Статті

Прекрасная новость! В Великобританию была доставлена первая партия американского сланцевого газа, передает сегодня авторитетное издание Financial Times.

 

Нагруженный 27,5 тысяч кубических метров газа танкер пришвартовался в Грейнджмуте в Шотландии. Сообщается, что топливо американского производства планирует использовать в нефтехимическом производстве компания Ineos.

Представители компании назвали данное событие признаком открытия «виртуального трубопровода» через Атлантику, который позволит получить для страны новый источник энергетических поставок.

Естественно, в Москве от этой новости скрежещут зубами. А Соединенные Штаты сделали очередной шаг по выдавливанию России (фашистское государство, признанное 27.01.15 Верховной Радой страной-агрессором) с мировых рынков. 
 
Напомню, США впервые начали экспортировать свой газ в феврале, тогда компания Cheniere Energy осуществила первые поставки в Бразилию. В апреле США отправили первую партию сжиженного природного газа (СПГ) в Европу.

В мае текущего года немецкое издание Die Welt поведало про прибытие первого корабля с газом из США в Европу и указало, что это – предвестник краха России.

Также в мае вышел доклад независимого Информационного управления при министерстве энергетики США, согласно которому в ближайшие 25 лет добыча газа в США увеличится в полтора раза и достигнет почти 1 трлн кубометров в год.

В июле США впервые начали поставлять СПГ на Ближний Восток — в Кувейт и ОАЭ. А в августе первую партию СПГ из США принял Китай.

 

Экономика от Пророка

 

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

На России значительно увеличилось количество кадровых военных, которые не желают быть соучастниками военных преступлений. Российские военные открыто отказываются продолжать участие в боевых действиях на временно оккупированных территориях востока Украины. Об этом сообщило Главное управление разведки МО Украины на своей странице в Facebook, передает Сегодня.

“26 сентября в оккупированный российско-террористическими войсками Донецк прибыло подразделение Управления охраны и конвоирования Федеральной службы исполнения наказаний РФ с целью сопровождения около 25 кадровых военнослужащих, которые отказались принимать участие в боевых действиях на временно оккупированных территориях Востока Украины и находились на должностях командного состава и технических специалистов”, – рассказали в разведке.

В силовом ведомстве Украины подчеркнули, что основная причина конвоирования “отказников” – исключение возможности вывоза на территорию России любых документов и других свидетельств, которые могут быть использованы в международных судах в качестве доказательств фактического участия военнослужащего в необъявленной войне.

 

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Скандальный российский артист, поддерживающий агрессию РФ на Донбассе, сделал весьма неожиданное заявление об аннексированном Крыме. Как информирует replyua.net со ссылкой на Zabmedia, Иосиф Кобзон считает оккупированный Крым «непосильной ношей для бюджета России». Артист подчеркнул, что все бюджетные средства уходят в Крым, из-за чего страдают такие сферы, как здравоохранение, образование и социалка в других российских регионах.

 

 

«Россия взяла на себя Крым, и это непосильная ноша. Конечно, Крым является исконно русской территорией, но теперь он финансируется из скудного бюджета РФ. От этого серьезно пострадали культура, образование, здравоохранение и другие сферы во всех остальных регионах России», заявил Кобзон. При этом он подчеркнул, что необходимо уделять внимание российской культуре и направлять на эти цели большие деньги.

 

По словам Кобзона, из-за дефицита финансирования в РФ распространяются наркомания, алкоголизм и преступность, и россияне забыли о таком понятии, как культура. Напомним, что в конце прошлого года главарь боевиков Игорь Плотницкий вручил Кобзону «награду за вклад в развитие и становление молодой республики ЛНР».

 

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Біль … Це не коли твій чоловік пішов до іншої, а коли він не повернувся з війни;

Біль … Це не коли болить зламаний ніс після чергової бійки, а коли болять ноги, ампутовані після запеклого бою;

Біль … Це не коли тобі не вистачило паличок для суші в японському ресторані, а коли не вистачило ковтка води на передовій;

Біль … Це не коли тобі тисне в спину старий диван, а коли судомить рамена в холодному окопі;

Біль … Це не коли тобі не вистачає тисячі на новий парфум, а коли не вистачає двох гривень на старий бронежилет;

Біль … Це не коли твій друг пом’яв ліве крило твого авто, а коли він закривавлений впав до твоїх ніг;

Біль … Це не коли твій син не хоче робити уроки, а коли він віддає життя за Україну.

 

Автор невідомий

 

Читайте также : “Почему теперь мы ненавидим русских”, – пост украинки во всех соцсетях бьет рейтинги.

 

 

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Якщо це також дратує тебе? – зробити репост.

Варто нагадати українцям, з ким саме в нас третій рік війна.

 

МИ ЗОБОВ’ЯЗАНІ НАВЧИТИСЯ СЕБЕ ПОВАЖАТИ!

 

Валентина Кондратьєва (Щербань)

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Не знаю, з чого почати цю історію. З сьогоднішнього корвалолу чи подій майже 30-ти річної давнини. Я тоді була молоденька, мріяла вступити в педагогічний і готувалася на російський філфак. Українську мову я ніколи не вчила. Ніколи серйозно до неї не ставилася. Дуже дивно, але я її знала й так. Це містика якась. Я знала правила, яких ніколи не читала. Але я вчила російську. Це був серйозний предмет. Це була красива література. Пушкін, Єсєнін, Островой, Асадов.

В жизни по-разному можно жить.

В горе можно, и в радости.

Вовремя есть, вовремя пить,

Вовремя делать гадости.

 

А можно и так: спозаранку встать

И, помышляя о чуде,

Рукой обожженной солнце достать

И подарить его людям.

Цей вірш я вивчила в 9 класі.

 

Трепетною рукою перегортала сторінки, перекладені “папіросним” папером – якесь ексклюзивне видання, яке мені дала почитати вчителька. Я теж збиралася бути вчителькою, як моя бабуся, але не початкових класів, а російської мови, як Ада Міхаловна.

 

Комсомолка, активістка, зразкова радянська абітурієнтка – я, маючи в руках грамоту з російської мови і літератури і право без екзаменів вступити в педагогічне училище, поїхала вступати у Кіровоградський педін. на російську філологію.

 

І отут, власне, і починається історія, яку я хочу Вам розповісти. Вступила я дуже дивно. Проти логіки і всіх законів. Приїхавши у ВУЗ, я постояла біля приймальної комісії на російський філфак і… здала документи на українську мову і літературу. Що це було – я не знаю. Чому я здала документи не на ту філологію? Я задаю й досі собі це питання. Усний екзамен зі спеціальності (укр.мова, укрліт) відбувався ще дивніше, ніж подавання документів. Я відповіла блискуче на перше питання з мови, яку ніколи не вчила «Ступені порівняння прикметників. Способи творення ступенів порівняння». Я, не задумуючись, одним махом розібрала складну синтаксичну конструкцію – зробила синтаксичний розбір речення в другому питанні. Отримала купу похвал від двох викладачів-екзаменаторів і перейшла до третього питання з літератури. «Архип Тесленко, біографія, творчість».

 

На вступному іспиті замість відповідати я запитала у екзаменаторів: «Архип Тесленко – це хто?» Ви уявляєте подив викладачів? Прізвище цього письменника я вперше почула на вступному екзамені. Професор-екзаменатор, як я потім дізналася, дисидент з клеймом «націоналіст», запитав мене:

– А яких поетів Ви знаєте? – Єсєніна, – випалила я. І поки в професора української літератури, буржуазного націоналіста, від подиву видовжувалося лице, я виразно прострочила на пам’ять штук 5 віршів Єсєніна.

– Та чому ж Ви до нас прийшли? – його дивуванню не було меж. – Вчитися, – тремтячим голосом, не тямлячи себе від страху, відповіла я.

– Єсєніна я ж уже знаю! Я вступила в інститут, хоча буржуазний націоналіст з молоденьким асистентом-мовником за всіма законами жанру мали б мені вліпити двійку.

 

Сьогодні професора Миколи Кузьмовича Смоленчука вже немає, а його молоденький асистент, Василь Михайлович Ожоган, тепер професор Києво-Могилянки. Я ще не знала, що мене чекає в майбутньому. Тоді мене хвилювало інше, я мучилася, як зізнатися Аді Міхаловні, що я вступила не на російську філологію, а на українську, і коли я все ж із нею зустрілася випадково на вулиці – ледве не згоріла від сорому, що я вчуся на українському філфаці. «Но почему!?» – вигукнула тоді вчителька. Тоді в мене відповіді не було.

 

Тоді я ще не знала, що все в житті відбувається по волі Божій. Що то Господь мені приготував дивовижне відкриття – світ українського слова, і дивовижних провідників – викладачів українського філфаку. Тоді я не знала, що мене вчитимуть пізнавати слова на дотик, розрізняти слова за кольорами, чути їх в шелестінні листя, лопотінні дощу, гратися в слова. Я не знала, що скоро до мене прикочує списаний каліграфічним почерком потертий загальний зошит з віршами Ліни Костенко. Я ніколи до цього не читатиму нічого подібного, бо Ліну тоді не видавали, не можна було. Я думала, що буває тільки “Партія веде” і “Ленін”. Тоді я не знала, що, виявляється, є заборонені вірші. Тоді я не знала, що пройде трохи часу, і я, почувши від викладача, Володимира Панченка, теж тепер професора Могилянки, що в Києві в книгарні на Хрещатику з’явилася збірка «Вибране» Ліни Костенко, я гнатимуся потягом до Києва, туди й назад 800 км, щоб купити ту книжку, а дівчата-однокурсниці прикриватимуть мене від “енки”, бо і їм я теж везтиму ті збірки. «Мам, ходи, я тобі щось почитаю» – казатиму я на канікулах мамі в селі і відкриватиму заповітного товстого зошита з переписаними поезіями інших українських авторів. «Боже, як гарно! – казатиме моя зразкова радянська мама, – а чому ж їх не друкують?»

 

Я ще не знала, що попереду мене чекатиме ще одна книжка, яка переверне усе моє життя, Миколи Жулинського «Із забуття в безсмертя». Я вперше дізнаюся, що за українське слово, за українську думку катували і розстрілювали. І це матиме для мене, зразково-радянської дівчинки, ефект вибуху. На сусідніх ліжках в гуртожитській кімнаті спатимуть дівчата-старшокурсниці, а я так і не засну до ранку. Лежатиму навпроти нічного неба, вдивлятимуся в зорі і витиратиму й витиратиму до ранку сльози-горошини. В ту ніч на якусь мить на мене навалиться всією вагою сукупний біль замордованих українських поетів і їх родин. Як від того болю тоді не задихнулася і вижила? А потім мене чекатиме пошепки сказане кимось слово «Чорновіл». Я ще не знатиму тоді, що буду з ним особисто знайома, а моя родина стане свідками його трагедії. Що після його загибелі сидітиму в його робочому кабінеті і писатиму першого листа до Бистушкіна про створення музею Чорновола. Це все мене чекатиме попереду. Три революції. Гори роботи з установлення української України.

 

Поїздки за кордон з вивчення мовного досвіду сусідів. І дискусії. Щоденні багаторічні дискусії з російськомовними. «Творіть своєю мовою, пишіть своєю мовою, примножуйте свої таланти, – казатиму їм. – Ми будуємо українське не замість вашого, не в супереч вашому. Ми будуємо українське в українській країні. І ваше хай буде теж.» Не чутимуть. Це все мене чекатиме в майбутньому, струнку студенточку. «Колись настане час, – якось кажу однокурсницям, гуляючи по Комуністичному проспекту, – що все українське вернеться. Точно кажу, не смійтеся! Будуть модні глечики, рушники і вишиванки. Одягатимемося, як у фільмі «Весілля в Малинівці» і ніхто на нас не озиратиметься. Ну що ви регочете? От побачите! І в Україні дуже багато буде українського. І на вулицях звучатиме українська. І на нас не тицятимуть пальцями. І продавчині не казатимуть: «Чєвооо?»

 

Тридцять років спливло… Сьогодні я пила серцеві краплі. Подивилася Новини. Спочатку був сюжет про кошеня, яке ради розваги попрали в машинці. Воно вижило. Але моє серце защеміло. А потім була новина, що Верховна Рада за участі європейських депутатів обговорила ситуацію із захисту російської мови в Україні і вирішили, що в нас БІЛІНГВАЛЬНА країна і треба РОСІЙСЬКІЙ МОВІ дати ОФІЦІЙНИЙ СТАТУС. Ну, з котом усе ясно. Кошеня – в добрі руки, садистів – у тюрму. А от що робити з мовою? Скільки можна терпіти цей садизм? І де ж нарешті знайти ті добрі руки? Мабуть, на сьогодні це був перебір. Я пила корвалол.

 

Лариса Ніцой

 

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Культурно-исторической близости между Украиной и РФ больше никогда уже не будет. Об этом заявил политический аналитик, российский историк, доктор исторических наук, профессор и заведующий Кафедрой связей с общественностью МГИМО Валерий Соловьев в интервью еженедельному интернет изданию “Свободная пресса”.

znakcom-49244-600x400

“Да, Украина для нас потеряна навсегда. Надо отдавать себе в этом отчет. Мы никогда не сможем называть их братьями, они никогда не будут испытывать желание называть нас братьями. Что не исключают того, что наши отношения могут стать неплохими. Но неплохие – это означает, что они будут основаны исключительно на прагматизме, на взаимных интересах”, – заявил Соловьев.

По его словам, теперь о культурно-исторической близости между Украиной и РФ можно забыть.

“Надо отдавать себе в этом отчет. Это не вопрос того будет ли Украина интегрирована в Европейский Союз, нет. Это то, что культурно, психологически и морально она рассталась с Россией, и она рассталась с русскими”, – отметил Соловьев.

“Поэтому не стоит их называть сейчас утерянной ветвью или заблудившейся ветвью единого русского народа. Мы россияне можем об этом говорить. Вопрос только в том, как они к этому относятся. Они украинцы к этому относятся и будут относиться сугубо отрицательно”, – добавил он.

andreistp

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Берці – це краще ніж “свєт мой зєркальце” чи мєлафон. 

Коли ти їх вперше в житті одягаєш, знявши надовго , а може і назавжди замшеві черевики, ти за досить короткий час одразу розумієш хто є хто в твоєму житті.
Ти одразу розумієш, хто є твоїм справжнім другом і хто справді тебе кохає….
З двадцяти друзів лишається один.
З десятка тьолок, що течуть від тебе і “готові з тобою на рай в шалаше” лишається нуль.
Істіна не в вині.
In vino zero veritas.
Істина в берцях.

А ще я дико уміляюсь з “істінних Арійок” , які пишуть щось на зразок “а может всьо бросішь, работу найдьошь, зажівьом спакойна, ти мнє нравішся…”

Та роботу то я знайду. За три кліка на ворк юей. От тільки не час наразі користуватися меганавичками і мегазнаннями в області дистрибуції… Якось западло під час війни барижити….
Та і на Ойчізну тікати западло.
Там Дуда сам непогано вправляється з побудовою Польщі для Поляків.
Нам би так , Україну для Українців будувати….

Історія пишеться тут і зараз.
Слава Великій і Непоборній Українській Нації !!!

P.S.
Мужчини, будьте мужчинами , а не веб-дізайнерами, сісадмінами чи менеджерами з продажу металопластикових вікон.
Пізнайте істину.
І не шукайте її в вині. Там лиш ганьба і безгоноровість….
Істина в БЕРЦЯХ.

 

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Настоящих героев никто не знает. О настоящих героях не говорят. Те, кто их знают, смотрят на них и восхищаются чертами их характера, но вести себя так же не могут, потому что таким нельзя стать за день, месяц или год. Таких мало: тех, кто не испорчен грехами современного общества.
Настоящих героев этой войны единицы и знают их единицы. Мало у кого из них есть достойные награды, так как для получения наград нужен не только подвиг, а еще и хорошие отношения с коммандиром, а очень часто, такие люди не угодны старшим начальникам. Это особенные люди, они естественно-справедливы, и это больше как дар, а не черта характера.
Уважайте память о неизвестном солдате. Он сражался потому, что так было нужно. Погиб потому, что в один момент поступил как человек… погиб человеком.

Валера_Ананьев

 

 

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Пишу из поезда Днепр – Одесса. За окном ночь. Со мной в купе едет парень моего возраста – боец из АТО. Застенчивый парень, заходя извинился что одежда пропахла дымом. Такое себе дыханье войны.

Парень выглядел уставшим и заснул первым. Знаете, он говорит во сне. Нет, я неправильно выразился, он вскрикивает во сне. И это страшно.

Страшно то, как и ЧТО он вскрикивает. От застенчивого парня не осталось и следа. В его сне идёт бой. Хочется сжаться и спрятаться от этих коротких строгих пронизывающих фраз. Страшно даже представить, ЧТО ему пришлось видеть в реальности и что сейчас отражается в его сне.

Для меня этот страх всего на одну ночь. Для него – на всю жизнь. Ком в горле от бессилия что-либо изменить. Стыдно что между нашими реальностями пропасть.

Я сейчас, наверное впервые, по-настоящему ощутил смысл фразы “защитник Родины”. Как же мы обязаны этим ребятам за наш сладкий сон.

Пусть вовеки не знают покоя ни на этом свете, ни на том те, кто виновен в этой войне. Пусть скорее это всё кончится. 🙁

Эти фото войдут в историю Украины, точно так же как каждый герой который защитил свою страну от колорадского оккупанта. 

Олександр Гуміров

Підписуйтесь на нашу сторінку, POLITINFO, у Фейсбуці. Ризикуй знати набагато більше.

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO  https://www.facebook.com/politinfo.com.ua Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!