Верховна Рада запровадила обмеження щодо безмитного ввезення товарів з-за кордону з 2019 року. Які саме, а також хто від них втратить, а хто виграє – з’ясовувала DW.

З нового 2018 року на любителів закордонного шопінгу в Україні чекають зміни. “Під ялинку” від депутатів вони отримають нові обмеження щодо безмитного ввезення товарів з-за кордону. За новими правилами, пересічний українець з 2019 року зможе отримувати лише три посилки без сплати мита на місяць. Починаючи з четвертої за кожну з них доведеться доплатити. При цьому вартість товарів у кожному пакунку не повинна перевищувати 150 євро. Нині ціна краму, що пересилається без мит, така ж, проте отримувати його можна хоч щодня.

Крім того, з наступного року депутати обмежили ввезення товарів в багажі для тих, хто часто перетинає кордон. Зокрема, перевозити без мит можна буде виробів вартістю до 500 євро (через аеропорти – на 1 тисячу євро) і вагою до 50 кг. Але це за умови, що вас не було в країні більше 24 годин, і, припустімо, ви поїхали та повернулися не частіше одного разу на три доби. Якщо цих обмежень не дотримуватися, сума покупок знижується до 50 євро.

Проти “тіні” чи конкурентів?

Це вже не перша спроба обмежити безмитне ввезення товарів в Україну. Торік ідею оподаткування посилок вартістю понад 22 євро просувала Асоціація підприємств інформаційних технологій, яка лобіює інтереси найбільших в Україні постачальників електроніки. Такі заходи пояснювали бажанням перекрити тіньовий імпорт товарів. Проте хвиля обурення українців у соціальних мережах зрештою змусила відмовитися від цієї ініціативи.

Цього разу запровадження митних обмежень у парламенті пояснюють бажанням перекрити “чорні схеми”, коли товари в Україну завозяться без сплати подактків. Утім, постраждають від новацій передусім пересічні українці, вважають експерти. Адже не зможуть замовляти необмежену кількість посилок та купувати дешевше у дрібних інтернет-магазинах. “Найбільша кількість посилок нині з Китаю. Їхній середній чек – від 5 до 8 доларів. Людина може замовити 10-15 посилок різних дрібничок. І саме такий споживач постраждає найбільше”, – каже у розмові з DW експерт з e-commerce Ян Ружичка.

У таких змінах, на його думку, зацікавлені великі гравці ринку, яким заважають дрібні підприємці, що продають ті самі товари, проте дешевше. Натомість засновник інтернет-магазину F.ua Дмитро Покотило не бачить конкурентів для великих мереж. “Зміни вплинуть на бізнес дрібних підприємців, які купують в Китаї і продають на ОLХ. Але це настільки мала кількість… Вони знайдуть інші шляхи замовляти товари, тому нічого у них не зміниться”, – каже Покотило.

Про негативні наслідки попереджає і голова Асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко. За його словами, закон вдарить по так званих “човниках”, які завозять різноманітні товари – від одягу і продуктів до запчастин – з сусідньої Польщі. “Люди їздили туди щодня або декілька разів на тиждень. Купували там на 500 євро, привозили сюди, здавали замовникам. Таким чином можна було навіть партію в 100 тисяч євро розбити на 20 “човників”. Зараз такої можливості вже не буде. Або вона здорожчає”, – каже експерт.

Труднощі після запровадження нових правил дійсно можуть виникнути у компаній та підприємців, які розбивають великі партії товарів на малі та ввозять їх в Україну під виглядом особистого багажу, ухиляючись від сплати мита, зазначає експерт дослідного центру CASEУкраїна з правових питань Андрій Саварець. А осьдля звичайної людини нових лімітів, на його думку, більше, ніж достатньо: “Якщо сім’я з двох-трьох людей, можна на кожного “розкидати” ці товари. І якщо йдеться дійсно про власне споживання, в принципі, цієї кількості має вистачити”.

Слова експерта опосередковано підтверджує і останнє дослідження соціологічної компанії GfK. Згідно із ним, цьогоріч українці в середньому отримали 13 посилок з-за кордону. При цьому середня вартість одного замовлення склала 1297 гривень, тобто близько 40 євро.

Як контролюватимуть?

Утім, простежити, як в Україні дотримуються змін, схоже, буде непросто. Адже тоді як для контролю перевезень через сухопутний кордон, за словами експертів, слід лише синхронізувати бази даних митниці та прикордонної служби, системи, через яку можна було би відстежити кількість посилок, нині немає. “Укрпошта” не зможе це контролювати. Якщо говорити про приватних операторів, вони зможуть, але чи захочуть обмежувати себе у кількості клієнтів Адже якщо одна компанія буде надавати державі цю інформацію, клієнти від неї підуть до іншого оператора”, – зазначає Олексій Дорошенко.

Для контролю кількості отриманих посилок Державна фіскальна служба має створити систему, до якої матимуть доступ поштові оператори. Під час видачі замовлення вони мають зробити запит в базу даних, і перевірити, яке воно за ліком. Але саме це може стати каменем спотикання, попереджає Андрій Саварець. Адже кількість замовлень онлайн з України щороку зростає, і перевірки кожного з них можуть спричинити затримки в отриманні. Утім, теоретично у фіскальної служби в запасі є один рік на “відкатку” цієї системи.

dw.com

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO