Статті

Общественной организации «Верховенство права» удалось выяснить причины и лиц, благодаря которым стали возможны рейдерские захваты пляжей в поселке Коблево Николаевской области.

Ранее, общественники уже писали о том, что в июне 2017 года группа неустановленных лиц, проникла на территорию пляжа «Альбатрос» и учинила там разгром, повредив имущества на сотни тысяч гривен – (Сорванный пляжный сезон или рейдерские захваты пляжей в Коблево)

Итак, по порядку. Как удалось узнать, территория пляжа «Альбатрос» находится в собственности у Государственного предприятия «Очаковское лесоохотничье хозяйство» и с апреля 2008 года николаевское предприятие, ЧП «ААС», получило в долгосрочное пользование землю данного пляжа, на основании распоряжения Николаевской областной государственной администрации, и договора с Государственным предприятием «Очаковское лесоохотничье хозяйство».

Уже с 2013 года, один из коблевских предпринимателей, Олег Изман, берет часть пляжа в субаренду у ЧП «ААС», о чем подписывается договор субаренды и уведомляется собственник земли.Таким образом, на протяжении довольно долгого периода времени, имея в наличии все необходимые документы, ЧП «ААС» и Олег Изман, ведут законную хозяйственную деятельность, оплачивают государству положенную по договору арендную плату и налоги.

Читайте также: «УКРЭНЕРГО», ИЛИ ПИАР-КЛУБ Г-НА КОВАЛЬЧУКА – 2

Как сообщили предприниматели, за весь период пользования пляжем, были созданы рабочие места, комфортные условия для отдыхающих, а также вложены немалые инвестиции в местный бюджет для развития курортной зоны поселка Коблево.Однако если у предпринимателей все в порядке, то почему же, как в одной известной сказке, из моря всплыли 33 титушки, под предводительством некого Валерия Осипова и разгромили законно работающий пляж? Ответ прост, рейдеры заручились поддержкой председателя Коблевского сельского совета – Владимира Панича.

Благодаря вышеуказанному чиновнику, организатор недавних беспорядков и погромов, Валерий Осипов, прикрывает свои действия документами на осуществление хозяйственной деятельности и заявляет, что имеет полное право на территорию, находящуюся в собственности ГП «Очаковское лесоохотничье хозяйство» и законном пользовании ЧП «ААС» и Олега Измана.

Тем не менее, документ, о котором говорит Валерий Осипов, а именно: временное соглашение с Коблевским сельским советом, подписанное его председателем Владимиром Паничем, «о возмещении недополученных средств от использования земельного участка за фактическое землепользование до оформления правоустанавливающих документов на землю», не дает ему право использования в целях предпринимательской деятельности землю, которая уже была ранее отведена для соответствующих целей другому субъекту хозяйствования.

Более того, Коблевский сельский совет, не имеет права распоряжаться землями не находящимися в его собственности. С таким же успехом, коблевский сельский голова может отдать землю под пользование тому же Валерию Осипову, но где-нибудь в районе одесской Аркадии, легитимность решения будет та же.Для того чтобы проанализировать выданные Валерию Осипову документы и понять чем же руководствовался чиновник, Общественная организация «Верховенство права» обратилась к председателю Коблевского сельского совета с запросом в порядке доступа к публичной информации.

Продолжение следует…

verhovenstvo.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Аферист из девяностых Александр Марк Чирков (ныне Alexander Tschyrkow) оказался замешан сразу в нескольких международных финансовых скандалах.

По информации, полученной First Truth&Transparency Committee в ходе журналистского расследования, было установлено, что член Совета Директоров скандально известного обанкротившегося банка «Электроника» Александр Чирков (полное имя: Александр Марк Чирков, а в Монако — Alexander Tschyrkow) ранее участвовал в схеме уклонения от уплаты налогов в Великобритании.
По материалам, опубликованным на сайте www.taxation.co.uk, (http://www.taxation.co.uk/taxation/articles/2001/04/05/953/tax-case-fortune-stake) о судебном процессе между Государством Великобритании (в лице Налоговой службы – «Commissioners of Inland Revenue») и люксембургским банком «Banque Internationale a Luxembourg SA», нам стало известно, что суть данного судебного заседания заключалось в обжаловании со стороны банка обвинений, выдвинутых ему правительством Великобритании по факту его участия в схеме уклонения от уплаты налогов. В результате рассмотрения данного дела апелляция банка была отклонена, а обвинения остались в силе.
александр чирков Из материалов дела видно, что оно касалось запутанной схемы уклонения от уплаты налогов, финансовые и банковские инструменты для которой обеспечивал люксембургский банк.

В результате данной схемы несколько резидентных компаний Великобритании были проданы нескольким ирландским компаниям, подконтрольным, в свою очередь, нескольким физическим лицам, являющимися резидентами Монако, среди этих лиц нам и удалось найти Александра Чиркова, который, как оказалось, участвует не только в российских компаниях, которые в конечном итоге своей деятельности наносят ущерб государству.

Напомним, что Александр Чирков являлся членом Совета Директоров обанкротившегося в 2009 году банка «Электороника». По материалам «Известий» (http://izvestia.ru/news/546764#ixzz3zOjAw8JX), из Агентства Страхования Вкладов (АСВ) стало известно, что в связи с банкротством банка «Электороника»: «К 1 марта 2013 года АСВ неудовлетворенными остались требования более чем 1 тыс. кредиторов на сумму 11,3 млрд рублей. Основными кредиторами являются организации Минкомсвязи (среди крупнейших — ФГУП «Главный радиочастотный центр»), структуры «Росатома», 15 банков, включая иностранные». Другими словами, банкротство банка «Электороника», в первую очередь, нанесло ущерб государству.

Тогда в 2009 году ГСУ при ГУВД по городу Москве возбудило уголовное дело по ст. 196 УК РФ («Преднамеренное банкротство»). В постановлении говорилось, что в 2007–2008 годах между банком и примерно тремя десятками юрлиц — ООО «ТехПрограммСервис», ООО «Юрсервис Консалт», ООО «Аудит Омега», ООО «Интэрим» и др. — были заключены кредитные договоры, по которым было выдано кредитов на общую сумму почти 9 млрд рублей без обеспечения. Долги возвращены не были. Юрлица по месту нахождения отсутствовали, а адреса их регистрации совпадали друг с другом (в некоторых случаях они совпадали с адресом АКБ «Электроника»)».

«В свою очередь владелец Национального Резервного Банка Александр Лебедев, который санировал «Электронику» в кризис, позже обратился с заявлении в МВД (имеется в распоряжении «Известий») :

«Объективные данные свидетельствуют о том, что банкротство банка явилось следствием умышленных действий группы, включая бывшего руководителя АКБ «Электроника» Владимира Романова, по хищению и легализации денежных средств через счета различных компаний, в частности ООО «Овертрайд», ООО «Делком МТК», ООО «ФК «Росбытсоюз-Инвест» и многих других, — говорится в письме за подписью и.о. предправления НРБ Антона Дорохова. — В действиях Романова В.В. и других лиц усматриваются признаки преступлений, предусмотренных ст. 159, ст. 174 УК РФ».»

Владимир Романов, в свою очередь, был избран в совет директоров банка «Электроника» вместе с Александром Чирковым.

документ чирков

(По материалам сайта: http://moex.com/ru/listing/emidoc-data-facts.aspx?id=1457 )

Вокруг банка было много скандалов, которые не стихают до сих пор. Много было и версий о том, кто же построил схему вывода активов из банка, которую подробно в своем расследовании опубликовала «Новая Газета» ( № 45 от 25 апреля 2014. http://www.novayagazeta.ru/inquests/63342.html).

Однако теперь, после «ирландской истории», можно констатировать, что опыт постройки таких схем был у Александра Чиркова, который, возможно, и стоял за построением схем вывода денег из банка «Электроника». Пикантности новым обнаруженным данным придает и то, что Господин Чирков является гражданином США, что может придать его участию в истории с банком «Электроника» политический характер. Ведь получается, что, возможно, именно американский гражданин стоял за нанесением многомиллиардного ущерба Российскому Государству. В сфере последних событий в мире, данная вновь открывшаяся информация может стать новым витком в скандальном уголовном деле вокруг банка «Электроника».

В Ирландии же Александр Чирков действовал совместно с другими лицами, также резидентами Монако, связь между которыми установило специальное бюро налоговой службы Великобритании. Всего в Ирландии на Александра Чиркова было открыто 5 компаний, который все на данный момент уже закрыты.

закрыты

(по материалам http://www.solocheck.ie/Irish-Director/Tschyrkow/Alexander/2265180906/)

Другими директорами в компаниях, занимающихся уклонением налогов, были, в частности, господа Синклер и Чарлтон, который прямо упоминаются в материалах судебного разбирательства с банком «Banque Internationale a Luxembourg SA».

чирков багнкир

(По материалам: https://www.duedil.com/director/700095872/alexander-tschyrkow)

Связь с данными лицами также подтверждаются и другой материал с сайта www.solocheck.ie, по которому видно, что, помимо одной из закрытых компаний Александр Чиркова «Control System International Limited», Александр Чирков (Alexander Tschyrkow) совместно с Господином Синклером были директорами еще во множестве компаний.

чирков а.

(Источник: http://www.solocheck.ie)

Большая часть созданных данной группой лиц компаний занимались лизинговой торговлей. Суть построенной схемы по уходу от уплаты налогов на базе этих компаний заключалась в том, что компании, которые берут что-то в лизинг, в первые годы своей деятельности пользуются определенными налоговыми льготами, и списывают за счет этого большую часть налоговой нагрузки.

Всего группа лиц, упоминаемая в судебном процессе, приобрела, начиная с 1992 г., 30-40 объектов, которые и использовала активно в схемах по уходу от уплаты налогов. Во всех случаях, вскоре после смены владельца, указанные компании делали крупные взносы в фонд акций компаний, предназначенных для передачи работникам. Этот фонд был основан компанией Abbey, директором и владельцем которой вместе со своей женой являлся вышеупомянутый м-р Синклер.

Общая сумма налогов, которая, по мнению правительства Великобритании, не была уплачена, в ходе реализации описанной незаконной схемы, составила 150 млн. фунтов.

Получить комментарии от Господина Синклера, Чарлтона и Чиркова нам не удалось.

kordon.org.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Не успели пройти обыски на государственном предприятии Укрэнерго, как снова активизировался «пиар-клуб» Ковальчука, разгоняющий неправдивую информацию как на страницах Фейсбука, так и в интервью на некоторых каналах.

Создается впечатление, что на воре и шапка горит. Нет, вам продолжать заниматься своей работой (уставной деятельностью), так бегают и кричат на каждом углу, что «реформаторов» обижают. Хотя, по сути, ничего такого не произошло. Обыски с «маски-шоу» — это обыденность сегодняшнего дня, отражающая реалии нашей страны. Только другие государственные (и не только) компании молча пытаются разобраться в произошедшем и предоставить полную и объективную информацию для правоохранительных органов. Но только не Ковальчук В.В.! Доходит даже до личных оскорблений следователей и судей https://www.facebook.com/npcukrenergo/posts/1514512545276171 . А супруга Ковальчука Зипир Ирина даже умудрилась намекнуть генеральному прокурору Луценко Ю. на его недалекость: Жена скандального и.о. директора НЭК «УКРЭНЕРГО» Всеволода Ковальчука намекнула Луценко о его недалекости

И финалом цинизма стало интервью Ковальчука в студии Р. Скрыпина, где он пообещал проверить сотрудников предприятия на полиграфе, чтобы «співробітникам ГПУ було легше зрозуміти, наскільки правдиві їх звинувачення»: https://www.youtube.com/watch?v=M82ZMdNM6ww . Т.е. создавать схемы он мог один, а как на полиграфе проверять, так всех сотрудников. А сам г-н Ковальчук не хотел бы пройти проверку на полиграфе? Только в Генеральной прокуратуре, а не на подконтрольном предприятии.

Мотивы для проведения обысков.

Пиар-служба НЭК Укрэнерго опубликовало развернутый пост в Фейсбуке, чтобы показать из-за чего весь сыр-бор с обысками: https://www.facebook.com/npcukrenergo/posts/1513344878726271:0 И даже потрудились инфографику красочную сделать. При этом складывается впечатление, что сотрудникам этого стратегического предприятия больше заняться нечем.

Ну, да ладно. Мы предлагаем нашим читателям пройтись по пунктам, указанным в фейсбук-сообщении, чтобы разобраться в правдивости (или лживости) мотивов, которые могли повлиять на решение ГПУ проводить обыски.

  1. «Мотив перший. Гроші та ліквідація схем. Укренерго – лідер з прозорості у закупівлях серед державних компаній в секторі. І, звичайно, це не подобається багатьом

О мнимой экономии в Укрэнерго не писал только ленивый. Вот например: http://politrada.com.ua. Там все по полочкам разложено, откуда берется экономия, как завышаются проектные и ожидаемые стоимости закупок и т.д.

Но чтобы не утомлять читателя, приведем очень простой пример. Выполнение работ по строительству подстанции стоит условно 100 грн. Вносим в инвестиционную программу предприятия и в план закупок – 300 грн. Проводим тендер с ожидаемой стоимостью 300 грн. Побеждает «своя» компания (как же без нее) с ценой в 200 грн. Имеем экономию – 100 грн. или 33%. И себя не забыли – 100 грн. прибыли (200 минус 100), рентабельность 100%. На хлеб с маслом хватит…

И вот в этом случае, мотив для прихода прокуратуры с обысками железобетонный. При показушной экономии, налицо воровство государственных денег, пусть и очень хорошо завуалированное.

  1. «Мотив другий. Гроші та новий ринок електроенергії. Йдеться про можливість контролю понад мільярд доларів щорічних фінансових потоків. З 2019 р. Укренерго стане ключовим елементом нової моделі ринку електричної енергії та оператором великих фінансових надходжень».

Мотив абсурдный. Обыски проходили, согласно «ухвале», по закупкам 2010-2017 годов. Также из этого мотива можно сделать вывод, что прокуратура хочет контролировать финансовые потоки предприятия, которые только будут в далеком 2019 году. И уж тогда, гулять так гулять, директором Укрэнерго надо назначить какого-нибудь следователя прокуратуры. Смешно!

  1. «Мотив третій. Євроінтеграційний рух Укренерго. Йдеться про підписання Угоди про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з ENTSO-E».

Об этом тоже уже упоминалось: «УКРЭНЕРГО», ИЛИ ПИАР-КЛУБ Г-НА КОВАЛЬЧУКА

Цель пиара Ковальчука объясняет последний абзац его выступления на пресс-конференции: ua.energy/media/pres-tsentr/pres-relizy/ukrenergo-ne-vyklyuchaye-kampaniyu-z-dyskredytatsiyi-namiriv-integruvaty-oes-ukrayiny-entso-e/

«Мета численних негативних матеріалів у інфопросторі, інколи – персональних образ і навіть, погроз на мою адресу – дискредитувати Укренерго та Україну загалом як надійного та прогнозованого партнера, що відстоює європейські цінності. Не виключаю, що вже ближчим часом почнеться компанія з дискредитації самої ідеї синхронізації та Укренерго зокрема, причому як зовні, так и всередині країни. Маємо консолідувати зусилля усіх учасників процесу, разом переможемо»,  – підкреслив Всеволод Ковальчук.

Он испугался, что в последнее время в СМИ появилось много статей, раскрывающих его тёмные дела (в том числе, и сепаратизм), которые могут заинтересовать правоохранительные органы. Ковальчук решил упредить этот процесс и объявить журналистам, что его, дескать, могут преследовать за то, что он подписал это соглашение.

Ему ли боятся этого преследования, если за ним тянется длиннющий шлейф из сомнительных финансовых операций? В первую очередь, Ковальчук должен сесть за отмывание и присвоение государственных средств в особо крупных размерах.

И сразу же после проведения обыска 12.07.2017 Ковальчук подтверждает наши предположения еще раз — https://tsn.ua/groshi/u-kerivnika-ukrenergo-vdoma-provodyat-obshuki-959970.html . «Только, видите ли, мы начали путь объединения энергосистем Украины и Европы…» — как знал еще на пресс-конференции, что скоро к нему придут. Но не тут-то было. Пришли-то никак не из-за объединения энергосистем (повторюсь, дело это нужное и стратегически важное), а из-за банального воровства и.о. директора «на миллиардные суммы». Все просто!

И никакой дискредитации «Угоди про умови майбутнього об’єднання енергосистем України та Молдови з ENTSO-E», и бредятины из серии «агенты кремля».

4. «Мотив четвертий. Реформа корпоративного управління. З січня ц.р. Укренерго намагається розпочати реформу корпоративного управління та вийти з-під політичного впливу Міненерговугілля. Ми хочемо стати зрозумілим, прозорим партнером, насамперед в очах наших європейських колег та міжнародних візаві. Наразі питання корпоратизації на етапі створення незалежної Наглядової ради заблоковане.»

Очередной бред специалистов по пиару Укрэнерго. Обвинить ГПУ в проведении обысков, т.к. на предприятии начали реформу корпоративного управления? А чем следственные действия могут помешать ее проводить? Может у вас самих нет желания проводить реформу? Тем более что вы уже даже отчитались об успешном ее проведении, а тут раз! – и заблокировал кто-то. Тогда все становиться на свои места – в свои ошибках надо обвинить обыски.

5. «Мотив п’ятий. Нова стратегія Укренерго. Вперше Укренерго має чіткий план дій з виведення компанії на рівень лідера електроенергетичної галузі. В ній немає місця корупційним схемам, кулуарним домовленостям та подвійній грі.»

В этом «мотиве» прекрасно все! Мало того, что так называемая «новая стратегия Укрэнерго» на 10 лет – это брошюрка на 20-ть страничек https://ua.energy/majbutnye-ukrenergo/strategiya-ukrenergo/ . В которой отмечены цели, но, к сожалению, не указано как и какими средствами к этим целям идти. Так еще «В ній немає місця корупційним схемам…». Да в ней вообще нет ничего толкового. И это не только мнение автора, но и многих экспертов по стратегическому управления крупными предприятиями. И снова же возникает вопрос – как действия прокуратуры могут повлиять на выполнение стратегии Укрэнерго (пусть и плохонькой)?

6. «Мотив шостий. Енергобезпека. Тут все дуже просто. Укренерго є і залишиться основним елементом енергобезпеки України.»

О какой энергобезопасности Украины может идти речь, если в процессе последней кибератаки компьютерная система «Укрэнерго» была полностью выведена из строя. Вся информация уничтожена. Ни одно энергопредприятие так не пострадало. Ни «Укргидроэнерго», ни «Энегроатом», никто. Хотя руководители подразделений неоднократно ставили перед Ковальчуком вопрос повышения кибербезопасности. Но Ковальчуку это было неинтересно, т.к. у него в этой области не было своих фирм, которые бы ему отмыли деньги. А отдавать чужим – это риск. Поэтому работы в этой области не проводились. Да и когда ему этим заниматься, когда он должен ездить по заграницам и пиариться.

Из всех шести «мотивов» рассмотренных выше, только мотив №1 заслуживает хоть какой-то награды за правдивость: «Гроші та ліквідація схем». Да-да! Именно за этим и пришли следователи ГПУ. Ликвидировать схемы, которые использует Всеволод Ковальчук для незаконного обогащения себя любимого. Все остальное – не подлежит критике.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

СМИ достаточно глубоко исследовали факты коррупции в деятельности и.о. директора НЭК «Укрэнерго» Всеволода Ковальчука.

Сейчас мы расскажем о новых тендерных «подвигах» и неуемной жадности Ковальчука.

Ещё не стихли страсти по тендеру «Кременская», в котором Ковальчук пытается украсть 345 млн. грн., как проводится новый тендер — по подстанции «Аквилон» с ожидаемой ценой 375 млн. грн. без НДС. Не получив «нужного» подрядчика и возможности хорошенечко нагреть руки, Ковальчук провел его, а затем… тупо (другое слово, извините, трудно подбирается) отменил.

Не понравилось низкая цена, так вообще отменил тендер

И так, торги были объявлены 8 февраля этого года.

https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-02-08-000021-b

Предложения подали 6 компаний.

На этот раз топ-менеджер государственной компании подстраховался, и целых три компании (а не две, как на «Кременской») дали практически одинаковые предложения. Системой Prozorro аукцион был назначен на конец мая, вот его результаты с ценовыми предложениями.

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БУДІВЕЛЬНИЙ ХОЛДИНГ «ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ» — 348 504 167 гривен.

Представництво «Азенко А еС Сі в Україні» — 374 468 499.78.

Корпорація виробничих та комерційних підприємств «Союз» — 374 547 572.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Київська енергетична будівельна компанія» — 374 753 825.

Как видно из результатов, самую низкую цену предложила компания «Будівельний холдинг «Шевченківський» (БХШ). Напомним, эта компания предлагала самую низкую цену на тендере по подстанции «Кременская», которую Ковальчук успешно отклонил, выбрав компанию ТОВ «Киевская энергетическая строительная компания» (КЭСК), которая была на 345 миллионов гривен дороже!

Заметим, что конкуренты БХШ по «Кременской», КЕБК и СОЮЗ, опять оказались дороже. Также видно, что первоначальные цены компаний Азенко, КЕБК и СОЮЗ были близки к ожидаемой стоимости закупки, а также отличались на сотые доли процента между собой (это свидетельствует о сговоре между этими участниками).

В итоге система Prozorro определила Победителем компанию БХШ.

Уже 06 июня на Prozorro было опубликовано «сообщение о намерении заключить договор». Конечный срок его заключения определялся датой 26 июня 2017 года.

Двадцать дней Ковальчук мучился и думал, как обмануть систему Прозорро и не подписывать контракт с БХШ. Но причины для этого не было.

В конце концов, 26 июня, когда все визы для подписания контракта были собраны, Ковальчук лично пришёл на заседание рабочей группы и приказал отменить сам тендер.

27.06.2017 в 19:41 появилось сообщение об отмене этого тендера.

Причина скасування

Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України «Про публічні закупівлі» — відсутність подальшої потреби в закупівлі робіт з існуючими технічними вимогами».

Всё время пока «Укрэнерго» готовило тендер (а это не дешёвое удовольствие длилось больше года и было внесено в план закупок), работники получали зарплату (за наши с вами тарифные деньги), потребность в этой подстанции была. А как только тендер выиграла не компания Ковальчука, а другая – потребность сразу отпала???

Как говорится комментарии излишни.

И такой пример не единственный.

Вот ещё несколько.

И таких примеров масса

Десятого апреля 2017 года в НЭК «Укрэнерго» проводились коммерческие открытые торги по проекту ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Виконання проектних робіт за об’єктом будівництва «Реконструкція ПС 750 кВ «Київська» з встановленням другого автотрансформатора 750 кВ та будівництво заходів повітряних ліній 330 кВ в Київській області».

В торгах принимала участие компания «Энергоинжпроект» и выиграла с наименьшей ценой в сумме 4.925.259,77 грн. Цена ближайшего оппонента была выше более, чем на 1.000.000 грн. Однако Заказчик, сославшись на формальные причины, как-то правильность оформления гарантии, отсутствие второстепенных приложений и т.д. отклонил предложение и перенес уже состоявшиеся торги более, чем на месяц, формально лишив победителя возможности пожаловаться в Антимонопольный комитет.

Вторично торги состоялись 25 мая 2017 года и опять предложение компании «Энергоинжпроект» в сумме 4.177.488.93 грн. оказалось гораздо ниже предложений конкурентов, которые установили ценовую планку на максимально возможном уровне и не снизили цену ни на копейку. На этот раз предложение «Энергоинжпроекта» было ниже уже почти на 2.500.000 грн. (без НДС).

Однако и этот аргумент оказался неубедительным для руководства «Укрэнерго», и компанию снова отклонили по заведомо необъективным причинам.

Ничего вам не напоминает? Ковальчук выставляет как обычно две компании, которые идут с практически одинаковыми ценами под верхнюю планку бюджета. Если возникает другая компания с более низкой ценой, то её отклоняют, а если не получается отклонить, то вообще отменяют тендер.

Но и.о. директора НЭК «Укрэнерго» Всеволоду Ковальчуку наплевать на необходимость проведения модернизации энергосистемы Украины, если там нет его личного интереса.

Вот ещё пример:

По проекту «ДСТУ Б.Д.1.1-1:2013 Будівництво ВОЛЗ на ділянці Кременчук – Полтава — Зміївська ТЕС» 13 марта 2017 года сыгран тендер. С самой низкой ценой победила компания «Мехколонна 25». В установленный законом срок данная компания объявлена победителем и с ней подписан соответствующий контракт.

Удивительно, правда? Но объяснение этой невероятной ситуации есть. Ковальчук был в очередной зарубежной «командировке» и не успел вмешаться. Ну хоть какая-то польза от его «командировок». Но дальше – интересней!

Счет на предоплату, предусмотренную контрактом на работы и приобретение материалов, подрядчик выставил еще 16 апреля 2017 года.

Однако, вопреки условиям подписанного контракта, аванс до сих пор не выплачен.

Более того, сотрудник «Укрэнерго» А. Яременко настаивает на замене субподрядной организации-проектанта и откровенно навязывает конкретную компанию, которую, по его словам, ему дал Ковальчук, расценки которой гораздо выше рыночных. В настоящий момент ни проектные, ни строительные работы по данному контракту не начаты, что ведет к срыву сроков реализации проекта и нарушению планов НЭК «Укрэнего» по освоению средств.

Таких примеров масса, не будем утомлять ими читателей.

Интересно другое — когда в нашей, стремящейся в Европу стране, такие действия высокопоставленного чиновника привлекут внимание правоохранительных органов?

Может быть, когда Ковальчук решит вообще приватизировать госкомпанию «Укрэнерго»? Хотя ему это вряд ли нужно. Он и так безнаказанно делает там всё, что хочет, для личного обогащения.

Сегодня у меня возникло желание проанализировать вопрос собственности каждого украинца на природные недра своей страны.

В связи с тем, что на данный вопрос может дать ответ только основной Закон Украины – Конституция, вынужден проанализировать именно этот документ. А если быть более точным – статьи 13 и 14 Конституции Украины.На мой взгляд, статья 13 и статья 14 Конституции Украины противоречат друг другу.В тринадцатой статье признается, что земля является объектом права собственности Украинского народа, а органы государственной власти и местного самоуправления осуществляют права собственника от имени Украинского народа. Это означает, что полномочия органов государственной власти и местного самоуправления относительно этого имущества касаются только осуществления права управления указанным имуществом.

В четырнадцатой статье Конституции Украины говорится, что земля является основным национальным богатством, находящимся под особой охраной государства.«Право собственности на землю гарантируется. Это право приобретается и реализуется гражданами, юридическими лицами и государством исключительно в соответствии с законом.»При этом не указывается, о КАКОЙ форме собственности идет речь.

То есть, получается, что 13-я статья Конституции Украины упоминает, как субъекта права собственности на землю в Украине, только украинский народ, а 14-я статья говорит о не понятном (не определенном) праве собственности на землю, которое приобретается, в соответствии с законом, гражданами, юридическими лицами и государством.

Главным моментом здесь представлено то, что Конституция прямо не предусматривает другой формы собственности на землю, чем право собственности Украинского народа.Говоря о возможности приобретения гражданами, юридическими лицами и государством неопределенного в Конституции права собственности на землю, Конституция отсылает нас к закону, в котором бы те права собственности должны быть прописаны.

Но тут опять вступает в силу правовая коллизия – Конституция Украины имеет высшую юридическую силу по отношению к закону, а потому положение Конституции Украины о том, что земля является объектом права собственности Украинского народа кроет карту закона о возможности других субъектов права и форм собственности на землю.

Также интересно, что владелец, то есть украинский народ, не делегировал управленцу, то есть органам государственной власти или местного самоуправления, право отчуждать свое имущество.Статья 324. Право собственности Украинского народа «Земля, ее недра, атмосферный воздух, водные и другие природные ресурсы, находящиеся в пределах территории Украины, природные ресурсы ее континентального шельфа,исключительной (морской) экономической зоны являются объектами права собственности Украинского народа. От имени Украинского народа права собственника осуществляют органы государственной власти и органы местного самоуправления в пределах, установленных Конституцией Украины. Каждый гражданин имеет право пользоваться природными объектами права собственности Украинского народа в соответствии с законом».

Читайте также: Загадковий Синевир показали з висоти пташиного польоту

1. В части 1 комментируемой статьи воспроизводится ст. 13 Конституции Украины, в которой закреплено, что «земля, ее недра, атмосферный воздух, водные и другие природные ресурсы, находящиеся в пределах территории Украины, природные ресурсы ее континентального шельфа,исключительной (морской) экономической зоны являются объектами права собственности Украинского народа».С учетом приведенного положения и общей концепции права собственности, сложившейся в отечественной цивилистике и отраженной в ГК, право собственности Украинского народа может быть определено как возможность народа через уполномоченные государственные органы непосредственно использовать (владеть, пользоваться, распоряжаться и т.п.) имущество, которое ему принадлежит в соответствии с Конституцией Украины.

В связи с тем, что в этногосударствоведении иногда ставится под сомнение существование такого феномена как «Украинский народ», возникает вопрос, можно ли вообще считать Украинский народ субъектом (участником) гражданских отношений? Ответ на этот вопрос содержится в ч. 2 ст. 2 ГК, которая предусматривает, что участниками гражданских отношений являются: государство Украина, Автономная Республика Крым, территориальные общины, иностранные государства и другие субъекты публичного права.

Поскольку народ, хотя и с некоторыми оговорками, может быть признан субъектом публичного права, то также он должен быть признан и субъектом гражданских отношений, а, следовательно, может быть и субъектом права собственности.Поскольку украинский народ признается субъектом права собственности наравне с другими участниками гражданских отношений, возникает вопрос, не приведет ли это к «двойному» праву собственности на такой объект как земля?Конституция Украины отражает отношение к земле (право на землю) украинского народа, как к территории государства, как к объекту природы, а не к конкретным участкам, разделенным на земельной территории государства для специального использования.

Некоторые ученые предлагают различать те случаи, когда право собственности на землю затрагивает интересы общества в целом – тогда земля определяется как объект права собственности Украинского народа (соответственно и государства), и те случаи, когда, согласно Конституции, человеку принадлежит и гарантируется право собственности на землю.Ответ на этот вопрос в определенной степени содержится в части 2 ст. 324 ГК, определяющей порядок осуществления права собственника Украинским народом, фактически различая «право собственности» и «управление собственностью» украинского народа.

Читайте также: Российский публицист Александр Невзоров рассказал, чем закончится война в Донбассе

2. Часть 2 комментируемой статьи устанавливает, что от имени Украинского народа права собственника осуществляют органы государственной власти и органы местного самоуправления в пределах, установленных Конституцией Украины. Следовательно, управление имуществом от имени народа осуществляет, соответственно, Верховная Рада Украины и местные советы, а также уполномоченные ими государственные органы. При этом органы государственной власти и местного самоуправления не являются владельцами того имущества, принадлежащего к объектам права собственности Украинского народа.

Полномочия этих органов определены Конституцией Украины и другими нормативными актами,но в целом их полномочия относительно имущества касаются только осуществления права управления указанным имуществом.Говоря об осуществлении права собственности на имущество, которое является собственностью украинского народа, следует отметить, что оно может происходить как через упомянутые выше органы, так и непосредственно народом – путем решения соответствующих вопросов на всеукраинском референдуме. Например, только таким путем может решаться вопрос об изменении границ государства, то есть, передачу или приобретение части ее территории – земли,которая принадлежит украинскому народу.

3. Согласно части 3 комментируемой статьи каждый гражданин имеет право пользоваться природными объектами права собственности Украинского народа в соответствии с законом. Итак, каждый имеет гарантированный Конституцией Украины и Гражданским кодексом доступ к пользованию природными объектами права собственности Украинского народа.Однако такое использование должно происходить в порядке и пределах, установленных законом.Приобретение права собственности Украинским народом имеет такие особенности, что в любом случае может происходить только на основании специального волевого решения уполномоченного на это органа государственной власти.

Такое решение по своей сути является актом публичной власти (актом управления) и должно быть совершено в форме, установленной законом для соответствующих актов (Закон Украины,постановление Верховной Рады и т.д.).Итак, исходя из всего вышеизложенного, можно сделать вывод, что легитимным и конституционным в Украине правом собственности на землю является только право собственности Украинского народа.

А это значит, что распоряжаться, получать доходы от земли, природных недр и т.п. может только украинский народ, ни в коем случае не оффшорные компании, которым раздают наше имущество незаконными решениями органов высших властных полномочий.

Мизрах Игорь


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Нашумевший тендер «Укрпочты» на предоставление услуг процессинга обрастает новыми скандальными подробностями.

Пока «временщик» «Укрпочты» Игорь Смелянский и половина топ-менеджмента испуганно отбиваются в соцсетях от обвинений общественности в несоблюдении деловой этики, апеллируя к формальному соблюдению тендерных процедур, эксперты уже раскопали прямы факты коррупционной сговора, которые однозначно заинтересуют Национальное антикоррупционное бюро.

Как выяснилось, компания «Укркарт», которая победила в тендере с предложением в 215 млн грн, не имеет права оказывать целый ряд услуг, которые она обязалась предоставить «Укрпочте», из-за отсутствия соответствующих лицензий и сертификатов.

Для внедрения любой услуги, продукта или функциональной возможности на процессинге «Укркарт», любой банк – клиент компании должен открыть в международных платежных системах соответствующий проект сертификации и внедрения продукта/услуги. После завершения проекта продукт, услуга или функциональная возможность распространяются  на всех клиентов процессингового центра «Укркарт».

Согласно условиям тендера, «Укркард» обязался предоставить «Укрпочте» услугу эмиссии бесконтактных карт. Однако по факту до сих пор ни один из банков – клиентов «Укркарта» не имеет возможности эмиссии бесконтактных карт. Один из крупных украинских банков пытался открыть такой проект в Mastercard, но после нескольких попыток внедрить бесконтактную карту проект был признан безнадежным из-за технологических особенностей компании «Укркарт». Проект был закрыт в платежной системе, и вторую попытку банк не предпринимал. Таким образом на сегодня у компании «Укркарт» нет сертифицированного решения, которое позволяет проводить эмиссию и обслуживание бесконтактных карт.

 

Кроме того, «Укркарт» предлагает «Укрпочте» создание и поддержку виртуальных терминалов с поддержкой технологий безопасных расчетов в Интернете международных платежных систем  (3D-Secure, Verified by Visa). Однако на сегодня, в связи с особенностями сертифицированного программного решения «Укркарт», ни один из клиентов компании не может воспользоваться такой услугой для своих клиентов, так как у «Укркарта» отсутствует сертификация на поддержку 3D-Secure и VerifiedbyVisa, и таким образом не обеспечиваются те самые безопасные расчеты.

Также «Укркарт» предоставил на тендер «Укрпочты» сертификаты соответствия требованиям платежных систем программного решения SmartVista, однако на сегодня компанией используется лишь BASE24. Ни один из банков-клиентов компании не открывал проект по замене программного решения процессингового центра «Укркарт» на SmartVista, таким образом, на сегодня единственным сертифицированным в платежных системах программным решениям для процессингового центра «Укркарт» является  устаревший BASE24.

Позиция руководства госпредприятия в этой ситуации обозначена более чем откровенно- Смелянский с коллегами намерены отстаивать интересы «Укркарта» до последнего. А вот в том, каким именно образом, находящаяся под уголовным преследованием, компания «Укркарт» изловчилась победить в тендере (о результатах которого Игорь Смелянский знал ещё в мае этого года) и «продавать» «Укрпочте» услуги и продукты, которых у нее нет, уже предстоит разобраться НАБУ и спецпрокуратуре.

Напомним, ранее Игоря Смелянского обвинили в давлении на участников рынка экспресс-доставки с целью монополизации рынка «Укрпочтой».

А о скандальных подробностях перехода компании «Укркарт» под контроль «Семьи» Виктора Януковича читайте здесь.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Дошлюбний секс, танці при мерці, магічне зілля. Це ті традиції українців, про які знає далеко не кожен. Наш побожний народ місцями виконував такі обряди, що важко не здивуватися.

Канал 24 зібрав для вас 24 традиції України, які справді вражають!

Дівчата освідчувалися хлопцям

До 17 століття українські дівчата могли першими освідчуватися хлопцям. Про “дику” традицію згадував французький інженер і картограф Ґійом Левассер де Боплан у своєму “Описі України”.

Дівчина приходила додому до хлопця, в якого була закохана, і при всіх його рідних пропонувала одружитися. Відмовити дівчині — вважалося поганою прикметою. Тож хлопці були змушені прощатися зі щасливим холостяцьким життям.

Між обіймами та сексом

На вечорницях була заведена традиція, яка дозволяла молодим людям поспілкуватися “ближче”.

Неодружені хлопці та дівчата збиралися на вечорниці (переважно вдома у вдови, яка мала дивитися за ними). Тут вони їли, пили, грали в ігри, а потім займалися “притулами”.

Сформовані пари лягали спати разом і займалися “сексом наполовину”, тобто так, аби зберегти дівочу цноту. Однак, це не завжди вдавалося, часто дівчата вагітніли і навіть не розуміли, як це трапилося. Є дані, що 45,6% дівчат, які ходили на вечорниці, втрачали цноту до шлюбу.

Вседозволена ніч на Купала

Івана-Купала — свято єднання людини з природою. А, як то кажуть, що природно — те не соромно, тож на цей день хлопці і дівчата дозволяли собі недозволене, але таке природне.

Дівчата плели вінки і кидали їх у воду чи вогонь, якщо хлопець діставав вінок — дівчина була змушена цілуватися з ним. Крім того, весь вечір дівчина мала провести з хлопцем у парі. І мало що могло трапитися між молодими людьми серед ночі у лісі під час пошуку цвіту папороті без нагляду суворих дорослих…

Купала в Україні святкують і зараз: з вінками, співами та голими танцями навколо вогнища.

Келих цноти

Старосвітський гуцульський звичай, який зламав не одне життя молодої жінки, описує письменниця Марія Матіос.

Наступного дня після першої шлюбної ночі у присутності всіх гостей молодий виголошував тост-подяку батькові молодої. Батько підходив до столу, за яким сидять молоді. Молодий правою рукою брав дерев’яний келишок, вказівним пальцем закриваючи дно, говорив тост “П’ю до вас, тату” і випивав, не відпускаючи пальця від дна.

Після цього алкоголь наливався для батька нареченої. Якщо наречена була цнотлива — келишок був без дірки на дні. Якщо ж цнота нареченої була порушена до весілля — наречений давав батьку келишок з діркою і батько при всіх гостях обливався напоєм.

Нареченому в першу шлюбну ніч допомагав дружба

Перша шлюбна ніч молодят була розвагою для усіх гостей. Поки пара вперше займалася сексом, під дверима стояли гості і співали сороміцьких пісень. На любощі молодята мали не більше півгодини.

Зрозуміло, не всіх чоловіків таке налаштовує на потрібний лад. Тож, якщо наречений не справлявся — йому на допомогу приходив старший дружба. При чому часто це був близький родич нареченого, а в деяких випадках допомагав батько нареченого. Якщо вони за це не бралися, наречену цноти позбавляли свашки… пальцями!

Цноту на показ

Простирадло чи сорочку з кров’ю після першого статевого акту наречених виносили на всезагальний огляд. Якщо наречена виявилася вже “початою” отримувала клеймо на все життя.

Жінка і кров

Менструальну кров українці вважали нечистою. У “ці дні” жінки мали переважно сидіти вдома. Їм не можна було ні господарювати, ні приймати пологи, ні навіть на похорон.

Так як білизни не носили, кров просто стікала по ногах і забруднювала сорочку.

Нечистою вважалася кров, що витекла під час народження дитини. Жінка після пологів 40 днів не виходила на люди.

Піхва — канал у потойбіччя

Кров під час менструації вважалася небезпечною для чоловіків. Піхву, з якої витікає кров, вважали каналом у потойбіччя, що може затягнути в себе і вкусити.

Причарувати чоловіка кров’ю

Попри те, що наші предки вважали кров під час менструації брудною — її використовували для привороту! Вважалося, якщо підмішати кров чоловікові до питва, то можна було причарувати його на все життя.

Гілочка в крові

Полювання в горах завжди відрізнялося від полювання в іншій місцевості. Жителі гір здавна мали повагу до звіра. Деяких дивних звичаїв мисливці дотримуються досі.

Коли тварину вбивають, мисливець хреститься, знімає шапку і стає перед нею на коліна.

Якщо полювання відбувається у дубовому лісі, то дубову гілочку обмащують кров’ю вбитої тварини і вставляють у капелюх мисливця.

Ворота на даху

На Андрія хлопці мають право робити збитки, без покарання. Раніше хлопці біля хат дівчат заплутували дорогу нитками, ставили опудала. А найчастіше (традиція збереглася досі) знімали ворота і ховали їх неподалік, наприклад закидали на дах.

Яйце, яке знайде скарб

У великодню ніч українці намагалися не спати. Вважалося, хто засне у цю ніч — весь рік буде сонним.

Тож поки не спали, розважалися як могли. Наші предки вірили, що у великодню ніч червоне яйце допоможе знайти… скарб! Вважалося, що яйце, нагріваючись у руці, вказує на схований скарб. Проте цей обряд називали небезпечним.

Домовик, виношений під пахвою

Життя гуцулів завжди було пов’язане з вірою у духів, потойбічні сили, відьом, тощо. Але представники цього гірського етносу не лише вірили і оберігалися від загадкових сил, але й самі вирощували їх!

Гуцули вважали, що з яйця-зноска від чорної курки можна виносити газдівника (домовика). Таке яйце вони носили під пахвою 9 днів. Цього побутового чорта називали “хованцем”, “антипком, “служкою”.

Коло від нечистої сили

На Закарпатті на Юрія збирають чародійне зілля. Увечері до кожного зілля треба доторкнуться палицею, щоб йому не зашкодили відьми.

Спати лягали просто біля зілля. При чому не можна розпалювати вогнища, а навколо себе треба обвести коло, щоб захистити себе від нечистих сил. А вже вранці трави починають збирати і перед кожним говорять: “Беру зілля незнаноє, аби було хосенноє”. Йдучи додому з травами, треба уникати всіляких зустрічей.

“Запечатана” вишиванка

Вишиванка — ідентичність українців. Її носили на будень і в свята. Але так, як наші предки були забобонні, вишиванку “запечатували” від злих духів. Для цього у вишивці порушували симетрію. Наші предки вірили, що їм це може допомогти.

Їсти з однієї тарілки

На Святвечір була традиція, коли усі члени сім’ї їли страви з однієї тарілки. У деяких родинах ця традиція збереглася.

Сокира і страх

На Святвечір, а іноді на Новий рік господар хати лякав дерева. Для цього він брав сокиру і замахувався нею на дерево, яке погано родило. Але не рубав його, а тільки лякав. Хтось із членів родини мав заступитися за дерево і обв’язати його солом’яним перевеслом.

У деяких регіонах дерева трясли і обмазували тістом. Це мало допомогти врожайності.

Сіно на підлозі

На Різдвяні свята у хаті на підлогу стелили сіно або солому. Так по ній і ходили аж до третього дня Різдва або вдосвіта на Новий рік. Після цього сіно виносили і палили його на дорозі, біля воріт або в садку. Іноді через цей вогонь стрибали.

Ігри на похороні

Гуцули — особливі люди, тож навіть похорон у них не схожий на похорони інших етносів.

Померлого тут тримали два дні, на третій ховали. Вечорами навколо покійника збиралися рідні й сусіди, дяк читав псалми, а після того усіх пригощали… горілкою.

Найдикішою традицією гуцульських похоронів є так звані “грушки”. Це ігри, в які бавилася молодь під час похорону, на зразок тих, в які бавилися під час весняних гулянь і весіль.

Коза при мерці

У побуті населення Карпат і Прикарпатської смуги також була традиція грати ігри при мерці. Для цього зокрема використовувався макет голови кози, який носили на жердині, схожий на той, який носять на Меланку.

Також співали і танцювали, проводжаючи померлого в інше життя.

Покійний, який п’є воду

Верховинці перед хатою, де лежав покійник, розпалювали багаття і сурмили у трембіти.

У хаті не пили воду, оскільки вважалося, що її могла пити душа. Якщо хтось хотів сісти на лавку, то дмухав на неї, щоб не розчавити душу покійного.

Заплутати дорогу мерцю

Ті ж верховинці труну з дому виносили так, щоб перешкодити померлому відшукати дорогу додому. Покійника виносили ногами вперед через задні двері. Потім тричі стукали труною об поріг хати, щоб померлий попрощався з пращурами і більше не повертався.

Коли труну з дому виносили, на тому місці, де вона стояла, розбивали новий горщик. А шлях, яким виносили покійного, посипали житом та ячменем, щоб вдома більше ніхто не помирав.

Пікнік на могилі

Хоча християнська релігія і церква просить цього не робити, існує традиція з влаштовуванням “пікніків” на цвинтарі. На могилу у різні свята приносять їжу і навіть алкоголь. Це все розставляють і залишають покійнику. Крім того, рідні п’ють над могилою.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Знайомтесь. Це Саша.

Саша – колишній начальник Кобри (це його зам показав середный палець Яценюку після чого Кобру розігнали, якщо пам’ятаєте). В різні періоди Саша також був начальником ДАІ Києва, Чернігівської, Харківської областей.Також Саша був Начальником ДАІ України уже після Майдану.

Фото Романа Сініцина.

Фото Романа Сініцина.

У родини Саши чудовий автопарк, вартістю у сотні тисяч доларів. Доньки Саши часто відпочивають в Москві.

Фото Романа Сініцина.

Аваков, своїм указом у Фейсбуці, звільнив Сашу з начальника ДАІ у травні 2015 року після розслідування Схем про його незадекларований будинок у Жулянах і кучеряве життя родини.
http://www.radiosvoboda.org/a/27024691.html

Звільняв, правда, «скрепя душой». Бо Саша дуже цінний кадр. Ну приблизно так:
« “За что уволен Ершов? За то, что одна его дочь ездит на шикарной машине, а другая дочь отдыхает в Каннах? Не из-за этого. Обе дочери взрослые, они прокомментировали, что одна замужем за обеспеченным мужчиной, а другая продает дорогие предметы одежды. Ершов уволен мною за то, что он не указал в декларации свой дом – только за это”.

“Во всем остальном я к Ершову отношусь – еще раз подчеркну, как бы кто ни вопил – с уважением. И вот почему. В апреле-мае прошлого года, когда началась война, Ершов был в том экипаже, который вступил в первые бои под Славянском вместе с тремя экипажами Кобры. Ершов был в составе одной из групп, которая очень хорошо себя проявила. Он неоднократно был под огнем – держал позиции, отбивал наших первых пленных, имел личную смелость противостоять врагу, вести вперед людей. В тот момент, когда еще армия не воевала. Оттуда основы моего к нему доверия. Кроме того, Ершов награжден боевым орденом за несколько самых напряженных месяцев службы в зоне АТО”, – сказал журналистам глава МВД.»

Саша сидів в Ізюмі пару тижнів і так отримав УБД, відпетляв від люстрації. Саша у Словянську був під таким самим вогнем як і Дейдей. Він справді міг бути у цьому місті після звільнення, правда після того як туди зайшли розвідгрупи 8 полку полку спецназу, Першого батальйону Нацгвардії та 95 повітряно-десантної бригади, а сепари давно вийшли. Далі пофотографуватись з журналістами заїжджали різні дейдеї ну і Саша «был под огнем».

Але давайте до суті.

У Саши є одна проблема. Поряд з Сашою живе Міша (Michael Svetlitsky).
Міша останні два роки ремонтує і відправляє в АТО автомобілі. Десятками. Переважно у 79 бригаду. Мішу дуже добре знають військові і волонтери.Сашу це дуже напрягає, бо він ватнік і латентний сепар, незважаючи на те що «був пад агньом».

Фото Романа Сініцина.

У Міші з Сашою постійні проблеми. Саша часто викликає поліцію, що у Міші на ділянці крадені машини. Поліція приїздить, крадених машин не знаходить і їде собі далі у справах.

Але ось в ніч з 5 на 6 серпня Саша набухався з сусідом і вони підпалили один з АТОшних з автомобілів (10-тонник Івекко) та битовку на ділянці Міші. Потім побили самого Мішу. Причому удари наносив безпосередньо Саша.
Ось тут записи з камер на будинку Міші з розкадровкою. Там і підпал і побиття.

Posted by Roman Sinicyn on Montag, 15. August 2016

Posted by Roman Sinicyn on Montag, 15. August 2016

http://www.ex.ua/888236712706Приїхали пожежники, погасили. Приїхали копи, прийняли заяву від Міші. Ясно що Саші, в офіційній площині, нічого не буде.

Зате Саші буде в неофіційній площині)
Саша, до речі, з органів МВС так і не звільнений.
Просто виведений поза штат. І готується скоро прийняти нову жирну посаду.

І так, репост дуже злить Сашу.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

 

«Мене били, підвішували, а потім ґвалтували шваброю …», – так розповідає про «вибиття показів» з нього слідчими карного розшуку Нацполіції тернополянин Ігор.

Про цей випадок стало відомо після звернення його адвоката до регіонального представника офісу уповноваженого з прав людини у Тернополі. Розповідь Ігоря  можна ставити під сумнів. Однак тільки за кілька днів в Тернополі нам стали відомі мінімум 11 випадків, коли, за словами затриманих, до них застосовувалися тортури. Про окремі випадки пише також місцева преса.

Більшість чоловіків між собою не знайомі, проте багато в чому їхні розповіді збігаються: їх затримували без протоколу, привозили у так звані неофіційні місця несвободи (кабінети оперативних працівників, слідчих, кімнати для проведення слідчих дій), допитували із застосуванням сили, вимагали зізнатися в ще декількох епізодах. Але при цьому майже у всіх затриманих не були зафіксовані сліди тілесних ушкоджень, навіть попри постанови суду.

Саме чисельність скарг на дії поліцейських у Тернополі і зацікавила нас. При цьому ані в прокуратурі області, ані в поліції статистики порушень законодавства при затриманнях немає.

Ми проаналізували більше десятка повідомлень затриманих про грубі порушення їхніх прав, і детально зупинилися на одному з них.

Слід зазначити, що Європейський суд з прав людини визначає «презумпцію винуватості» держави. Тобто у випадку повідомлення про катування саме держава має довести, що катувань не було.

Методи роботи

24-річного Ігоря  затримали 1 травня цього року у місті Теребовля, де він був у знайомих, за підозрою у грабежі та хуліганстві, що були здійснені 28 та 29 квітня у Тернополі. За версією слідства, Ігор нібито здійснив грабіж та переховувався в іншому районі.

За словами хлопця, з нього стали знущатись ще по дорозі, нібито говорили, що оскільки він раніше судимий, то ніколи не зможе нічого довести. Потім, розповідає Ігор, працівники конвою привезли його в кабінет оперативників та почали катувати.

«По дорозі до Тернополя, вони зупинились на полі, й кажуть: «Можеш собі бігти. Хочеш, тікай». Стали випихувати з машини, кажуть, щоб я біг. Один був з пістолетом у руці. Потім привезли у Тернопіль. Почали мене бити. Здвинули 2 столи докупи, почали підвішувати: на швабрі поміж столів. Били по ногах, по п’ятках, в голову. Вчепили наручники на руки, на ноги, закинули на підлогу, засунули тряпку до рота, сіли на мене й знову били по п’ятках. Дуже боляче було, я не відчував їх. Потім вони взяли швабру, наділи презерватив й зґвалтували насильницьким шляхом. Насилували цією шваброю, знімали на телефони. Говорили, що фотографія та відео будуть в інтернеті. Від мене вимагали, щоб я писав явки. Я й написав», – розповідає Козоріз.

Його адвокат, Галина Саламандра, каже, що саме затримання було незаконним, оскільки якщо вже слідчі через кілька днів поїхали у сусідню область за підозрюваним, а не спіймали його «на гарячому», на місці події, вони повинні були мати ухвалу слідчого судді.

«Проте не було жодної ухвали слідчого судді, хоча його обвинувачують у вчиненні кримінальних правопорушень за кілька днів до затримання. А затримали його на підставі ст. 208 (тобто безпосередньо на місці злочину або одразу після нього – ред.), але не безпосередньо після вчинення злочину, а в іншому місті. При цьому його не відвели до найближчого відділення поліції для складання протоколу про затримання, а посадили в автомобіль та відвезли у Тернопіль», – розповідає Саламандра.

За словами адвоката, хоча затримали Козоріза, за його словами, близько першої години дня, вона потрапила до нього вже після 18.00: «Особа, яка складала протокол затримання, зазначила, що Козоріза доставили у відділення поліції о 18.43, тоді був складений протокол. Що було до того часу, йому невідомо. А на запитання, у який спосіб тоді Козоріз в цьому кабінеті опинився, сказав, що прийшов сам».

До речі, заступник начальника управління карного розшуку обласного управління Нацполіції Михайло Шмиглик теж запевняє, що Козоріз сам приїхав з сусідньої області, щоб дати свідчення.

«По оперативній інформації стало відомо, де знаходиться Козоріз. Він там ховався. Хлопці поїхали, перекрили дві дороги. У Волочіську він не був затриманий. Я там присутній не був, але розкажу, як це відбувається. Представники поліції представились, сказали, що є до нього питання. Коли він зможе підійти? Він сказав, що вже може. Може з ними проїхатись, бо нічого не боїться, й їде сам. Козоріз сам зголосився проїхатись до Тернополя для проведення слідчих дій», – розповідає Шмиглик.

Заступник начальника карного розшуку стверджує, що у приміщенні, на яке вказує хлопець, ніколи не тримають затриманих, а в цей день ще й було державне свято, тому потрапити вони туди не могли. А обвинувачення у тортурах відкидає.

За словами Козоріза, після того, як він підписав зізнання, його відвезли до міського відділення поліції, де вже склали протокол та викликали адвоката. Потім конвой, затриманий та адвокат поїхали до лікарні.

«Я була у лікарні швидкої допомоги, повідомила чергового лікаря про його скарги, та про зґвалтування. Але лікар сказав, щоб сам потерпілий про це сказав. Проте при огляді були присутні четверо супроводжуючих, в тому числі один з них був причеплений до Козоріза кайданками. В такий спосіб проводився огляд. На мої заперечення, що особа повинна особисто проходити огляд, мені одразу казали, що він злодій, напав на жінку, що він небезпечний. І лікар сказав, що боїться його одного оглядати. Можливо, Козоріз боявся, бо ті самі представники поліції супроводжували його в ізолятор тимчасовго тримання. За його словами, його потім по дорозі били у машині», – розповідає Саламандра.

У лікарні нам підтвердили факт огляду Козоріза та те, що лікар не знайшов підстав для госпіталізації. Але чи були зафіксовані інші тілесні ушкодження, не розповіли, пославшись на закон про захист персональних даних.

Козоріз стверджує, що на шляху до ізолятора тимчасового тримання (ІТТ) його знову били: «Після лікарні мене три чоловіка посадили в машину, не знаю їхні прізвища, вони мене по дорозі били: по корку, в дихало. Для того, щоб я відмовлявся від адвоката, за те, що написав скаргу. Привезли в Теребовлю до ІТТ, а там вже не чіпають».

Запис у журналі первинного обстеження у ІТТ м. Теребовлі, який ми перевірили, свідчить, що Козоріза привезли до ізолятора о першій годині ночі. У журналі зафіксовано, що серед видимих ушкоджень – синець на чолі. У журналі надання медичної допомоги його прізвища немає.

4 травня Козорізу обирали запобіжний захід. Крім тримання під вартою, суд постановив Тернопільській місцевій прокуратурі забезпечити невідкладне проведення судово-медичного обстеження. Але його так й не було проведено.

Результати розслідувань

Нам вдалось поспілкуватись з керівниками місцевої та обласної прокуратури Тернополя, а також з керівниками головного управління Нацполіції у місті. Всі вони пообіцяли розібратись у справі та посприяти проведенню розслідування.

Через місяць у відповіді на наш інформаційний запит, у Нацполіції зазначили, що 17 травня прокуратура Тернопільської області внесла відомості до ЄРДР за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 365 КК України, щодо перевищення службових повноважень працівниками кримінального розшуку по відношенню до Козоріза. Було призначено службове розслідування, але «факти перевищення службових повноважень поліцейськими по відношенню до Козоріза свого підтвердження не знайшли».

Як повідомили у Головному управлінні Нацполіції в Тернопільській області, вони не ведуть статистику фактів порушення норм кримінального процесуального законодавства при затриманні підозрюваних (як, до речі, й прокуратура області).

Крім того, у поліції розповіли, що в цьому році прокуратура області відкрила 6 кримінальних проваджень за фактами перевищення влади чи службових повноважень поліцейськими по відношенню до громадян, 4 з яких є працівниками кримінального розшуку. Чотири із них вже були закриті «у зв’язку із відсутністю у діях працівників поліції складу кримінального правопорушення», а по 2-х інших ще здійснюється досудове розслідування.

З початку року Головне управління Нацполіції в області провело 13 службових розслідувань за фактами можливих неправомірних дій поліцейських по відношенню до громадян. Але за результатами розслідувань факти теж не знайшли підтвердження.

Крім того, одного поліцейського оштрафували за те, що він невчасно повідомив про затримання Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

У прокуратурі ж Тернопільської області нам відповіли, що до ЄРДР в цьому році було внесено 27 фактів про можливе вчинення працівниками правоохоронних органів області кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 365 КК України (Перевищення влади або службових повноважень).

Типові випадки

При цьому, тільки за три дні у Тернополі ми змогли майже випадково зібрати скарги щонайменше на 11 випадків застосування сили при затриманнях.

Наприклад, мешканець Тернополя Андрій Ц. стверджує, що у вересні 2016 року при затриманні на нього надягли шапку та били двоє людей. У відділок він потрапив тільки за 2 дні, його нібито тримали у підвалі, щоб він зізнався у скоєнні ще декількох порушень.

Вадим Н. також скаржився на жорстоке поводження при затриманні у 2016 році. За словами його адвоката, також не було ухвали слідчого судді. Протягом двох діб його утримували на Шевченко, 1: змушували зізнатись у ряді правопорушень. Хлопець стверджує, що йому не давали спати та не давали ліків від епілепсії, тому у нього почався приступ. Зараз триває слідство, його обвинувачують у скоєнні 12 епізодів.

Артема Б., який стоїть на обліку у психоневрологічному інтернаті, затримали у березні за те, що він пил алкоголь посеред магазину. Йому майже добу не давали спати, кілька днів він не приймав ліки. Це, каже його адвокат, спровокувало загострення захворювання.

Сирота Руслан Р. розповідає, як його затримали у квітні через підозру у скоєнні крадіжки. Хлопець розповідає, що його зустріли посеред вулиці, почали бити, надягнули кайданки: «Я казав, що сам піду, навіщо мені надягати наручники. У відділку поліції мене стали бити: у живіт, грудину, про копняки мовчу. Паспортом били по обличчі. Положили на землю, слідчий ходив по мені. Казали: що якщо напишу, що вкрав якусь сумку, відпустять. Казали, що ніхто ніколи не дізнається, що я у тюрмі, бо я сирота. Я написав зізнання». За словами хлопця, його друзі зателефонували до центру надання безоплатної правової допомоги, йому надали адвоката. Руслан зафіксував сліди побиття. А ще через кілька тижнів виявилось, що факт крадіжки не підтвердився.

Ще одного постраждалого з синцями на обличчі ми зустріли у залу суду, він з адвокатом писав скаргу на дії поліцейських при затриманні. Ярослав Б. стверджує, що його затримали на вокзалі Тернополя, відвезли в міськвідділ, а там стали бити. Мотив той самий: підписати явку з повинною.

Найчастіше, кажуть адвокати Центру надання правової допомоги, людей затримують без ухвали слідчого судді, іноді затримують без жодної відомості в ЄРДР, допитують із застосуванням сили.

У більшості випадків експертиза не змогла зафіксувати тілесні ушкодження, бо проводилась (якщо проводилась) через декілька тижнів або навіть місяців після інцидентів.

Але навіть якщо судово-медичне обстеження проведуть вчасно, деякі види катувань можна приховати, розповіли нам декілька екс-працівників поліції та адвокати. Наприклад, придушення пластиковим пакетом і протигазом, або побиття по голові пластиковою пляшкою, або підвішування майже не залишає видимих слідів на тілі.

При затриманні, кажуть адвокати, треба просити, щоб родичів повідомили якнайшвидше, потім заявити, бажано у письмовій формі, що ви вважаєте скористуватись правовою допомогою адвоката, наприклад, з Центру безоплатної правової допомоги.

«Треба звертатись зі скаргою у прокуратуру, якщо було жорстоке поводження, незаконне затримання. У лікарні вимагати приватне обстеження, без присутності працівників поліції, на кожному етапі медичного обстеження зазначати про скарги. Звичайно, адвокат має допомогти скласти скаргу або заяву про кримінальне правопорушення, якщо дійсно нанесені тілесні ушкодження, й вимагати невідкладного обстеження», – каже адвокат Саламанра.

Між тим, у Тернополі відбувається черговий скандал із затриманим, який стверджує, що його та рідних катували поліцейські. При цьому народний депутат Михайло Головко зібрав вже 30 підписів інших нардепів та направив депутатське звернення з вимогою передати розслідування правоохоронним органам однієї з сусідніх областей.

Чому це важливо

Проблема з перевищенням повноважень при затриманнях та тортурами притаманні всій країні. Підкомітет ООН з питань запобігання катуванням під час візиту в травні і вересні 2016 року зафіксував в Україні безліч заяв про дії, які можуть бути класифіковані як тортури і жорстоке поводження. Член підкомітету Віктор Захарія нещодавно особисто підкреслював чисельні порушення в діях працівників Національної поліції. Наприклад, враховуючи чинну систему реєстрації у відомстві, підкреслював Захарія, людину можна просто «загубити».

За даними Міністерства юстиції, у 2015 році Україна програла 14 справ в Європейському суді з прав людини через порушення Статті 3 Європейської конвенції (заборона тортур). У 2015 році за порушення цієї статті потерпілі отримали з держбюджету понад 150 тисяч євро компенсації морального збитку.

«Я раніше судимий. Я ніколи не зможу довести, що мене катували. Або що я не грабував зараз, бо колись робив це. Над нами можна робити все, що завгодно. А більшість із вас це підтримує», – сказав нам один із затриманих хлопців.

Особисто я не знаю, що йому відповісти…

Татьяна КУРМАНОВА


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сьогодні маю бажання проаналізувати питання власності кожного українця на природні надра своєї країни.

В зв’язку з тим, що на дане питання може дати відповідь тільки основний Закон України- Конституція України, вимушений проаналізувати саме Конституцію… А більш точніше статтю 13 та 14 Конституції України.На мій погляд, стаття 13 та стаття 14 Конституції України суперечать одна одній.

В 13-ій статті визнається, що земля є об’єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені Українського народу. Це означає, що повноваження органів державної влади і місцевого самоврядування стосовно цього майна торкаються лише здійснення права управління зазна­ченим майном.

В 14-ій статті Конституції України говориться, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави.Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

При цьому не вказується ЯКА форма власності.

Тобто, виходить, що 13-та стаття Конституції України згадує як суб’єкта права власності на землю в Україні лише український народ, а 14-та стаття говорить про не зрозуміле (не визначене) право власності на землю, яке набувається відповідно до закону громадянами, юридичними особами та державою.Головним моментом тут видається те, що Конституція прямо не передбачає іншої форми власності на землю, ніж “право власності Українського народу”.Говорячи про можливість набуття “громадянами, юридичними особами та державою” невизначеного в Конституції права власності на землю, Конституція відправляє нас до закону, в якому б ті права власності мали б бути прописані.

Але тут знову вступає в силу правова колізія – Конституція України має вищу юридичну силу по відношенню до закону, а тому положення Конституції України про те, що земля є об’єктом права власності Українського народу “криє карту” закону про можливість інших суб’єктів права та форм власності на землю.Також цікаво, що власник, тобто Український народ, не делегував управлінцю, тобто органам державної влади чи місцевого самоврядування, право відчужувати своє майно.

Стаття 324. Право власності Українського народу

Земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знахо­дяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, ви­ключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського на­роду.
Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України.
Кожен громадянин має право користуватися природними об’єктами права влас­ності Українського народу відповідно до закону.

1. У частині 1 коментованої статті відтворено положення ст. 13 Конституції України, в якій закріплено, що «земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об’єктами права власності Українського народу».

З врахуванням наведеного положення та загальної концепції права власності, сформованої у вітчизняній цивілістиці і відображеної у ЦК, право власності Українського народу може бути визначене як можливість народу через уповноважені державні органи або безпосередньо використовувати (володіти, користуватися, розпоряджатися тощо) майно, котре йому належить відповідно до Конституції України.

У зв’язку з тим, що в етнодержавознавстві іноді ставиться під сумнів існування такого феномену як «Український народ», виникає питання, чи можна взагалі вважати Україн­ський народ суб’єктом (учасником) цивільних відносин?
Відповідь на це питання міститься у ч. 2 ст. 2 ЦК, яка передбачає, що учасниками ци­вільних відносин є: держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб’єкти публічного права.

Оскільки народ, хоча і з деякими застереженнями, може бути визнаний суб’єктом пуб­лічного права, то так само він має бути визнаний і суб’єктом цивільних відносин, а, отже, може бути і суб’єктом права власності.Оскільки Український народ визнається суб’єктом права власності нарівні з іншими учасниками цивільних відносин, виникає питання, чи не призведе це до «подвійного» пра­ва власності на такий об’єкт як земля?

Конституція України відображає ставлення до землі (право на землю) Українського народу, як до території держави, як до об’єкта природи, а не до кон­кретних ділянок, розмежованих на земельній території держави для спеціального вико­ристання. Деякі науковці пропонують розрізняти ті випадки, коли право власності на зем­лю торкається інтересів суспільства в цілому — тоді земля визначається як об’єкт права власності Українського народу (відповідно і держави), і ті випадки, коли, згідно з Консти­туцією, людині належить і гарантується право власності на землю.

Відповідь на це питання певною мірою міститься у частині 2 ст. 324 ЦК, яка визначає порядок здійснення права власника Українським народом, фактично розрізняючи «право власності» та «управління власністю» Українського народу .

2. Частина 2 коментованої статті встановлює, що від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, встановлених Конституцією України. Отже, управління майном від імені народу здійснює відповідно Верховна Рада України і місцеві ради, а також уповноважені ними державні органи.

При цьому органи державної влади та місцевого самоврядування не є власниками того майна, що належить до об’єктів права власності Українського народу. Повноваження цих органів визначені Конституцією України та іншими нормативними актами, але в цілому їх повноваження стосовно цього майна торкаються лише здійснення права управління зазна­ченим майном.

Ведучи мову про здійснення права власності на майно, яке є власністю Українського народу, слід зазначити, що воно може відбуватися як через згадані вище органи, так і без­посередньо народом шляхом вирішення відповідних питань на всеукраїнському референ­думі. Наприклад, лише таким шляхом може вирішуватися питання про зміну кордонів дер­жави, тобто, передачу чи набуття частини її території — землі, яка належить Українському народу.

3. Згідно з частиною 3 коментованої статті кожен громадянин має право користуватися природними об’єктами права власності Українського народу відповідно до закону. Отже, кожен має гарантований Конституцією України та Цивільним кодексом доступ до користування природними об’єктами права власності Українського народу.

Проте таке користування має відбуватися у порядку і межах, встановлених законом. Набуття права власності Українським народом має ті особливості, що у кожному разі може відбуватися лише на підставі спеціального вольового рішення уповноваженого на те органу державної влади.Таке рішення за своєю сутністю є актом публічної влади (актом управління) і має бути вчинене у формі, встановленій законом для відповідних актів (закон України, постанова Верховної Ради тощо).

Отже, з всього викладеного вище можливо зробити висновок, що легітимним і конституційним в Україні правом власності на землю є лише право власності Українського народу.А це означає, що розпоряджуватися, отримувати прибутки від землі, природних надр і т.п..може тільки Український народ, а ні в якому разі не офшорні компанії, яким роздають наше майно незаконными рішеннями органів вищих владних повноважень.

АНАЛИТИКА МЕДИА


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO