Статті

С утра решил не говорить о политике, но нет, обманул вас, простите. Скажу важное.

Вы меня предупреждали, что на украинской земле меня ждут большие разочарования.

Завтра 2 месяца, как я в Украине — постоянно в Киеве и один раз был в Одессе. Да, здесь все очень непросто. Многое совсем так же плохо, как в России. Здесь тоже достаточно дутого патриотизма, и зачастую у небедных людей наблюдается полное его отсутствие, что совсем печально — многие не хотят вкладывать в будущее своей страны и не верят в нее, в отличие от большинства молодежи. Здесь тоже тотальная коррупция, есть перехлесты и перегибы в решениях властей в условиях войны и тяжелой экономики — все это есть…

Но. Есть огромное и бесспорное, в корне отличительное от России «НО».

Здесь есть тот дух свободы и надежды, которым и не пахнет на моих родных российских просторах и в душах моих родных соотечественников. Здесь нет рабства. Люди поднимают головы, и теперь уже без страха. Это и есть великое достижение украинского народа, к которому мы пока даже не приблизились. И, как бы сегодня или завтра ни было трудно, украинцы точно знают, что могут выкинуть любого чиновника с его места, включая президента, если он будет действовать не в интересах людей. Они долго терпят, а потом сносят все говно к чертовой матери.

Да, воровская коррупционная система совка трудно и долго изживаема, особенно в условиях войны с напавшим соседом.

Но шансов на хорошее будущее у украинцев в сто раз больше.

Я болею душой за эту прекрасную страну, где так много хороших и красивых людей. Я болею ровно так же, как за свою Россию, которая пока уходит на дно с невыносимым грузом путинского режима на ногах. Но я надеюсь на лучшее.

И я еще раз повторяю: у нас один общий лютый враг — путя и его поганая гиенья свора. Мы должны собраться вместе, всем миром, и нейтрализовать угрозу. Не будет гитлера — не будет нацизма. Не будет шайки путина — исчезнет вся дрянь вместе с ней.

Мой российский народ не плохой, он такой же, как любой другой, где полно идиотов и сволочей, где много и настоящих хороших людей. Какой бы народ устоял после 4х-летней жуткой пропаганды и лютой лжи изо всех щелей? Никакой — ни европейский, ни американский, ни австралийский. Сейчас моему народу кранты, его надо спасать от зомбирования и кремлевских оккупантов, потому что сам он уже не справиться. А иначе может быть всему миру хана.

А Украине — слава! Молодцы, что смогли перешагнуть эту жирную красную линию — линию рабства. Ценой жизней, но перешагнули, не побоялись.

Дай нам всем Бог сил, чтобы с этим справиться. А чтобы справиться, всем здравомыслящим людям надо объединиться. Должен найтись человек, который объединит все здравые силы. Очень скоро должен появиться. Я в это верю. И вы верьте. Верьте и ищите. И все резко изменится к лучшему. Обнимаю.

Алексей Лебединский


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сенатор від Міннесоти Алан Франкен написав лист в Apple, попросивши пояснити, чи не містить технологія Face ID місця для зловживань.

За словами сенатора, експерти вважають, що Face ID “може бути кроком назад в сфері безпеки пристрою”, а також потенційним кроком в бік створення приватної бази даних облич користувачів, пише Mashable.

У листі на ім’я генерального директора Apple Тіма Кука, Алан Франкен, зокрема, запитує про те, куди ця технологія може привести в майбутньому.

“Apple заявила, що всі дані Face ID будуть зберігатися локально на пристрої індивідуума, а не направлятимуться в хмару. Чи можливо в даний час – віддалено або через фізичний доступ до пристрою – що компанія Apple або третя сторона отримає дані від iPhone X?”, – пише Франклін.

Також сенатор відзначає, що багато систем розпізнавання облич показували високий рівень помилок при ідентифікації людей з різним кольором шкіри.

“Які кроки компанія Apple зробила, щоб забезпечити навчання системи на різноманітному наборі даних, з точки зору раси, статі і віку? Apple заявила, що вона використовувала понад мільярд зображень в розробці алгоритму Face ID. Де взяли один мільярд зображень облич?”, – запитує Франклін.

Раніше НВ повідомляло, що 12 вересня компанія Apple представила флагманську модель свого iPhone. Новинка отримала назву iPhone X, ціни на нього стартують від 999 доларів США. Гаджет оснащений потужним 6-ядерним процесором A11. iPhone X отримав оперативну пам’ять об’ємом 3 ГБ і 128 або 256 ГБ вбудованої пам’яті.

Новое время


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

О планах провести телевизионную рекламную кампанию стоимостью до 12,1 млн грн, объявила ПАО “Укрпочта”

Как говорится в объявлении о конкурсе, заявки на него принимаются до 11 октября этого года, а сам аукцион намечен на 16 ноября.

Согласно конкурсной документации, рекламная кампания рассчитана на конец 2017 – начало 2018 года.

Основным требованием к участникам тендера является закупка на национальных каналах для всех клиентов не менее 10 тыс. eqGRP в среднем за 12 месяцев за период с 2015 года по первую половину 2017 года. Другое условие – опыт работы минимум с двумя крупными рекламодателями с объемом закупок от 2 тыс. eqGRP с позитивным откликом от таких клиентов.

Помимо того участник тендера не должен работать в данное время с основным прямым конкурентом “Укрпочты” – “Новой почтой”, а также с компаниями, являющимися конкурентами “Укрпочты” на рынке денежных переводов – Moneygram, Western Union и других.

Укрпочта” входит в сферу управления Министерства инфраструктуры. Предоставляет около 50 видов услуг в 10,6 тыс. отделениях по всей Украине, а еще около 1,2 тыс. находятся на неконтролируемой Украиной территории. Штат предприятия насчитывает 76 тыс. работников, из которых 33 тыс. – почтальоны, 13 тыс. – операторы почтовой связи.

Укрпочта” в январе-июне 2017 года получила чистый убыток 359,82 млн грн по МСФО против 18,79 млн грн чистой прибыли, а ее выручка выросла на 2,4% – до 2 млрд 206,8 млн грн.

hyser.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Авто за 3 млн: скандал вокруг жены Омеляна получил документальную развязку

Французский таблоид l’Express удалил со своего сайта статью о покупке женой министра инфраструктуры Украины Владимира Омеляна элитного авто Maybach Coupe за 2,7 млн евро (около 3 млн долларов).

Официальный импортер и дилер автомобилей Mercedes в Украину также сообщил, что ему ничего не известно о приобретении машины супругой министра Светланой Бевзой.

Об этом сообщил Владимир Омелян в своем Facebook.

“Хочу искренне поблагодарить своих французских и немецких друзей, в том числе и высокопоставленных, которые помогли быстро выяснить истину. И установить заказчиков тоже. Кто публиковал фальшивку на зеркале сайта французского издания, кто давал команду разгонять “сенсацию” в Украине и кто ее разгонял”, – написал министр.

“Официальный ответ компании Daimler: ни я, ни члены моей семьи не заказывали Maybach. Более того, его еще даже на рынке нет. Статья – фальшивка, и редакция l’Express заверила адвокатов Daimler, что никакого отношения к ней не имеет!” – отметил Омелян.

Глава Мининфраструктуры также заявил, что заказчики данной кампании против него должны “контролировать бюджеты на черный пиар и поменять исполнителей”.

ПОЛІТІКА


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

 З якою метою та на якій правовій основі Генпрокурором проводились так звані «кущові» оперативні наради в містах Житомирі  і Дніпрі та до якого результату вони могли призвести?

Криміногенна ситуація, яка склалася в Україні, перетворилася у найбільш небезпечне соціальне лихо, що створює серйозну загрозу розбудові незалежної держави, а небувале зростання злочинності – загрозу для законослухняних громадян та їх конституційних прав і законних інтересів. Її сучасний стан характеризується значним зростанням кількості тяжких злочинів проти життя та здоров’я громадян, проти власності, застосуванням вогнепальної зброї та вибухівки, збільшенням рецидивної злочинності, а також значним зниженням рівня протидії злочинності з боку правоохоронців (більше 70% злочинів залишаються не розкритими). Саме тому, зважаючи на такий критичний стан речей, держава повинна була негайно вжити адекватні заходи щодо врегулювання даної проблеми та забезпечити дотримання законності та захист своїх громадян.

Однак, протягом останніх 3 років спостерігається фактичне згортання діяльності правоохоронних органів по боротьбі із злочинністю, в т.ч. і організованою, а сприятливим підґрунтям цього виявились непродумані і бездарні «реформи» та заполітизована кадрова робота з підбору, підготовки та розстановки кадрів, задіяних саме на цьому напрямку.

Я продовжую наполягати, що однією з основних причин погіршення криміногенної обстановки в державі є прийняття в жовтні 2014 року антиконституційного закону «Про прокуратуру», яким органи прокуратури були позбавлені конституційної функції нагляду за додержанням прав і свобод громадян та повноважень, які були передбачені Перехідними положеннями Основного Закону України, щодо продовження здійснення нагляду за додержанням законів, в тому числі і  правоохоронними органами по боротьбі із злочинністю. В результаті таких, вибачте, «реформ», була знищена сама правоохоронна система, а кожен правоохоронний орган, який залишився чи новостворений в результаті таких «перетворень» або зруйновані або професійно не здатні, існує кожен сам по собі, а тому  і не виконує належним чином покладених на кожного із них завдань.

А самим неприйнятним є те, що сьогодні ніхто не в змозі і не вправі відреагувати на їх бездіяльність чи відсутність результатів в роботі, ніхто в системі органів державної влади не може проаналізувати, вивчити та виявити причини такої бездіяльності і встановити винних службових осіб із числа відповідальних керівників цих відомств, які неналежним чином виконують покладені на них завдання по розкриттю і розслідуванню злочинів. Фактично відсутня і координація діяльності всіх правоохоронних органів у боротьбі із злочинністю, в т. ч. і з корупцією, організацією якої раніше займались Генеральний прокурор і його підлеглі. Тобто, головне чого добилися «реформатори», то це усунули Генерального прокурора і підпорядкованих йому прокурорів від виконання функцій арбітра у питаннях додержання  у правоохоронній діяльності вимог законів.

Все це неминуче призвело (я про це попереджав ще в 2014 році), зокрема, до безконтрольного використання коштів Державного бюджету, в зв’язку з чим і відчувається брак матеріально-технічного і військового забезпечення в Збройних силах та інших воєнізованих формуваннях (в період фактичних бойових дій на Сході держави), і при  будівництві, утриманні і ремонті тих же автодоріг, стан яких дійсно катастрофічний, в геометричній прогресії зростають проблеми охорони навколишнього середовища, в першу чергу повітря, річок,  озер і  лісів,  що призводить до масової загибелі риби та іншої живності, масового отруєння людей, варварської вирубки лісів і насаджень. З іншого боку, це стало причиною суттєвого погіршення діяльності правоохоронних органів  у боротьбі зі злочинністю та, як наслідок, – до розгулу злочинності (назвіть хоча б один день, коли в тому ж Києві не лунали постріли чи вибухи на вулицях), в результаті чого громадяни фактично залишились беззахисними від злочинних посягань.

Ще гіршим показником таких непродуманих «реформ» є масове порушення прав і законних інтересів громадян на стадії досудового розслідування (це і масові в основному необґрунтовані обшуки, це і масові незаконні, без санкції слідчого судді, затримання громадян, це і вручення абсолютно необґрунтованих підозр, а про масові клопотання  слідчих, детективів і прокурорів до судів про обрання виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та застосування судами непомірних сум застав годі й говорити). Якщо чесно, то складається враження, що на загальні засади кримінального провадження, передбачені ст. 7 КПК України ніхто навіть і уваги не звертає! Все це в цілому дає обґрунтовані підставі для експертів стверджувати про те, що правоохоронні органи в нинішній час діють не в правовому полі.

Одним із таких наслідків непродуманого позбавлення прокурорів повноважень по здійсненню нагляду за додержанням законів правоохоронними органами, в цілому, і слідчими, детективами та оперативними працівниками, зокрема, є і очевидні факти бездіяльності керівництва МВС та Національної поліції на трагічні випадки загибелі поліцейських в Миколаївській області, містах Дніпрі та Києві від рук злочинців, а тим більше – в результаті перестрілки між різними підрозділами поліції в с. Княжичі Київської області з багаточисленними жертвами, чого раніше в практиці бувшої міліції ніколи не було.

Навіть не дивлячись на неодноразові заяви в ЗМІ того ж Генерального прокурора за результатами розслідування останнього факту про необхідність притягнення вищих керівників Національної поліції в м. Києві до відповідальності, відповідної реакції вищестоящого керівництва МВС і Нацполіції не послідувало і ніхто із винних у цій трагедії службових осіб поліції так і не був покараний! А реагувати відповідно на таку безвідповідальність в системі МВС та Нацполіції  нинішня прокуратура позбавлена діючим законодавством можливостей. Ось Вам і відкрите поле для зловживання, корупції та беззаконня, легалізоване нинішньою владою (я маю на увазі і , мов би, демократичну, проєвропейську Верховну Раду і обраного демократичним шляхом Президента).

Треба визнати, що після проведених таких нищівних «реформ» залишилась лише єдина можливість хоч якось вплинути на керівників правоохоронних органів з метою  спільно проаналізувати  стан злочинності в державі, з’ясувати причини зростання злочинності та розробити дієві адекватні заходи реагування на цю ситуацію – це координація діяльності правоохоронних органів з питань протидії злочинності, яка в дуже обмеженому вигляді  зазначена в ст. 25 нового Закону «Про прокуратуру». Але, з моменту прийняття цього закону ні одним із Генеральних прокурорів вона не реалізувалась належним чином,  в т. ч. із причин відсутності передбачених законом важелів впливу прокурорів на занадто заполітизованих перших керівників правоохоронних органів.

Так, у відповідності із вимогами цієї норми закону, порядок організації роботи з координації діяльності правоохоронних органів, взаємодії органів прокуратури із суб’єктами протидії злочинності повинен визначатися Положенням, що затверджується спільним наказом Генерального прокурора, керівників інших правоохоронних органів і підлягає реєстрації у Міністерстві юстиції України. Проте, такий нормативний документ протягом 3-х років так і не був розроблений, хоча за цей час нинішнім Президентом вже призначений третій  Генпрокурор, а в самій Генеральній прокуратурі з цих питань діє (Ви тільки вдумайтесь) наказ від 16.01.2013 №1/1гн, підписаний ще  очільником ГПУ часів Януковича – Пшонкою В.П.!!!  На жаль, немає відповідних змін і при нинішньому очільнику ГПУ, хоча, відповідно до наказу ГПУ №166 від 06.06.2017 питання координації діяльності правоохоронних органів у сфері протидії злочинності покладено безпосередньо на нього.

Про відвертий розвал в організації роботи Генеральної прокуратури (чого мабуть і добивалась парламентська більшість у Верховній Раді і її соратники із числа так званих «грантоїдів», а на додачу до них і наш Гарант Конституції) свідчить і той факт, що галузеві накази Генпрокурора щодо організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням, вирішення відповідно до закону інших питань під час кримінального провадження, нагляду за негласними та іншими слідчими і розшуковими діями органів правопорядку (згідно нової редакції Основного Закону), як це вбачається з сайту ГПУ, діють ще з грудня 2012 – березня 2013 років, тобто з часів Януковича, хоча вже за нинішньої влади прийнятий абсолютно новий Закон «Про прокуратуру», яким прокуратура позбавлена більшості своїх функцій, в тому числі і конституційних. Ще більш ганебним є явище, яке пов’язане з неприведенням до цього часу галузевих наказів ГПУ та самого і Закону «Про прокуратуру» до вимог фактично нової Конституції України, яка була суттєво змінена в 2016 році в зв’язку з проведенням так званої «судової реформи» і якою прокуратуру тепер позбавили взагалі функції прокурорського нагляду навіть за додержанням законів на стадії досудового розслідування!!!

Більше скажу: непродуманим і головне – шкідливим було позбавлення права Генпрокурора та керівників регіональних (обласних) прокуратур створювати такі дорадчі органи, як колегії, на яких раніше обговорювали найбільш важливі питання діяльності прокуратур, результати діяльності прокурорів за звітні періоди (рік і півроку) або найбільш актуальні проблеми по окремих напрямках, з залученням представників влади та місцевого самоврядування, керівників правоохоронних органів, кадрові питання і т.д. Тож, в зв’язку з цим, мені взагалі незрозуміло, як Генпрокурор у відповідності  до вимог ст. 8 Закону зможе тепер організовувати та координувати діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури, коли він позбавлений такого потужного і ефективного арсеналу повноважень?!

Тому, за таких обставин проведення влітку п.р. так званих «кущових» оперативних нарад за участю регіональних і місцевих прокурорів, на яких повинні були обговорюватись загальні проблемні питання в діяльності органів прокуратури, залишаються чи не єдиним заходом, який може хоч якось повпливати на покращення результативності та ефективності роботи цього відомства.

В зв’язку з цим, я позитивно оцінюю ініціативу і проведення Ю.Луценком «кущових» нарад прокурорів в містах Житомирі та Дніпрі, навіть не дивлячись на те, що у нього самого могли бути зовсім інші мотиви, ніж ті, які я виклав вище.

Разом з тим, зміст обговорень результатів роботи органів прокуратури, а фактично дійства, яке більше було схоже на  «театр одного актора», бо фактично звітів прокурорів не було, бо говорив лише Ю.Луценко, оцінка ним діяльності прокурорів та його вимоги до своїх підлеглих  викликали у мене повне розчарування. Поясню чому.  Сама постановка запитань до своїх підлеглих, оцінка їх роботи з питань протидії злочинності, досудового розслідування і процесуального керівництва та, тим більше, претензії очільника ГПУ з цього приводу не ґрунтувались на вимогах діючого законодавства та їх повноваженнях і тому об’єктивно не могли бути сприйняті як беззаперечний план дій по їх виконанню тією частиною прокурорів областей, які явно не відповідають займаним посадам, а у іншої частини, дійсно професійно підготовлених керівників регіонів, могли  викликати хіба що подив. Ще раз наголошую: проведення таких нарад з участю лише прокурорів, які сьогодні фактично безправні в частині реагування на беззаконня та «відверті» провали в роботі інших правоохоронних органів, не мають будь-яких важелів впливу на стан злочинності в державі та не мають у своєму підпорядкуванні ні оперативно-розшукових, ні оперативно-технічних підрозділів, не дасть бажаних результатів,  а тому і експертами сприйняте як чергова піар-акція нинішнього Генпрокурора.

Не хочу нікого повчати, але впевнений в тому, що стан боротьби зі злочинністю, стан досудового розслідування  і процесуального керівництва повинен обговорюватись і розглядатись виключно на координаційних нарадах із керівниками всіх правоохоронних органів, на кого, в першу чергу, і покладені законодавством повноваження по боротьбв зі злочинністю.

В зв’язку з цим, «кущові» наради прокурорів, які були проведені без участі керівників правоохоронних органів, більше нагадували мені розширені колегії бувшого МВС і тому будь-якої користі в частині покращення ефективності чи результативності в діяльності правоохоронних органів принести не принесли і принести не могли.

Зокрема, про яку користь від таких нарад можна говорити, якщо Генпрокурором  необґрунтовано ставилась в провину саме прокурорам неналежна протидія злочинності в державі, в той час як ці повноваження закріплені за Нацполіцією, СБУ та іншими  правоохоронними органами?

Про який «нагляд» за Нацполіцією та іншими правоохоронними органами на цих нарадах вів мову Ю.Луценко мені не відомо, бо таких повноважень  сьогодні ні він, ні підпорядковані йому прокурори не мають. Взяти хоча б вимоги очільника ГПУ до процесуальних керівників (як він їх полюбляє часто називати «процкерами») про необхідність перевіряти в органах поліції стан дотримання законів, які зобов’язують поліцію здійснювати нагляд за особами, які звільнились з місць позбавлення волі? Хіба важко команді нинішнього Генпрокурора ознайомити свого керівника із повноваженнями тих же процесуальних керівників і їх вищестоящих  прокурорів, які передбачені ст. 36 Закону «Про прокуратуру»?

Далі, невідомо на підставі яких норм закону Генпрокурором на цих нарадах ставилось завдання перед органами прокуратури про необхідність проведення перевірок дотримання законності з питань екології, використання лісів 1 категорії, земель, права власності, цільового використання коштів місцевих бюджетів, обґрунтованості застосування тарифів та інше, в той час як прокурорський нагляд за додержанням законів вже був відсутній в Законі «Про прокуратуру» з жовтня 2014 року і виключений остаточно із Конституції України в червні 2016 року, за що,  до речі, голосував і тодішній голова найбільшої в парламенті фракції пропрезидентської партії!

Не дивлячись на те, що відповідно до ст. 24 Конституції та ст. 10 КПК  не може бути привілеїв чи обмежень у процесуальних правах, передбачених цим Кодексом, за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних чи інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, громадянства, освіти, роду занять, а також за мовними або іншими ознаками, Генпрокурор на «кущових» нарадах неодноразово чомусь наголошував, що «бізнес – священна корова для України», і тому ледь не забороняв реєструвати і розслідувати кримінальні провадження відносно суб’єктів підприємницької діяльності.

При цьому, ним називалися навіть приклади такого «тиску» на бізнес (Дніпровський та Солом’янський райони м. Києва, Київська, Житомирська, Запорізька та деякі інші області), але, жодного факту притягнення когось із прокурорів до відповідальності за це Генпрокурором чомусь не було наведено.

Не зовсім можна погодитися і з претензіями Ю. Луценка до прокурорів в частині проведення обшуків у суб’єктів підприємницької діяльності, бо відповідно до КПК дозвіл на проведення обшуків та тимчасового доступу до речей і документів надається на вимогу слідчого чи прокурора слідчим суддею, а не прокурорами, як неодноразово чомусь заявляв про це на нарадах Генпрокурор і ставив їм це у провину. Якось неприємно вразила слух і вимога керівника ГПУ до прокурорів вибачатись перед бізнесменами  в разі проведених безрезультатних обшуків!

Тоді ж незрозуміло, а хто ж вибачиться перед сотнями громадян за необґрунтовано проведені у них безрезультатні обшуки, в т.ч. і слідчими ГПУ, під час яких не було знайдено чи вилучено жодного документу чи речового доказу, про наявність яких у місці проведення таких процесуальних дій у своїх клопотаннях до суду переконували слідчі та прокурори? Для прикладу: а хто буде вибачатись перед тими десятками бізнесменів і інших громадян із Миколаївської області, де нещодавно було проведено більше 90 обшуків, хоча претензії у слідства були виставлені в своїх підозрах лише до 5-ти осіб?! Твердження того ж Генпрокурора про те, що проведення такої кількості обшуків було продиктовано необхідністю встановлення істини у справі, не відповідає вимогам ні Конституції, ні КПК України.

Не дивлячись на неодноразові зауваження, в. т. і  самого Генпрокурора, до «старої прокуратури радянського зразку», я нагадаю, що у ст. 43 Закону «Про прокуратуру» визначено, що прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності лише в порядку дисциплінарного провадження.

Незважаючи на визначений Законом порядок притягнення прокурорів до дисциплінарної відповідальності, Генпрокурор на вказаних нарадах чомусь зобов’язував регіональних прокурорів проводити службові перевірки за фактами порушень, начебто, допущених їх підлеглими, та вживати заходів реагування до таких прокурорів. Більше того, прокурора м. Бердянська Запорізької області, що взагалі не допустимо в «оновленій» нинішньою владою вже не «радянській» прокуратурі, він вигнав з наради!

Звертає на себе увагу і той факт, що Юрій Віталійович мабуть також «забував» про свої обмежені повноваження відповідно до оновлених в Конституції функцій, коли попереджав прокурорів про те, що за незаконне видобування піску та бурштину – будуть звільнені керівники місцевих прокуратур, а за виявлені порубки лісу та незаконне використання земель також будуть відповідати прокурори.

Я допускаю, що все це відбувалось у зв’язку з тим, що Генпрокурор зрозумів помилковість поспішного і непродуманого позбавлення органів прокуратури правозахисної функції, а також перетворення його посади більш схожої тепер на функції «англійської королеви», в т.ч. і в частині  шкідливості позбавлення його можливостей і повноважень оперативно впливати на нерадивих прокурорів, тому, мабуть, в зв’язку з цим він, забігаючи наперед, зобов’язав прокурорів Житомирської та Запорізької областей вжити заходів реагування до керівників місцевих прокуратур, близькі родичі яких (Бердичів, Бердянськ), начебто,  займались бізнесом, прикриваючись впливом останніх.

Мабуть тому плутався Генпрокурор і у питанні про види дисциплінарних стягнень, які можуть застосовуватись до прокурорів, зокрема, вимагаючи покарати якогось прокурора «суворою доганою», коли відповідно до ст. 49  Закону «Про прокуратуру» на прокурора можуть бути накладені лише такі дисциплінарні стягнення: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.

Більше того, хіба не свідчать про відсутність конкретної стратегії в діяльності нинішніх органів прокуратури України  і незнання їх дійсних проблем, в умовах проведення  так званих «реформ», заяви того ж Генпрокурора про його звернення до Вищої кваліфікаційної комісії суддів з вимогою вжити необхідних заходів по укомплектуванню судів, які сьогодні не справляються із навантаженнями по розгляду клопотань слідчих і прокурорів на стадії досудового розслідування і тим більше – під час розгляду кримінальних справ по суті? Вибачте, а хто ж тоді майже силою «продавив» через Верховну Раду проголосовану конституційною більшістю нинішніх нардепів так звану «судову реформу», завдяки якій стан правосуддя в державі не тільки не покращилося, а навпаки сьогодні його фактично довели до такого стану, якому більше пасує поняття «кривосуддя»,  в результаті чого сьогодні судді деморалізовані і залякані, а незалежність судової системи відсутня. Єдине, з чим можна погодитись, так це із висновком багатьох провідних експертів про те, що зазначені зміни в Основному законі лише дозволили підпорядковувати суди виконавчій владі, обираючи до того ж Верховного Суду «своїх людей», що аналогічне і відбувається і з Конституційним Судом. Цього, на жаль, на згаданих «кущових нарадах»  Генпрокурор не обговорював, а треба було, бо ці обставини теж суттєво впливають на результати діяльності слідчих і прокурорів.

Аналогічне можна сказати і щодо некомпетентних (в послідуючому) вимог того ж Генпрокурора до Прем’єр-міністра  України звільнити із займаної посади Міністра фінансів Данилюка, про анонсоване Ю. Луценком повідомлення на адрес Кабміну про виявлення органами прокуратури «дірки» в оборонному бюджеті і т. д, бо подібні  його дії  в умовах нинішнього законодавства є просто «потрясінням повітря» і ні до чого і нікого не зобов’язують, оскільки, наголошую ще раз, сьогодні прокуратура не здійснює наглядових повноважень і на її подібні звернення, в т. ч. і до найвищих органів виконавчої влади , ніхто не повинен реагувати.

Причина одна, вона банальна, я думаю, що сьогодні вона всім  відома. Такі «проколи» нинішнього і наступних керівників ГПУ будуть і надалі, бо нинішня влада, як  і частина нашої, так званої, опозиції та  цілий ряд, так званих, «громадських» і навіть «міжнародних організацій» зуміли обманути українське суспільство після перемоги Революції гідності в тому, що прокуратуру, як державний орган, треба було негайно обмежити в правах і повноваженнях, в першу чергу і по захисту прав і законних інтересів громадян, що необхідно витіснити із її рядів під різними приводами досвідчених і професійних прокурорів та слідчих, а взамін  відкрити туди дорогу, так званим іншим «фахівцям в галузі права», які, начебто, і зможуть змінити сутність і методи роботи цього колись правозахисного органу і побороти в ньому корупцію. Це, повірте, відвертий обман, про що я вже неодноразово писав і говорив, а тому для мене очевидно, що саме такий заздалегідь помилковий підхід і оман призведе сьогодні фактично до повного розвалу органів прокуратури, а як результат – до погіршення криміногенної обстановки в державі та залишення наших громадян беззахисними від чиновницького свавілля та злочинних посягань.

Окрім того, в мене після усього почутого на цих 2-х прокуроррських «нарадах» виникає  закономірне питання: які висновки повинен зробити для себе регіональний прокурор, після повернення із них на своє робоче місце та які заходи повинен негайно вчинити? Як він сьогодні в змозі покращити результативність в розслідуванні кримінальних проваджень, наприклад, про злочини, вчинені в складі організованих груп чи тим більше – злочинних організацій, якщо в нього немає в підпорядкуванні ні оперативно-розшукових підрозділів, які б займались (спеціалізувались) виявленням саме такої категорії кримінальних правопорушень; якщо в нього немає і будь-яких повноважень повпливати  на оперативно-розшукові підрозділи інших правоохоронних органів, які не забезпечують виявлення і документування такої категорії злочинів; якщо спецпідрозділи по боротьбі із організованою злочинністю (УБОЗ) вже давно абсолютно безпідставно ліквідували; якщо ті ж підрозділи поліції по боротьбі із економічною злочинністю  (УБЕЗ) тепер не підпорядковані на місцях керівникам обласних управлінь поліції і т.д.?

Звідкіля ще, як не від інших правоохоронних органів, прокурори можуть сьогодні одержати необхідні відомості чи матеріали про вчинення таких злочинів, виявляти і розслідувати які і вимагав Генпрокурор? Звідкіля ще прокурор регіону чи місцевий може одержати необхідні матеріали чи відомості про можливо вчинені кримінальні правопорушення в тій же сфері службової діяльності,  в бюджетній сфері, в сфері охорони довкілля, якщо ще Урядом Яценюка практично були знищені органи державного контролю, які раніше займались перевіркою дотримання стану виконання тих же галузевих законів, і про виявлені правопорушення повідомляли органам прокуратури,  а тим небагаточисельним, фактично обезкровленим, які ще залишаються заборонили проводити такі перевірки?!

Що в такому випадку змушений буде робити сьогодні прокурор, після таких «наганяїв» Генерального прокурора, аби залишитися на роботі? Звичайно, що частина з них (як мінімум) будуть змушені фальсифікувати такі провадження, будуть ініціювати безпідставні обшуки, що вже стало обов’язковим показником так званої «активності» правоохоронців, об’являти чи навіть примушувати своїх підлеглих виносити необґрунтовані підозри та направляти клопотання до суду про обрання запобіжних заходів, хоча передбачені законом підстави для цього відсутні! Я неодноразово чув і про те, що деякі прокурори, щоб справити позитивне враження на свого вищестоящого керівника, (щоб вислужитися перед ним) готові навіть на те, щоб направляти  до суду з обвинувальним актом провадження, де достатніх доказів винуватості таких підозрюваних і близько немає, мовляв, доки така справа у наших «недореформованих» судах буде тягнутись роками – нікому буде і відповідальність нести за таке беззаконня. Це просто жах, шановні друзі, а може навіть  і катастрофа!

І ще один момент, на який хотілося б звернути увагу: це на оплату праці прокурорів. За ці останні три роки так звані «реформи» довели до того, що з прокуратури звільнились майже всі досвідчені і професійно підготовлені прокурори, але і та небагаточисельна частина, що залишилася, на яких прокуратура ще хоч якось тримається, скоро розбіжиться, особливо, якщо врахувати такі надмірні навантаження на них та постійне шельмування в ЗМІ, плюс позбавлення всіх до того існуючих пільг, в т.ч. і внесеними змінами до вже нового Закону «Про прокуратуру» (зокрема, щодо пенсійного забезпечення і пільговий вік, до якого прокурори можуть і не дожити, і т.д.).

До речі, починаючи із жовтня 2014 року, кожний рік прокурорських працівників «годували обіцянками» про підвищення їм заробітної плати, в т.ч. і за рахунок суттєвого скорочення кількості працівників, але це все залишалося лише на словах. На днях Генпрокурор несподівано анонсував, що Кабінет Міністрів все таки погодив підвищення посадових окладів прокурорським працівникам. Правда, мотивацію такого рішення, яку озвучив Ю.Луценко я, як і більшість експертів, не розділяю,  бо вона не відповідає дійсності. Вибачте, ну не покращилась результативність і, тим більше – ефективність діяльності органів прокуратури.

Дуже погано, що наше суспільство заведене в оману, ось вже скільки часу людей зомбують тим, що прокурори повинні отримувати таку ж заробітну плату і пенсію, мати такий страховий стаж для виходу на пенсію як і всі. Це повний маразм! Акцентую Вашу увагу, що, працюючи в таких надзвичайно складних  умовах, понаднормативно, не маючи ніякої віри  в майбутнє (та ж подавляюча більшість слідчих прокуратури, які з листопада т.р.,  після запровадження Державного бюро розслідувань, змушені будуть залишитись без роботи) і отримуючи, при цьому, зарплату в сумі 7-9 тисяч гривень, ні один професійний слідчий чи прокурор не буде напружуватись та викладатись сповна, щоб розкрити злочин, тим більше – в частині  поновлення прав громадян! Якщо прокурори, як і всі громадяни, будуть приходити на роботу о 9:00,  в13:00 йти на обідню перерву,  а у 18:00, перервавши допит важливого свідка, закривати кабінет і йти додому, ми вже через зовсім нетривалий час будемо жити як у Гватемалі чи Гондурасі!

Ще раз нагадаю: у всіх розвинутих країнах діє система стимулювань правоохоронних працівників, система заохочень та стримувань від одержання хабарів. Чи то поліцейський, чи то прокурор, чи то слідчий – вони всі вважаються за кордоном авторитетною фігурою у суспільстві і у їх присутності громадяни почувають себе у безпеці, оскільки впевнені, що їх кваліфіковано захистять. Там правоохоронці забезпечені достатньою заробітною платою, вони наділяються повним пакетом медичного страхування для усієї сім’ї, мають житлові та пенсійні пільги, тому при такому рівні соціального забезпечення  і захисту  на відповідному рівні знаходиться і всі вибудована сотнями років правоохоронна система,  в т.ч. і прокуратура, маючи при цьому до 80% довіри  у населення! І це ті показники, до яких потрібно прагнути!

Тому, хочу закликати наших громадських активістів, політиків і владу, не потрібно обманювати народ і «замилювати очі» на нагальні проблеми сьогодення, усі промахи в так званому «реформуванні» вже стали настільки явними, що будь-які, навіть і «куплені» ЗМІ та так звані «політологи», не допоможуть їх приховати. Тепер вже на вулицю страшно вийти, кожного дня, навіть у провінційних місцевостях,  вчиняються, як не вбивство, так пограбування чи угон автомашини, але поліція і прокуратура бездіють із причин, викладених вище, а люди, як результат, залишаються один на один зі своїми проблемами!

І ще одне, в т.ч. і для відома Генпрокурору. Забезпечити успішне розкриття злочинів,  особливо  в сфері економіки  та організованих формах, а тим більше – пов’язаних із корупцією, можливо лише тоді, коли слідчий буде працювати під керівництвом і спільно із прокурором-процесуальним керівником  та у тісній взаємодії  із оперативними працівниками, які будуть мотивовано зацікавлені у належному виконанні доручень слідчих чи прокурорів ,  в т. ч. і під час оперативно-розшукової діяльності до реєстрації злочину в ЄРДР.

При цьому, всі названі троє учасників сторони обвинувачення повинні бути професійно підготовленими . І немаловажливу роль в цьому процесі розкриття злочинів і в доказуванні винуватості підозрюваних повинні займати професійно підготовлені вищестоящі прокурори від керівника місцевої прокуратури до Генерального прокурора, чого сьогодні немає і в найближчій перспективі навряд чи станеться!

Ось в цьому і головна причина всіх негараздів, а тому ефективність таких  «кущових» нарад, вибачте,  можна прирівняти до нуля.

Екс-заступник Генерального прокурора України,

кандидат юридичних наук, заслужений юрист України, адвокат

О.В. Баганець

baganets.com

Face Of Hurricane Irma !

Posted by EBUZZ on Montag, 11. September 2017


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Общественная организация инвалидов имеет отношение к скандальному новострою «Kadorr Group»

Заказчиком строительства двухсекционного 24-этажного дома «27-я Жемчужина» в курортном районе Одессы выступила общественная организация инвалидов «Помощь и защита». Директором и учредителем данного юрлица являются далеко не инвалиды, а представители влиятельных бизнесменов – Аднана Кивана и Игоря Маркова. Так, согласно единому государственному реестру юрлиц директором ООИ «Помощь и защита» выступает один из подрядчиков «Кадорра» Федор Иванович Крыжановский, а соучредителями –  знакомые экс-нардепа Игоря Маркова. При этом сам бизнесмен сирийского происхождения Аднан Киван публично придерживается проукраинских взглядов и обвиняет депутатов городского совета в сепаратизме

«Сепаратистская Жемчужина»

Изначально директором ООИ «Помощь и Защита» выступал экс-депутат горсовета от партии «Родина» Алексей Владимирович Рыбаков. Помимо участия в политпроекте Игоря Маркова, он также трудился на позиции менеджера в компании все того же Маркова ООО «Инвестиционная группа Славянский альянс».

Помимо участия в политпроекте Игоря Маркова, он также трудился на позиции менеджера в компании все того же Маркова ООО «Инвестиционная группа Славянский альянс».

декларация Алексей Владимирович Рыбаков

Основным активом общественной организацией «Помощь и защита» являлся приобретенный недостроенный огромный санаторий-профилакторий «Нефтяник» вместе с землей. Кстати, на прилегающей земле в 2007-м году Игорь Марков успел построить жилую высотку «Белый парус», и в дальнейшем намеревался застроить также территорию под корпусами «Нефтяника».

Как известно, экс-нардепу Игорю Маркову ныне приходится скрываться заграницей от украинского правосудия. Поэтому в конце 2015 года на территории санатория началась стройка под эгидой «Кадорр групп» без каких-либо на то законных оснований, поскольку  заказчиком строительства было ООИ «Помощь и защита» как землепользователь и собственник старых зданий санатория. Земля на тот момент еще имела целевое назначение под «строительство и обслуживание санаторно-оздоровительных учреждений», что подтверждается указанием старого госакта с данным целевым назначением в декларации о начале строительных работ на участке.

Стоит отметить, что уже в начале 2016 года вопрос с землей был разрешен. 27 апреля 2016 года сессия Одесского горсовета утверждает новые проекты землеустройства. Участок документально делится надвое – площадью 3, 18 га и 2, 66 га и меняется его целевое назначение –  под жилую застройку. Такой же статус земель позже был закреплен и в зонинге г. Одессы (ред. – смешанная застройка).

Также произошли и перетурбации в общественной организации инвалидов. По информации портала youcontrol.com.ua ООИ «Помощь и защита» вместо Алексея Рыбакова возглавил Федор Григорьевич Крыжановский, который до этого был директором и соучредителем главного подрядчика и проектировщика «27-й Жемчужина» ООО «Алькарим-Буд». Алексей Рыбаков и В.Афтанюк (ред. – входил в список партии «Родина» на выборах 2010 года в Одесский горсовет) остались в составе основателей ООИ «Помощь и защита». Исходя из причастности к партии «Родина», их условно можно считать людьми Игоря Маркова.

На фото: изменения руководителей ООИ «Помощь и защита»

На фото: досье из YouControl на ООИ «Помощь и защита»

Возглавив ООИ «Помощь и защита» Крыжановский покидает ООО «Алькарим-Буд», хотя остается в  других структурах, тесно сотрудничающих с «Кадорр Групп».

На фото: изменения руководителей ООО «Алькарим-Буд»

Достояние рейдерского прошлого

Уместным будет вспомнить, каким образом некогда государственный актив попал в руки бизнесмена.  Изначально санаторный комплекс входил в состав государственного предприятия «Нефтяник». Позже все его активы в виде незавершенного строительства пяти-четырнадцатиэтажного здания спального корпуса с подвалом, двухэтажного здания культурного центра с подвалом; четырехэтажного здания лечебно-диагностического центра с подвалом; одноэтажного здания овощехранилища и четырех артезианских скважин передаются в открытое акционерное общество «Нефтяник». Затем ОАО «Нефтяник», якобы, банкротится компаниями, связанными с Игорем Марковым – СКФ ООО «Стройинтех» и ООО «Мосинвест». У этих компаний один и тот же учредитель «Ренесанс Партисипэйшнс ЛТД», а директором СКФ ООО «Стройинтех», в свою очередь, до сих пор является экс-помощник нардепа Игоря Маркова Константин Аркадьевич Розов.

Таким образом, недвижимое имущество перешло в ООО «Мосинвест» всего лишь за 2,5 млн гривен, а вскоре по акту приема-передачи постройки «Нефтяника» безвозмездно передаются в собственность ООИ «Помощь и защита».

Данная схема стала объектом уголовное производства №12013170110003846 от 06.10.2013 по факту мошенничества в особо крупных размерах.

На фото: скрин из Единого государственного реестра судебных решений

Безуспешную попытку отбить госучреждение предпринимало и Министерство топлива и энергетики, в чьем ведении находился «Нефтяник».  Хотя министерские юристы приводили серьезные доводы в пользу незаконности отчуждения имущества через открытые торги «Мосинвесту» в порядке исполнительного производства. Например, на недостроенные здания отсутствовали правоустанавливающие документы.

Отдельным вопросом в рейдерской схеме стоял вопрос земли. Так, в Одесском управлении земельных ресурсов не стали выдавать госакт на ОАО «Нефтяник», посчитав, что для этого нет законных оснований.  Однако, позицию чиновников юристы Игоря Маркова оспорили в суде и согласно решению хозсуда от 31.05.2006 года земельные ресурсы и кадастр обязывают выдать документы на земельный участок площадью 5,8459 га для «Нефтяника». Следующий шаг через шесть месяцев был точно такой же – после получения ООИ «Помощь и защита» от «Мосинвеста» всех зданий санатория, документы на землю также легализируются решением суда от 01.12.2006.  Госакт выдается 19.12.2006. Как было сказано выше, уже в конце 2015 в связи со сменой целевого назначения участка были выданы новые документы на землю, и все забыли, каким образом она вообще попало в частную собственность.

Можно вернуть!

Юрист юридической компании «Никитин и парнеры» Игорь Николаевич Невингловский считает, что все активы санатория «Нефтяник» можно вернуть.

– В Украине не так давно был принят закон о спецконфискации. Он предполагает изъятие активов, полученных незаконным путем. В частности, его действие распространяется и на статью 190 Уголовного кодекса (мошенничество), по которой еще в 2013 году правоохранители пытались расследовать факт рейдерства санатория-профилактория Минтопэнергетики, – рассказал юрист.

Таким образом, теоретически при наличии государственной воли, огромную территорию прибрежной зоны с лечебными источниками возможно спасти, изъяв ее у застройщика в рамках уголовного производства.  Учитывая, что «Кадорр групп» недавно была отменена основополагающая градостроительная документация для возведения небоскреба на ул. Каманина, может быть, дело дойдет и до возврата имущества, то есть земельного участка.

Кроме того,в МОЗ Украине вспомнили, что на территории бывшего санатория-профилактория «Нефтяник» были четыре скважины, вода одной из которой имела целебные свойства. Это означает, что Одесский горсовет имеет право вернуть землям статус оздоровительных, тем самым «похоронив» планы амбициозного застройщика.

odessa.comments.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Вчора, 8 вересня, у місті Кам’янець-Подільський, відкриттям меморіальної дошки на фасаді клубу однієї з військових частин гарнізону, вшанували пам’ять кулеметника 90-го окремого десантного штурмового батальйону 81-ї десантно-штурмової бригади, захисника Донецького аеропорту, Героя України, лицаря Ордену «Народний Герой України», нагородженого орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) Ігоря Брановицького.

21 січня 2015 року, після підриву бойовиками терміналу аеропорту, він залишився з пораненими побратимами. Потрапивши у полон до бойовиків, Ігор Брановицький зберіг життя іншим своїх побратимам, заявивши, що саме він є кулеметником підрозділу. За це, як стверджують очевидці, бойовики після кількох годин жорстокого катування вбили Брановицького.

— З Кам’янцем-Подільським Ігоря пов’язали роки строкової служби, яку він проходив у 1995-1996 роках. Саме тут відбулось його становлення як військовослужбовця, — наголосив у своєму виступі начальник гарнізону полковник Володимир Родіков. — На оборону Донецького аеропорту Ігор заступав двічі — у грудні 2014 та у січні 2015. Немає одиниці виміру ступеня героїзму, та я переконаний, що на подвигах і вчинках саме таких героїв виростатимуть і вчитимуться нові покоління наших нащадків, — підкреслив офіцер.

Матір загиблого героя, Ніна Костянтинівна Брановицька, дякуючи за пам’ять про свого сина сказала, що найкращим подарунком для її Ігоря, що з небес дивиться на нас, стане мирна, багата й щаслива Україна.

Активну участь в організації встановлення меморіальної дошки взяла громадська організація «Міждержавна гільдія інженерів-консультантів», Всеукраїнське об’єднання учасників АТО і бойових дій, ветеранів та військовослужбовців інженерних військ України «Фортеця».

Відкриття пам’ятного знаку — гарна нагода висловити подяку тим людям, котрі щодня стоять на варті цілісності нашої держави. Група військовослужбовців гарнізону та ветеранів Збройних Сил України отримали з рук Голови ВО «Фортеця» полковника запасу Василя Пекельного почесні відзнаки «За службу державі» та медалі «За оборону рідної держави».

— Допоки ми живі — житиме пам’ять про наших героїв. Кожен з нас, хто проходитиме повз цю меморіальну дошку, буде пам’ятати, що Герой України Ігор Брановицький віддав життя, аби ми з вами жили в мирній квітучій Україні, — підсумовуючи наголосив полковник запасу Василь Пекельний.

mil.gov.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Все помнят как рулящий аэропортом Борисполь недавно жестко рамсился с #ryanair и сопли изливал в жилетку Коломойского, что госпредприятие Борисполь — НЕДОПОЛУЧИТ ПРИБЫЛЬ!! И что 7 баксов за привезенно-увезенного пассажира им мало, нужно 24-25 баков для выхода в ноль…

Сегодня я познал все прелести барыжного руководства госпредприятия Борисполь!!! и тех барыг, которые контролируют отсутствие таких барыг

Вчера припарковался поближе к терминалу «Д», так как благодаря другим утыркам, застраивающим Киев, поездка со Святошино в Борисполь заняла не 40 минут, а 2 ДВА часа!! И были шансы опоздать на самолет.

А сегодня я познал ШОК!!!

Утром забирая машину, когда услышал от тетки в будке : с вас ШЕСТЬСОТ ДЕВЯНОСТО ГРИВЕН!! Я чуть не поперхнулся…

Сука, гребанные клоуны! Парковка в Борисполе, где тебе ничего не предлагают к куску арендованного асфальта!! Где никакого сервиса и никакой ответственности. ГДЕ также таблички размером с Сатурн нет о том, что припарковать коня тут стоит 720грн в сутки!! Где мимо твоей машины ходят пассажиры с торбами, где нет ни навеса, ни забора! 720 гривен сутки!! КАРЛ!!

Парковка авто в Борисполе стоит как неделя аренды в Катовице. Это в нищей то стране. Где минималка не намного больше ? А через дорогу, через 5 метров — такая же, но уже 480грн в сутки. И такие же условия. То есть никаких и ответственности никакой, если с вашим авто что-либо случится.

Я то уже расчитывал, что за 720 грн в сутки — красная ковровая дорожка, нимфы для утех, кофеек и бутерброд в дорогу, а по прилету — бутылка Боржома, нимфы для утех и как минимум спасибо. Но нет. Этого ничего нет. Парковка в борисполе — это никакого сервиса и ответственности кроме аренды куска асфальта, это такие же радости, что за 720, что за 480, что за 50 грн в сутки. просто очень деньги нужны!!!

А потом руководитель ДП Борисполь плачется, что денег нет и они в Борисполе недоедают. Так профессионалы сдали в аренду место под паркинг таким же барыгам и те стригут капусту — https://far.chesno.org/case/534/

Вот такая вот экономика, вот такой вот шоубизнес! 720 грн — это на минуточку 30 баксов за сутки парковки под открытым небом в самом одуренном аэропорту мира с самыми серьезными сервисами. Доха и Дубай бьются головой о стенку и плачутся, что им никогда не догнать Борисполь по уровню качества и ноух-хау

Отличный экзамен для Антимонопольный комитет УкраиныНАБУ

ПС, барыги, горите в аду ! Это не бизнес. Это наипательство и полное отсутствие сервиса

ПС-2 . оказывается я плачу барыгам, которам арендуют землю у госпредпридятия, потому что госпредприятие импотент и не может само оргнизовать паркинг. Зато руль предприятия-испотента жалуется, тчо денег нет .. мы недоедаем. Может порядок с барыгами навести и забыть об откатах, а получать с кипиай ? а не быть барыгой?

Александр Глущенко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Близько 80 осіб спортивної зовнішності рухались у бік КПП «Краківець», де має перетнути український кордон екс-президент Грузії, колишній голова Одеської ОДА Михаїл Саакашвілі.

Про це з місця події повідомляє кореспондент «Вголосу».

Назустріч невідомим особам вийшли прихильники Міхеїла Саакашвілі. Поліція оперативно розвела групи у різні боки, аби запобігти сутичкам.

Правоохоронці взяли невідомих молодиків спортивної зовнішності в оточення, перевіряють документи та намагаються встановити причини та мету їх перебування на КПП.

У наметовому ж містечку зібралися понад тисячу активістів, які приїхали зустріти Саакашівілі. Також там встановлена ​​сцена, з якої виступають прихильники екс-президента Грузії.

Як писав «Вголос», у Держприкордонслужбі розповіли, що вони зроблять із Саакашвілі на українському кордоні.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO