Російська агресія проти України

Авдеевка. Осадки в виде града… 16.05.2018 в 20:30

Gepostet von Артем Кошелев am Mittwoch, 16. Mai 2018

Gepostet von Артем Кошелев am Mittwoch, 16. Mai 2018

Артем Кошелев


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Под Авдеевкой 17 мая был убит главарь батальона “Пятнашки” террористической “ДНР” Олег Мамиев, известный как “Мамай”.

О гибели террориста сообщил в Facebook российский пропагандист Александр Чаленко, передает “Диалог.UA”. По его данным, инцидент с “Мамаем” случился еще 17 мая под Авдеевкой “на промке”. Террорист там получил осколочное ранение в ходе гранатометного обстрела.

“Ранение осколочное. От ВОГа. Попало в голову, живот и грудь. Олег сейчас в операционной”, – сообщил пропагандист.

Операцию террорист не пережил. “Мамай погиб”, – написал в соцсети Чаленко. Информацию подтвердил в Twitter еще один журналист – Александр Коц. “Комбат “Пятнашки” Мамай… RIP”, – написал он.

Деталями произошедшего поделился пропагандист Семен Пегов на своем telegram-канале. По его данным, “Мамай” получил травму при ротации “ихтамнетов”. “Поздно вечером он проводил ротацию своих бойцов на авдеевской промке. В результате обстрела ВСУ из АГС он получил тяжелые осколочные ранения. Граната (ВОГ-15) разорвалась прямо над головой. Врачи несколько часов боролись за жизнь командира “Пятнашки”, но ранения в голову оказались несовместимы с жизнью”, – сообщил он.

Примечательно, что еще несколько месяцев назад террорист “Мамай” грозился Украине полномасштабной войной.

dialog.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

За чотири роки до України повернулися вісім ув’язнених. Але досі немає майданчика, на якому б бодай обговорювалося питання в’язнів Кремля.

Вчора український політв’язень Олег Сенцов оголосив голодування з вимогою до російської влади відпустити всіх утримуваних допоки Росія не відпустить всіх утримуваних українських політичних в’язнів.

За 5 років російської військової агресії крім захоплення територій ще витворила міф про українських “злочинців”, які їдять малят і зазіхають мирне життя їхньої країни. Але довгий час всі ці історії були в тіні однієї – Надії Савченко.

Як розкручувався маховик російської пропаганди, що цьому намагалася протиставити Україна і коли звільнять українців з-за російських ґрат – розбирався Insider.

“Терористи”, “каратєлі”, “екстремісти” й “шпигуни”

“Я, Сенцов Олег, громадянин України, незаконно засуджений російським судом, перебуваючи в колонії міста Лабитнангі, оголосив безстрокове голодування з 14 травня 2018 р. Єдиною умовою її припинення є звільнення всіх українських політв’язнів, які знаходяться на території РФ. Разом та до кінця! Слава Україні”. Ці рядки 16 травня цитували всі українські медіа.

Сенцов, певно, після Надії Савченко, є чи не найбільш відомим політичним в’язнем, якого утримує Росія. Чоловік потрапив до “першої хвилі” затриманих українців. Разом із ним у травні 2014-го в Криму затримали антифашиста Олександра Кольченка, активіста спротиву російській окупації Геннадія Афанасьєва та викладача Сімферопольського інституту культури Олексія Чірнія. Це були перші “політичні” українці, за яких взялася російська правоохоронна система. Їх звинуватили у створенні організованої злочинної групи і підготовці терактів на 9 травня. За рік “терористи” отримали вироки із термінами ув’язнення від 7 до 20 років. І якщо Геннадія Афанасьєва Україні вдалося повернути, то з Сенцовим справи значно складніші. На його підтримку, свого часу, виступали відомі світові режисери й актори, його прізвище неодноразово звучало на міжнародних форумах. Врешті, вже близько півроку у правозахисних колах ходять чутки, що українського режисера мають обміняти й повернути на Батьківщину. Але далі розмов справа поки не йде.

Не краща історія й у фігурантів ще однієї групи справ – “Кавказької” та “військової”. Приблизно в той же час, коли на анексованому півострові затримують “терористів”, російська пропаганда починає створювати образ “каратєлєй”. У березні затримують одного з лідерів УНА – УНСО Миколу Карпюка. У червні в полон потрапляє Надія Савченко, але доволі швидко її передають росіянам. У серпні за ґрати потрапляють Станіслав Клих та Сергій Литвинов. Російські слідчі органи формують дві абсурдні справи. За однією із них звинувачують Карпюка і Клиха в участі у Чеченській війні 1994-1995 рр, вбивстві і пораненні російських військових (хоча фізично ані перший, ані другий не були в ті роки у Чечні). Також фігурантами “кавказької” справи стали Дмитро Ярош і Арсеній Яценюк. Російські слідчі переконували, що ці люди також нібито брали участь у бойових діях.

Микола Карпюк

Друга справа, яку створили російські слідчі – військові злочини “каратєлєй” і застосування заборонених методів ведення війни. І якщо “злочини” Савченко виглядали сумнівними, то звинувачення проти Литвинова виглядають не інакше, як фарс. Коротка передісторія – чоловік жив в одному із сіл Луганської області, мав неповну освіту, працював різноробочим і, за словами односельчан, мав проблеми із розвитком. Під час активної фази війни на Донбасі він поїхав до найближчого стоматолога лікувати зуби. Найближчим виявилося російське прикордоння. Де його схопили ФСБшники. Через певний час замість селянина з Луганщини російська пропагандистська машина створює кровожерливого “каратєля”. У протоколах допитів, які підписував Литвинов, йшлося про понад десяток зґвалтувань, масові розстріли російськомовного населення, вбивство дитини тощо. Головним підозрюваним у справі став олігарх Ігор Коломойський. Слідчі переконували, що він нібито особисто розвозив гроші по полігонах добровольчих батальйонів. Очікувано, справа почала розсипатися (не в останню чергу завдяки роботі адвокатів, консулів та української правоохоронної системи), але російське слідство викрутилося і звинуватило Литвинова у розбійному нападі та викраденні двох автомобілів. Щоправда, як вдалося з’ясувати адвокату Віктору Паршуткіну, ані викрадених автомобілів, ані потерпілого не було в Україні у день злочину. Що не завадило російському суду відправити Литвинова на 8,5 років до колонії.Правозахисники зазначають, що під час “розслідування” українців катували, а здоров’я Станіслава було сильно підірване. Врешті, бранці отримали 22,5 та 20 років ув’язнення.

Трохи пізніше на території РФ затримують ще кількох українців, зокрема Віктора Шура та Юрія Солошенка, яких звинуватили у шпигунстві. За цим же обвинуваченням вже у 2016-му в Москві затримують журналіста Укрінформу Романа Сущенка.

З 2015-го починає працювати каральна машина на території анексованого Криму. Під прицілом опиняються кримські татари. Для їх переслідування активно використовується російське антитерористичне законодавство. Так, нібито за приналежність до забороненої в Росії організації Хізб ут-Тахрір до СІЗО і тюрем потрапляє понад 20 людей. Разом із тим, з’являється так звана справа “диверсантів” – 8 українців, які нібито планували низку вибухів на території півострова. Не забули і про учасників мітингу під парламентом Криму 26 лютого 2014-го – по ній зараз проходять двоє людей.

Останнім часом, щоправда, у переслідуванні українських громадян намітилися нові тенденції. Як от звинувачення в “онлайн-екстремізмі”.

“Останнім часом більшість нових справ – це справи, де задіяне антитерористичне законодавство. Якщо в попередні роки мова йшла про організацію Хізб ут-Тахрір, то зараз це – Правий сектор. Хоч його Росія і заборонила ще 2014-го, проте минулого року проти українських і російських громадян почали з’являтися справи за участь у ПС. Плюс почали з’являтися онлайн-справи. Тобто використання антитерористичного законодавства для притягнення людини до відповідальності за дописи в соцмережах”, – пояснює координатор Медійної ініціативи за права людини Марія Томак.

Вона додає – людину можуть притягнути до відповідальності не лише за дописи у соцмережах, але й за приватні переписки. Тут доволі показовою є історія підлітка Павла Гриба, затриманого минулого року на території Білорусі. Хлопець вів активне онлайн-життя. Познайомився з дівчиною із РФ і планував із нею зустрітися Гомелі. Дівчина, правда, нібито діяла під керівництвом ФСБ. В результаті, через особисті переписки Росія звинуватила підлітка в тероризмі. І попри інвалідність – порушення роботи серцево-судинної системи – російська влада продовжує утримувати його за ґратами.

Тим часом в Україні

За чотири роки до України повернулися вісім ув’язнених. Першим українцем, який вийшов з російського полону стала не Надія Савченко, як прийнято вважати, а студент Юрій Яценко. У 2014-му його разом із другом Богданом Яричевським затримало ФСБ, вимагало зізнатися у шпигунстві й диверсійній діяльності. І якщо Яричевскього за кілька місяців відпустили до України, то Яценку довелося відсидіти термін за зберігання пороху. Власне, хлопець повернувся до України на початку травня 2015-го. Також у травні, але уже 2016-го вдалося виміняти Савченко. Пізніше звільнених побільшало – відбувся обмін Афанасьєва та Солошенка. Того ж року, у червні, з-під домашнього арешту в Криму до материкової України втік Юрій Ільченко. Восени 2016-го, після відбування покарання до України повернули Хейсера Джемілєва. Приблизно за рік, восени 2017-го, до України повернули Ільмі Умерова та Ахтема Чийгоза. Потім, як вже згадувалося вище, почали ходити чутки про повернення Сенцова, однак жодних обмінів не відбувалося. А процес повернення українців вчергове застопорився.

“На жаль, жодних просувань із звільненням українських в’язнів Кремля немає. Cитуація погіршується, а кількість ув’язнених зростає (у червні 2014-го в’язнів Кремля було 11, станом на травень 2018 – майже 70 – авт.).

У березні ФСБ арештувала громадського журналіста Нарімана Мемедемінова. Близько тижня тому окупаційний суд засудив до двох років ув’язнення Ігоря Мовенка. Засуджений за український прапор Володимир Балух вже два місяці тримає голодування, хоча і розуміє, що це “балансування на нульовий позначці”. А для того, щоб адміністрація СІЗО звернула увагу на критичний стан хворого Узеіра Абдулаєва та почала надавати хоч якусь медичну допомогу, нам довелося проводити цілу адвокаційну кампанію”, – розповідає координатор кампанії #Let my people go Олександра Матвійчук.

Разом із тим, родини “політичних” скаржаться, що попри наявну проблему, досі немає однієї людини, яка б відповідала за комунікацію з родичами і в’язнями, була б уповноважена представляти Україну на міжнародних зустрічах і переговорах щодо цієї проблеми тощо. Оскільки зараз ці функції розпорошені між кількома відомствами. Так, до певного моменту в’язнями Кремля нібито опікувалася Служба безпеки України. Згодом ці повноваження перейшли до Міністерства закордонних справ. Пізніше за справу взявся Кабмін. Однак і родичі, і правозахисники кажуть: ситуація не поліпшилася. Вони хотіли донести свою позицію до президента, проте Петро Порошенко, попри неодноразові прохання, так і не знайшов час для зустрічі з родинами політв’язнів.

Також вони наголошують – нині немає майданчика, на якому б бодай обговорювалося питання в’язнів Кремля. Мінський формат, як пояснюють правозахисники, передбачає перемовини лише щодо військовополонених і в’язнів на Донбасі. За неофіційною інформацією, в Мінську також намагалися обговорювати і питання політв’язнів Кремля. Однак щойно російські представники про це чули – відмовлялися від подальшого діалогу. Після повернення Умерова та Чийгоза великі сподівання покладали на Анкару, як на можливу альтернативу Мінську, але поки без особливих результатів.

“Це питання має підіймати український уряд і має бути звернення до турецького уряду, президента Ердогана. Адже громадські організації таке звернення не можуть ініціювати. Так, ми цю ідею озвучували, але, я так розумію, від нашого уряду жодних звернень до Анкари не було. Я не знаю ,які у Кабміна ініціативи. Принаймні, Ірина Герашщенко казала, що вони шукають перемовників для звільнення політв’язнів. Але деталей ми не знаємо”, – говорить Томак.

Вона додає – родини в’язнів Кремля цього тижня змогли зустрітися із спеціальним представником Держдепу США з питань України Куртом Волкером. Однак зустріч вийшла доволі швидкою і обговорити деталі проблеми ув’язнених із політичних мотивів не вийшло.

“Зустріч тривала хвилин 10. Але проблему озвучили. Зважаючи на ситуацію з Сенцовим, думаю, можна було б спробувати через Волкера підняти питання ув’язнених Кремля. Адже він має переговорний формат із помічником Путіна Владиславом Сурковим. Треба підіймати питання про обмін чи звільнення осіб, щодо яких ситуація критична: це Сенцов, Балух, Клих, Гриб – люди, яким є загроза життю і здоров’ю. Вважаю, що це єдиний можливий варіант. І що це питання можна зрушити. Приклад Ільмі Умерова це доводить”, – говорить Томак.

Нині ж Україна у більшості випадків реагує нотами протесту. Але Росія, здається, на них не зважає. Як і на міжнародні резолюції.

“Україна реагує нотами, Захід заявами та резолюціями, але у Кремля вже, здається, виробився на це свого роду імунітет. Бракує реальних кроків та інституційних рішень. Минулого року правозахисні організації звернулися до Європейського Союзу із пропозицією призначити спеціального представника з питань окупованого Криму та Донбасу. Це в рази легше, ніж створити міжнародний формат для перемовин за участю Росії. Але це питання серйозно так і було не розглянуто. На цьому фоні оголошення Олегом Сенцовим безстрокового голодування до звільнення усіх українських політв’язнів виглядає рішенням “на надриві”. Сподіваюся, що цей відчайдушний крок стане поштовхом для великої сімки, яка збирається у червні в Канаді, обговорити не тільки права жінок та гендерну рівність. Але й ухвалити реальні кроки для тиску на Путіна напередодні чемпіонату світу з футболу в Росії”, – переконана Матвійчук.

Щоправда, шанси нагадати російському президенту про необхідність звільнення українських громадян будуть раніше – наступного тижня Путін має зустрічатися з президентом Франції Еммануелем Макроном. І за наявною інформацією, родини в’язнів Кремля вже передали звернення до Адміністрації президента Франції. До всього, вони збираються напередодні візиту російського президента до Парижа.

“У нас має відбутися зустріч в Адміністрації президента Франції, будуть зустрічі з депутатами і журналістами. Це інформаційна поїздка і, сподіваюся, вона буде корисною перед перемовинами Нормандської четвірки, які заплановані на 20 числа травня. Плюс це можливість для нас донести інформацію про те, що відбувається в Україні. Ми маємо дані про порушення прав на захист, катування тощо. І у нас великий запит і до Четвірки, і до французького президента, аби питання політв’язнів увійшло до переговорів Нормандського формату на ряду з питанням військовополонених”, – пояснює координатор родин політв’язнів Кремля Ігор Котелянець (брат Євгена Панова – одного із т.зв. кримських диверсантів).

Він додає – навіть якщо помітних результатів не буде, російському президенту треба постійно нагадувати про проблему і тиснути на нього.

“Ми розуміємо, що міждержавні комунікації зарегульовані. І якщо з Нормандським форматом не вийде, ми сподіваємося, що Макрон хоча б в особистих контактах з Путіним говоритиме про звільнення політв’язнів. Скажімо, минулого року ми направляли листа до Макрона з аналогічним проханням. І він на переговорах з Путіним озвучував наші прохання. Так, нічого конкретного не вдалося домогтися. Але ми розуміємо, що це складне питання. Ми розуміємо, що необхідно чинити постійний тиск на Росію з усіх боків. Якщо РФ чутиме з уст більшості авторитетних світових лідерів ці вимоги звільнити політв’язнів, якщо на неї чинитимуть тиск, якщо вона зрозуміє, що ця проблема дорого коштує – можливо тоді вони підуть на поступки”, – сподівається Котелянець.

Нині ж лишається сподіватися, що голодування українського режисера Олега Сенцова принесе бодай часткові результати і вкотре приверне увагу до проблеми майже 70-ти українців, яких Росія переслідує з політичних мотивів. А українські та міжнародні чиновники вчергове згадають про українсько-російську гібридну війну і заручників Кремля.

Автор: Єгор Федорів


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Открытая аналитическая записка в СБУ Украины.

Как раскачивают Одессу.

Что-то меня стали терзать смутные сомнения.
Коррупция и жажда наживы — это одно.
Грабеж — это уже совсем другое.
Латентный сепаратизм — это уже третье.

А вот если ЭТО ВСЕ ВМЕСТЕ, тогда возникает переход в совсем другое качество.
Тогда люди становятся сознательным или бессознательным инструментом в гибридной войне против Украины.

Я бы , на месте агентуры и резидента ФСБ, тщательно отслеживал и мониторил такие организации как «Самсон» и «Цыганский Щит Правосудия».

Андрей Самсон, идеальный объект для разработки.

Это Андрей Бабенко ( Самсон)

Молодой,наглый,тупой,с огромными амбициями и родовым цыганским менталитетом идеально подходящим для вербовки.

Больших дел ему поручить нельзя ,а вот как одноразовая тупая сила , он идеален.
Где в этой схеме его друг и куратор полковник Махотин, это отдельный вопрос.
И что происходило в русском плену, есть много разных версий …

Это запутавшийся между бандитами и полицией полковник Махотин.

И почему ,появляется сепаратист и международный аферист уголовник Рома Купер и создает финансовую пирамиду , которая точно обеспечит социальный взрыв , напряжение и возмущение властью не пресекшей этот бизнес «честного инвестора» и его берет под свою опеку «этническое ОПГ» и 2 мая совершается политический акт явления на Куликово Поле двух Куперов , с демонстративной охраной «Самсона»и с максимально грязной провокацией против патриотов Украины.

Мое имя упомянули специально,понимая ,что я это так не оставлю…
И синагогу упомянули специально.

А вечером того же 2 мая,в Одессе проходит еще один эпизод гибридной войны против Украины, «марш за украинский порядок» с антисемитскими лозунгами.Вот и готова еще одна,извечно благодатная тема,которую можно качать бесконечно.Массовые волнения на национальной почве.

Лучших кандидатур чем евреи и цыгане просто не найти.Вспоминаем недавний разгон цыганского табора в Киеве и резонанс вокруг этого. А в Одессе , неделю назад сход в селе Нерубайское.

Все эти действия создают прекрасную картину для любых последствий , которых с удовольствием использует Россия в своих целях. А у нее цель одна, не захват Одессы , а захват Украины. А Одесса, одна из ключевых точек их гибридных усилий.

Путину нужен гибридно-легитимный захват. Через победу на выборах своего пророссийского кандидата.А для этого нужно накалять обстановку через финансовые пирамиды , через отвращение,раздражение и усталость от слова патриот…Через возбуждение ненависти к национальностям страны и народным меньшинам , через демонстративные действия их «ярких» представителей.

И тогда серая масса обывателя с удовольствием побежит и проголосует за сильную руку,мир,стабильность.Все как у Путина…

Или вы думаете, резидент ФСБ по Украине дурнее меня?

И Пы и Сы: Мы послали запросы и получили предварительные ответы ,что Рома Купер не пересекал границу Украины.

То есть, он пересек ее , но не как Купер. Для чего ? Что бы в час икс , спокойно уехать из страны.

И еще,вся организация конторы «Криптоленд», на первый взгляд выглядит по дурацки, а на пристольный взгляд, там поработали очень серьезные аналитики и организаторы, на которых Купер совсем не похож.

Марк Гордиенко


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Разница в часовых поясах не помешала. Великий человек.
Курт Волкер – сильный дипломат, надежный друг с цепким взглядом и крепким рукопожатием.
Диалог, общение – радость.
Курт – решительность, сила, виденье цели.
Мир на Донбассе, верю.
Украинцы будут #вместеусердноработать #hardworkingtopeace
Мы вместе плечом к плечу. #мирныйДонбасс

Сергей Варламов


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Визит спецпредставителя Госдепа Курта Волкера в Украину совпал с отставкой помощника президента РФ Владислава Суркова.

Слухи, которые уже давно ходили в Кремле, подтвердились: «серый кардинал» Кремля, главный «архитектор» аннексии Крыма и последующей военной интервенции России на Донбасс больше не будет отвечать за украинское направление.

Во вторник, 15 мая, как пишут российские СМИ, Владимир Путин подпишет указ о переводе Суркова на другую должность. Заменить же его, судя по слухам, может и.о. зампреда правительства Дмитрий Козак или представитель президента в Приволжском федеральном округе Михаил Бабич. Но, как уже успел заявить пресс-секретарь Путина Дмитрий Песков, от грядущих кадровых перестановок внешняя политика России не изменится, ведь ее определяет сам Путин, а не его помощники, пишет «Сегодня»

Почему меняют Суркова

В пятницу 11 мая российское РБК со ссылкой на два источника близких к Кремлю сообщило, что помощник президента Владислав Сурков, отвечающий за украинское направление и сотрудничество с Абхазией и Южной Осетией, может уйти в отставку. При этом причины назывались разные: от провальной для России стратегии Суркова по реализации Минска до его личных конфликтов с представителями различных «башен» Кремля.

Слухи об отставке Владислава Суркова с должности помощника Владимира Путина ходили уже давно. Еще в феврале в статье «Дорожная карта Донбасса: на каких условиях возможен мир, и где красные линии для Украины и России» сайт «Сегодня» писал, что, во-первых, у команды Суркова был нешуточный конфликт с представителями ФСБ, а именно с ее 5–й службой, которая в «ДНР»/»ЛНР» отвечала за контрразведку. В ноябре это вылилось в бегство Игоря Плотницкого из «ЛНР» и назначение «главы МГБ «ЛНР» Леонида Пасечника.

В декабре сайт «Сегодня» писал, что за переворотом в «ЛНР» стоит очередной раунд противостояния Владислава Суркова и главы ФСБ Александра Бортникова, который «серый кардинал» Кремля проиграл. К тому же, собственно «серым кардиналом» его уже давненько не называют. Сурков проиграл борьбу за лидерство спикеру Госдумы (бывшему куратору внутриполитического блока в Администрации Путина) Вячеславу Володину и первому замруководителя Администрации Путина Сергею Кириенко. К слову, последние между собой тоже конфликтуют.

Чтобы понимать, как Россия кукловодит своими марионетками в ОРДЛО, стоит напомнить о статье немецкой газеты Bild марта 2016 года. Ссылаясь на некий российский правительственный документ, издание отмечало, что за «ДНР»/»ЛНР» в Кремле отвечают шесть рабочих групп, связанных с соответствующими российскими министерствами, над которыми стоит ФСБ. Одним из таких шести кураторов был Дмитрий Козак – с ним у Суркова за передел сфер влияния в ОРДЛО также был конфликт.

Еще несколько месяцев назад источники сайта «Сегодня» в украинских дипкругах отмечали, что Дмитрий Козак один из главных кандидатов на замену Владиславу Суркову. Но некоторые из опрошенных нами дипломатов и политиков, приближенных к переговорному процессу по Донбассу, все же сомневались, что Суркова «выбьют» с украинского направления, а слухи о его отставке называли гнусными инсинуациями. Впрочем, уже в пятницу в комментарии российскому РБК «говорящая голова» Суркова, директор Центра политической конъюнктуры Алексей Чеснаков подтвердил: «Не знаю, как и когда будет приниматься решение, но у меня ощущение, что Владислав Юрьевич вряд ли останется работать в нынешнем качестве. Он выдающийся политический стратег. Но выводы, как его возможный уход может повлиять на минские процессы и судьбу Украины, делать пока рано».

Источники сайта «Сегодня» говорят о двух возможных кандидатах на замену Владиславу Суркову. В их числе несменный Дмитрий Козак и представитель президента РФ в Приволжском федеральном округе Михаил Бабич. В 2016-м Бабича даже одобрили на пост посла России в Украине вместо Михаила Зурабова, но его кандидатуру не принял Киев. Также в СМИ неоднократно называлась и фамилия помощника Путина Сергея Глазьева, но это скорее были вбросы, которые так и не подтвердились.

К чему готовиться Украине

Кандидатура Дмитрия Козака в качестве нового куратора «ДНР»/»ЛНР» действительно активно обсуждалась до президентских выборов Путина. Вот уже 15 лет он занимается урегулированием конфликта в Приднестровье, точнее его заморозкой, продавливая идею федерализации Молдовы с приданием непризнанной ПМР особого статуса на правах автономии по примеру Гагаузии. Но российские эксперты окрестили кандидатуру Козака как слишком мягкую. Мол, если Путин его таки назначит, Донбассу это сулит заморозку войны, а Украине в целом – уступки со стороны России, поскольку Сурков считается приверженцем жесткого курса. Но в свете формирования нового правительства Дмитрия Медведева, которому после выборов Путина удалось сохранить свой пост, Дмитрия Козака с большой долей вероятности назначат вице-премьером по вопросам промышленности и энергетики (и, наверняка, он останется куратором этого направления в ОРДЛО).

Замена Владислава Суркова на Михаила Бабича, наоборот, могла бы говорить об ужесточении политики России. Бабич – выходец из силовых структур, служил в ВДВ, был помощником главы погранслужбы ФСБ. Тем более, вчера российские СМИ сообщили, что Бабич может уйти с поста полномочного представителя Путина в Приволжском федеральном округе. А в списке потенциальных кандидатов в новое российское правительство, который Медведев подал на утверждение Путину, Бабича нет. Соответственно высоки шансы увидеть его на месте Суркова, что для Украины не очень хорошо.

Правда, как хорошо заметил первый замдиректора Центра «Нова Европа» Сергей Солодкий, даже ту информацию, которая появилась в российских СМИ со ссылками на источники в Кремле, нужно делить на два. По словам эксперта, Путин всегда умел удивлять своими назначениями и кадровой политикой – в этом у него талант.

«Ничего нового в том, что Суркова меняют, нет. Но кто придет на замену точно не знает никто. Да, назывались разные варианты, и Козак, и Бабич, который чуть не стал послом в Украине. Козака Медведев протаскивает в правительство, поэтому неуместно допускать, что он будет совмещать две должности. Но от смены переговорщика кардинально ничего не изменится – все равно он будет проводить линию Путина. Можем лишь говорить, что это будет человек жесткой позиции», – сказал сайту «Сегодня» Сергей Солодкий.

Советник бывшего вице-президента США Майк Карпентер и вовсе никогда не верил, что Владислав Сурков действительно был когда-либо уполномочен говорить от имени ФСБ и ГРУ (которые реально «кукловодят» своими марионетками в «ДНР»/»ЛНР» и никак не могут поделить власть в ОРДЛО – Авт.).

«На самом деле мне кажется, что на переговорах (с Волкером – Авт.) он больше притворялся, чем продвигал какие-то конкретные цели. Поэтому я не думаю, что замена Суркова что-то изменит», – сказал сайту «Сегодня» Майк Карпентер.

Кто бы ни пришел на смену Владиславу Суркову, ему придется быстро входить в курс дела. Сейчас, по словам замглавы МИД РФ Григория Карасина, Москва и Вашингтон взяли паузу в переговорах по Донбассу. Но уже в июне, по словам Петра Порошенко, лидеры Нормандской четверки могут, наконец, провести переговоры, на которые Владимир Путин приедет уже с новым помощником. Логично, что накануне или сразу после встречи на высшем уровне должны пройти переговоры спецпредставителя Госдепа Курта Волкера с уже новым помощником Путина – преемником Суркова. А тема обсуждений все та же – выполнение Россией безопасностной части Минских договоренностей с помощью миротворческого контингента ООН.

Все чаще западные наблюдатели, по словам Сергея Солодкого, задают один и тот же вопрос: «Не пойдет ли Россия на обострение ситуации после ЧМ по футболу?». Наверняка с этим частично и связана активизация контактов президента Франции Эммануэля Макрона и канцлера Германии Ангелы Меркель с Путиным.

«На переговорах с ним (Меркель встретится с Путиным 18 мая в Сочи, Макрон – 23 мая в Питере, – Авт.) европейские лидеры попытаются понять, чем так сказать дышит Путин и как на него можно надавить. С другой стороны, появление нового российского переговорщика Россия попробует представить так, что они якобы пытаются дать переговорному процессу «второе дыхание». С другой стороны вот-вот будет год работы Волкера на посту спецпредставителя Госдепа. Ему нужно демонстрировать результаты работы, хотя бы, промежуточные, выходить с рекомендациями, которые могли бы дать переговорному процессу второе дыхание. Вполне возможно, что его сегодняшний визит в Украину связан с анализом ситуации для выработки этих рекомендаций», – подытожил Сергей Солодкий.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Россия активно использует русский язык как оружие для борьбы с украинской независимостью.

Об этом в эфире ObozTV заявил художник и общественный активист Сергей Поярков, комментируя подготовку санкций против российских издательств, уличенных в распространении антиукраинской литературы

«Никаких вопросов не должно быть у тех, кто это издает. Они понимают, что они используют это для гибридной войны с Украиной», — подчеркнул художник.

По мнению Пояркова, украинцам необходимо сформировать общее отношение к русскому языку.

«Когда-то огромное количество людей в Украине разговаривало на русском языке. Они выросли в русскоязычной среде. А на сегодняшний день, если у них есть мозги хоть чуть-чуть, они поняли, что русский язык использует враг для борьбы с украинской независимостью», — заявил он.

«Они пытаются использовать русскую культуру — Чехова, Толстого, Достоевского, Цоя, Высоцкого как признак того, что «вы русские книжки читаете, русские песни поете, и мы идем к вам защищать русский язык». Если вы так поступаете со мной, если вы русский язык используете для борьбы с моей страной, я отказываюсь от русского языка», — подчеркнул общественный деятель.

Как отметил Поярков, для него независимость и свобода — на первом месте.

«Для того, чтобы быть свободным человеком, не подчиняться диктаторам, ездить туда, куда я захочу… если мне придется забыть славянский язык и выучить китайский — я выучу китайский. Для меня свобода дороже, чем Чехов, Толстой, Достоевский. Мне плевать на всех этих писателей и деятелей… Для меня на первом месте стоят мои дети — я хочу, чтобы мои дети были счастливы и свободны», — заключил он.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Мальчик на митинге против свалки «Ядрово»: «Если был бы жив Иосиф Сталин, и он бы был в кресле президента, то их бы всех [властей] четвертовали! Их бы казнили самыми мучительными смертями! Товарищи, это уже идет к революции!»

Мальчик на митинге против полигона «Ядрово»

Мальчик на митинге против свалки «Ядрово»: «Если был бы жив Иосиф Сталин, и он бы был в кресле президента, то их бы всех [властей] четвертовали! Их бы казнили самыми мучительными смертями! Товарищи, это уже идет к революции!»

Gepostet von Телеканал Дождь am Samstag, 12. Mai 2018

Телеканал Дождь


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

После майских праздников у боевиков началась паника из-за якобы наступления украинцев. На самом же деле в дни, когда украинцы говорили себе «Никогда снова», наемники вместе с россиянами действовали под лозунгом «Можем повторить». 9 мая стало апогеем мощных канонад российских батарей, сообщается в сюжете ТСН.

9 мая парад оккупационных войск в Донецке принимала черная собака. Она неотступно следовала за машиной так называемого министра обороны террористической «ДНР» и звонко реагировала на доклады бывшего физкультурника в генеральской форме. Вероятно, местные экстрасенсы увидели в черной собаке плохую примету – ведь именно 9 мая обстрелы позиций украинских защитников продолжались почти круглосуточно.

«Истерическое победобесие на той стороне, видимо, усиленное алкоголем, и желанием показать, что у них тоже есть оружие», — рассказал Владислав Клочков, командир 93 ОМБР.

Тяжелая артиллерия боевиков методично обрабатывала украинцев вдоль всей линии фронта. Тогда было много погибших, еще больше раненых.

Разведка боем – так оценивает праздничную атаку противника командир подразделения в многострадальной Марьинке. «Они пытаются установить, что у нас есть для того, чтобы двигаться вперед. Поэтому они нас и пытаются проверить», — сказал «Майкл», офицер 30 ОМБР.

При этом украинцы также готовы продвигаться. Зато охотно позируют перед камерами боевики. Они убеждают: украинцы зашли в Чигари, расположенные в пригороде оккупированной Горловки.

Украинская сторона пока не подтверждает продвижения. Впрочем, мы знаем, что характер действий украинцев изменился. «Оборона у нас маневренная. Противник думает, что мы там есть, а на самом деле нас там нет», — добавил командир.

Активная оборона — это единственный способ эффективно противодействовать российским кадровым подразделениям, которые заходят на Донбасс для выполнения смертоносных задач и затем возвращаются на территорию России. О том, что российские военные убивают украинцев на Донбассе, впервые открыто заговорили мировые лидеры после того, как аналитики Bellingcat обнародовали

СБУ обнародовала доказательства причастности России к теракту в Мариуполе
имена российских генералов, которые лично руководили обстрелом Мариуполя. Вашингтон отреагировал на это с убежденностью «Капитана Очевидность».

Курт Волкер, спецпредставитель США по вопросам Украины: «Кадровые российские офицеры введены в руководство вооруженных подразделений на востоке. И я бы не сказал, что это стало неожиданностью для нас».

Таким образом, американцы признали присутствие кадровых российских военных на командных должностях в подразделениях боевиков. Поэтому, бойцы в украинских окопах ждут активной помощи со стороны заокеанских союзников. Впрочем, помощь уже есть. Подготовка расчетов на противотанковые комплексы «Джавелин» полным ходом идет в нескольких бригадах на линии фронта, а спецпредставитель США Курт Волкер 14 мая отправится на передовую.

Командование Объединенных сил на Востоке откровенно заговорило о том, какой смысл вкладывает в слово «победа», как конечную цель. «Освободить территорию, которая по всем документам и исторически является нашей», — заявил Владислав Клочков, командир 93 ОМБР.

По словам украинских военных, ближайшая военная перспектива — выйти на настоящую линию Минских договоренностей.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Сейчас в отношении Украины у президента России Владимира Путина имеются два пути: обострение либо гибридная капитуляция.

Но он затянул с гибридной капитуляцией. Коллективный Запад признал в нем серьезную угрозу и решил “выпотрошить его кошельки”.

Выход Украины из СНГ не имеет особого значения, но предоставление украинской православной церкви статуса автокефальной было бы “важным аспектом независимости Украины”.

Об этом и многом другом во второй части интервью OBOZREVATEL.UA рассказал российский политолог, журналист, политический деятель Андрей Пионтковский.

Выбор у Путина сейчас – либо идти на обострение, либо то, что я бы назвал гибридной капитуляцией.

Но он затянул с этой гибридной капитуляцией. Обратите внимание, как ужесточилась позиция Запада в последнем совместном заявлении Макрона и Трампа. Была такая формула: отношения могут вернуться к business as usual после выполнения Кремлем Минских соглашений.

Подразумевался выход с Донбасса, а Крым на некоторое время выносили за скобки.

Теперь все заявления формулируются с прекращением агрессии, с возвращением Крыма и так далее.

Запад консолидировался и принял решение о том, что Путин представляет серьезную угрозу для Запада в целом, и решили на него реагировать более серьезно.

Например, санкции. Я называю санкции 6 апреля первыми серьезными санкциями. Это конкретное замораживание, а затем и конфискация средств российской верхушки, включая Путина. А это огромные средства – триллион долларов в США и около полутриллиона в Великобритании.

Первые 24 названы. Пойдет и дальше.

– Несмотря на то, что Путин является президентом страны, к нему могут быть применены персональные санкции, его счета могут быть заморожены?

– А у него нет счетов. Но зато счета его известных фронтменов типа Дугина уже заморожены. Среди этих 24 вы найдете и фамилию Богданов – номинального владельца “Сургутнефтегаза”.

Вы спросите: почему именно Богданов, а не какой-нибудь Абрамович? А потому что американской финансовой разведке хорошо известно, что это самый большой кошелек Путина, что около 50% акций “Сургутнефтегаза” принадлежат лично Путину.

Так что все эти кошельки будут демонстративно выпотрошены.

– На востоке Украины в последнее время наблюдается обострение. По вашему мнению, с чем это связано? Можно ли говорить о какой-то новой, опасной для нас, тенденции или это обычное явление?

– Это и обычное явление. “ДНР” и “ЛНР” живут своей собственной жизнью, они заинтересованы в нагнетании напряженности, потому что в случае каких-то компромиссов речь идет об их ликвидации.

И это часть той дилеммы, которая стоит – не только лично перед Путиным, но и перед всей российской властью.

Я перечислил 3-4 оплеухи, которые Москва получила за последние 2-3 недели, и это будет продолжаться.

Еще раз повторю: в этом патовом состоянии это самое худшее и самое позорное для Кремля. Поэтому он стоит перед выбором: либо эскалация, либо гибридная капитуляция.

– Украина приняла решение о выходе из СНГ. Какой может быть реакция Москвы? Или это достаточно формальное объединение, и выход или невыход Украины из него ничего не значит?

– Никакой. Тем более что формально Украина не была членом СНГ – она не ратифицировала Устав СНГ.

Странно, что на четвертый год войны Украина и Россия поддерживают между собой политические отношения, но это уже внутриукраинский вопрос, в который я не хочу вмешиваться.

– Возможно, вы слышали об инициативе по предоставлению украинской православной церкви статуса автокефальной. В настоящее время этот вопрос обсуждается на Синоде Константинопольского патриархата. Президент Порошенко придает этому очень большое значение в контексте становления Украины как независимого государства. По вашему мнению, насколько это важный шаг? Пойдет ли Константинополь навстречу Украине?

– Полностью согласен. Это очень важный аспект независимости Украины. Тем более, что ясно: Московская патриархия – это такое отделение КГБ.

И вообще, раз уж вы меня втянули в эту внутриукраинскую дискуссию, я считаю, что при всех претензиях к Порошенко, прежде всего, по глубине экономических реформ в Украине, я высоко оцениваю его дипломатическую деятельность.

Этот фронт – поддержка Запада – он выдерживает блестяще.

Вы помните, что начиналось с очень вялой реакции Запада. В первые недели – заявление тогдашнего главы НАТО Столтенберга о том, что ни в коем случае не будет военного вмешательства. Или слова Обамы в интервью журналу Atlantic, суть которых сводилась к следующему: ну, что поделаешь, русским хочется изнасиловать Украину гораздо больше, чем нам ее защитить.

При таком настроении Запада было очень трудно организовать поддержку. И это заслуга Порошенко. Конечно, это во многом “заслуга” и Путина который открыл еще целый ряд фронтов агрессии против Запада.

Но в целом, если сравнивать сегодняшнюю поддержку Запада и ту, которая была 4 года назад – это, безусловно, победа. Разумеется, не только лично господина Порошенко, но украинской дипломатии в целом. Но за внешнюю политику в Украине ответственен президент.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO