Ви знаєте, у мене аж рот відкрився. Я просто не очікував такого віртуозного кроку. Це удар під дих від Зеленського мені, як луганчанину. Мені здавалось, що Данілов вже давно помер або десь спокійно відпочиває на островах.
Відкриваю новини і читаю, що: “Президент України Володимир Зеленський призначив заступником секретаря Ради національної безпеки і оборони Олексія Данилова.”
Це як страшний сон, який не може зупинитись, ти намагаєшся прокинутись і нічого не виходить.
Данілова мало хто пам’ятає в Україні, але в Луганську його всі дуже добре знають. Це не просто місцевий царьок, корупціонер або звичайний держиморда, це бандит, який пережив Доброслава і успішно заправляв справами ще тривалий час. А в 90ті це треба було вміти вижити. Мало хто залишився.
Я навіть не кажу, що він був в партії регіонів, як будь-який поважаючий себе кримінальний авторитет.
Весь бізнес, підприємства, ринки, ларькі, магазини, жуліки, вори, правоохоронна структура, депутати були підзвітні тільки йому.
Звичайно він був в дуже добрих відносинах з Олександром Єфремовим, якого на днях відпустили додому. Звичайно весь бізнес та бюджет вони разом з іншими “колегами” успішно завжди ділили.
Я не знаю, що нас очікує, але що це буде смесь нових олігархів зі старими мафіозі, це я вже зрозумів.
А Путін про свої плани не забув, і тепер в нього тут багато старих друзів на нових посадах.
Схему із доведення до банкруцтва ТОВ “Закарпатполіметалів”, яке мало ліцензію та вело видобуток золота біля с.Мужієво в Закарпатській області, з подальшим заволодінням золоторудним родовищем Віталій Захарченко не встриг завершити лише через Революцію Гідності.
Останні оборудки в терміновому порядку проводились в кінці січня 2014 року. Злочинна схема довга та тривала в часі, але дурна та примітивна настільки, що вони навіть прізвища виконавців за 10 років не змінили, та переписували фірми зі схематоза на одних і тих самих людей (Бредихін, тато і син Гожики, Громчаков).
Спочатку довели до банкруцтва ТОВ”Закарпатполіметали”, потім завели в ліквідаційну комісію свою людину та через “аукціон” продали за безцінь все майно на кілька своїх фірм, землю через Балогу та його місцевих депутатів віддали в оренду цим же фірмам, а через “Надра України” перекинули ліцензію на видобуток на “Карпатську рудну компанію” (схема із ліцензією майже така, як і Межигір’я через “Надра України” на “Танталіт” переоформили). Звісно, що все в незаконний спосіб, який видно навіть із Гугла. Але до 2014 року то регіоналів не сильно турбувало. Прийшов, побачив, віджав.
Станом на зиму 2014 року ситуація з Мужіївським родовищем виглядала приблизно наступним чином. Майно “Закарпатполіметалів” просто вивезене в невідомому напрямку, каменя на камені не залишилось, ліцензія перекинута на “Карпатську рудну компанію” (на чолі з Валерієм Бредихіним — бізнес-партнер та права рука Захарченко), земля в аренді у них же, на території гори відвалів руди, які не встигло переробити “Закарпатполіметалли”. За приблизною оцінкою експертів може бути тонна золота, а ще багато інших цінних металів.
Генеральна прокуратури України в 2014 році розпочинає кримінальне провадження за фактом заволодіння державним майном в особливо великих розмірах при проведенні процедури банкрутства ТОВ «Закарпатполіметали» (№ 12014070000000103). І на початку робота ГПУ виглядала цілком пристойною.
«В ході досудового розслідування встановлено, що на початку 2013 року міністр внутрішніх справ України ОСОБА_4, використовуючи своє службове становище, через свого знайомого — директора підконтрольного йому ТОВ «Карпатська рудна компанія» ОСОБА_6, погрожуючи притягненням до кримінальної відповідальності, вплинув на суддів господарського суду Закарпатської області з метою призначення арбітражного керуючого ОСОБА_5 ліквідатором ТОВ «Закарпатполіметали», 92 % статутного фонду якого належало державній акціонерній компанії «Українські поліметали».
20 березня 2013 року ухвалою господарського суду Закарпатської області ліквідатором ТОВ «Закарпатполіметали» призначено ОСОБА_5, який, діючи за попередньою змовою із ОСОБА_4, ОСОБА_6, заступником директора ТОВ «Карпатська рудна компанія» ОСОБА_7, міністром екології та природних ресурсів України ОСОБА_9, зловживаючи своїм службовим становищем, під час проведення вказаного аукціону занизив вартість майна ТОВ «Закарпатполіметали» шляхом виключення з його переліку хвостів гравітаційного збагачення, утворених в процесі технологічної переробки золотовмісних руд, які мають в своєму складі масу золота у, загальною вартістю 125 000 000 гривень, внаслідок чого вказані особи заволоділи державним майном, у особі ДАК «Українські поліметали» на вказану суму, яка більш ніж в 600 разів перевищує неподатковий мінімум доходів громадян і є особливо великим розміром.»
— цитата із обвинувального акту Валерія Бредихіна від 26.09.2018
“ Реалізуючи свій злочинний умисел щодо заволодіння майном ТОВ “Закарпатполіметали”, з метою уникнення підозри щодо попередньої домовленості Бредихін В.Є., будучи керівником ТОВ “Гірничо-геологічне підприємство “Бріком”, 14.01.2014 припинив свої повноваження директора ТОВ “Гірничо-геологічне підприємство “Бриком” та обрав директором товариства Гожика В.М., який водночас був заступником директора ТОВ “Карпатська рудна компанія” …………….
Таким чином, Громчаков О.В., Бредихін В.Є. та невстановлені (а як же Гожик?????? – авт.) досудовим розслідуванням особи, реалізуючи раніше визначений порядок дій, з метою уникнення підозри щодо попередньої домовленості на заволодіння майном ТОВ “Закарпатполіметали”, приховуючи майновий інтерес, штучно створюючи видимість конкуренції, забезпечили участь лише підконтрольних їм підприємств в аукціоні 20.01.2014 з продажу майна ТОВ “Закарпатполіметали”, що призвело до того, що по лоту №1 переможцем аукціону визнано ТОВ “Карпатська рудна компанія”, а по лоту №2 – ТОВ “Гірничо-геологічне підприємство “Бриком”, які були підконтрольні останнім.
При оформленні договорів куплі-продажу майна ТОВ “Закарпатполіметали” та його нотаріального посвідчення інтереси ТОВ “Карпатська рудна компанія” представляв Бредихін В.Є., а інтереси ТОВ “Гірничо-геологічне підприємство “Бриком” Гожик В.М.”
Це лише один із епізодів всього ланцюга по незаконному заволодінню майном “Закарпатполіметали”, в якому Гожики брали та досі продовжують брати участь. Микола Гожик раніше фігурував в ТОВ “Сауляк” та подавав судовий позов, щоб позбавити “Закарпатполіметали” землі.”
Як бачите, схема доволі дурна і не важко це навіть в Гуглі знайти. Що, до речі, ще в 2014 році показали журналісти в своєму розслідуванні (саме Микола Гожик виштовхує журналістів та затуляє камеру)
Проходить два роки, досудове слідство триває, а “Карпатська рудна компанія” продовжує де-факто і де-юре знаходитись на родовищі, більше того – кустарними методами перероблюють відвали. Куди дівається то золото, яке мало в першу чергу потрапити до Нац Банку України, здогадайтесь самі. Ось вам і джерела фінансування тероризму прямісінько під носом. За приблизною оцінкою експертів, у відвалах знаходиться мінімум тона золота та ще багато інших цінних металів. Більше того, посіпаки Захарченко та Балоги бігають по Закарпаттю на розповідають про шалену екологічну загрозу від тих відвалів, ніби там лише шкідливі елементи, а той, хто їх прибере – стане героєм.
Після втечі Захарченко, остаточна ліквідація ТОВ ”Закарпатполіметали” була призупинена, людей Захарченко прибрали із керівництва процесом, введено санаторів, які почали через суди повертати вкрадене майно та шукати інвесторів для покриття боргів ТОВ “Закарпатполіметалів” та відновлення роботи підтприємства. Для прикладу, ТОВ “Закарпатполіметали” заборгувало величезну сумму грошей Пенсійному Фонду України. Тобто Захарченко та компанія не лише грабували підпримство та доводили його до банкруцтва, щоб за безцінь заволодіти золорудним родовищем, а ще й утворювали величезні діри в державному бюджеті.
А що робила в цей час Генеральна Прокуратура України? За два роки спромоглась виділити в окреме провадження Валерія Бредихіна і в листопаді 2016 року оголосити його в розшук. Обвинувальний акт вони видали аж у вересні 2018 року.
Це прям успіх незбагненний!!! Особливо враховуючи, що Бредихін дав дьору разом із Віталієм Захарченком, а перед тим весь час проживав в Донецьку, де і були зареєстровані всі компанії, залучені до пограбування родовища.
Шалені темпи! От тільки питання! А не підкаже Генеральна прокуратура України, чому за 4 роки слідства обвинувальний акт видано лише по особам, яких давно в Україні немає. А от тато та син Гожики, які давно ідентифіковані як безпосередні виконавці злочинної оборудки, фігурують в кримінальному провадженні, ухвалах суду та навіть в обвинувальному акті Бредихіна та Громчакова, не отримали навіть підозри, не говорячи про запобіжних захід, обвинувачення та вирок. Натомість вони продовжують спокійно копирсатись у відвалах та фігурують вже в нових спробах завертишити заволодіння родовищем в інтересах Захарченко.
Очевидно, що в 2016 році посіпакам Захарченка стало відомо, що ГПУ планує вивести Бредихіна в окреме провадження та оголосити в розшук.
Так з’явилась історія про те, що в 2016 році в Україну заходить “американський” інвестор “Avellana Gold”, щоб розробляти Мужіївське золоторудне родовище. Пам’ятаєте, що два роки вони готували інформаційний простір під “героя, який нарешті прибере шкідливі відвали”.
“Avellana Gold” 23 березня 2016 року зареєстрована на Кіпрі.
В компанії 3 директори:
— BRIAN CHARLES SAVAGE, director — ΑΘΗΝΟΥΛΛΑ ΝΕΟΦΥΤΟΥ, director — ΑΝΝΑ ΔΗΜΗΤΡΙΟΥ, director
Саме Брайяна Саведжа демонструють як голову компанії та героїчного американського інвестора, який прийшов врятувати Мужіївське родовище. Інші – стандартні кіпрські директори, які до речі, і раніше використовувались регіоналами для реєстрації офшорів http://nashigroshi.org/…/cud-vyrishyv-ne-poviryty-scho-me…/…
А вже у вересні 2016 року Державна служба геології та надр України радісно рапортує на своєму офіційному сайті, що тепер Мужіївське родовище буде розробляти закордонний інвестор. І що “Карпатську рудну компанію” купив американський інвестор “Авеллана Голд”. Перемога! При чому, вони цитують слова Брайана Севеджа. http://geo.gov.ua/…/kompaniya-avellana-gold-zaymetsya-vydob…“Нещодавно керівництво Держгеонадр провело офіційну зустріч з американськими представниками компанії Avellana Gold. Мета зустрічі – обговорити основні умови та вимоги щодо можливих проектів з видобутку корисних копалин, зрозуміти зацікавленість держави у створені нового промислового об’єкту.
«Попри військову ситуацію у нашій державі, інвестор згоден інвестувати приватний капітал, довести проект до конкуренції із світовими аналогами та дати старт у терміни, обумовлені ліцензійними умовами. За словами Директора та акціонера компанії, проект Avellana — це результат надщільної праці команди міжнародних експертів протягом останніх майже 9 місяців. «На сьогоднішній день ми цілком усвідомлюємо геологічні та операційні ризики проекту, високі вимоги місцевих громад щодо екологічності проекту, а також фактичну неможливість залучення довгострокового боргового капіталу у країну з пред-дефолтним рейтингом. », звертає увагу американський інвестор Браен Севідж.
«Це один із тих вкрай важливих якірних проектів, до реалізації якого Служба йшла не один місяць. Одне із наших завдань – це включення його до переліку базових на рівні інвестиційних проектів країни», – каже керівник Держгеонадр Микола Бояркін.»
Знаєте, що найкумедніше в цьому повідомленні від Держгеонадр та Миколи Бояркіна? Брайан Севедж НЕ БУВ в Україні! Від слова «Зовсім»! Розумієте! Не було такої людини на території України ні в 2016 році, ні в 2015, ні пізніше. Ви з ким там розмовляли і де проводили «офіційну зустріч»? Виїзне засідання Держгеонадр на Кіпрі чи одразу в Росії, де «американський інвестор» Брайан Севедж працює з 2010 року в «Амур Мінералс» над розробкою золотрудного родовища федерального значення (ліцензія видається Мєдвєдєвим) в Амурській області, а перед цим з 1998 року в партнерстві із місцевим олігархом та міністром розробляв родовище в Казахстані.
Авеллана в Україні призначила головним Миколу Гожика, того самого, про якого ГПУ успішно забула! Бінго!
От тільки яка штука цікава вийшла.
Згідно реєстрів компанії, які фігурують в обвинувальному акті Валерія Бредихіна, в серпні 2016 року зазнали змін. Бредихіна терміново вивели з керівництва, на його місце призначили Гожиків, а місце реєстрації змінили з Донецька на Львівську чи Закарпатську область. При чому робили це в один день. Одразу після змін в реєстрі, Авеллана Голд купує “Карпатську рудну компанію”, а заодно і ТОВ “ЗАХІДНА ГЕОЛОГО-РОЗВІДУВАЛЬНА КОМПАНІЯ».
Демонструю зміни у всіх компаніях, які фігурують в кримінальному провадженні по Віталію Захарченко, напередодні оголошення в розшук його правої руки В.Бредихіна: — ТОВ ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БРІКОМ»» Серпень 2016 керівник Бредихін змінений на Гожика В.М. https://opendatabot.ua/c/37605246…
— ПРАТ «ГІРНИЧО-МЕТАЛУРГІЙНИЙ КОМПЛЕКС» Серпень 2016 керівник Бредихін змінений на Гожика В.М. Місце реєстрації змінено з Донецька на Львів https://opendatabot.ua/c/38144018…
— ТОВ «ЗАХІДНА ГЕОЛОГО-РОЗВІДУВАЛЬНА КОМПАНІЯ» Серпень 2016 керівник Бредихін змінений на Гожика М.Ф.
А є ще одна компанія Захарченка, яку не зазначили в кримінальному провадженні — ТОВ «ГІРНИЧО-ГЕОЛОГІЧНЕ ПІДПРИЄМСТВО «БРІКОМ»». І в ній теж в серпні 2016 керівник Бредихін змінений на Гожика М.Ф., а потім її власником стає “Авеллана Голд”.
Це був розпродаж компаній Захарченка? А “Авеллана Голд”, мабуть, на “Прозорро” оголошення побачила та прихопила собі кілька штук? Як вони все це переоформлювали, якщо Бредихін чи то в Донецьку, чи то в РФ весь час був?
Тілько от завдяки цій оборудці майно ТОВ “Закарпатполіметали”, яке злочинним шляхом опинилось в “Карпатській рудній компанії”, було переоформлене на кіпрський офшор.
Це помітили і в ГПУ та швиденько побігли в суд та наклали арешт на все майно компаній, які фігурують в кримінальному провадженні, включаючи і копроративні права “Авеллана Голд” та заборону ними користуватись. https://opendatabot.ua/…/62877220-5d3efd8192aa6015d16189f74…
Цитата із ухвали суду
«Органом досудового розслідування встановлено, що засновником ТОВ «Карпатська рудна компанія» було Приватне акціонерне товариство «Гірничо-металургійний комплекс» із розміром внеску до статутного фонду 13 550 000 грн, однак при правонаступництві кінцевим бенефіцеарним власником засновника юридичної компанії стала компанія «АВЕЛЛАНА ГОЛД ЛТД» СЕВЕДЖ БРАЯН ЧАРЛЕС.»
А потім ще й отримали доступ до рахунків “Карпатської рудної компанії”, щоб прослідкувати рух коштів, контрагентів, ІР-адреси, які використовувались для здійснення переоформлення майна на “Авеллану Голд” https://youcontrol.com.ua/catalog/court-document/65925666/
Ось так кіпрський офшор “Авеллана Голд”, записаний на “американця”, який в Україні не був, але входить до директорів “Амур мінералс”, що веде видобуток золота на Далекому Сході РФ, отримав у власність “Карпатську рудну компанію”, на яку Захарченко виводив майно та ліцензію “Закарпатполіметали”, щоб захопити золоторудне родовище біля с.Мужієво. І чомусь керівником представництва офшору став Микола Гожик, який разом із сином в якості директорів та заступників брали участь в оборудках Захарченка з пограбування ТОВ “Закарпатполіметали”. Вся ця інформація міститься в матеріалах кримінального провадження ГПУ. Але чомусь одних виконавців, які давно втекли разом із Захарченко, прокуратура бачить та навіть в розшук подає, а тандем Гожиків, які спокійно продовжують справу Захарченка по заволодінню золоторудним родовищем, не помічає. Хтось в ГПУ раптом почав зливати справу чи то стандартна схема “розслідувати, а потім продати подорожче”?
Натомість керівник Держгеонадр та нещодавно звільнений очільник Закарпатської ОДА без тіні сорому піарять “американського” інвестора, який прийшов “із величезними інвестиціями” та врятує Мужіївське родовище. А “інвестор” тим часом повз НБУ виймає золото із відвалів, які до речі, судом повернуті ТОВ “Закарпатполіметали”, та продовжує годувати публіку розповідями про шалені інвестиції, які от-от зайдуть в Україну.
А вишенька на тортику – виписка із реєстру Кіпру. “Американський інвестор” у вигляді кіпрського офшору має уставний фонд аж цілих 2000 акцій по 1 доллару!!!! Просто величезні інвестиції, яких Україна ніколи не бачила — 2 тисячі долларів!
От “американський інвестор” молодець який! Вчіться, як робити бізнес! Береш офшор з 2 тис долларів, кілька Гожиків, паспорт якогось Брайяна, і переоформлюєш на цей офшор компанію із 13, 5 млн грн уставного фонду та ліцензією на видобуток золота. Все просто! Звісно, якщо ти Віталій Захарченко, а путін призначив тебе “експертом” із захисту російських інвестицій за кордоном!
ПС: акцій “Авеллани Голд”на 20 долларів записано на Андрія Смоліна. Він же якийсь директор офісу в Україні чи щось таке. Це їх відносно новий посіпака, який займається юридичним супроводом схематозу. Буду вдячний журналістам-розслідувачам за інформацію про цього товариша. Риба не велика, але чомусь є впевненість, що він вже десь фігурував у забезпеченні оборудок регіоналів, але враховуючи не великий масштаб особистості, інфо про нього у розслідуваннях не публікувалась.
Міністерство закордонних справ України та Посольство України в Марокко має інформацію, що на океанському траулері “Іван Голубець”, на якому виникла пожежа біля берегів Мавританії, перебували майже три десятки громадян України, пише УНН з посиланням на матеріал видання “Крим.Реалії”.
У міністерстві у відповідь на запит видання повідомили, що судно-траулер “Іван Голубець” затонуло в територіальних водах Мавританії в ніч з 21 на 22 липня. За попередніми даними на борту перебували 86 членів екіпажу, 29 із яких — українці.
“Мавританська сторона провела рятувальну операцію. Екіпаж судна врятований і розміщений у готелях м. Нуадибу. У той же час, доля одного громадянина України залишається невідомою, його пошуки тривають”, — відзначили в зовнішньополітичному відомстві.
За повідомленням пресслужби, протягом двох діб заплановано “документування постраждалих громадян України проїзними документами з метою їхнього повернення на Батьківщину”.
Як повідомляв УНН, напередодні стало відомо, що український траулер потонув біля узбережжя Африки після пожежі, є загиблі.
Викликало подив, як ретельно намагається приховати свої родинні зв’язки Голова партії «Слуга народу» Дмитро Олександрович Разумков. З однієї сторони відомо чий він син, а саме Олександра Василійовича Разумкова, першого помічника президента Кучми Леоніда Даниловича та Секретаря РНБО. Того самого Кучми, якого звинувачують у вбивствах Чорновола та Гонгадзе, створенні руйнівної олігархічної системи та олігархів Ахметова, Коломойського, Медведчука, Фірташа тощо. Саме Кучма влаштував пограбування народу за допомогою ваучерної приватизації, віддав за папірець «Будапештського меморандуму» ядерну зброю, скоротив та розпродав військо, вибудовував газові схеми «РосУкрЕнерго» (Могілевіча з Фірташем), удосконалив корупцію тощо. Звісно «кучмісти» розбагатіли та стали «небожителями», при зубожінні народу, з яким їх роз’єднала просто величезна прірва. Цю сторону біографії Разумкових, як не старайся, не приховаєш. З другої сторони, по лінії дружини, у Дмитра Олександровича була таємниця за сьома печатками. Усюди в Інтернеті тільки повідомлялося, що одружений, а хто дружина, мовчок. А ховати є що. І от нарешті завіса таємниці почала трохи відсуватися.
Стає зрозуміло, чому ховаються такі родинні зв’язки. Родина Чаєк з сватами Бергманами, з близьким компаньйоном Пеліпасом, в часи мерства Володимира Чайки стали найкрупнішими «латифундистами», розпорядниками, колишніх комунальних, а десь й державних, землі та майна. Просто мультимільйонери. Звісно земля з майном уходили в приватне розпорядження практично за дармо. У той же час піднявся та набув могутності відомий кримінальний авторитет «Мультік», якого теж неодноразово помічали у зв’язках з «кланом» та поруч комунальних об’єктів, що попереходили у приватні руки.
Дмитро Разумков декларує, що «Закон один для всіх!», але схоже це не стосується його родини.
Для прикладу, перейдемо до конкретного об’єкту, який стосується Юлії Разумкової (Чайки).
Так безпосередньо на мальовничому берегу Матвіївського розливу, у широкого злияння Південного Бугу з Інгулом, на околиці Миколаєва, розкинулося одно з «Царських сіл». Отримало в народі назву «на Гвардійській»:
Там безкоштовно отримали свої, далеко не єдині, а «чергові» 10 соток – впливові особи, міліонери. Законом передбачається, що кожен громадянин має право на безкоштовні 10 соток для житлового будівництва. Тільки «пересічні» та нужденні, на відміну від «впливових», десятиріччями чекають у черзі, яка не рухається. А вільної землі в місті вже й не лишилося: Земля для избранных
В цьому «Царському селі» отримала діляночку, на самісінькому березі, Юлія Разумкова-Чайка (по проспекту Героїв, 38/4). Поруч діляночка рідного брата Владислав Чайки (по проспекту Героїв, 38/10). Поруч діляночки сватів Бергманів та «компаньйонів» з родини Пеліпасів. Фото на ділянку по проспекту Героїв, 38/4 з вулиці:
Всі ці діляночки у «Царському селі» отримані однозначно ПРОТИЗАКОННО!
Маєточки знаходяться на самісінькому березі, в лічених метрах від урізу води, у так званій – «ПРИБЕРЕЖНІЙ ЗАХИСНІЙ СМУЗІ ВОДООХОРОННОЇ ЗОНИ», в якій (Водним Кодексом України, Земельним Кодексом України) категорично ЗАБОРОНЯЄТЬСЯ капітальне житлове будівництво та навіть відведення землі у власність приватним особам.
Окрім того, розташування цих маєточків категорично ПОРУШУЄ Генеральний план забудови міста Миколаєва, який є «основним Законом» міста. Діляночки скоробагатьків знаходяться на території, яка означена, як територія «ЗЕЛЕНИХ НАСАДЖЕНЬ ЗАГАЛЬНОГО КОРИСТУВАННЯ». Приватизація та забудова таких територій ЗАБОРОНЕНА!!! (Обведена та вказана стрілкою на фото ГенПлану):
Приватизація ділянок у водоохоронній зоні «на Гвардійській» була лише частиною, більш масштабної оборудки, яка сталася з відчуженням землі, в тому районі. Все в часи мерства Володимира Чайки. Декілька величезних територій, загальною площею 223,2 гектара, були передані військовим відомством місту, з благим наміром – безкоштовного отримання військовими землі для житлового будівництва. Планувалося збудувати дитячий садок та школу. Але військові тільки спочатку отримали трохи, а під час «другої хвили» лишилися не з чим. Проте землю почали безкоштовно отримувати цивільні – родина Чайок, з сватами Бергманами, родина компаньйонів Пеліпасів, інші впливові особи. Більше 160 гектар було «прогнано» через приватного підприємця, пов’язаного з тим же «кланом латифундистів» та опинились у приватних руках, але зовсім не військових. Про дитячий садок з школою ніхто не згадав. Окрім того, ще було «в наглу» прихвачено та приватизовано землю військової частини, яка місту не передавалась: Кукиш для ветеранов
Усі оборудки проводилися, в основному, у 2000-ні роки, тому зараз надзвичайно складно повернути, у державну, або комунальну власність цю, протизаконно приватизовану землю, шляхом судових позовів. Сплив трирічний термін «позовної давності», відбулися перепродажі ділянок «добропорядним набувачам».
Тому, звертаюся до головного «Слуги народу» Дмитра Разумкова.Дмитро Олександрович, якщо Ви декларуєте чесність, законність, прозорість, рівність перед Законом, ДОБРОВІЛЬНО поверніть у державну та комунальну власність протизаконно приватизовану Вашою родиною землю. Здійснить акт доброї волі, подайте особистий приклад поваги до Народу України та відновлення законності!
Я відзначив Вас тегом #ДмитрийРазумков в цьому ж дописі у Фейсбуку, Ви точно це побачити, дайте відповідь.
P.S. Під час керівництва мером Чайкою Миколаєвом, за безцінь, сумнівно з правової точки зору, були приватизовані, або надані у довготривалу оренду колосальні комунальні та державні землі, майно. Звісно найбільше перепало родині Чаєк-Разумкових-Бергман та компаньйонам – родині Пеліпасів. Приклад такої приватизації: колишні території військової частини на «Гвардійській»; колишнє військове містечко «Леваневців»; Трамвайне депо № 2; ліс «Маяк»; сквер присвячений заснуванню міста Миколаєва на пл. Леонтовича, 7; парк «Юність» тощо.
Две с половиной тысячи людей вышли на митинг в защиту Украинской православной церкви. Они прошли маршем от Центральной избирательной комиссии до Офиса президента.
О систематическом нарушении прав верующих УПЦ говорили в Женеве на встрече 41 регулярной сессии Совета ООН по правам человека, куда направили пакет документов с подтверждением фактов нарушений. Речь идет о ряде действий: от захвата имущества до физической расправы над верующими, что было снято на видео очевидцами.
«Верующие и правозащитники выступили против принятия дискриминационного закона о переименовании религиозных организаций УПЦ, о не регистрации министерством культуры Украины уставов епархий и монастырей УПЦ, против избиения и давления», – отметили активисты.
Они подчеркнули, что конфликты и захваты спровоцированы и контролируются командой Гройсмана, Турчинова и Порошенко.
«Именно для того, чтобы легализировать захваты храмов и контролировать верующих, была создана Госслужба по этнополитике и свободе совести. За время правления Петра Порошенко количество конфликтов выросло с единичных случаев до нескольких сотен», – говорят участники митинга.
Люди выступили против конфликтов и предложили создать Экспертный Совет по взаимодействию с религиозными организациями как диалоговую площадку для поиска выхода из ситуации и принятия законов, которые остановят дискриминацию.
Участники акции просили защиты у президента Владимира Зеленского как у Гаранта Конституции. Они несли плакаты и на английском языке, чтобы мировая общественность также узнала о нарушениях Конституции в Украине.
Тем временем, на митингующих было оказано давление. Всячески пытались дискредитироваться их и журналисты.
«Это все делалось с одной целью – чтобы общественность не обращала внимание на факты нарушений и избиений верующих», – сказали активисты.
Напомним, в марте 2019 Европейский суд по правам человека открыл производство по заявлению общины УПЦ села Птичья о нарушении прав из-за неоднократных захватов храма при поддержке властей.
Первую половину от указанной суммы взятки чиновник должна была получить за назначение денежной компенсации
Чиновника департамента жилищно-коммунального хозяйства Луцкого городского совета. Об этом сообщает пресс-центр СБУ.
Женщина наладила механизм вымогательства денег от граждан — участников боевых действий по постановке на квартирный учет и содействие в беспрепятственной выплате денежной компенсации за приобретение жилья.
Сотрудники СБУ задокументировали факт вымогательства злоумышленницей за свои «услуги» две тысячи американских долларов. Первую половину от указанной суммы взятки чиновник должна была получить за назначение денежной компенсации, вторую — после получения гражданином установленной законом выплаты.
Правоохранители задержали чиновника в областном центре во время получения тысячи американских долларов — первой части неправомерной выгоды. Решается вопрос о сообщение задержанной о подозрении в совершении преступления и избрании меры пресечения.
Схемы получения наживы на тендерах, которые проводила Генеральная дирекция Государственной уголовно-исполнительной службы Украины, сформировались еще во времена Януковича и благополучно процветали весь срок правления Порошенко. А сейчас заказчик и постоянные победители многомиллиардных тендеров на поставку продуктов в тюрьмы, похоже, готовят очередную серию «побед», которая будет кормить их до конца 2022 года – большую часть президентства Владимира Зеленского.
Гендирекция ГУИС объявила семь тендеров на поставку продуктов питания в пенитенциарные учреждения. Закупается обычный список продуктов – рыба, мясо, яйца, растительное масло, сахар, мука, крупы. Общая ожидаемая стоимость всех лотов – 3 405 410 419 грн. Все аукционы пройдут 3 октября, срок поставки продуктов – до 15 декабря 2022 года.
В последние годы практически постоянно вскрывались скандальные факты «закупочной стратегии» ГУИС, связанные со значительными переплатами относительно розничных цен на торгах и последующей поставкой для питания заключенных продуктов весьма сомнительного качества.
За период 2017-2019 гг. ГУИС были заключены договоры на поставку стандартного набора продуктов питания на общую сумму 1 000 291 414,76 грн. Эти деньги достались ограниченному кругу победителей тендеров: ООО «ДНЕПР РИВЕР ГРУПП» (код ЕГРПОУ 40464816) – 163 206 722,76 грн., ООО «Кариота» (код ЕГРПОУ 40114864) – 299 943 474,00 грн., ООО «ЭС ЭНД ЭЙ ГРУПП» (код ЕГРПОУ 39925482) – 126 557 160,00 грн., ООО «ЭМИ ОН» (код ЕГРПОУ 40130226) – 212 695 500,00 грн., ООО «ФИНИНТЕРТЕХНОЛОГИЯ» (код ЕГРПОУ 36531100) – 158 148 600,00 грн., ООО «Лекка»(код ЕГРПОУ 39001368) – 39 640 158,00 грн.
При изучении процедур закупок ГУИС, в которых побеждали данные компании, выясняется, что конкуренция между ними была условной. Учитывая большие суммы закупок, почти все торги проводились с предварительной квалификацией участников. На этом этапе «посторонних» дисквалифицировали, например, под предлогом отсутствия справок, которые действующим законодательством не требуются. Антимонопольный комитет упорно не усматривал в этом никаких нарушений. А заказчик так же упорно не замечал, что все документы, загружавшиеся на закупочную площадку, были созданы с использованием одинакового программного обеспечения и одного и того же оборудования.
Участники из числа вышеназванных компаний разыгрывали аукционы, имитируя торги на заранее согласованную сумму и поочередно выступая в ролях победителя и технических «конкурентов». Этот вывод можно сделать по результатам исследования поведения участников. По некоторым торгам размер снижения цены победителем составлял от 0,1 до 0,5% от первоначальной, в других случаях победитель в ходе торгов делал экономически нелогичные шаги, резко понижая ставку либо пропуская ход.
В общем, государственные деньги распределялись между компаниями-заговорщиками и чиновниками ГУИС. А заключенных украинских тюрем по-прежнему кормят такой пищей, которую в цивилизованных странах отнесли бы к категории пыток. Состояние пищеблоков и столовых остается ужасающим.
Нынешний тендер ГУИС на 3,4 миллиарда безусловно, готовится по прежней коррупционной схеме. По нашему мнению, он в принципе должен быть отменен, потому что после подписания договоров деньги в госказну вернуть будет невозможно. А ведь с 2020 года, согласно постановлению Кабинета Министров, ГУИС должен перейти на другую схему использования продуктов питания и кормления заключенных. Поэтому ничем, кроме попытки напоследок «освоить» как можно больше государственных средств, нельзя объяснить закупку продуктов питания одномоментно на три ближайших года.
Выход из создавшегося положения нам видится таким: к поставке питания заключенным необходимо привлечь кейтеринговые фирмы, которые гарантируют качество продуктов, разнообразие и полноценный витаминно-минеральный состав блюд. Современный подход к улучшению условий содержания в тюрьмах и СИЗО, безусловно, будет поддержан украинскими и международными правозащитными организациями.
Київський апеляційний суд дозволив стягнути з Росії $1,3 млрд на користь Ощадбанку за захоплення активів банку в анексованому Криму, повідомляється у матеріалах справи.
Рішення ухвалили 17 липня. Таким чином, суд визнав та дозволив виконати рішення Міжнародного комерційного арбітражу, який у листопаді 2018 року визнав Росію винною у захопленні активів Ощадбанку в Криму. Російський уряд визнали винним у порушенні угоди з Україною від 1998 року про заохочення та взаємний захист інвестицій.
За фактом свого рішення Київський суд видав виконавчі листи на стягнення. Компенсацію у $1,3 млрд має сплатити Міністерство юстиції Росії.
Колишній учасник бойових дій на Донбасі Олександр Іваницький розводить мурах і продає мурашині ферми.
Найдешевша ферма з такими комахами коштує 1 тис. грн. Їх купують як для дітей, так і для серйозних бізнесменів, пише dnews.dn.ua.
«Ідею ферми підгледів в серіалі Альф, подумав, що це буде мати попит», – зазначає чоловік.
Мурашина ферма складається з колонії комах і формікарія. Спочатку Олександр виготовляв формікаріі зі скла. «Потім зрозуміли, що це не дуже безпечно і перейшли на пластик», – каже майстер.
Хлопець не тільки продає мурашині ферми, але й навчає доглядати за комахами. «Мурахи не викликають алергії і вчать дітей відповідальності», – пояснив вибір свого бізнесу колишній військовий.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
