Також є випадки незадовільного санітарного утримання харчоблоків.
У Коростенському, Коростишівському, Лугинському, Пулинському районах – незадовільне санітарне утримання харчоблоків навчальних закладів. А вода у дошкільних закладах Пулинського, Баранівського, Народицького, Ємільчинського, Любарського, Житомирського районів не відповідає гігієнічним вимогам. Про це 2 березня повідомили у ДУ “Житомирський обласний лабораторний центр Міністерства охорони здоров’я України”.
“Впродовж минулого року спеціалісти дослідили 3 тис. 599 зразків готових страв на визначення калорійності, з них 286 не відповідали затвердженим нормам. Найбільшу кількість недовкладення продуктів харчування у страви зареєстрували у школах Андрушівського, Черняхівського, Пулинського, Любарського районів та у дошкільних навчальних закладах Черняхівського, Любарського, Житомирського районів. Крім того, підрозділи лабораторного центру за мікробіологічними показниками дослідили 3 тис. 932 проби страв, із них у 265 висіяли бактерії групи кишкової палички, найбільша їх кількість зареєстрували у Пулинському районі –10 зразків, Ружинському районі – 8 зразків, Лугинському районі – 8 зразків, Олевському районі – 115 зразків. А за результатами досліджень гігієнічних змивів з технологічного обладнання, посуду, спецодягу та рук персоналу харчоблоків із 33 тис. досліджених проб позитивних висіяли 2 тис. 202 проби, що свідчить про незадовільне санітарне утримання харчоблоків дитячих закладів у Коростенському, Коростишівському, Лугинському, Пулинському районах. Також відібрали і дослідили 7 тис. 130 зразків питної води. З них, 17,5% досліджених проб не відповідали гігієнічним вимогам за рахунок перевищення вмісту нітратів, заліза, за бактеріологічними показниками. Споживання такої води є небезпечною для здоров’я дітей. Найбільша кількість проб води, що не відповідала вимогам за фізико-хімічними показниками, зареєстрували у дошкільних закладах Пулинського, Баранівського, Народицького, Ємільчинського, Любарського, Житомирського районів. За мікробіологічними показниками найбільша кількість відхилень у воді виявлена у навчальних закладах Коростенського, Малинського, Радомишльського, Новоград-Волинського, Олевського, Ємільчинського, Чуднівського, Любарського районів”, – йдеться у повідомленні.
Також в закладах відібрали 992 зразки кулінарних виробів і у 6 випадках була виявлена неякісна термічна обробка. Такі результати мали місце у Хорошівському, Коростенському, Брусилівському, Пулинському, Олевському, Ємільчинському районах.
Доброго ранку, друзі. Як ви знаєте, Європа і Газпром грають зараз в гру «хто кого». Наші північні сусіди роблять кризу, ми тому даємо раду, ЄС уважно спостерігає. І нам потрібна зараз ваша допомога.
Вчора за 15 хвилин до початку поставки газу Газпром повідомив нам, що «я передумала» (тю, і чо це вона образилася раптом?)), а також знизив на 20% тиск у газопроводах на своєму боці системи і звів до мінімуму продаж газу іншим клієнтам.
Мета – здійснити мрію або про «Україна замерзла», або про «Україна – ненадійний транзитер і відбирає газ». Це було б дуже доречно за два тижні до виборів самі знаєте кого. Навіть розмахування ядерною зброєю не допомагає зацікавити росіян прийти таки на вибори незмінного, так шо потрібна якась швидка «перемога».
Давайте вчинимо недобре і зіпсуємо людині свято. Нам треба протриматися лише 3-4 дні, поки не минуть холоди.
*У кого є котли, зменшіть температуру в приміщенні на 1 градус вдень і на 2 градуси вночі.*
Це дозволить знизити потребу в газі на 8-9%, і цього буде достатньо, щоб російський шантаж не вдався.
Ми працюємо з місцевими владами, щоб комунальні тепловики у найближчі дні робили так само для будинків з централізованим опаленням.
Газу в наших підземних сховищах багато, наші ПСГ круті, але навіть у них є технічні обмеження у тому, скільки газу можна підняти протягом доби. Наші підземки зараз працюють на максимальному режимі відбору, видобувники постачають газ в систему в нормальному режимі, ми закриваємо решту потреб імпортом газу з Європи, де також незвичні холоди. Ваша допомога у зменшенні потреби в газі буде дуже доречною. Сьогоднішній день – найкритичніший.
За перебігом подій можна спостерігати в режимі live на нашому улюбленому погодному сайті www.ventusky.com.
Просимо поширити і переказати щасливим друзям, яких нема в фб)
В Україні свято восьмого березня вже давно намагаються піддати анафемі, вписавши його під графу «декомунізації». Частина політиків, громадських та культурних діячів вважають Міжнародний жіночий день пережитком радянського минулого, а дехто навіть апелює до того, що 8 березня дискримінує слабку стать за ґендерною ознакою: ніби жінки мають право на єдиний наповнений увагою та ніжністю день у році.
Чи є потреба в декомунізації свята, чи дійсно воно має елементи «радянщини» і чи потрібно в Україні запровадити власний жіночий день, з’ясовувала журналіст видання Persona.Top.
Восьме березня до комуністичного режиму стосунку не має
За словами наукового співробітника Центру досліджень визвольного руху та редактора сайту «Історична правда» Ігоря Бігуна, формально 8 березня (Міжнародний жіночий день) до комуністичного режиму стосунку не має.
– Єдине, що державним святом і вихідним цей день став саме в радянський час. Дещо інша ситуація зі смисловим наповненням. У спадщину від СРСР ми дістали «свято весни» — один день у році, коли вітають суто жінок. Ось від цієї практики треба відходити і пам’ятати про те, що допомога і повага жінкам (і не тільки) потрібна завжди, а не один день на рік, – говорить історик.
Фото – Ігор Бігун. Джерело -Громадське радіо
На його думку, свято доцільніше залишити, однак вихідний – скасувати.
– Думаю, ініціатива Українського інституту національної пам’яті про те, щоб свято залишити, скасувавши вихідний день, досить розумна як компромісний варіант для противників і прихильників відзначення 8 березня, – пояснив Ігор Бігун.
Святу треба повернути історичну цінність: нагадати жінкам про їхні права
Ірина Виртосу, головний редактор сайту Центру інформації про права людини, журналістка, координатор кампанії «Насильство: мовчати не можна говорити», каже, що свято 8 березня з історичної точки зору – це ніяке не свято.
– Це день, коли важливо вкотре голосно і солідарно говорити про права жінок, про неприпустимість виправдання домашнього насильства, про тиск ґендерних стереотипів щодо того, ким і де має бути жінка. На початку ХХ століття, коли через війни і голодомори загинула велика кількість чоловічого населення, радянській владі було вигідно пропагувати «рівність» жінок і чоловіків. Треба ж було комусь працювати, – розповідає про особливості радянського 8 березня Ірина Виртосу, – проте, як тільки ситуація з економікою стабілізувалася, жінки миттєво стали «слабкою статтю». Забулося, як нарівні з чоловіками вони працювали на заводах в кілька змін, в колгоспі кермували тракторами, і коли треба було, навіть впрягалися замість худоби у плуги й вози, тому я би говорила швидше про повернення 8 березню його історичної цінності, яка актуальна і сьогодні.
Фото – Українські новини
Головний редактор сайту Центру інформації про права людини нагадала, що вже кілька років поспіль у Києві проходить Марш до 8 березня, коли озвучуються важливі питання рівності чоловіків і жінок, а також запобігання насильству щодо жінок в усіх сферах життя.
– І як не прикро, знаходяться особи чи угруповання, які готові саме насильством заперечувати права жінок. Вони нападають на Марш, погрожують у соціальних мережах та ЗМІ. Що є парадоксальним за своєю суттю, якщо не абсурдним чи навіть злочинним, – каже Ірина.
Фото – Ірина Виртосу. Джерело – Фейсбук
Що стосується альтернативного святкування, то, на її думку, тут вигадувати навряд чи щось потрібно.
– Таким святом може стати саме День матері, що відзначається в травні, – говорить журналістка.
Спитаймо жінок, коли їм святкувати жіночий день
За словами депутата Вінницької Обласної Ради Людмили Станіславенко, в Україні варто було б запровадити аналогічне 8 березню святкування.
– Наразі в Україні активно проводиться декомунізація і це, звісно, добре, адже ми повинні повертатися до своєї історії та цінувати традиції. Я не проти свята, яке дає можливість чоловікам вкотре подарувати жінкам свою увагу та любов. Але це не обов’язково має бути 8 березня. Взагалі, було б добре, якби в нас було своє українське традиційне жіноче свято. Його можна приурочити до Дня матері чи до Дня Жінок-Мироносиць, – говорить Людмила Станіславенко.
На її думку, було б правильно зробити незалежне опитування серед усіх жінок України: в який день вони бачать свято жінки і як до нього відносяться.
– Найголовніше, що варто пам’ятати – свято для жінок повинно бути! І своїх коханих потрібно вітати не тільки у святкові дні, а робити приємне щоденно, – пояснила свою позицію депутат.
Фото – Людмила Станіславенко. Джерело – Фейсбук
Свободівець: це свято повій та пережиток «совєтчини»
Натомість депутат Вінницької обласної Ради від ВО «Свобода» Андрій Вигонюк переконаний, що Міжнародний жіночий день – це пережиток радянського минулого.
– Українські націоналісти закликають відзначати рідне свято материнства, любові та родинного тепла – День матері, яке припадає на 2 неділю травня. «Совєцкий» святковий рудимент «8 марта» – це вшановування саме за статевою ознакою. Уявіть, щоб хтось відзначав «день чоловіка», а не День Захисника України? Історичним приводом для святкування «8 марта» були демонстрації повій та марш працівниць промисловості з вимогою захисту права на працю в США. Тим більше, що святкування Дня матері не супроводжується жіночим п’янством, на відміну від «8 марта», наприклад, оскільки традиція та цінності цих свят абсолютно не тотожні, – відзначив депутат.
Фото – Андрій Вигонюк. Джерело – Фейсбук
Історія свята
Нагадаємо, що свято 8 березня корінням сягає 1908 року, коли в Нью-Йорку понад 15 тисяч жінок промарширували містом, вимагаючи захисту своїх прав – зменшення тривалості робочого дня, покращення умов праці та гідної її оплати. Також американки вимагали введення для жінок виборчого права. Ініціаторами маршу були соціал-демократи. Наступного року Соціалістична партія Америки запровадила національний жіночий день, котрий відзначався до 1913 року в останню неділю лютого. У 1910 році Клара Цеткін запропонувала заснувати Міжнародний жіночий день на Другій Міжнародній соціалістичній жіночій конференції, що проходила в Копенгагені 27 серпня, в рамках Восьмого конгресу Другого Інтернаціоналу. Тоді малося на увазі, що представниці прекрасної статі в цей день влаштовуватимуть мітинги, аби привернути увагу громадськості до своїх проблем.
В царській Росії 23 лютого (8 березня) 1917 року більшовики, скориставшись святкуванням Міжнародного жіночого дня (а його вперше тодішні жінки почали відзначати в останню неділю лютого, з 1913 року), влаштували масові революційні протести робітників. У той день страйкувало понад 128 тисяч працівників, а колони демонстрантів з робітничих околиць попрямували до центру міста і прорвалися на Невський проспект, за яким до Міської думи пройшла процесія з вимогами жіночої рівноправності і хліба. Це, власне, й дало початок Лютневій революції.
Згодом, у 1921 році, за рішенням 2-ї Комуністичної жіночої конференції було вирішено святкувати Міжнародний жіночий день 8 березня в пам’ять про участь жінок в петроградській демонстрації 23 лютого (8 березня) 1917 року, в результаті якої пізніше було ліквідовано монархію.
З 1966 року, відповідно до Указу Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1965 року, Міжнародний жіночий день став не тільки святом, а й неробочим днем.
Я наполягаю, щоб у СБУ забрали права контактувати з бізнесом. Щоб був ліквідований підрозділ Нацполіції, який займається бізнесом. Щоб у прокуратурі ніхто не міг “спілкуватися” з бізнесом.
Я нікому не дозволю тиснути на підприємців. Вони мають відчути себе захищеними. Система пресингу відходить у минуле, ми замінюємо її розумною регуляцією.
Це моя позиція, яку я висловив на інвестиційній конференції Dragon Capital. Це традиційна зустріч з бізнесом і діловими асоціаціями.
Я наполягаю, щоб у СБУ забрали права контактувати з бізнесом. Щоб був ліквідований підрозділ Нацполіції, який займається бізнесом. Щоб у прокуратурі ніхто не міг "спілкуватися" з бізнесом.Я нікому не дозволю тиснути на підприємців. Вони мають відчути себе захищеними. Система пресингу відходить у минуле, ми замінюємо її розумною регуляцією.Це моя позиція, яку я висловив на інвестиційній конференції Dragon Capital. Це традиційна зустріч з бізнесом і діловими асоціаціями.#DragonConference #МаскиШоуСтоп
Отак от, поки наш мер ііноватор запускає третій рік аеропорт, в Білій Церкві будуть будувати сучасний міжнародний аеропорт, цікаво, в них мер Білої Церкви теж входить в список самих інноваційних мерів як наш Сергійко?
На сайте Министерства инфраструктуры опубликован список инвестиционных проектов, которые планируется реализовать в скором времени. Первым пунктом среди них значится создание Международного аэропорта «Белая Церковь» с мультимодальной инфраструктурой для грузовых и пассажирских авиаперевозок, а также развитие современного центра техобслуживания и ремонта воздушных судов.
Стоимость проекта оценивается в €52 млн. В качестве источников финансирования указываются городской, областной и государственный бюджеты, частные инвесторы, льготное кредитование, а также гранты от международных финансовых организаций.
Судя по содержанию документа, в рамках проекта планируется реконструкция аэродрома, строительство перрона, мультимодального погрузочно-логистического комплекса и пассажирского терминала. Также, будут построены специальные здания и сооружения для ведения аэропортовой деятельности, установлено радиотехническое оборудование, средства посадки и светло-сигнальной системы. Кроме того, планируется создание системы водоотведения, очистных сооружений; установка ограждения и сигнализации; приобретение техники и оборудования для содержания взлетно-посадочной полосы; строительство ангаров для центра технического обслуживания воздушных судов.
Проект по созданию Международного аэропорта «Белая Церковь» планируется реализовать на протяжении 2018-2020 годов.
Кроме того, у Министерства инфраструктуры имеются немалые планы по дерегуляции региональных аэропортов.
«Мы поставили перед собой задачу по дерегуляции работы региональных аэропортов. Я надеюсь, что в первом полугодии этого года будет принято Постановление Кабинета Министров, которое позволит каждому региональному аэропорту, а это практически все, кроме аэропорта «Борисполь», самостоятельно вести свою бизнес и финансовую политику. Не государство в лице Министерства инфраструктуры будет определять, какие тарифы и условия устанавливать, а каждый аэропорт самостоятельно. Вопросы безопасности мы будем держать на контроле, но вопрос бизнес-деятельности будет в совершенно свободном формате. Также мы работаем совместно с народными депутатами над вопросом отмены НДС для внутренних авиационных рейсов. Если нам удастся это сделать- это ещё один шаг вперед для удешевления авиаперевозок для граждан Украины, для запуска региональной авиации», – говорится на сайте ведомства.
Якщо чесно, я цього чекала. Це їхня тактика. Чорноволу пришили зґвалтування, іншим — наркотики.
Народ вірив. Аж цікаво стало, що мені влаштують? Поки я відстоювала Українські закони серед українців, мені моя
україноцентрична позиція сходила з рук. Коли ж на Зіку я дала відсіч Мураєву, а згодом Чєрвонєнку —почалося.
Чєрванєнка-Мураєв взяли на підмогу Добкіна і Ко і викликали мене на «мочілово» на Ньюзван. На Ньюзвані мене оббрехали, приписали мені чужий віршик про вбиту собачку, яка не вчить української мови — і висміяли.
Версію Ньюзвану з подачі Мураєва підхопили кілька російськомовних ЗМІ і висміяли за того ж чужого віршика повторно. Після цього на іншому ресурсі розмазали мою патріотичну книжку для діток «Незламні мураші» із вимогою до МОНу не давати дітям її читати. Вони вимагають заборонити книжку, присвячену НАШИМ БІЙЦЯМ !!
Але це були квіточки. Далі в хід пішли мої родичі.
Мій рідний брат – власник сільськогосподарського приватного акціонерногопідприємства, голова правління «Кіровоградрибгосп». З його підприємством 4 роки поспіль на одній з рибдільниць співпрацював колишній мєнт. Він користувався усим майном і нічого не платив. Брат провів аудиторську перевірку і зібрав правління. Правління ухвалило рішення виставити мєнту рахунок і попередити, що в разі несплати ним боргу, ПРАТ подасть на нього в суд. А за 4 роки набігла чимала сума. Мєнт іде до дружків-міліціонерів і домовляється про «красиву спецоперацію» по рейдерському захопленню підприємства. Мовляв він принесе директору ПРАТУ в офіс заборговані гроші, а мєнти нехай увірвуться і схоплять директора наче на хабарі. Розробили сценарій і виконали. Брат зі своїм заступником чекали в офісі Боржник приніс гроші — підписали Договір, поставили печатку. Увірвалися маски-шоу, заламали, поклали на землю, вимагали показів, привели заготовлених свідків, забрали обох, брата і заступника, в СІЗО. Доблесна обласна міліція радісно надрукувала в обласній газеті, що відкрита гучна кримінальна справа про хабар.
І отут сталася велика несподіванка. Юристи покрутили пальцем біля скроні у мєнтів і сказали: «Ви що, придурки? Який хабар? Він же директор ПРИВАТНОГО підприємства. Це НЕ влада, НЕ державний посадовець! Ви що, ідіоти? Їх же двоє! Ви що ненормальні? Вони виконували рішення Правління. Це АКЦІОНЕРНЕ товариство, у них є висновки аудиту та ухвала правління. Ухвала — це колективне рішення вимагати заборгованість. Приватні підприємці вимагали собі колективного хабаря?»
Мєнти давай чухати макітру. Непереливки. Брат із заступником в СІЗО 2 місяці. Сводки кругом пішли. Газета матеріальчик надрукувала. Якщо їх випустити, то чому арештовували? Якщо арештували неправомірно, то когось покарають. Якщо треба випускати, то суд мусить винести виправдальний вирок. Ого. Та коли це таке було останній раз в Україні, щоб когось виправдовували? Оце позорняк. Давай уся обласна міліція з прокуратурою рятувати честь обласного мундира. Думали-думали мєнти і таки придумали. Треба перекваліфікувати справу. Начеб-то гроші, які мєнт- боржник приніс в офіс, директор хотів тихенько покласти собі в кишеню, а значить приховати податки від держави. Що, що? Не клеїться з «тихенько», бо знав про гроші не тільки він, а й акціонери, ухвалу приймали. Та мовчіть уже про цю ухвалу…
Підприємство ми відбили, але суд відбувся. Брата з заступником визнали винними. Взяли за хабар, а присудили несплату податків. Присудили обом заплатити державі величезні штрафи, і заборонили обом займати багато років керівні посади. Брат усе що міг, продав — гроші державі ні за що виплатив. Повернувся на підприємство звичайним водієм.
— Сестричко, виручай. Стань головою правління.
— Господи, я ж не розбираюся! Я – письменниця.
— Я буду поруч.
Отак я стала головою правління великого акціонерного товариства, а мій чоловік головою наглядової ради.
Моя родина на власній шкурі дізналася, як у нас у країні знищується середній клас. Як міліція та прокуратура допомагає злочинцям. Як державна машина не дає задній хід. Якщо молох запущено, то він меле… А ще я дізналася, що Україна займає одне з найнижчих показників у світі по виправдовувальних вироках… У нас в Україні немає практики виправдовувати людей!
Описана історія сталася 7 років тому. І про неї вже всі забули. Сьогодні, коли я наступила на улюблений мозоль Червоненку, Мураєву, Добкіну і всім цим покручам, вони нарили стару Кіровоградську газету про липове «хабарництво», яку так ніхто й не спростував — і вже сьогодні в ЗМІ з’являється гарячий матеріальчик, мовляв Лариса Ніцой прикидається святою, а сама – хабарниця, покриває брата – хабарника, а брат – член партії Регіонів…
Так от, гаспада Мураєво-Добкіни-Черванєнки-Рабіновічі. Ви – примітивні, жалюгідні брехуни. Крім брехні, у вас нічого немає. І Янукович – то ваш дружбан. А мій брат – рухівець. На той час голова Кіровоградської обласної організації НРУ. І в суд його приїздили захищати два народних депутати- рухівці, побратими В’ячеслава Чорновола — Олександр Чорноволенко і В’ячеслав Коваль.
Я знаю, ви й далі будете очорняти мене в очах людей. ФСБ завжди так робило, поливало помиями невгодних. Я маленька борчинька порівняно зі справжніми українськими борцями, але передбачаю, що й на мене ви виллєте тони брехні, і я змушена буду постійно щось пояснювати людям.
Ваша брехня буде поставлена на конвейєр, і її буде так багато, що врешті люди в неї повірять, і від мене відвернуться. Я ВЖЕ через вас несу іміджеві втрати. З пухнастої дитячої письменниці, якій несила терпіти ваш гніт, і яка сказала про це на весь голос – ви ліпите руку кремля, розкольницю суспільства, популістку, яка рветься до влади, приписуєте мені ненавистьдо інших народів, демонізуєте.
Припускаю, що люди в це повірять. Чи це несподіванка для мене? Ні. Так бувало й раніше, з іншими… Ви відпрацьовуєте на мені накатаний сценарій. І я знала на що йшла. Але знайте й ви, українці вже не ті. Я така не одна. Нас таких багато. Я піду – прийдуть вони. І вони будуть ще кращі. А я стоятиму осторонь і радітиму! Я повернуся до книжок і дітей, у садок між дерева і квіти. Ви думаєте, це для мене трагедія?! Та я буду неймовірно щаслива звідти спостерігати, як українці, заховавши у скриню свою гіпертолерантність, будують кожен навколо себе український простір. Будують міцну Україну. Будують усі. Будують вперто. Будують непохитно.
Вам не зупинити українських перетворень! Україна буде українською! Українці цього разу не відступлять! Вам не вдасться нас зацькувати!
06 березня 2018 року, о 16:00 в Національному центрі ділового та культурного співробітництва «Український дім» (м. Київ, вул. Хрещатик, 2) Рада національних спільнот України проводить урочистий захід: «Тарас Шевченко мовами національних спільнот», присвячений проведенню Шевченківських днів і святкуванню 204-ї річниці з дня народження великого українського поета Тараса Григоровича Шевченка.
У рамках заходу в холі «Українського дому» відбудеться демонстрація народно-прикладного мистецтва, показ друкованої продукції, картин і фоторобіт: «Шевченко в народному мистецтві», а у концертному залі – музично-літературна програма за участю колективів і солістів етнічних спільнот України у виконанні найкращих творів поета Т. Г. Шевченка, що прозвучать мовами етносів України. Найбільш значущою подією стане святковий концерт з нагоди Міжнародного жіночого дня.
У цьому важливому заході очікується участь великої кількості видатних діячів мистецтв, політичної еліти України, представників посольств і різних національних спільнот України.
Програма заходу:
14:00 – Покладання квітів до пам’ятника Т.Г.Шевченка (у парку Шевченка, м. Київ). Відповідальна особа: Корецький М.Х., e-mail: [email protected] , тел. +38 (050) 454-28-79.
15:00 – Виставка народно-прикладного мистецтва, показ друкованої продукції, картин і фоторобіт: «Шевченко в народному мистецтві» в «Українському домі», благодійний аукціон (м. Київ, вул. Хрещатик, 2). Відповідальна особа: Залогіна В.І., e-mail: [email protected] , тел. +38 (066) 181-23-98.
16:00 – Виконання найкращих творів Т.Г.Шевченка, що прозвучать мовами етносів України та святковий концерт з нагоди Міжнародного жіночого дня. Відповідальна особа: Цех С.В., e-mail: [email protected] , тел. +38 (050) 447-30-02.
Дрес-код: національне вбрання або українська вишиванка.
Акредитація учасників та представників ЗМІ проходить за телефоном: +38(050)4389000. Відповідальна особа – Дар’я Дем’янчук.
Мы напоминаем о готовности #offroadmaniacs оказать помощь городу Киеву и его жителям, также можем оказывать помощь жителям других городов, через наших товарищей.
Если вы застряли или видите технику, которая не может самостоятельно передвигаться, пишите личное сообщение в данную группу или комментарий под постом (обязательно указывайте номер телефона для связи).
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
