Різне

В субботу, 17 августа, вечером в Николаеве задержали скандального видеоблогера Артура Сороченко, который избил в Хмельницком ветерана АТО.

Как передает Цензор.НЕТ, об этом пишет “Журнал Житомира“.

Как именно вышли на разыскиваемого, правоохранители не сообщают. В настоящее время, как сообщила спикер хмельницкой полиции Инна Глега, Сороченко везут из Николаева в Хмельницкий, где ему будут избирать меру пресечения.

Бердичевский блогер Артур Сороченко был объявлен в розыск, когда полицейские нашли избитого им человека и тот подал заявление. Также он угрожал изнасилованием народному депутату Украины. 

Сороченко уже отбывал наказание в местах “не столь отдаленных”, после очередной отсидки стал записывать видео, на которых издевается над людьми (часто бездомными) за деньги, которые ему на банковскую карту скидывают зрители.

За этим жителем Житомирской области тянется целый шлейф криминальных правонарушений. Недавно в Хмельницком в отношении Сороченко открыли дело по статье “хулиганство”, после того, как в сети появилось видео, где он избивает участника АТО. Сороченко подошел к группе молодых людей с видеокамерой, провоцируя их. В разговоре он сказал, что “Россия с нами не воюет”, выяснилось, что его собеседник был в АТО.

Тогда Сороченко предложил выяснить отношения – отдал камеру, которая продолжила снимать, и ударил своего оппонента.

Видео быстро распространилось в соцсетях. А в полиции начали разбирательство, которое усложнялось тем, что ни в одной области не было зарегистрирована информация об инциденте, то есть в полицию никто не обращался. Личность Сороченко была известна, поскольку он ведет видеоблог.

Предполагалось, что нападение могло произойти в Житомирской области, где зарегистрирован нападавший, но в ролике прозвучало слово “Хмельницкий” и полиция объехала город в поисках локаций похожих на ту, что была на видео. В результате такое место нашли. Установили и личность пострадавшего – им оказался участник АТО, который пошел служить добровольцем в 2014 году, а ныне демобилизован. В Хмельницком отделе полиции открыли уголовное производство по факту хулиганства. А пострадавший написал заявление.

Подозрению Сороченко объявили заочно и, поскольку его местонахождение неизвестно, объявили в розыск, попросив всех, кто владеет информацией о его месте пребывания сообщить ее в ближайший отдел полиции или набрав “102”.

После того, как скандальное видео из Хмельницкого распространилось в соцсетях, участники АТО призвали найти Сороченко и заставить его извиниться. После этого бердичевский блогер выпустил ролик, в котором хвастается оружием и связями с СБУ и обещает калечить всех атошников, которые приблизятся к его дому.

Правда, чуть позже он обнародовал видео, в котором говорит, что уже встретился с атошниками и, что его не так поняли. Что он выступает за целостность и независимость Украины и уважает защищающих ее.

Однако после этого сайт “Миротворец” все равно занес Сороченко в свою базу данных, попросив полицию рассматривать это, как заявление о нанесении телесных повреждений и преступлении против нацбезопасности.

Бандит Сороченко, который избил ветерана АТО, задержан спецназом в Николаеве 01

censor.net.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

“Я добу збиралася з силами написати щось членороздільне і цензурне.Шоумен Алан Бадоєв займається репетиціями параду…”

Про це на своїй сторінці у Facebook написала письменниця та історик Олеся Ісаюк:

Алла Гунченко для Україна Неймовірна

Редакція може не поділяти думку авторів. Відповідальність за достовірність фактів, цитат, власних імен та інших відомостей несуть автори публікацій


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

“Баклан, зроби що-небудь із цим чертом”!

#зехроніки. ст.31 – "бурштинові схеми"На ютюбі – https://youtu.be/rL2zRwyqyvQ#зе #зепрезидент #слуганароду #зекоманда #президент #пародія #кіль #бурштин #чиновник #звільнення #зеленський #слуганароду #житомир

Gepostet von Андрiй Верлань am Donnerstag, 15. August 2019

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Десятки мільярдів із бюджету. Гроші кожного із українців. На вугільну сферу. Збиткову. Всупереч європейського законодавства, норм та зобов’язань взятих Україною при підписанні Угоди про асоціацію з ЄС.

Гроші, взяті із кишень українців, безбожно вимиваються на всіх можливих статтях витрат державних вугільних підприємств. А кінцевими очільниками схем проглядаються люди із найближчого владного оточення.

Бенефіціар

Віталій Кропачов — після втечі Януковича — перейняв вугільний бізнес його сина: шахти та збагачувальні фабрики.

А ще у Кропачова – компанії, що займаються ремонтом свердловин, пальним, нафтою та нерухомістю. За даними системи YouControl в цю групу входить 23 організації

Та найбільш відомий бізнесмен іншим. На вугільних держпідприємствах — в царині тендерних закупівель — багато років бовваніє тінь Віталія Кропачова. Його називаютькреатурою Ігоря Кононенка, бізнес партнера екс-президента П.Порошенка. А ще – вугільним куратором та “смотрящим”.

Навіть прем’єр-міністр В.Гройсман неодноразово згадував на засіданнях Кабміну про Кропачова та напряму запитував профільного міністра, чого цього бізнесмена називають “смотрящим”.

В.Кропачов. Фото – Економічна правда

“Смотрящий” — на жаргоні  — це зокрема, особа, уповноважена вирішувати питання, чи відповідати за ситуацію в певному регіоні.

Якщо це перенести на вугільну галузь, то так виглядає, що без погодження із смотрящими, в цій сфері не можуть прийматися “грошовиті” рішення. Тільки от призначає цих наглядачів вища владна верхівка.

Обшуки

У січні минулого року тривали обшуки в центрі Києва. Ці події набули всеукраїнського резонансу. Адже детективи НАБУ приїхали в офісні приміщення, які орендує компанія, кінцевим бенефіціаром якої є Кропачов.

На той момент, вже рік як правоохоронці розслідували кримінальні провадження по заволодінню коштами вугільних держпідприємств – при тендерних закупівлях.

В Україні – 11 таких підприємств, які об’єднують 36 шахт. Однак найбільшими, та тими, куди виділяються грандіозні суми бюджетних дотацій є три – “Селидіввугілля”, “Мирноградвугілля” та “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”.

Детективи НАБУ дослідили тендери цих трьох держпідприємств лише за кілька місяців 16-17 років. Та встановили заволодіння коштами, шляхом зловживання службовим становищем —  на більш ніж 22 млн.

У зазначених процедурах держзакупівель брали участь, конкурували між собою, перемагали три компанії – “Доненергоекспорт”, “Універсал Інвест-Строй”, “Тріалтрейд”.

Також НАБУ розкопало, що податкові накладні ці компанії подавали із однієї IP-адреси.

Тієї ж самої, що використовувалася “ВБ Нерухомість”. Вона належить фірмі “Укрдонінвест” – 99.99% якої —  Кропачова.

Штаб-квартира компаній Кропачова. Фото wikimedia.org

Обшуки тривали майже три доби.

Згодом НАБУ поїхало і на вугільні підприємства і до керівників (екс-керівників) трьох фірм.

Після проведення обшуків компанія “Укрдонінвест” розповсюдила звернення у ЗМІ, де зокрема пояснювала, спільність IP — адреси – тим, що компанії у минулому орендували у “ВБ Нерухомість” офісні приміщення.

І все б зійшлося – тільки от детективи НАБУ знайшли у офісах компанії Кропачова — ряд цікавих блокнотів, записів, документів, та підрахунків. Багато важливої інформації було вилучено і безпосередньо в одного із працівників компанії.

І виникає закономірне питання – якщо фірми “Доненергоекспорт”, “Універсал Інвест-Строй”, “Тріалтрейд” виїхали ще до осені 2017-ого року; якщо організації Кропачова не мають нічого спільного до тендерних розкрадань, звідки ця інформація та для чого?

Цікавого знайшли достатньо.

Блокнот з написом “Доненергоекспорт” та інформацією про “ремонт” та контактні дані керівника “Тріалтрейд”.

Блокнот з написом “Універсал Інвест-Строй” та інформацією “програма на 2018 г. где мы работаем”, “Документы по Универсал Инвест Строй”. Також “Коломиец”, “Визаррем”.

До слова, Володимир Коломієць – це директор “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”. Він керує цим держпідприємством із 2009-ого року.

А “Віззаремпром” – це компанія переможець, яка почала вигравати великі вугільні тендери – після обшуків НАБУ.

А ще правоохоронці знайшли багато інформації про керівництво трьох згаданих держпідприємств, листи та інформаційні таблиці, оперативні дані по місяцях, витрати на заробітну плату.

Детективи НАБУ в процесі розслідування також встановили, що директор “Доненергоекспорту” — Валентин Горностаєв – фактично управляє “Універсал Інвест-Строй” та “Тріалтрейд”.

Між іншим, у минулому він був власником ТД “Промислові інвестиції”. До війни, ця компанія виграла тендерів на понад 270 млн. Лише в одного держпідприємства. “Торезантрациту”. Заступником директора якого на той час був Кропачов.

До слова, у керівника (на час досліджуваних тендрів) “Тріалтрейду” також проводилиобшук. І от знайшли цікавий документ. Аркуш договору між «Дзержинськвугілля» (нині “Торецьквугілля”) та «Доненергоекспорт». Якщо із останнім, “Тріалтрейд” не пов’язаний, і в них не було узгоджених дій на тендерах, то що у директора “Тріалтрейду” робить договір “Доненергоекспорту”?

І вишенька на торті – в НАБУ наполягають – “публічні закупівлі оголошувались тендерними комітетами ДП «Селидіввугілля», ДП «Мирноградвугілля», ДП «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» лише після їх попереднього погодження службовими особами ТОВ «Доненергоекспорт» чи його фактичними володільцями, а також визначення ними очікуваної вартості”.

Обшуки провели, Кропачов дав пару інтерв’ю, відбулося кілька судових засідань.

І далі триває слідство. Більше 2.5 років.

На вугільних тендерах почали перемагати нові “кураторські” компанії.

Хоча влада і помінялася.

Новий секретар РНБО Олександр Данилюк визнає гігантські втрати бюджету через “інститут смотрящих” в енергетичній галузі:

— Багато підприємств, які є в державній власності, де-факто вже приватизовані та керуються як приватні, втрачаються мільярди, — аргументував Данилюк на нещодавньому брифінгу необхідність активно діяти правоохоронцям.

Мабуть, секретар РНБО нової влади не надто володіє ситуацією. Бо як мінімум із 2015-ого численні правоохоронні структури багатьох областей займаються як керівництвом вугільних держпідприємств, так і компаніями, що беруть участь у схемах. І ось навіть в офіси до Кропачова приходили.

Тільки далі розслідувань – справа не доходить. Бо, потрібно вольове державницьке рішення. Владне.

Розруха

Що відбувається у вугільній галузі України в останні роки? Що це за мільярди? Як крадуть на тендерах? Та на чому ще вимиваються гроші?

9 із 11 вугільних держпідприємств є збитковими. Що це означає? Витрати перевищують доходи. Шахти працюють в “мінус”. Тобто, собівартість вугілля вища від його ринкової ціни.

Приклад ‘Селидіввугілля”. Дані Управління Східного офісу Держауадитслужби у Донецькій області

Чому так відбувається – чому на приватних по-іншому?

Експерти дослідили – більше 66% основного устаткування держшахт – вичерпало свій термін експлуатації.

Із 36 шахт, в останні 25 років, лише на кількох проводилася більш менш ґрунтовна реконструкція потужностей.

Відповідно, відсутність ремонтів та обладнання відзначається на продуктивності видобутку вугілля і його собівартості.

У ціну собівартості також закладається і закупівлі товарів та послуг. І якщо на держпідприємствах, тут, систематично крадуть та купують продукцію за завищеними цінами – це піднімає собівартість.

На неї впливають й інші корупційні схеми.

В результаті – собівартість вугілля 9-и держпідприємств вища від його ринкової ціни.

Відповідно – не сплата податків, нестача коштів навіть на зарплати. Тому, шахтарі систематично голодують та виходять на пікетування.

Чому так виходить? Адже із бюджету вливають гігантські допомоги та дотації.

За даними прем’єр-міністра В.Гройсмана, на держпідприємства щороку виділяють 3 млрд.

На мій запит, у Міненерговугілля повідомили, що загалом, від початку 2014-ого було виділено понад 19.629  млрд.

Зокрема, на  «Селидіввугілля» — 3.07 млрд, «Мирноградвугілля» — 2.09 млрд. та «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» -848.7 млн, надано в зазначений період із бюджету. Саме тим підприємствам, які найбільше фігурують у численних кримінальних провадженнях.

Зауважте, це кошти українців – платників податків.

Шахта “Селидіввугілля”. Із акту Управління Східного офісу Держауадитслужби у Донецькій області

Якщо проаналізувати Prozorro – для державних шахт систематично купується обладнання, устаткування, проводяться ремонти. Тільки от  через корупцію та “смотрящих” все це зводиться нанівець.

Вкрасти на тендері. Як це роблять

У чому полягають вчинені дії зазначених державних підприємств та компаній “Доненергоекспорт”, “Універсал Інвест-Строй”, “Тріалтрейд”?

НАБУ, а ще поліція та податківці різних областей досліджують заволодіння державними коштами. Яким чином?

Вугільні підприємства, ймовірно, купували у зазначених компаній товари за завищеними цінами.

Тут вам і труби вентиляційні, й інертний пил, компресори, устаткування до світильників, металопродукція, установки пожежогасіння та інше обладнання, устаткування і запчастини.

Переплати були різні.

“Мирноградвугілля” — із легкістю купувало підшипники – втричі вище ринкової.

Іноді — у “Селидіввугілля”, доходило до завищення вартості в 5 разів !

Завищували ціни і на тендерах “ВК” “Краснолиманська”.

Бренд держпідприємства

До слова, закупівлі «Селидіввугілля», «Мирноградвугілля» та «Шахтоуправління «Південнодонбаське № 1» досліджують не тільки в НАБУ, а й в підрозділах ДФС Донеччини. Тут фігурує трішки менша сума – 20 млн грн.. Розкрадання державних коштів в особливо великих розмірах.

Гроші за “повітря”

Однак, переплати переплатами. Є інша деталь. Детективи встановили – “Доненергоекспорт” та “Тріалтрейд” всього за шість місяців визнані переможцями на торгах, загальна сума лотів яких становить більше 496 млн.

Натомість, за цей же ж час, компанії поставили продукції на “Мирноградвугілля” та “Селидіввугілля” всього на майже 55 млн.

Отже – після закупівлі устаткування та обладнання за завищеними цінами є другий фактор який впливає на високу собівартість та збитковість вугільної галузі – оплата величезних сум за “повітря”.

Бо на вугільному держпідприємстві можуть обрати переможцем тендеру фіктивну компанію. І це на проведення вкрай важливих – капітальних ремонтів обладнання. Як це було із  “Первомайськвугілля” та “Селидіввугілля”. 18.5 млн віддали “НПП “Техпром”, яка перевела грошики на рахунки фіктивних фірм. Відповідно, ремонти фактично проведені не були.

**Матеріал підготовано на підставі документів, ухвал, постанов, рішень із Єдиного державного реєстру судових рішень України. Вироків у справах поки не має **

Тому систематичні розповіді вугільних чиновників та управлінців – про відсутність грошей на ремонти та обладнання – таке собі окозамилювання. Красти менше треба. Бо пишуть податківці – “Техпром” діяв за попередньою змовою із керівництвом згаданих держпідприємств.

Схеми із непридатним обладнанням та посередниками

А от закупівлі “Лисичанськвугілля” – ілюструють наступну схему – поставки неякісного обладнання. Зношеного. Однак, за цінами, вищими навіть аніж коштує нове.

Шахта “Лисичанськвугілля”. Фото – держпідприємства

Наступна схема — вугілля із держпідприємств продають через ланцюжок “прокладок” – компаній-посередників. От, Держаудитслужба встановила, що “Селидіввугілля” продає продукцію державним підприємствам “Вугілля України” та “Держвуглепостач”.

А ще – приватним юридичним особам (посередникам). Компаніям, підприємцям.

Аудитори, у своєму звіті, співставили ціни за три роки. На одну і ту ж марку вугілля, з аналогічними показниками.

І оце, — збиткове та потребуюче мільярдних бюджетних вливань держпідприємство, — може собі дозволити продавати вугілля приватним компаніям за значно нижчими цінами —  від фактичних та тих, які склалися на Оптовому ринку.

Перевірку Держаудитслужби підтверджують і правоохоронці, які розслідуютькримінальне провадження, де продаж вугілля прогнали взагалі через три прокладки-посередника.

З іншого боку – а чи є вихід у директорів держпідприємств? Чи можуть вони відмовитися продавати вугілля посередникам?

Можуть. Як це зробив Сергій Сівцов, керівник ДП “Шахта ім. Сургуя”.

Шахта ім. Сургуя. Фото – держпідприємства

Наприкінці червня цього року, той директор уклав прямий договір на постачання вугілля із споживачем. Хоча раніше це робилося через посередника “Шахтарськтранс”.

Так ось, за кілька годин після укладення цього прямого договору, Міністр І.Насалик звільнив директора.

За даними ЗМІ, засновник “Шахтарськтрансу” прописаний в м. Торез – в одному будинку з Віталієм Кропачовим.

До слова, заступник міністра Міненерговугілля – Анатолій Корзун – також із Тореза. А сам  Кропачов не приховує багаторічної дружби з високопосадовцем.

Змішати, підписати, продати

Крадуть буквально на усьому. Численні судові рішення ілюструють чергову корупційну схему. Якщо перенести її з юридичних та професійних термінів – на просто мову – то полягає вона у звичайному розведенні.

Видобуте вугілля містить певний склад золи. Чим він більший – тим нижчі якісні показники. І тим гірше вугілля горить.

Що роблять? Беруть якісне вугілля. В документах – завищують показники золи. Відповідно, частину вугілля крадуть та продають “наліво”. А замість нього, до основної маси, досипають золу. І продають – по підроблених документах.

Звісно, якщо б це була приватна шахта – так робити невигідно. Адже ціна розбавленого вугілля значно нижча.

Однак, на держпідприємствах все по-іншому. Бо гроші за продане розбавлене вугілля йдуть на рахунки. Державні. А от за вкрадене – в кишені організаторам схеми.

Відсіяти конкурентів

Та здавалося – якщо на тендери виходять компанії, підконтрольні “смотрящому”, конкурують-розігрують між собою закупівлі, якщо вони є звичайними прокладками – посередниками, та продають товари і обладнання за завищеними цінами – чому на закупівлі вугільних держпідприємств не приходять безпосередні виробники? Із ринковими цінами.

Приходять. Але є низка схем, за якими безпосередніх виробників та компанії, що пропонують низькі ціни – викидають із тендерів.

Управління Східного офісу Держаудитслужби в Донецькій області, 07.03.19 року, за результатами державного фінансового аудиту діяльності ДП “Селидіввугілля” склало аудиторський звіт. У ньому розписано кілька випадків – як це виглядає на практиці.

Перевіряючі пишуть, що учасникам торгів не дають можливості не те що подати тендерну пропозицію, а навіть її скласти.

Наприклад, закупівлі, де хотіла взяти участь компанія “Топаз Україна”. В оприлюдненій на порталі Prozorro тендерній документації, “Селидіввугілля” не дало конкретної інформації про предмет закупівлі – розміри, креслення. На усі звернення компанія конкретних відповідей не отримала. Лише формальні відписки. У підсумку фірма участі в торгах взяти не змогла – переміг “Доненергоекспорт”.

Скарги виробників та рішення АМКУ ілюструють інші схеми, як викидають із тендерів “чужі” компанії.

До прикладу, Запорізький завод із виробництва кабелю Тзов “Крок Г. Т.” Їхні тендерні пропозиції “шахтарі” систематично відхиляють.

В одному випадку – бо документи про підтвердження досвіду виконання аналогічних договорів   підписані не особами, які передбачені  нормативним актом. І це стосовно заводу, який на ринку із 1992 року! Між іншим, у цьому ж тендері брав участь “Доненергоекспорт”, із пропозицією вищою на 5 млн. Висока ціна зрозуміла, бо вони також подали документи – що кабелі купуватимуть у іншого заводу. Посередники, одним словом.

Так, пропозицію “Крок Г. Т.” — дешевшу на 5 млн — було відхилено за формальними причинами.

Іншого разу тендерну пропозицію заводу “Крок Г. Т.” відхилили, бо була відсутня довідка про те, що учасник погоджується з проектом договору. Хоча, виробники пояснювали комісії АМКУ – вони подали уже готовий, підписаний та проштампований договір.

У цьому тендері, до речі, змагалися  «Візарремпром» та «Доненергоекспорт”.

За формальними ознаками викинули і виробника – “Агросистема Черкаси”. Бо сертифікат на труби в них був протермінований. Хоча компанія доводила, що ці труби давним-давно виготовлені, у той час, коли сертифікат був дійсним. А теперішній закінчився, вони виробляють новий, і буде він за кілька днів.

Фото Вугледарської міськради

Екстравагантно викидало конкурентів “Доненергоекспорту” і “Шахтоуправління Південнодонбаське № 1”. Податкова міліція встановила, що всупереч законодавству, держпідприємство прописувало у тендерній документації конкретну торгівельну марку, фірму, виробника продукції.

Цікаво, що із 2018-ого року вугільні тендери почала брати компанія “Сані Україна”. Половина у її власності належить “Укрдонінвесту” Кропачових. Кінцевими бенефіціарами інших 50% є китайські громадяни. “Сані Україна”, власне, і продає обладнання для шахт китайського виробництва. У 2018-ому вони виграли лотів на 140 млн – виключно у “Мирноградвугілля”.

Одна із шахт. Фото – “Мирноградвугілля”

До слова, із тендерами “Сані Україна” цікаві ситуації. Ось “Шахта ім. Сургуя” двічі цього року викидала їх конкурентів — компанію, що пропонувала чеський очисний комбайн. У першому випадку – бо на сайті були вказані параметри іншої моделі.

Коли ж конкуренти для “Сані України” довели неправомірність такого рішення через АМКУ, і зобов’язалися виготовити комбайн згідно документації —  їхню пропозицію відхилили вдруге.

Станом на сьогодні, “Сані Україна” перемогла на тендерах на загальну суму майже 1 млрд.

… Є ще один прийом, як підписують договори із потрібними фірмами. В Україні держструктури повинні проводити тендер виключно при закупівлі товарів, ціною понад 200 тис.

На вугільних підприємствах це обходять філігранно – розбивають одну закупівлю на відповідну кількість частину – у межах до 200 тисяч. Це незаконно. Але робиться систематично.

Держаудитслужба підтвердила. Зокрема, встановила таке на “Селидіввугілля”. Тут таких допорогових закупівель провели понад 410.  Більшість виграло “Доненергоекспорт”.

Збагачуються на найважливішому

За даними Міненерговугілля, поданими в Інформаційно-аналітичному матеріалі щодо стану охорони праці та промислової безпеки  на підприємствах вугільної промисловості, підготованому цим Міністерством,  у 16-17 роках на держшахтах зафіксовано 481 випадок травматизму.

Щороку  кількість смертельних випадків зростає.

Звісно, цьому є багато чинників. І застаріле обладнання та устаткування і відсутність капітальних ремонтів.

І , як описано вище, на усьому банально крадуть.

Але корупція процвітає і в закупівлях саморятівників. Це — засіб індивідуального захисту органів дихання. Призначений для забезпечення виходу з шахти в разі аварії, пожежі, інших надзвичайних ситуаціях, коли є нестача кисню та забруднення повітря.

На діаграмі видно – на середину 2017-го року ними було забезпечено трішки більше половини шахтарів.

Але, і тут можна красти, випливає із судових рішень.

Саморятівники купують неякісні, за завищеними цінами, коло учасників тендеру штучно обмежують за формальними підставами, відповідно перераховуючи гроші заздалегідь відомим учасникам.

У цьому кримінальному провадженні Генпрокуратури фігурують як постійні клієнти правоохоронців — “Мирноградвугілля”, “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”, “Селидіввугілля”, “Лисичанськвугілля”, “ВК “Краснолиманська”, — так і “Львіввугілля” та “Волиньвугілля”.

І це не єдині випадки —  купують і не сертифіковане гірничо-шахтне обладнання.

… Тим часом, уже в 2018 –му на вугільних тендерах почали перемагати дві нові компанії: “Візарремпром” та  “Техенергомаш-РВ”.

“Наші гроші” уже довели їх причетність до “кропачовських”.

За даними YouControl, у 2017 – 18 роках, перша компанія отримала підрядів від вугільних підприємств на 240 млн.

Друга – у 2018-ому – майже на 142 млн.

…  Компанії, які продавали вугільним держпідприємствам обладнання за завищеними цінами – “Тріалтрейд” та “Доненергоекспорт”, а також їх спаринг-партнер “Універсал інвест-строй” не надали відповіді на запити. Як і “Техенергомаш-РВ”.

Не відповів по суті на поставлені запитання і сам В.Кропачов – з мотивів “інформація не належить до публічної”.

Генпрокуратура, Нацполіція та НАБУ жодних деталей та пояснень стосовно розслідувань не надали.

На держпідприємстві із найбільшими вливаннями із бюджету та найвищими збитками, заборгованостями – “Селидіввугіллі” – пояснили, що стосовно злочинних тендерів вони не є розпорядниками інформації.

Фінанси співають романси

В Україні є дві основні структури, які можуть досліджувати та аналізувати законність проведення тендерів, навіть на стадіях проведення закупівель. Це Антимонопольний комітет України та Держаудитслужба.

Держаудитслужбі – не один рік відомо про “ситуацію” у вугільній галузі. Активісти та громадські організації ще із 2016-ого звертаються в цю структуру із скаргами на “Селидіввугілля”.

Адже серед усіх вугільних держпідприємств – тендери із зловживаннями на найбільші суми та відповідно – найвищі збитки – саме в “Селидіввугілля”.

Держаудитслужба їхала на підприємство довго. Навіть обшуки НАБУ, численні кримінальні та судові провадження не пришвидшили поїздку.

А коли зібралися – саме тоді шахтарі почали пікетувати адмінбудівлю “Селидіввугілля”. Керівництво повідомило: не можемо гарантувати безпеку, не їдьте.

Врешті, звіт таки було складено в березні цього року.

Держаудитслужба проаналізувала тендери “Селидіввугілля” за 2016 – 2018 роки.

Зауважте – це лише одне із 11 вугільних держпідприємств.

Окрім того, Держаудитслужба проводила “вибіркову перевірку”. Тобто, не усі закупівлі.

Аудитори встановили – завищення цін на понад 154 млн!

Найбільше тендерів взяли “Доненергоекспорт” та “Візарремпром” (якщо відкинути монополістів —  постачальників електроенергії).

От, “Доненергоекспорту” на одному лише договорі за металокріплення, переплатили більше 10 млн. А у парі ще із однією компанією – їм перерахували понад ринкову ціну 87 млн  — за металопрофілі.

Поряд з тим, видобуток вугілля систематично зменшується. І збитки – збитки.

А з бюджету за ці три роки – майже 1.63 млрд пішло на “Селидіввугілля”.

Та ситуацію це не рятує – чисті збитки зростають з року в рік. В 2018 – сягнули 404 млн.

“Селидіввугілля” має гігантські заборгованості. Більш ніж на 4 млрд.

У цей період, окрім 8 місяців, керував держпідприємством Пахомов. Останній договір із ним минулого року уклало Міністерство. Його кандидатуру затвердила конкурсна комісія. Членів якої призначає… Міненерговугілля. Задовільняє Міністерство і В. Коломієць, який більше 10 років керує на “Шахтоуправління “Південнодонбаське №1”.

фото із сайту Донецького національного технічного університету

А тут до кінця 2018-ого сума заборгованостей сягнула 1, 293 млрд.

Згідно його фінансової звітності – збиткове.

Аналогічна ситуація і на “Мирноградвугілля” та “Лисичанськвугілля”, діяльність якого в минулі роки досліджувала Держаудитслужба. Видобуток вугілля зменшується, собівартість зростає, зношуються основні засоби та зростають заборгованості.

“Мирноградвугілля”. У 2016-му збільшило чистий збиток на 84% — на 259.9 млн.

За перше півріччя 2017-го – чистий збиток – на 476% ! А це на понад 461 млн.

Систематично зростає сума заборгованостей. На кінець 2017-го вона перетнула позначку в понад 2.404 млн.

“Лисичанськвугілля” не відстає. У 15-ому – збиток складав майже 1.516 млрд. а до середини 17-ого – збільшився на майже 230 млн. А заборгованість – за один рік – зросла на 1.091 млрд !

Варто відзначити, що зазначені – так звані “чисті збитки” – це вже після врахування державних дотацій та допомог. А реальні – непокриті збитки – вищі на ті мільярди, що виділяються із бюджету.

Згідно річних фінансових звітів перелічених держпідприємств – від того часу —  ситуація стабільно погіршується.

Грошей в бюджеті багато

Попри систематичну збитковість та нарощування боргів вугільних держпідприємств, рік тому Кабмін вирішив “поручитися” за їхні кредити.

Підприємствам «Львіввугілля», «Первомайськвугілля», «Селидіввугілля», «Торецьквугілля» і «Шахта ім. Сургая» було надано державні гарантії за кредитами загальним обсягом 1,055 млрд грн.

С. Пахомов, директор “Селидіввугілля”

Тобто, вугільні підприємства взяли у банків кредити, а КМУ гарантував, що гроші буде повернуто. У іншому випадку – їх візьмуть із держбюджету та віддадуть банкам.

Як я описував, у вугільних держпідприємств – мільярдні борги, тому віддавати не має із чого.

“Сліпа” Європа

У Мінфіні були проти таких державних гарантій. Як мені пояснили у цьому Міністерстві така держдопомога повинна відповідати всім вимогам Угоди про асоціацію та пов’язаним з нею нормативним документам ЄС.

У Мінфіні наголошують: в Україні багато років тотально порушують норми як українського, так і європейського законодавства.

До прикладу, згідно Рішення Ради ЄС від 10.12.2010 № 787:

  1. Збиткові та безперспективні вугільні шахти не мають права на отримання операційної та інвестиційної державної допомоги;
  2. державна допомога на відновлення платоспроможності та реструктуризації в секторі вугледобування є забороненою.

В останні роки мільярди із бюджету виділяються на збиткові вугільні держпідприємства, які мають значні кредиторські заборгованості та заборгованості із виплати зарплат.

Відповідно, надання державних гарантій по кредитах суперечить зобов’язанням країни (взятим при підписанні Угоди про асоціацію) із виконання зазначених європейських норм.

Європейський Союз – у “Повідомленні про гарантії” (Повідомленні Комісії про застосування Статті 87 та 88 Договору ЄК про державну допомогу у вигляді гарантій, OJ C 155, від 20.06.2008) розробив детальні рекомендації по індикаторах, за якими, щоб спростувати можливість отримання державної допомоги, зазвичай достатньо наступних факторів:

  1. позичальник знаходиться в скрутному фінансовому стані;
  2. гарантії пов’язані із кількома операціями;
  3. Позичальник не може сплатити кошти за гарантію у розмірі ринкової ціни.

Усі ці три пункти були наявні в більшості шахт, яким надавалася держгарантія. Але європейське законодавство було вкотре порушено.

Варто відзначити, що Політика ЄС із заохочення відновних джерел енергії та збалансованої і безпечної екологічно чистої економіки не виправдовує необмеженої в часі підтримки неконкурентоспроможних вугільних шахт (п.3 Преамбули Рішення ЄС).

Енергоефективність є однією із ключових програм у Порядку денному асоціації Україна та ЄС.

У 2014 – 2016 роках  — 3 мільярди євро кредитів від Європейського інвестиційного банку виділено, зокрема і на реформи в енергетиці.

Європейський Союз фінансує численні програми – як-от проект “Збільшення впливу громадянського суспільства у моніторингу та політичному діалозі щодо реформ в енергетиці та суміжних секторах відповідно до імплементації Угоди про асоціацію”.

А у державній вугільній сфері крадуть.

… Ще до призначення на посаду представником президента у КМУ, Андрій Герус, голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг пояснював мені, що перед тим, як виділяти державну допомогу вугільним підприємствам, потрібно спочатку зупинити розкрадання. А на такі дано добро зверху (йшлося про попереднє керівництво країни). Для цього є “смотрящі”.

Зеленський на виборах, завішував міста сітілайтами –  “весна прийде – саджати будемо”. Почекаємо, подивимося, як будуть розвиватися події.

Екс-президент Порошенко – той, що бізнес-партнер І.Кононенка, креатурою якого називають В. Кропачова – також обіцяв корупцію побороти.

** При підготовці матеріалу, окрім аналітичної системи YouControl, в окремих випадках була використана інформація з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також дані із порталу публічних закупівель prozorro.gov.ua

Тарас Зозулінський

Цей матеріал було підтримано проектом «OPEN Media Hub», за фінансування Європейського Союзу.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Всплыли интересные подробности об Андрее Кравце, который возглавлял Государственное управление делами, более известное в народе как ДУСя, при Януковиче

Об этом пишет Антикор.

После бегства «легитимного» егобизнес только расширился.

Чего только стоит «отжатая» Кравцом гостиница-небоскреб в самом центре Киева и стремительно развивающаяся сеть автомобильных газозаправочных пунктов.

Впрочем, об успехах Кравца в сфере застроек, главным образом — незаконных, наслышаны многие.

О застройке Почтовой площади и реконструкции «Гостиного двора» в столице не знает, наверное, только ленивый.

То, что за всем этим стоит именно Андрей Кравец, подтверждают многочисленные доказательства, оказавшиеся в распоряжении журналистов.

Так, прославленный «Гостиный двор», отданный ранее на реконструкцию, принадлежит фирме «Укрреставрация», директором которой был Дмитрий Ярыч, экс-учредитель в ООО «Киев-Арт» — фирме жены Андрея Кравца. Прежде он работал под ее протекцией юристом на еще одном «приватизированном» объекте — в кинотеатре «Зоряный», где был обустроен штаб «Партии регионов».

В 2013 году под эгидой реконструкции Почтовой площади, КГГА отдала данную территорию под застройку торгового центра некому ООО «Хенсфорд-Украина», дав ему определение инвестора. Как известно, тогда разгорелся нешуточный скандал. Ведь торгово-развлекательный центр собрались строить не где-нибудь, а в историческом месте, подлежащему исследованиям археологов.

Особенно стоит приделитт вниманию фирму «Хенсфорд-Украина», которая была основана 5 февраля, то есть, за полтора месяца до избрания ее инвестором застройки исторической территории столицы.

Главным учредителем компании является британский оффшор «Hansford Implex LLC», зарегистрированный по адресу: г. Лондон, ул. Бэдфорд, 43, офис 11.

Компания «Hansford Implex LLC» ранее владела еще одной украинской фирмой — ООО «Виас Групп», которая была зарегистрирована в Броварах, на ул. Кирова, 90, кв. 16. Именно по этому адресу находился офис ООО «Энерго Семь», принадлежащего супруге Андрея Кравца – Марине Пелых. В свою очередь компания «Виас Групп» прославилась тем, что поставляла ливанский кедр за 64 тысячи долл. в Межигорье.

Как и следовало того ожидать, на сегодняшний день юридические адреса вышеперечисленных фирм, а также ряда других компаний, контролируемых Кравцом и его супругой, изменили свою прописку. Иначе никак.

Лишь постоянно меняя учредителей, директоров и юридические адреса своих компаний, «завхоз» Януковича может и дальше оставаться на плаву.

politeka.net


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Стали известны факты о темных делах самого бедного нардепа Руслана Сольвара. Парламентария подозревают в уклонении от уплаты налогов, причастности к незаконной вырубке леса на Закарпатье, спонсировании сепаратистов, а также отмывании денег через строительство храмов УПЦ МП и сокрытии реальных доходов через подставных лиц.

СМИ попытались разобраться, действительно ли экс-регионал и бывший БППшник Сольвар нечист на руку.

Не секрет, что многие политики приходят в депутатство из бизнеса и для бизнеса. Не исключением стал и Руслан Сольвар. Активисты-расследователи общественного движения “СТОП-Коррупция” обнаружили у бывшего регионала и экс-БППшника нелегальное состояние в размере 50 млн долл., состоящее из коррупционной доли в большинстве весомых бизнесов транспортных перевозок и приносящее ему свыше 2 млн долл. рентного дохода ежегодно, сообщает издание izvestia.kiev.ua.

Несмотря на то, что нардеп тщательно скрывает информацию о своих доходах и материальном состоянии, журналисты выяснили, что работая в Министерстве АПК, он активно начал развивать «зерновой» бизнес. В сферу его интересов всегда входили сельское хозяйство и железнодорожные транспортные услуги. В автобиографии Руслана Сольвара фигурирует множество фирм, информацию о которых найти вообще нереально, причем в ней нет даже упоминаний, где и когда конкретно он работал в той или иной организации.

Сольвар неоднократно заявлял журналистам, что пошел в политику для того, чтобы ему было легче заниматься бизнесом. И, действительно, с приходом в парламент для него началось «золотое время». В Раде он работал в комитете по вопросам транспорта и связи, который возглавлял всем известный Борис Колесников. Как оказалось, Руслан Николаевич стал для него идеальным «соратником». При его активном содействии он, впоследствии, стал главным советником генерального директора Ассоциации транспортно-экспедиторских организаций («Укрвнештранс»). Для человека, который уже более десятилетия «делает деньги» на махинациях с грузовыми железнодорожными перевозками, – место просто идеальное.

Еще будучи народным депутатом VII созыва, Руслан Сольвар довольно тесно общался с сыном Виктора Януковича, активно продвигая интересы «Партии регионов», а в Раде его называли человеком Бориса Колесникова и одним из «смотрящих» так называемой «Семьи». Однако сам он всячески отнекивался от связи с «Партии регионов», с пеной у рта доказывая свою «оппозиционность». Будучи смотрящим «Семьи», Руслан Сольвар, по данным источников, украл несколько десятков миллионов долларов и в последствии стал “кошельком” Кличко.

В Верховной Раде VIII созыва он стал одним из главных лоббистов интересов бывших регионалов в лице его бывшего «партнера» Бориса Колесникова и ряда других скандальных личностей в украинской политике. На этот раз народным депутатом он стал от партии «Блок Петра Порошенко». Во время выборов, кстати, не обошлось без эксцессов. Богдан Хмельницкий, один из конкурентов Сольвара по выборам на 91 округе в 2014 году, выложил в сеть их телефонный разговор, во время которого господин Сольвар грубо выражался, угрожая ему большими проблемами.

Выгода любой ценой

На сегодняшний день под контролем Руслана Сольвара находится целый ряд компаний, специализацией который являются грузовые перевозки. Одна из них — «Фреш Лайн». Ее директором является Алексей Мозговой, которого на эту должность в 2003 году поставил Руслан Сольвар, один из ее учредителей. О том, что Мозговой и до сих пор подчиняется Сольвару, свидетельствует и тот факт, что он является его помощником в Верховной Раде, что, кстати нардеп, также яростно отрицает. Однако данные об этом есть на официальном сайте ВРУ.

В 2010 году, сразу после назначения Бориса Колесникова министром инфраструктуры, компания «Фреш лайн» заключила с «Укрзализныцей» контракт. Тут следует отметить, что 80% доходов «Укрзализныци» составляют грузовые перевозки, а одним из основных способов мошенничества времен «Семьи» являлось умышленное занижение стоимости грузоперевозок для «своих» компаний. Так вот, после заключения договора, «Фреш лайн» и стала одной из «своих» компаний. В результате чего ей удалось сэкономить сотни тысяч долларов, а вот «Укразализныця» наоборот понесла значительные убытки. И только после длительных разборок выгодный для Руслана Сольвара контракт был разорван в 2014 году.

Еще одной подконтрольной Сольвару фирмой является «Метрудтранс». Ее директором до недавнего времени был Артем Минич, с которым экс-регионал вместе был в составе учредителей компании «Укрзернотранс-К». Владельцем же ее значится Владимир Пашко. В январе 2015 года компания заключила договор с госпредприятием «Рогатинское лесное хозяйство». Согласно контракту, фирма обязалась предоставить услуги по перевозке ж/д транспортом на общую сумму 1, 550 млн грн. Тут следует отметить, что конкуренции у «Метрудтранс» фактически не было, и получила она этот заказ не совсем честным путем. Как оказалось позже, единственным их соперником во время проведения тендера была «Монолиттранскомпани», учредителем которой оказался земляк Руслана Сольвара Николай Бачал. Кумовство? Нет, не слышали… Начиная с марта 2012 года, «Метрудтранс» заключила с государственными компании контрактов на общую сумму около 15 млн грн.

Став народным депутатом во второй раз, при каждом удобном случае Руслан Сольвар не упускает возможность получить выгоду для подконтрольных ему компаний. Он использует весь свой политический арсенал для того, чтоб основные маршруты по железнодорожному транзиту доставались именно его предприятиям. Кроме того, он методично давит на руководство «Укрзализныци», заставляя тарифную комиссию мешать его главным конкурентам: компаниям «Лемтранс Транзит», «ИТЭК Транс», «PLASKE», «Тенгизшевройл». Согласно информации из компетентных источников, Руслан Сольвар мошенничает, чтобы завладеть наиболее «лакомыми» маршрутами: он предварительно договаривается с клиентами, а потом просто давит на тарифную комиссию «Укрзализныци», заставляя снизить тарифы на нужные ему маршруты. На высшем же уровне, в частности, в парламенте, нардеп занимается уничтожением конкурентов, распространяя дискредитирующие материалы и тонко подводя народных избранников к тому, что нужно эти факты проверить с помощью правоохранительных органов. В результате таких действий у конкурирующих с ним фирм начинаются бесконечные проблемы, к ним постоянно врываются неожиданные проверки, в результате которых работа полностью блокируется.

Но и это еще не все. Сразу после того, как «Укразализныця» стала частным акционерным обществом, Руслан Сольвар устроил туда одного из работников своего предприятия, да еще и не на простую должность, а на пост гендиректора Украинского транспортно-логистического центра (УТЛЦ). По сути, эта должность позволяет контролировать передвижение почти 100 тыс. вагонов. Для Сольвара, десятки лет строящего свои махинации вокруг железной дороги, это было поистине «царским» подарком. Поговаривают, что поспособствовал этому тогдашний глава АПУ Борис Ложкин и его советник Михаил Бейлин. Кстати, именно Бейлин назначил главой предприятия «Укрзализнычпостач» Евгения Хрощака. Этот деятель планомерно отдавал победы в тендерах компаниям, которые значительно завышали цены на свою продукцию. И это далеко не все «качественные» назначения Бейлина.

Сейчас ГПУ расследует уголовное дело №42014000000000414 о злоупотреблениях на «Укрзализныце» в период правления регионалов. В частности, о незаконном завышении тарифов на железнодорожные перевозки, где фигурирует и фамилия Сольвар.

Второе пришествие в Раду

При этом стоит напомнить, что в Верховную Раду VIII созыва Руслан Сольвар также прошел с «подмоченной» репутацией. В частности, нардеп во второй раз прошел в парламент как тушка Кличко и готовился стать смотрящим Киевской области. Сам Сольвар не скрывал того, что пришел в Раду не для защиты интересов избирателей, и даже не для законотворческой деятельности, а лишь для того, чтоб защитить свой бизнес и преумножить доходы. Кроме того, он признался, что подкупал избирателей во время выборов:

«Если бы я там деньги не тратил, то ничего бы не вышло у меня. Я проиграл бы однозначно, — прямо говорит о расходах на приобретение своего места в Верховной Раде Сольвар. – У меня так сложились обстоятельства. Ну, просто, как Вам сказать. Начали давить, все. Ну, думаю, что ж сидеть, бегать по этим депутатам. Самому нужно становится, но это ж просто я не смогу сказать в эфир».

Также во время предвыборного митинга в Макарове в прошлом году между Русланом Сольваром и лидером партии “УДАР” Виталием Кличко произошел интересный диалог, о котором писала Комсомольская правда в Украине: “Скажи мне, Руслан, сколько нужно тебе денег, чтобы ты перешел в другую партию, стал “тушкой”? — Озвучил вопрос от народа Виталий Кличко. — “Виталий, я зарабатывал хорошую репутацию среди земляков долгие годы и не намерен потерять ее за одну минуту. Поэтому я обещаю своим избирателям, соратникам по партии “УДАР”, что ни за какие деньги не стану “тушкой”. Я и в дальнейшем намерен помогать землякам. У меня есть мечта — приезжать домой и, не стыдясь за свои поступки, смотреть в глаза избирателям”, — ответственно заявил Руслан Сольвар. Как известно, позже УДАР и БПП объединились, что возможно и повлияло на то, что окончательно тушкой господин Сольвар не стал. Однако ряды однопартийцев он все же покинул и сейчас находится в раздумьях, к кому примкнуть дальше. Вместе с тем, позиционирует он себя как экс-регионал и оппозиционер, и, не стесняясь критикует президента Порошенко.

Еще один маленький нюанс. По словам источников, на собеседовании для поступления в Академию государственного управления при президенте Руслан Сольвар искренне признался членам комиссии, что собирается покинуть фракцию Кличко, поскольку власть парализовала его бизнес.

Вместе с тем, нардеп также тратит часть своего состояния на строительство храмов. Самое интересное то, что удобнее всего ему замаливать грехи именно в церквях Украинской православной церкви Московского патриархата. С учетом нынешней войны с РФ, ее нападения на территорию Украины и попытках Кирилла уничтожить Киевский патриархат, как минимум странным выглядит преумножение церквей страны-агрессора, да еще и с помощью парламентария. Есть и другая сторона медали. Не исключено, что за благими намерениями Руслана Сольвара скрывается достаточно меркантильный расчет — поиметь деньги, а именно вернуть наличкой, в частности, через схему обнала, почти 75% от вложенной в строительство суммы. Наверное, не надо объяснять, что спонсируя церковь агрессора, автоматически спонсируется война на Донбассе. Кроме того, святые отцы прекрасно отрабатывали деньги, вложенные Сольваром в благое дело, агитируя паству поддержать доброго саморитянина.

Ни кола, ни двора

Руслан Сольвар, согласно его декларации о доходах, является одним из самых бедных народных депутатов. В 2014 году он задекларировал доходов на общую сумму 163 тыс. грн. Автомобиля и квартиры у него нет, как и у членов его семьи. Это весьма странно, ведь фактически нардеп является владельцем и создателем нескольких транспортных компаний, которые сегодня зарабатывают баснословные деньги. При этом еще в 2012 году депутат Сольвар получил официальный доход в размере 3 млн грн. Но уже в следующем отчетном году его благосостояние резко уменьшилось до 240 тыс. грн, а к 2014 году Сольвар обеднел еще на 77 тыс. грн.

Обнищание народного избранника продолжилось и в дальнейшем. В 2015 году, если верить его декларации, у Сольвава по-прежнему не оказалось ни единого квадратного метра недвижимости. Видимо, именно этим объясняется попадание Руслана Сольвара в списки тех народных депутатов, которые получили денежную компенсацию на аренду жилья от парламента за деньги налогоплательщиков. Учитывая то, что не так давно парламентарий купил себе далеко не дешевый микроавтобус «Шевроле Экспресс», средняя стоимость которого составляет порядка 45 тыс. евро, а также ходит с телефоном, цена которого — около 60 тыс. грн, возникает вопрос: откуда такие дорогие игрушки? Неужели засевали?

Несмотря на то, что у нардепа не задекларирован ни один автомобиль, по городу Руслан Сольвар передвигается на машинах родственников, друзей и своих помощников. Этот автопарк насчитывает семь элитных автомобилей, которые он исправно меняет: BMW 740 Li (броня B5), Lexus LX470, Porsche Cayenne, Volkswagen Tiguan (2 штуки), Mercedes-Benz S450, Lexus RX350. К слову, оценить тайный автопарк Сольвара можно примерно в $2,7 млн.

Присмотревшись более пристально к семье нардепа оказалось, что мать господина Сольвара, обычная школьная учительница Мария Владимировна Сольвар, прямо-таки гребет деньги лопатой, так как в ее собственности находятся десятки объектов недвижимости, среди которых есть и несколько элитных квартир в столице. Состояние Марии Сольвар оценивается в несколько миллионов долларов.

Например, квартира в ЖК “Да Винчи” (130 кв. м.) по ул. Олеся Гончара оценивается в суму около 400 тыс. долл. Стоимость элитной квартиры (площадью 201 кв. м.) в самом престижном районе Киева, расположенная на Печерских холмах в ЖК “Триумф” по ул. Зверинецкой, по мнению экспертов недвижимости, вполне может превышать 1 млн долл. Также мать Руслана Сольвара владеет тремя квартирами общей площадью около 150 кв. м. и двумя офисами в центре Киева (на ул. Ивана Кудри 12 и 14) и тремя гаражами на Кловском спуске. Дополняют список недвижимости мамы “бедного” депутата два особняка в коттеджном городке “Лесное озеро” в селе Роживка под Киевом.

Однако владения госпожи Сольвар на этом не заканчиваются. У нее в собственности ни много, ни мало – 3 га земли в Винницкой области.

Богатыми, в отличие от нардепа, являются также и родственники его экс-супруги, с которой он расторгнул брак в 2015 году. На троих из них оформлены несколько квартир в тех же домах на улице Ивана Кудри, что и у матери Сольвара.

Примечательно, что по этим адресам расположено большинство компаний, которые приписывают народному избраннику: ООО “Укрзернотранс-К”, ООО “Метрудтранс”, ООО “Автокар-777”. В общей сложности на улице Ивана Кудри родственникам Сольвара принадлежит 9 помещений площадью почти 500 кв. м. на сумму, которая достигает почти 3 млн долл.

Лесные делишки Сольвара

Помимо всего прочего, народного депутата Руслана Сольвара подозревают в причастности к незаконной вырубке леса на Закарпатье. В частности, его коллега народный депутат Виталий Куприй в интервью First Truth&Transparency Committee заявил, что «Руслан Сольвар сотрудничает с «ДНР» и причастен к незаконной вырубке леса на Закарпатье». При этом, в чем именно заключается сотрудничество Сольвара с самопровозглашенными республиками, депутат не уточнил, однако нам известно о широких жестах Руслана Сольвара в пользу УПЦ МП.

По мнению депутата Куприя, Руслан Сольвар является коррупционером, который должен сидеть в тюрьме, а не быть нардепом. Отметим, материалы о его деятельности на Закарпатье поданы местными активистами в управления МВД и СБУ.

По данным многочисленных СМИ, Руслан Сольвар уже давно подозревается в причастности к незаконной вырубке леса на Закарпатье, но правоохранители долгое время закрывали на это глаза за определенную «благодарность».

Из открытых источников известно, что в январе 2015 года компания “Метрудтранс”, аффилированная с этим народным депутатом, заключила договор с госпредприятием “Рогатинское лесное хозяйство”, согласно которому фирма обязалась предоставить услуги по перевозке железнодорожным транспортом на общую сумму 1, 550 миллиона гривен. Как ранее мы упоминали, должной конкуренции у “Метрудтранса” фактически не было, так как единственным соперником Сольвара во время проведения конкурсных торгов была компания “Монолиттранскомпани”, учредитель которой — земляк Руслана Сольвара Николай Бачал. В общей сложности, в период с 2012 по 2015 год “Метрудтранс” получил более 27 миллионов гривен государственных денег от лесхозов.

Активисты, защищающие леса на Закарпатье, утверждают, что официальный договор с лесхозами, который заключила транспортная компания Сольвара “Метрудтранс”, является всего лишь прикрытием для нелегальной заготовки и вывоза леса из региона.

Трижды враг

Многие политики, откровенно говоря, недолюбливают журналистов. Однако среди них есть те, кто не скрывает своей ненависти. Независимый медиа-профсоюз Украины и Институт массовой информации провели исследование, по результатам которого выяснилось, что врагом украинских СМИ номер один стал экс-регионал, а ныне беспартийный Руслан Сольвар. Нардеп уже успел несколько раз побывать в рейтинге врагов прессы: в 2013 году, тогда он занимал второе место. К слову, помощники нардепа организовывали ДДОС-атаки на ведущие СМИ, а пресс-секретарь господина Сольвара требовал от журналистов перед интервью полностью согласовать, каким в результате будет материал. Также воевал с журналистами господин Сольвар и в 2014 году, чем оправдано заслужил звание главного врага журналистов и первое место в рейтинге. Тогда его обвиняли в более десяти фактах притеснений журналистов, а также припомнили многочисленные случаи избиения представителей “четвертой власти” во время освещения судебных процессов или массовых акций граждан. В целом же, поговаривают, что Руслан Сольвар не совсем адекватно ведет себя не только с представителями прессы. Впадает в крайности и срывается он также и на других, а в его офисе в центре Киева вместо большого письменного стола, как это принято в обществе бизнесменов, красуется огромная кровать, лежа на которой и решаются дела насущные.

Кроме войны со СМИ, у Руслана Сольвара есть еще одно не менее интересное занятие. С завидной регулярностью народному избраннику приходится договариваться со столичными правоохранительными органами, дабы те не трогали его племянника. Как стало известно нашим журналистам из компетентных источников, племянник парламентария не только сам употребляет наркотики, но и продает их. Речь идет об амфитамине. Руслан Сольвар не раз, как говорят в народе, отмазывал родственника от уголовной ответственности.

Стоит отметить, что мы перечислили лишь известные факты. А чем еще промышляет «бедный» народный избранник остается только догадываться.

blackmark.club


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Общество хочет видеть качественно иной состав государственного аппарата Украины. Однако у судейско-прокурорского корпуса, сформированного в Одесской области, в основном, из «проверенных» донецких кадров, естественно иное мнение по этому поводу.

На протяжении 2011-2013г. «донецкий клан» расставил «своих» людей на ключевые должности в Одесской области. Наиболее яркими представителями «донецкого клана» в госаппарате области являются:

Морщагина Наталья Станиславовна — председатель Одесского апелляционного хозяйственного суда (в октябре 2013г. была переведена из Хозяйственного суда Донецкой области);

братья: Кавун Антон Юрьевич и Кавун Дмитрий Юрьевич ­- Дмитрий Юрьевич был зампрокурора Одесской области, однако в 2012г. был переведен в прокуратуру Харьковской области. Антон Юрьевич и в данный момент «трудится» в прокуратуре Одесской области на должности начальника одного из отделов. Братья Кавун Д. Ю. и Кавун А. Ю. родом из села Сергеевки, откуда же и экс-генпрокурор Виктор Пшонка; Черных Денис Сергеевич — заместитель прокурора Одесской области.

Вся эта «команда» попав в Одесскую область начала свою работу естественно с того, что начала присматриваться к объектам собственности в Одессе, которые, как говориться, «плохо лежат», то есть по поводу которых ведутся различные гражданские либо хозяйственные споры.

Одним из таких объектов оказался крупнейший Экспедитор по контейнерным перевозкам Украины — ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС», по поводу которого уже более 6 лет рассматриваются различные хозяйственные и гражданские дела в судах Одесской области и всей Украины.

Для того, чтобы завладеть столь лакомым «куском пирога» вышеуказанные должностные лица вступили в сговор с аферистом Коржовым Валентином Яковлевичем и его подельником, «мошенником от юриспруденции», — Матеухом Сергеем Евгеньевичем.

Сергей Матеух — бывший прокурорский работник, который обеспечил Коржову вывод имущества ООО «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» на оффшорные компании и переоформление её на подставных лиц — бомжей.

А депутат Одесского областного совета от партии «Батькивщина» Николай Атаманюк обеспечивал финансирование схемы Матеуха по выводу имущества компании.

С ними — Морщагина Наталья Станиславовна — председатель Одесского апелляционного хозяйственного суда. В ее задачу входит административное давление на судей Хозяйственного суда Одесской области и Одесского апелляционного хозяйственного суда с целью принятия нужных семье Коржовых решений.

Черных Денис Сергеевич, братья Кавуны, заместитель прокурора Приморского района Химченко А.С., сотрудники прокуратуры Кашульский А.В., Башкиров — это «прокурорское лобби» группы Матеуха — Коржова. В их задачу входит обеспечение «блокировки» всех уголовных дел, которые заведены по фактам мошенничества и хищения в особо крупных размерах на Коржова и Матеуха.

Начальник УБОП Одесской области — Олег Кузьменко, оперуполномоченные: Бирюков, Сухин; следователи: Добрева Р. Д., Чабан А. В., Колбаско В. Л. — «милицейское лобби» группы Матеуха — Коржова. В их задачу входит фабрикация уголовных производств против потерпевших инвесторов Смыкова Ю. П. и Айрапитяна А. Ж., а также против законного собственника предприятия «БЛЭК СИ ШИПИНГ СЕРВИС» Айсами С. X.

Все эта рейдерская судейско-прокурорско-милицейская гвардия, надеется, что им удастся вовремя в очередной раз сменить политическую окраску, удержаться возле «кормушки»…

advocat-cons.info


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Збереження комітету з питань ветеранів дозволить комплексно формувати державну політику щодо ветеранів та відстоювати інтереси і права захисників.

Про це після засідання підготовчої депутатської групи, заявила доброволець-медик, кандидат у народні депутати від партії “Європейська Солідарність” Яна Зінкевич, на брифінгу, який транслював телеканал “Прямий”.

“Ветерани – це не просто пільги, це про державну політику стосовно наших захисників. Ліквідація комітету є неприпустимою і демонструє неповагу до 370 тисяч ветеранів, до родин загиблих та поранених, які боряться з проблемами після повернення. Ми повинні приділяти достатню увагу захисникам. Багато ще не повернулись з війни. Профільний комітет у законодавчому органі є світовою практикою і продемонстрував свою ефективність”, – заявила вона.

Зінкевич наголосила, що переведення питання ветеранів у компетенцію комітету з соціальної політики призведе до його нівелювання проблем захисників України.

“Досвід функціонування держслужби в Мінсоцполітики продемонстрував, що такий підхід неефективний. Інтереси ветеранів були не достатньо проявлені», – наголосила політик.

Також вона зазначила, що відбулась зустріч між представниками ветеранського руху та новообраними депутатами, на якій обговорили необхідність створення комітету.

“Представник “Слуги народу” Дмитро Разумков не вірно трактував позицію ветеранів зробивши висновок, що вони готові відступити з позиції необхідності створення комітету. Міністерство не зможе ефективно працювати без профільної законодавчої інституції. Наша думка одностайна, і ми будемо на ній наполягати”, – підкреслила Зінкевич.

Нагадаємо, на Підготовчому засіданні партія “Слуга народу” не дала жодного голосу за збереження комітету у справах ветеранів.

За словами першого заступника голови Верховної Ради Ірини Геращенко, ліквідація комітету Ради у справах ветеранів є ідеологічною помилкою нової влади.

П’ятий президент Петро Порошенко наголосив, що ініціатива “Слуги народу” щодо скорочення Комітету у справах ветеранів – це постріл у спину армії.

Раніше громадська спілка “Рух ветеранів України” закликала не ліквідовувати комітет Верховної Ради у справах ветеранів та осіб з інвалідністю та Міністерство у справах ветеранів.

prm.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В этом году исполняется пять лет, как против России были введены первые санкции за аннексию Крыма и оккупацию части Донбасса.

И эти ограничения, как экономического, так и политического характера, называемые некоторые официальными лицами и экспертами из РФ “благотворными”, медленно, но уверенно делают своё отнюдь не благотворное дело. 

Так, по итогам первой “пятилетки” экономика России в 7,5 раз отстала от мировой, в 6 раз от экономики США и, внимание, в 20 раз от экономики Китая! На сегодняшний день в России может похвастаться прибылью только сырьевая отрасль. Добыча нефти, газа и угля все эти годы демонстрировала рост, удовлетворяя потребности Кремля в реализации его реваншистских проектов. Но, вполне возможно, в этом году впервые сырьевые отрасли разочаруют Белокаменную, посредственными продажами в Европу газа, падением, как экспорта, так и цен — на нефть. Но это уже будет подведение итогов в конце года, а пока вернёмся к “пятилетке” санкций. 

За пять лет торговля в РФ спикировала на 13%, чуть быстрее деградировал сектор коммунальных услуг, обвалившийся на 15%. Падение реальных доходов россиян, сравнимое с падением 1990-х, утащило на дно деятельность домашних хозяйств, просевших на 9%. Интересные показатели в области hi-tech. Так, сектор высококвалифицированных услуг и научных исследований просел на 3,5%, а производство высокотехнологичных товаров на 2,7%. Казалось бы, не много, по сравнению с остальными секторами, но в действительности статистика в этом секторе стала вестись лишь три года назад. 

Таким образом, деградация российской экономики, которой Путин поставил цель до 2024 года войти в ТОП-5 экономик мира, продолжается, причём переходит в режим “семимильных шагов”. Ведь с каждым годом санкционное бремя лишь усложняет движение… Даже не вперед или назад, а вообще, хоть куда-то!

Военно-политический обозреватель Александр Коваленко

sprotyv.info


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Вже майже два роки українські солдати, які потерпають від наслідків важких поранень, чекають на лікування у США за програмою американського уряду. Їх відібрали для участі у відповідній програмі, виділили гроші на лікування, але прилетіти до Америки вони не можуть – на заваді стала бюрократія в Україні. Зараз у Конгресі США готують звернення до президента України Володимира Зеленського із проханням посприяти вирішенню питання. В Америці кажуть, що зі свого боку зробили все можливе – тепер м’яч на українській стороні.

«Більше, ніж лікування»

Для українських солдатів є два основні шляхи, як потрапити на лікування у США. Перший – завдяки допомозі волонтерів. Діаспора разом з громадськими організаціями в США та Україні послідовно здійснює таку підтримку, і вже 15 українських солдатів змогли пройти курс реабілітації у приватних американських шпиталях.

Сьогодні завдяки волонтерам у США лікуються двоє військових: Костянтин Шкапоїд та Олександр Попруженко – останньому провели успішну операцію на очах і вперше частково змогли відновити зір, який він втратив від розриву гранати.​

​Другий спосіб приїхати на лікування в Америку – за кошти Міноборони США, які виділені для військової підтримки України. У 2019-му цей бюджет складає 250 мільйонів доларів. Для лікування солдатів створили програму «Ukrainian Wounded Warrior» («Український поранений воїн»), і у 2015 році в США за нею вже лікувались українські військові.

«На попередній програмі були повні ампутанти, і те, як вони відновились – це просто неймовірно», – розказує «Голосу Америки» американець українського походження Роман Фонтана. Колись він воював в Іраку, а зараз – член організації «Українсько-американські ветерани». Він – один із тих, хто займається програмою «Український поранений воїн» у США.

«Солдати, які пройшли тут лікування, стали моделлю в Україні й дуже ефективно використали знання, які отримали тут: про культуру, ветеранські програми. Тож ця програма – це набагато більше, аніж просто лікування солдатів», – каже Роман Фонтана.

Роман Фонтана, член організації «Українсько-американські ветерани»
Роман Фонтана, член організації «Українсько-американські ветерани»

Один із яскравих прикладів – Вадим Свириденко, який під час виходу з «Дебальцівського котла» втратив усі кінцівки. Після успішної реабілітації у США він повернувся до України і став уповноваженим президента з питань реабілітації учасників бойових дій. На цій посаді він залишається і досі. Або генерал-майор ЗСУ і Герой України Ігор Гордійчук, який отримав важке поранення голови під час виходу з Іловайська. Після повернення зі США він очолив Київський військовий ліцей імені Богуна.

Словом, реабілітація в США для солдатів дійсно є критично важливою. Найкраще медичне забезпечення й досвід американських військових лікарів дозволяють багатьом солдатам в буквальному сенсі стати на ноги. Втім, уже два роки українські військові не можуть взяти участь в програмі. На початку 2019 року американські лікарі відібрали 10 важкопоранених солдатів. Але вони досі в Україні.

«Бюрократичний затор»

Проблема полягає в українській бюрократії: в українському Міноборони кажуть, що, попри виділені на лікування гроші, так звані немедичні витрати має взяти на себе Україна. До цих немедичних витрат входить транспортування, оформлення візи, проживання, добові, непередбачувані витрати, а також витрати на супровідників і – у разі потреби – перекладачів.

Попереднього разу, в 2015 році, все це профінансувала українська діаспора у США та волонтери. Тепер кроку очікують від держави. Втім, використати кошти з бюджету України не дозволяє українське законодавство. На запитання, чому поранені солдати не можуть потрапити в США, в Міноборони України «Голосу Америки» відповіли:

«Національне законодавство визначає чіткий порядок залучення та витрат державних коштів на лікування за кордоном громадян України. Відповідно до статті 11 закону «Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їхніх сімей», направлення їх на лікування здійснюється у загальному порядку. Міністерство охорони здоров’я здійснює витрати, які включають вартість лікування та проїзду хворого і супровідника». ​

Відповідь українського Міноборони
Відповідь українського Міноборони
Відповідь українського Міноборони
Відповідь українського Міноборони

Інакше кажучи, український закон за рахунок бюджету дозволяє покрити з немедичних витрат лише переліт. Все інше – не передбачено. Водночас у Міноборони додають: медична служба ЗСУ здійснює переведення поранених військових у закордонні шпиталі безкоштовно. Але в інших випадках це відбувається за рахунок іноземної країни.

Та насправді і у цьому випадку Міноборони може використати для покриття немедичних витрат американські кошти. В 2017 році в Конгресі США ухвалили доповнення до закону про національну оборону, яке дозволяє використовувати для цього фонди американського оборонного бюджету. Згідно з поправкою, Україна може використати американські гроші на «лікування поранених українських солдатів у Сполучених Штатах в медичних установах, враховуючи транспортування, проживання, харчування та іншу відповідну немедичну допомогу у зв’язку з таким лікуванням».​

Витяг з закону про національну оборону США
Витяг з закону про національну оборону США

«На мій погляд, проблема у бюрократичному заторі, – каже Роман Фонтана. – Спочатку проблема полягала в неможливості покриття немедичних витрат зі сторони США. Українсько-американські ветерани змогли досягти змін в американському законі про оборону. З того моменту для програми відібрали українських солдатів, але механізм для їхньої участі, мабуть, не розробили. Наскільки ми розуміємо, зараз є складнощі в розплануванні витрат».

Однак за словами посла України у США Валерія Чалого, Україна зможе використати американські кошти лише в тому випадку, якщо цього року покриє немедичні витрати сама. На думку посла, зараз головна проблема полягає у відсутності політичної волі. «Я вважаю, що це просто бюрократична тяганина, – каже посол. – Наші бюрократичні перепони не мають стати на заваді лікуванню важкопоранених солдатів. Вони мають приїхати у США. Що для цього треба зробити? Не треба відписки, не треба шукати пояснень. Треба знайти рішення. І таке рішення мають знайти в Україні».

«Зробити їх разом»

Вирішити проблему можна у два етапи. Перший полягає у тому, аби внести поправки в українське законодавство і дозволити Україні покривати немедичні витрати на лікування із власного бюджету. Зважаючи на те, що тепер у Верховній Раді України партія Володимира Зеленського матиме абсолютну більшість, а президент може подавати законопроекти – при бажанні це рішення можна ухвалити без особливих труднощів. ​

Посол України в США Валерій Чалий
Посол України в США Валерій Чалий

За підрахунками організації «Українсько-американські ветерани», вартість перебування одного пораненого солдата у США протягом року становить приблизно 53 700 доларів, плюс 800 доларів на переліт в обидва боки. Це порівняно невеликі гроші в обсязі загального лікування, яке може коштувати до 800 тисяч доларів. Якщо такі кошти виділять, вже наступного року їх можна буде використати з оборонного бюджету США. Це – другий етап.

До вирішення питання долучились американські конгресмени з так званого «Українського кокусу» – умовної групи підтримки України в Конгресі. Зараз вони готують лист до Володимира Зеленського із проханням вплинути на ситуацію. Очікується, що його мають передати українському президенту під час візиту до Білого дому.

Роман Фонтана каже: «Важливо підняти це питання, щоб обидва президенти при зустрічі розглянули його і сказали: «Знаєте що, ці солдати серйозно поранені, і вони дійсно потребують шансу на лікування. Давайте це зробимо».

Валерій Чалий також переконаний, що втрачати такої нагоди не можна: «Якщо ми втратимо цю програму спеціального партнерства з Пентагоном, це буде поганий сигнал в тому числі для Конгресу, який ухвалив відповідний законопроект за підтримки конгресменів, які дуже позитивно ставляться до України. Це ще й питання двосторонніх відносин, а не просто питання лікування».

Та поки сенатори та конгресмени намагаються вплинути на ситуацію зі свого боку, 10 українських важкопоранених солдатів продовжують чекати на лікування в США. І для того, аби зрушити ситуацію з місця, обидві сторони мають зробити кроки назустріч. Як люблять казати в команді президента, «зробити їх разом».

radiosvoboda.org


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO