойменного бійцівського клубу.
У документі вказано, що з грудня 2013-го по лютий 2014-го Жилін особисто та через своїх довірених осіб залучав охочих до участі в незаконних, у тому числі насильницьких, заходах щодо протестувальників.
Серед залучених були учасники боїв, які організовував клуб “Оплот”, студенти харківських ВНЗ з Закавказзя та інші особи. Періодично відбувались виїзди з Харкова до Києва груп, набраних з такого контингенту.
Євген Жилін
Жилін – колишній працівник міліції, після публікації про якого зник журналіст Климентьєв, а потім і свідок зникнення журналіста.
Пізніше керівник донецького осередку “Оплоту” – Олександр Захарченко стане одним з публічних керівників колабораціоністської “адміністрації” на окупованих територіях Донеччини. Його підірвуть в кафе “Сепар” 31 серпня 2018 року.
Донецький ссередок стане ядром для воєнізованого формування – спочатку батальйону, а потім і бригади “Оплот” терористичної організації “ДНР”.
У 2014 році бійців “Оплоту” будуть ідентифіковувати при захопленні адмінбудівель Харкова, Донецька, серед бойовиків Слов’янська та під час інших диверсійних заходів, з яких почалась війна на Сході України.
Самого Жиліна застрелили у 2016 році в Росії у придорожному кафе “Вєтєрок”. Він там був разом зі своїм охоронцем Андрієм Козаром, теж колишнім міліціонером, який був у розшуку за підозрою у вбивстві Климентьєва. Частина підлеглих Жиліна – досі у Харкові. Ті, кого було подано в розшук, втекли переважно до РФ і на окуповані території.
Січень 2014: планували закрити в’їзд до Києва і масові викрадення
На початку січня 2014 до “особи 4”, в якій за сукупністю ознак можна впізнати Юрія Крисіна, надійшло замовлення від одного з організаторів протидії “майданівцям” на “якомога більшу кількість людей” для незаконної протидії акціям протесту. Передбачалось грошове винагородження.
Крисін погодився, але, оскільки від’їжджав на відпочинок, доручив спілкування та співпрацю з замовником двом своїм підлеглим: Сергію Чемесу та “особі 5”, в якій за описом легко вгадується Павло Бялай. Останній – фігурант “справ тітушок” з найближчого оточення Крисіна.
Сам Крисін брав участь у заходах у цей період з-за кордону дистанційно, телефоном. Комунікацію вів як з організаторами протидії “майданівцям”, так і зі своїми підлеглими – Чемесом та Бялаєм.
Починаючи з 19 січня 2014 один з таких “організаторів протидії”, “особа 3”, [тобто Роман Щинкін – Авт] комунікував також напряму з Чемесом.
20-21 січня Щинкін озвучив Чемесу нову задачу – “тітушководи” шукали 400 охочих, аби перешкоджати в’їзду учасників акцій протесту до Києва. Планувалось не допускати у місто автобуси з протестувальниками, і навіть затримувати їх, вивозити у наперед визначені місця, незаконно позбавляти волі.
Розподіл ролей та повноважень у січні 2014 груп тітушок та їх керівників, причетних до викрадення Іваненка та безладах на Петрівці
У ці ж дати в офісі кримінальників на тихій подільській вуличці навпроти вікон Могилянки відбулись наради – старші “організатори” кримінальників викликали “десятників” Чемеса з Бялаєм на килим. Серед старших був Олександр Волков, обвинувачений у організації викраденні Юрія Вербицького та Ігоря Луценка. У офісі Чемесу та Бялаю висловили невдоволення тим, що в ніч з 20 на 21 січня поставлену задачу з протидії в’їзду протестувальників до міста та їх викрадення виконано не було. Вказівки з протидії “майданівцям” на цій нараді було продубльовано.
Весь цей час Чемес телефоном повідомляв Юрію Крисіну, якого вважав за свого керівника та роботодавця, про всі вимоги організаторів тітушок. Крисін, у свою чергу, і сам був з організаторами на телефонному зв’язку, а Чемесу наказував виконувати поставлені тітушководами завдання і обіцяв за це гроші. Дзвінки всіх дійових осіб одне одному зафіксовані слідством. Обвинувачення трактує такі дії Крисіна як пособництво у викраденні людини – адже він надав для цього своїх підлеглих, а також умовляв та підкуповував їх для виконання цього злочину.
Січень 2014: підсилення “Оплотом” Жиліна міліції
Увечері 20 січня одна з груп, які у Харкові для протидії протестувальникам організував “Оплот” Жиліна, виїхала до Києва. Усього було близько ста осіб на трьох автобусах. Виїзд був узгоджений з головними організаторами тітушко-заходів Олексієм Чеботарьовим, а сам Жилін вирушив навздогін своєму ескадрону вранці 21 січня для координації дій тітушок на місці та особистої участі у злочинах.
“Після вчорашніх подій їдемо до Києва допомогати “Беркуту”, – сказав Жилін представникам “Вєстєй” 20 січня увечері. Зранку 21 січня новина вийшла на сайті.
Перед виїздом у приміщенні бійцівського клубу “Оплот” відбувся інструктаж старших груп, яких Жилін призначив з числа своїх підлеглих – Антона Харченка, Олексія Руденка і Таваккула Рагімова. Перші двоє – підозрювані в окремому (виділеному) провадженні. Щодо Рагімова слідство завершено і обвинувальний акт передано до суду.
Рагімова, який під час подій був сержантом міліції, суддя Печерського суду Катерина Середа у липні 2015 року випустила з-під варти на “нічний” домашній арешт, після чого Рагімов втік. До самого моменту втечі він лишався слідчим у Дзержинському відділку міліції Харкова. Слідчим він став уже після Майдану. У відповідному розділі сайту МВС є дані про розшук усіх трьох керівників груп “Оплоту” на цьому виїзді, при цьому в оголошенні про розшук екс-міліціонера Рагімова відсутнє його фото, хоча навіть в Інтернеті знайти його не проблема.
Зокрема на інструктажі йшлось про наступне:
Жилін повідомив про можливість застосування фізичної сили до протестувальників;
Затриманих майданівців наказав передавати міліції;
Поставив задачу “сприяти” силовикам у незаконних затриманнях автобусів з протестувальниками на в’їзді до Києва;
Виявляти такі автобуси повинні були самі тітушки, чергуючи на в’їздах до Києва.
Приміщення, де, за даними документу, відбувався інструктаж “оплотівців” у Харкові
Додатково зміст інструктажу підтверджує інтерв’ю самого Жиліна виданню Коммерсант.ру у той період: “Ми спричинимо їм ці тілесні ушкодження. Страх повинен поселитись у них в душі”. “Якщо в ході затримання ви намагаєтесь ударити того, хто вас затримує, палкою, то вас можна убити і з це нічого не буде”. “Я пояснюю своїм співробітникам: ви можете в ході затримання вибити око, відламати одну ногу, одну руку і за це вам нічого не буде”
Частині учасників поїздки Жилін за допомогою Тамари Ільїної роздав палиці, бити, “балаклави” та пластикові хомути-затяжки, які планувалось використовувати замість кайданок для затриманих.
Пізніше Тамара під час заворушень у Харкові навесні 2014 телефонуватиме раднику президента РФ Владіміра Путіна – Сєргєю Глазьєву, аби уточнити “смєту на людєй”, про яку, за її словами, Жилін домовлявся з Глазьєвим. Розмова відбувалась з нагоди штурму Харківської ОДА, яку захопив “Оплот” за вказівкою Глазьєва, аби проголосити “київську владу” нелегітимною і закликати на допомогу Росію. Після розгрому “Оплоту” і втечі його керівників з України, на окупованих територіях Донецької області Тамара керуватиме мережею магазинів, поставки в які здійснювались у тому числі машинами “гумконвою”, по суті будучи контрабандою.
На аудіо, за твердженням Генпрокуратури, з 7:26 – дзвінок Ільїної до Глазьєва
Серед учасників поїздки “Оплоту” до Києва були у тому числі громадяни Азербайджану Тагіров та Ісламлі, які вже отримали вирок за ці події (Ісламлі – умовний, Тагіров – реальні 4 роки). Також серед присутніх був і Гнат “Топаз” Кромський, учасник захоплення адмінбудівель проросійськими силами у Харкові навесні 2014 року, засуджений на 8 років позбавлення волі.
Чергування тітушок на в’їздах до Києва
21 січня вранці автобуси з тітушками прибули до Києва. Весь час до вечора вони переміщувались територією міста, а також близько 6 годин чергували на в’їздах до Києва. За наказом Жиліна вони повинні були виявляти автобуси з протестувальниками та сприяти міліції у незаконному недопущенні їх до Києва.
Чергування автобусів тітушок 21 січня відбувались прямо на постах Дорожньо-патрульної служби, зокрема на посту на виїзді на Вишгород, посту “Гостомель” на Варшавській трасі та на посту на виїзді в напрямку Одеси.
Увечері всі автобуси отримали вказівку їхати на метро “Петрівка”. Метою була операція з викрадення протестувальників, їх подальше незаконне утримання, катування та отримання даних про нібито фінансування протестного руху. Основа роль в операції відводилась групам Антона Харченка та Таваккула Рагімова, з огляду на їх персональний склад з числа бійців клубу “Оплот”.
Підготовка викрадень “майданівців”
Жилін розробив план операції, дізнавшись про зіткнення майданівців з тітушками напередодні. За його задумом, групи тітушок повинні були спровокувати конфлікт з окремими протестувальниками у віддаленому від Майдану районі переважаючими силами, аби ті викликали на підмогу “Автомайдан”. На останніх планували напасти з підручними засобами, побити, кількох викрасти і вивезти у обумовлене місце для “обробки”. Обирати жертв для провокації конфлікту планували візуально визначаючи належність до майданіців – за національною атрибутикою на одязі.
Для утримання в полоні викрадених було вирішено відвезти у лісосмугу поблизу метро “Бориспільська”. Перед початком операції, увечері 21 січня, у запланованому місці утримання невідомі розгорнули наметовий табір. За півгодини до цього на місце таборування прибув Чемес. Крисіним та старшими тітушководами його було призначено забезпечити охорону наметів, аби в подальшому викрадені протестувальники не могли втекти, а ніхто сторонній не мав шансів потрапити на територію, де повинні були утримуватись полонені.
До охорони Чемес залучив своїх знайомих, зокрема, Чередника, якому заплатив 500 доларів, та його підлеглих. Чередник разом з особою на прізвище Нечунаєв швидко набрали охочих працювати. У вироку згадується один з рядових охоронців – А. Е. Хачатрян. Вражає сума, за яку рядові виконавці брали участь у серйозному злочині – той самий Хачатрян отримав за охорону наметів з викраденими людьми 800 грн. Він перебував біля наметів до ранку 22 січня і у свою чергу, “підписав” на пособництво викраденню людей своїх знайомих, у тому числі пізніше засудженого Сєрова.
Додатково у наметовий табір були доставлені палиці, які Череднику видали в офісі на Подолі, в якому раніше проходили наради організатори нападів на тітушок.
Організувавши охорону наметів, після 21:30 Чемес поїхав на КПП на Житомирській трасі. Туди ж за ним поїхав і Чередник.
Хронологія підготовки викрадень
Бійка, пограбування та викрадення на “Петрівці”
Один з автобусів “Оплоту” під керівництвом Антона Харченка прибув на Петрівку після вказівки Жиліна о 19:18. За півтори години туди дісталась і група Тагірова на своєму автобусі. За півгодини до них приєднався третій автобус під керівництвом Руденка. Весь цей час вони координували свої дії телефоном з одне одним, а також Жиліним та Тамарою Ільїною.
Після 21:30 тітушки ідентифікують на “Петрівці” за атрибутикою як учасника акції протесту перехожого, і починають провокувати його на конфлікт. Він викликає на допомогу “Автомайдан”, повідомляючи про присутність автобусів з тітушками поблизу станції метро. Близько 22:00 години на місце прибули “автомайданівці” і заблокували “оплотівські” автобуси. Останні тільки цього й чекали. Група тітушок Харченка, вдягнувши білі балаклави, висипала з автобусу з кийками і напала на “автомайданівців” та інших людей, які знаходились на місці події.
За даними, які встановив Оболонський суд, розглядаючи справу тітушок Тагірова та Ісламлі, нападники не тільки били людей, у тому числі лежачих, заштовханих під автобус, а й відкрито, застосовуючи насильство, грабували їх – так, у Владислава Дулапчія забрали телефон та гроші.
В розпал побоїща керівники тітушкогруп Харченко, Руденко, Рагімов, а також їх підлеглі Тагіров та Фатуллаєв увірвались в вестибюль метро, де помітили перехожого, якого помилково сприйняли за “автомайданівця”. Ним виявився Владислав Іваненко. Його побили та силоміць затягнули в автобус групи Харченка. Жилін керував діями тітушок телефоном, зв’язуючись з Харченком та Рагімовим. Ті транслювали вказівки патрона оточуючим.
Викраденого Іваненка посадили на заднє сидіння автобусу, по боках його утримували тітушки Фатуллаєв та Тагіров. Вони, а також Рагімов та Харченко, били його впродовж майже двох годин, вимагаючи у нього зізнання, що він брав участь в протестах на Майдані.
У цей час відбувається низка передзвонів між Чеботарьовим, Щинкіним, Жиліним, невстановленою особою та Чемесом. Останнього повідомляють про викрадення, і він їде назустріч автобусам тітушок на виїзд з Києва до Вишгорода. Зустрівшись з ними приблизно о 22:40, він поїхав на КПП на Житомирській трасі, а тітушки катали Іваненка по Вишгороду та Києву ще більше години. У цей час охорона наметового табору на “Бориспольській” методом горизонтальних зв’язків поповнювала свої ряди. Так, охоронець Хачатрян подзвонив своєму знайомому Сєрову і запропонував взяти участь у злочині, і трохи більш ніж за годину той прибув на місце.
Викрадення та катування Владислава Іваненка
Катування в таборі на “Бориспільській”
Зрештою, о 23:50 до наметового табору привозять побитого викраденого Іваненка і передають в руки Євгену Жиліну, його підлеглому Руденку (старшому другої групи тітушок), охоронцю Хачатряну та іншим. Сам Жилін прибув у табір незадовго до цього. Протягом наступних півтори годин він особисто бере участь в катуванні полоненого Іваненка. Від нього вимагали визнати участь в акціях протесту на Майдані, а також дати дані про “організаторів” та “фінансування” протестів.
Близько півночі до табору повертаються Чередник з Чемесом. Останній перебуває поруч з наметом і навіть самим потерпілим Іваненком під час катувань, охороняючи його від втечі. В цьому також беруть участь Чередник, Хачатрян, Сєров та інші невстановлені “охоронці”. Іваненко не міг вільно переміщатись, діяти на свій розсуд та покинути табір, тобто був по суті полоненим. На допомогу йому також не міг ніхто прийти, оскільки периметр табору охороняли від сторонніх. Чемес також з телефона полоненого телефонує його дружині, аби отримати інформацію про те, чи брав він участь в акціях протесту на Майдані Незалежності.
Зрештою, зрозумівши, що полонений – справді випадковий перехожий, його, як не дивно, відпускають. Побитий, в стані шоку, він пішки і ловлячи машини, дістається додому. У прокуратурі кажуть, що є кілька осіб серед тітушок, кожен з яких каже про себе, що саме він допоміг вийти з табору і попрямувати додому Іваненку.
Оплата за послуги
22 січня до Києва повертається з-за кордону Крисін. Зустрічається з Чеботарьовим об 11:27 поблизу Києво-Печерської Лаври та отримує 200 тисяч доларів за послуги свого угруповання. 15 з них невдовзі передає Чемесу. Останній з своєї “долі” видає 500 доларів Череднику як організатору групи охорони наметовог табору та невстановлену суму на виплату охоронцям. Охоронці на кшталт Сєрова та Хачатряна отримують по 800 гривень.
Оплата за викрадення – у грошах та роках позбавлення волі
Більшість фігурантів усіх рівнів з цього вироку у подальшому братиме участь у інших побиттях, викраденнях та вбивствах майданівців. Деякі протестувальники називатимуть їх “ескадронами смерті”. Як готувались смертельні напади на майданівців 18 лютого, читайте у наступній частині матеріалу.
*Курсивом у матеріалі подано дані з інших відкритих джерел та інформацію автора матеріалу
В начале 2018 года в Нидерландах были задержаны два российских шпиона, которые направлялись в Швейцарию и намеревались заполучить данные лаборатории в швейцарском Шпице.
Известно, что россияне ехали в Швейцарию за секретными данными из лаборатории в Шпице, которая, среди прочего, помогает с расследованием химатак в Сирии и отравлением экс-шпиона ГРУ Сергея Скрипаля в Англии. Известно, что у россиян при себе было спецоборудование для проникновения в компьютерные сети.
Как отмечается в швейцарской прессе, речь идет о лаборатории радиологического и химико-бактериологического анализа Labor Spiez, находящейся в подчинении швейцарского министерства обороны.
Надо отметить, что Швейцария в последние годы стала объектом интереса со стороны российских шпионов. Но если ранее Федеральная разведывательная служба сообщала о внутренних атаках на «различные международные спортивные федерации», в том числе на Международный олимпийский комитет в Лозанне, то после отравления в британском Солсбери Сергея и Юлии Скрипалей специфический интерес российских спецслужб сосредоточился именно на этой лаборатории Labor Spiez. По данным швейцарского издания Blick, лаборатория в кантоне Берн уже неоднократно была целью для российских хакерских атак. Так, хакеры из группы Sandworm, связанной с российским правительством, представлялись членами организационного комитета лаборатории и распространили документ с инструкциями о предстоящей конференции по химическому оружию, запланированной на сентябрь. Документ в формате Word содержал информацию о конференции, в файл также была встроена вредоносная программа. Киберпреступники воспользовались фейковым адресом и нацелились на экспертов по химическому оружию, приглашенных на конференцию. К счастью, профессионально сработали специалисты Федерального управления гражданской защиты Швейцарии, которые своевременно выявили фальсификацию и немедленно проинформировали об опасности участников конференции. В результате, как утверждает Курт Мюнгер из Федерального управления гражданской защиты, хакерский взлом вызвал ограниченный вред и утечки информации из лаборатории удалось избежать. Безусловно, активность российской разведки связана с проводимыми в швейцарской лаборатории исследованиями вещества «Новичок», которым были отравлены Скрипали. Британские власти утверждают, что в обоих случаях применялось одно и тоже отравляющее вещество — а именно российский «Новичок». Москве сейчас жизненно важно доказать свою непричастность к отравлению как Скрипалей так и британской пары в Эймсбери, которое произошло спустя четыре месяца. Вся мощь российской пропаганды теперь направлена на то, чтобы перед мировым сообществом представить отравление Новичком заранее спланированным антироссийским заговором, направленным на эскалацию международной обстановки и подрыв авторитета России.
Поэтому, объективные результаты лабораторных анализов отравляющего вещества приобретают решающее значение для подтверждения британской версии преступления и, соответственно, представляют главную опасность для Путина. Ведь предварительные результаты британских экспертов уже подтвердили, что нервный агент, применяемый против пары в Эймсбери, был того же сорта, что и токсин, применяемый против Скрипаля, но неясно, было ли вещество получено из той же партии. Ясно, что в стремлении опровергнуть обвинения британской стороны, Россия пойдет на крайние меры. Попытки повлиять на результаты исследований в швейцарской лаборатории лишь подтверждают это.
Активность российских шпионов вызвала бурную реакцию швейцарских властей, пока больше на дипломатическом уровне. Министерство иностранных дел Швейцарии в этом году уже трижды вызвало посла России в Берне, чтобы выразить обеспокоенность по поводу подозрительных операций, направленных на расположенные в Швейцарии организации, включая лабораторию, которая используется для испытания химического оружия. «Швейцарский департамент иностранных дел призвал Россию немедленно прекратить незаконную деятельность на швейцарской земле или против швейцарских объектов», – говорится в заявлении МИД. Конечно, вряд ли это умерит пыл российских шпионов, на кону стоит слишком много. В посольстве РФ в Швейцарии, комментируя публикации в NRC Handelsblad и Tages Anzeiger, ожидаемо заявили, что российской стороне ничего не известно об этом инциденте. Кроме того, в агентстве «Интерфакс» предположил, что совместное расследование швейцарских и нидерландских журналистов является «очередным витком антироссийской кампании».
В другом недавнем резонансном происшествии 21 сентября, когда службой безопасности Норвегии в аэропорту Осло был задержан российский чиновник Михаил Бочкарёв, которого подозревают в незаконной разведывательной деятельности в отношении данных, составляющих государственную тайну, российский МИД мгновенно обвинил норвежские власти в «шпиономании» и пригрозил «последствиями».
Радует одно, что участившиеся в последнее время случаи разоблачения российских шпионов на Западе свидетельствуют или о беспрецедентном падении их профессионализма или, наоборот, о возросшем опыте западных спецслужб, которые наконец-то научились давать россиянам достойный отпор и не собираются закрывать глаза на беспредел России в деле Скрипалей.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
За три года участия в военном конфликте на стороне диктатора Башара Асада, Россия потеряла 16 единиц авиации и сотни людей убитыми.
Украинский военнослужащий Анатолий Штефан (позывной “Штирлиц”) опубликоал в своем блоге свежие данные, касающиеся потерь российских военных на территории Сирии, сообщает “Диалог.UA”.
За три года участия в войне на стороне сил Башара Асада, российская армия потеряла 16 единиц военной техники ВВС, пишет Штефан. Причем, потери самолетов и вертолетов распределились равномерно – восемь на восемь.
При этом, аналогичные данные, но без подробного описания класса уничтоженной техники, были озвучены членом комитета по обороне и безопасносте Совфеда России Бондаревым, который сообщил о 112 погибших военных в ходе операции. Интересно, что половина из этого количества была уничтожена именно в результате авиакатастроф. Точное число наемников, ликвидированных в САР, Бондарев не назвал, хотя по данным экспертов, речь идет о сотнях погибших.
Пользователей социальных сетей потрясло интервью известного боксера Александра Усика, в котором он отказался прямо отвечать на вопрос о принадлежности Крыма.
Украинцы возмущены тем, что в попытке улизнуть от сложного вопроса Усик довел статус Крыма до “божественного”.
Отвечая на вопрос журналиста Дмитрия Гордона в вечернем интервью о возвращении Крыма в состав Украины, боксер ответил: “Все зависит от народа и от воли Господней… Я стараюсь об этом не думать, потому что мысли заводят куда-то далеко обычно”.
При этом постоянные попытки Усика уйти от прямого ответа на важный и принципиальный для украинцев вопрос вызвали возмущение в Сети – пользователи обвиняют боксера в попытке усидеть на двух стульях в то время, как в его родной стране продолжается война, развязанная Россией больше 4 лет назад.
В процессе борьбы Московского патриархата против Константинопольского из-за предоставления автокефалии Киеву выяснилось, что Русская православная церковь сама не имеет автономного статуса.
Об этом рассказал российский публицист Александр Невзоров в эфире телеканала ATR.
«Как это получилось, я подозреваю, что [патриарх Кирилл] Гундяев и сам не знал этого пикантного факта и теперь скандалище уже будет не удержать в берегах и русле. Потому что да, действительно, Константинополь в свое время не предоставлял России право называться патриархией. Он как-то тихо с этим смирился, поскольку были сложные времена. И вот эта важнейшая формальность не была выполнена», – пояснил публицист.
Невзоров отметил, что этот факт всплыл на фоне претензий Москвы на контроль над украинской церковью. «Создалась совершенно дикая ситуация, когда в коммунальной квартире на общей сходке жильцов тот, кто орал громче всех, требуя запретить посещать туалеты и вывернуть кому-то лампочки, вдруг, как выяснилось, сам не имеет в этой квартире никакой прописки», – подчеркнул он.
По мнению публициста, новые факты разворачивают ситуацию в обратную сторону. «Сейчас по факту Русская православная церковь, РПЦ, находится в весьма и весьма скандальной ситуации, когда вдруг выясняется, что Украинская митрополия гораздо старше. И что РПЦшным деятелям, а также всем воцерковленышам, верующим придется не только каким-то образом примириться с тем, что в Украине церковь более авторитетная, древняя, старшая и полномочная, но и еще выстраивать с ней отношения не сверху, а снизу», – подытожил Невзоров.
19 апреля Верховная Рада Украины проголосовала за постановление об обращении президента к вселенскому патриарху Варфоломею с просьбой предоставить томос об автокефалии православной церкви в Украине. 22 апреля президент Петр Порошенко сообщил, что Вселенский патриархат приступил к рассмотрению этого вопроса.
2 сентября Архиерейский собор принял решение, что Константинопольский патриархат может предоставлять автокефалию без согласований с другими церквями.
7 сентября в рамках подготовки к предоставлению автокефалии православной церкви в Украине Вселенский патриархат назначил своими экзархами в Киеве архиепископа Даниила Памфилийского из США и епископа Илариона Эдмонтонского из Канады. Действия константинопольского патриарха Варфоломея по назначению представителей в Украине в РПЦ расценили как «грубое вторжение» на свою каноническую территорию и пообещали, что они «не останутся без ответа».
14 сентября на внеочередном заседании Синод Русской православной церкви принял решение прекратить участие РПЦ в структурах, связанных с Константинопольским патриархатом. Синод также решил приостановить совместное служение представителей РПЦ с иерархами Константинопольского патриархата и запретить во время богослужений упоминание Вселенского патриарха Варфоломея.
17 сентября экзархи в Киеве подтвердили, что процесс предоставления автокефалии православной церкви в Украине начался. 25 сентября УПЦ МП по итогам заседания Синода церкви потребовала, чтобы назначенные Вселенским патриархатом экзархи покинули Украину.
Иерарх Константинопольского патриархата архиепископ Телмисский Иов (Геча) заявил, что УПЦ МП не имеет права требовать, чтобы экзархи Вселенского патриархата покинули Украину, поскольку «не является самостоятельной единицей в ведении диалога».
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
