На прошлой неделе в городе Северодонецке прошла учредительная конференция политической партии « ЗА ЖИТТЯ». Проведению конференции способствовало решение центрального политсовета партии назначить руководителем Луганской региональной организации политической партии общественно-политического деятеля, предпринимателя , члена партии Дубового Ростислава Николаевича . Ростислав Дубовой известен своими публикациями в СМИ на общественно-политические темы, является спикером на информационном телеканале NEWS ONE.
Народный депутат Украины, председатель партии Вадим Рабинович так прокомментировал решение совета: » Украинцы на грани выживания из-за пирамиды МММ, построенной этой властью, чтоб обдирать народ. На смену этим дегенератам должны прийти новые люди , свободно мыслящие, знающие как вывести страну из кризиса, и это будут члены партии «ЗА ЖИТТЯ» . Такими критериями мы руководствовались, принимая данное решение».
Конференция собрала не малое количество сторонников партии. Открыв заседание новоизбранный руководитель сказал , что Луганщина сегодня нуждается в партии, которая будет бороться не просто за людей , а за их жизнь. Чтоб люди могли получать качественные услуги ЖКХ, могли ходить и ездить по нормальным дорогам , не стоять в очередях и доказывать местным чиновникам, что они имеют право на справку или льготу. А сегодня власть показывает, что жизнь человека ничего не стоит. Это выражается и в низких социальных стандартах, и в проводимых реформах, которые разваливают целые институты, в обязанности которых входит оберегать и защищать человеческую жизнь. Ростислав Дубовой сказал, что в каждом городе и районе Луганской области будет работать приёмная партии , куда смогут приходить люди.
По последним социологическим настроениям в Луганской области проживает 25% сторонников партии «ЗА ЖИТТЯ» . Приёмная Луганской региональной организации политической партии уже начала свою работу и находится по адресу: г. Северодонецк, ул. Курчатова 42 . Контакты: 066-735-88-29 Елена Пилеко ( специалист областной орг-ции партии ), email : [email protected]
Народного депутата від Опозиційного блоку Олександра Вілкула викрили у спілкуванні з найближчим оточенням російського президента Володимира Путіна.
Про це на сторінці у Facebook написала блогер Марія Москальова.
Вона опублікувала нібито перехоплене листування нардепа із прес-секретарем президента РФ Дмитром Пєсковим, в якому йдеться про “аудієнцію” для Вілкула у Кремлі.
У тексті згадувався також незрозумілий “куратор України”, що неабияк шокувало і розлютило блогера, тому вона вирішила оприлюднити всю суть листування.
“У цей день до Олександра Вілкула звернувся чоловік, який запропонував зустріч і фінансову допомогу. Людині потрібна була інформація про Україну. Людина запропонував Вілкулу прибути до нього протягом двох днів.
“Хто Ви такий?”, – уточнив Вілкул.
Дмитро Пєсков, прес-секретар Володимира Путіна, – відповів чоловік. – Після прибуття в Москву 28 листопада готові прийняти Вас в Адміністрації президента”, – зазначила вона.
З повідомлень випливає, що Вілкул не тільки знає, хто виступає так званим “куратором” в провладній верхівці: він також нібито знайомий із родичем Пєскова, який і повинен був допомогти йому із візитом у Кремль.
Москальова припускає: це листування може бути пов’язане із жорстоким побиттям ветеранів у Дніпрі.
“Найняті в спортклубах Дніпра тітушки, прохід колони Вілкула з портретами” безсмертного полку “- тільки один із наслідків цієї зустрічі”, – додала блогер.
Прес-служба Вілкула від цих повідомлень відхрестилася:представники нардепа заявили, що мають сумнів у достовірності даних.
“Чекаємо” листування “Вілкула з Папою Римським, Трампом і Мао Дзедун”, – відповів у Facebook прес-секретар нардепа Сергій Мілютін.
Дональд Трамп, як-то вже занадто помітно не помічає Петра Порошенка.
Є значні підозри, що президент Сполучених штатів Америки Дональд Трамп, ні в яку не бажає зустрічі, як мінімум в найближче майбутнє з президентом України Петром Порошенко.Але ж посол України в США Валерій Чалий, запевняв, що зустріч Петра Порошенка і Дональда Трампа, ось-ось має відбутися в 20-х числах лютого цього року, але … “говорили, балакали – сіли та й заплакали”.Дональд Трамп, навіть готовий піти на порушення протоколу і зустрічатися з ким-небудь з українських властей – прекрасний доказ у вигляді зустрічі з міністром МЗС України Павлом Клімкіним, доброзичливці якого, розтиражували його фотку з президентом США по всьому Фейсбуку.Думаю, що в даному випадку, будь-який міністр повинен в першу чергу фіксувати в фотозвіт, свої досягнення про виконану роботу на посаді міністра, а не позувати, як підліток.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
В Администрации Президента Украины в данный момент рассматривается несколько вариантов развития событий. И самый реальный из них – переформатирование коалиции. Под термином переформатирование подразумевается увольнение или перевод в глубинку наиболее «залохматившихся» чиновников. Самых бестолковых, проворовавшихся, неконтролируемых и ничего не умеющих делать. Погонят из теплых кресел Насалика, Балчуна, Стеця. Возможно, поедет назад на ранчо Супрун. А самое главное – пойдет «тынятся» наиболее нелюбимый Гройсманом, один из самых нерезультативных чиновников, вице-премьер-министр Геннадий Зубко.
С уходом с политической арены последнего, в Житомире мгновенно начнется властная рокировка. Предельно потерявшая в последний год рейтинг местная БПП, наиболее нелюбимая жителями области и областного центра из-за дикой коррупции мэра Житомира Сергея Сухомлина, бестолковости и бессмысленности нардепа Розенблата, стагнации экономики, бешенного распила бюджета и отсутствия оппозиции. Одним словом в Житомире и области ситуация вообще не контролируется.
В окружении Порошенко придерживаются мнения, что перераспределением должностей в центральных государственных органах можно будет ослабить политическое напряжение в стране, а перезагрузка коалиции поможет ослабить популистов. Все будет зависеть от того, насколько мощно Порошенко проведет «слив» политических лузеров и ворюг. Если, как всегда «для галочки», то выборов осенью не избежать. Если «слив» будет сильным, то шансы замораживания ситуации «щодо» досрочных выборов в ВРУ сохраняются.
Одним из знаковых сигналов надвигающейся политической бури стали выборы 30 апреля. В Снегиревке Николаевской области во время выборов самовыдвиженец Леонид Голобля, местный депутат от «Батькивщины», прошел с поддержкой БПП. Ситуация – анекдотическая. Секрет данной ситуации прост, как протухшее яйцо. Партии сегодня превратились в обыкновенные политические, а вернее технологические проекты. Плевать на волю Верхов. Люди голосуют за «фейс», за «узнаваемость», за «бренд». А перейти в другую партию в случае успеха – чисто технический вопрос. Как это было с мэром Житомира Сухомлиным, который проскочил на волне БПП в мэрское кресло, а потом «тихим сапом» положил на стол партбилет.
Сегодня регионы не интересуют крупные партийные бренды. В ходу мелкие, технические партии, на волне которых проще и дешевле проскочить на ближайших выборах. Речь о таких проектах, как «Наш край», «Відродження» и др. Сбросивший партийные кальсоны мэр Житомира Сухомлин в данное время, скорее всего, мучительно размышляет над «запасным аэродромом». Например, партия «Ридне мисто». Любит Сергей Иванович «многоходовки». Да вот в одном он просчитался – бизнес – врагов в Житомире он приобрел великое множество. Обманутые, «кинутые», преданные бизнесмены никогда в жизни не дадут ему на следующие выборы денег. Афера с аэродромом (расширение на 700 метров не получилось из-за не менее мошеннического проекта по технопарку), «кидок» строительного «Интергалбуд», а самое главное – афера с Ви. Ай. Пи. Фирма строительная реально львовская, только куплена она житомирянами, близкими к мэру – Болейко and K. При такой «популярности» мало кто из житомирских бизнесменов доверит Сергею Ивановичу деньги и собственную судьбу. Самое умное, что может сделать губернатор и бизнес- элита области, это медленно, но неуклонно дистанцироваться от лузера. Проэкт, как говорится, сгорел. Точка.
Пишет Виктор Викторович на своей странице в ФБ.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Наприкінці минулого тисячоліття одному з нас пощастило передбачити обрання Президентом Францїї Жака Ширака, який у 1997-му році, через два роки після обрання несподівано запропонував своєму основному конкуренту Ліонелю Жоспену посаду прем»єр-міністра.
Чи вчинить схоже у разі його виграша Еммануель Макрон побачимо дуже скоро… Цьогорічні президентські вибори у Франції неодмінно ввійдуть в історію. Результати першого туру, в який пройшли лідер партії «Вперед!» Емануель Макрон та лідерка «Національного Фронту» Марі Ле Пен, в цілому не здивували французьких політичних аналітиків. Проте ми маємо можливість спостерігати за історичними змінами в політичній кон’юнктурі П’ятої республіки. Найголовніший висновок із результатів першого туру виборів президента полягає в по-справжньому історичній поразці Соціалістичної партії Франції.
Починаючи з 1974 року висуванці цієї партії якщо і не вигравали президентські вибори, то неодмінно проходили в другий тур. Цього ж року кандидат від соціалістів Бенуа Амон набрав всього 6,36% голосів.
В червні відбудуться парламентські вибори до Національної Асамблеї, на яких Соціалістичну партію очевидно чекають невтішні результати. Що стало причиною занепаду колись провідної політичної сили Франції?
«Подарунки» від Олланда
Значна «заслуга» в дискредитації Соціалістичної партії належить діючому президентові Франсуа Олланду, який на п’ятий рік повноважень мав настільки низький рейтинг, що вирішив не балотуватися на другий строк – вперше в історії П’ятої республіки. Він абсолютно не виправдав покладених на нього в 2012 році сподівань, бо діяв не в стилі соціалістів.
По – перше, злий жарт із ним зіграла його прагматичність у зовнішній політиці. З точки зору статусу великої держави, Франції важливо підтримувати свій вплив в Північній Африці. Проте залучення французької армії до військових операцій в Малі та Мавританії з 2013 року не сподобалося значній частині базового електорату Соціалістичної партії. Не додала політичних дивідентів Олланду й участь Франції в міжнародній коаліції на Близькому Сході. Але справжнє «лебедине озеро» почалося в 2016 році з впровадження урядом соціалістів нової реформи трудового законодавства.
Вона передбачала можливість для роботодавця збільшувати робочий час до максимальних 46 годин на тиждень, а також спрощення процедури звільнення працівників. Наміри були на перший погляд благородними – на думку ініціаторів, нова реформа мала скоротити рівень безробіття завдяки розширенню повноважень роботодавців в управлінні найманими робітниками.
Хотіли як найкраще, а вийшло як завжди – з 9 березня минулого року у Франції почалися масові акції протесту проти цієї реформи з десятками тисяч громадян. На їх думку, зміни трудового кодексу погіршать умови роботи і збільшать можливості роботодавців для безпідставних звільнень працівників. Ціакції, що вже увійшли в історію як «Нічністояння», завдали нищівного удару по іміджу Соціалістичної партії.
Політична сила, яка мала б захищати робітників, ініціювала реформу, щооб межувала їх права. Так соціалісти почали втрачати базовий електорат.
Нові віяння в політиці
Далися в знаки і зміни в політичній кон’юнктурі Франції. Вона зробила популярними нових конкурентів соціалістів. Значною популярністю починають користуватися антисистемні політики на кшталт переможця першого туру Емануеля Макрона.
Хоча він певний час був членом Соціалістичної партії, а в 2014 – 16 рр. навіть перебував на посаді міністра економіки та фінансів , за час передвиборчої кампанії йому вдалося сформувати стійкий імідж антисистемного технократа, який за його ж словами «не вважає себе ані лівим, ані правим».
Це зближує французькі вибори з тогорічними виборами президента США, де однією з передумов перемоги Дональда Трампа став фактично відсутній в нього досвід у політиці, тобто антисистемність. Ефективною з точки зору залучення електорату стала політична програма Макрона, яка включає в себе поєднання лівої та правої ідеології. Лівому електорату він пропонує збільшення мінімальної зарплатні, розширення послуг обов’язкової медичної страховки, інвестиції в сільське господарство, державну підтримку для перекваліфікації робітників тощо.
Правий електорат може очікувати від Макрона на лібералізацію ринку праці, скасування пенсійних пільг для держслужбовців, зниження податку на заможність, зниження дефіциту держбюджету. Отже, політична платформа переможця першого туру виборів президента є типовим прикладом ідеї «третього шляху», яка поєднує в собі позитивні сторони як лівої , так і правої ідеологій в їх найкращих проявах.
Схоже, що вона принесе свої плоди не тільки на президентських, а й на майбутніх парламентських виборах у Франції. Друге місце Марі ЛеПен є закономірним наслідком неефективної економічної політики Франсуа Олланда, проблеми міграції та кризи легітимності Євросоюзу. Найцікавіше те, що деякі пункти передвиборчої програми ЛеПен спрямовані на представників традиційно лівого електорату. Це стосується в першу чергу підтримки ідеї антиглобалізму, яка включає в себе протекціоністські заходи з метою захисту французького виробника, підвищення соціальних стандартів найманих працівників і скорочення безробіття.
Результати першого туру свідчать про ефективність оновленої політичної платформи Марі ЛеПен – за неї проголосували навіть індустріальні північно – східні департаменти, де раніше у неї був значно нижчий рівень підтримки. Таким чином, провал Соціалістичної партії відбувся не тільки за вини її некомпетентної політики в часи президентства Олланда, а й через те, що конкуренти соціалістів із крайніх правих та центристів почали включати до своїх програм її ж ідеологію, причому в модифікованому вигляді. Як уже згадувалося, це зробили навіть крайні праві з Національного Фронту Марі ЛеПен. Це наводить на роздуми про нездатність Соціалістичної партії модифікувати свою ідеологію відповідно до викликів часу. Їй загрожує доля колись могутньої британської Ліберальної партії, яка свого часу не змогла конкурувати з лейбористами , що модифікували ідеї лібералів новими віяннями профспілкового руху.
Відсутність єдності лівих сил Тенденції в лівому політичному спектрі Франції також не сприяють успіхам Соціалістичної партії. Для лівих політичних сил Франції характерна фрагментація. Четверте місце (19,58%) в першому турі виборів здобув Жан- Люк Меланшон, кандидат від партії «Нескорена Франція».
Його платформа базується на ідеях екосоціалізму та м’якого євроскептицизму , і в цілому характеризується як типовий приклад лівого популізму зі значним ухилом в екологізм. Хоча ці ідеї користуються певною популярністю, але для здобуття посади президента їх виявилося недостатньо. Решта кандидатів від лівих політичних сил здобули мінімальну кількість голосів виборців – Філіпп Путу від Нової Антикапіталістичної Партії здобув 1,9% голосів, а Наталі Арто від «Робітничої боротьби» – всього 0,64% .
Фрагментація лівого політичного спектру не сприяє іміджу цієї ідеології, адже деякі ідеї вищезгаданих політичних сил не відповідають реальним буденним запитам звичайного виборця. Смерть ідеології Результати першого туру президентських виборів у Франції свідчать про кардинальні зміни в балансі сил її партійної системи. Очевидним стає кінець Соціалістичної партії, сутінки її політичної могутності.
Разом з тим все більш наочною стає тенденція смерті ідеології як визначального елементу політичної боротьби, про що американський політолог Сеймур Ліпсет писав ще 60 років тому. Ефективна політична платформа не може бути правою, лівою або просто центристською. Вона має максимально включати в себе найбільш наближений до життя конкретний план дій, який буде зрозумілим рядовому виборцю і буде здатний вирішити його повсякденні проблеми. Наразісоціалістине спроможні запропонувати навіть своєму базовому електорату хоча б щось схоже на такий план дій. За це її кандидат Амон і зазнав фіаско на президентських перегонах, а червневі вибори до Національної Асамблеї увійдуть в історію як початок парламентської історії нових політичних сил, і кінець домінування колись могутньої Соціалістичної партії.
ВЛАДИСЛАВ ТЕЛЬКІ,ВОЛОДИМИР БОНДАРЕНКО,ІНСТИТУТ ПОЛІТИЧНИХ ТА МАРКЕТИНГОВИХ ДОСЛІДЖЕНЬ ІМ.ТАРАСА ШЕВЧЕНКА
За партійними списками на виборах в ОТГ 30 квітня переміг “Наш край”.
Про це повідомляє Комітет виборців України за підсумками голосування за партійними списками на виборах в ОТГ.
За даними КВУ, на виборах до рад в міських об’єднаних громадах, які відбулися 30 квітня, представники 16 партій здобули депутатські мандати. Всього за партійними списками вибори відбулись у 9 міських громадах 6 областей України. Загалом обиралося 242 депутати.
За партійними списками на виборах в ОТГ переміг “Наш край”: 42 представники партії стали депутатами (17,4% від загальної кількості). На другому місці – “Опозиційний блок” (37 депутатів, 15,3%), на третьому – БПП “Солідарність” (25, 10,3% – вище місце через представленість у більшій кількості рад), на четвертому – “Відродження” (25, 10,3%), на п’ятому – “Радикальна партія” (23, 9,5%).
З шостого по дев’яте місце розташувалися: ВО “Черкащани” (21, 8,7%), ВО “Батьківщина” (19, 7,9%), “Єдиний центр” (14, 5,8%) та УКРОП (11, 4,6%).
Десяте–одинадцяте місце поділили “Самопоміч” та “Стабільність” (по 5 депутатів та 2% у кожної партії).
Місця з 12 по 15 посіли “Воля народу” (4, 1,7%), Аграрна партія, “Справедливість” та “Єдність” (по 3 депутати та 1,2%). На останньому місці партія “Сила людей” (2 мандати, 0,8%).
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Політичною сенсацією стало об’єднання партії “ВОЛЯ”, якою керує нардеп Юрій Дерев’янко, з партією “Рух нових сил”, якою опікується колишній президент Грузії Міхеіл Саакашвілі. Для чого об’єднались партії? Чи підтримають їх Садовий і Гриценко? Чи призведе це до передчасних виборів? І як Банкова і БПП починає предвиборну роботу, впливаючи на цей процес.
Вели перемовини…
Три місяці тому по Фейсбуку гуляли фотографії, як Саакашвілі пив каву разом з очільником “Самопомочі” Андрієм Садовим і керуючим “Демократичного альянсу” Василем Гацько. Всі тоді заговорили про об’єднання кількох партії. Сам Саакашвілі навіть зробив пост у себе на сторінці, що почав серію зустрічей з головними політичними фігурами нашої країни. Говорили про дострокові вибори до ВР, що потрібно покласти край барижному дерибану землі.
Гацько прокоментував чаювання так: “Якщо читати пост Саакашвілі, то там йдеться про те, що Саакашвілі проводить зустрічі, шукаючи партнерів по достроковим виборам. Тому, якби така домовленість була досягнута, то очевидно, що про неї було б заявлено спільно”.Але поки політологи висказували свої думки з цього приводу, Саакашвілі знову зустрівся з Садовим і Гацько. До цієї зустрічі долучився Анатолій Гриценко, очільник “Громадянської позиції”. Чаювали. Обговорювали план об’єднання.
Після цього політолог Тарас Березовець пророкував, що не бачить сенсу в об’єднанні Саакашвілі і Садового. Мовляв, політики мають однаковий електорат.Анатолій Гриценко в свою чергу, під час відвідуваня Вінниці, сказав, що кілька партій мають схожі цінності. І щоб уберегти нашу країну від хаосу і розвалу, ці партії можуть об’єднатись в одну команду.А вже в кінці березня Саакашвілі провів збори з партійцями Юрія Дерев’янко (ВОЛЯ).
Ще через місяць відбулось об’єднання партій. Але про це згодом.
А що ж Садовий і Гриценко?
Анатолій Гриценко в ефірі одного з каналів підтвердив, що питання “спільної ідеї” нікуди не ділось. Як каже політик, потрібно все прорахувати, тому що вибори будуть важкими, що об’єднатись потрібно в кулак, а не йти з розчепіреними пальцями. Політик має наметі брати владу, формувати уряд і змінювати країну, а не зайти в Раду з 15 депутатами.
“Наразі ідуть переговори і з Саакашвілі, і з Садовим, і з “Європейською партією”, і з “Народним контролем”, і з партією “ВОЛЯ”, і з “Демальянсом” і з нами об’єднання, – мовив Анатолій Гриценко на початку квітня. – Я оптиміст. І вірю, що об’єднання відбудеться. Я сказав своїм колегам, і вони це поділяють. Якщо ми це не зробимо – то ми самі “кончені”. Тоді наша турбота про країну – то все “бла-бла-бла”.
А що з “Самопоміччю? Тут все складніше. Мера Львова взяли на гачок за допомогою сміттєвої блокади. З міста в область не дозволяли вивозити сміття. Так відбувалось до того моменту, поки у Львів не завітав Володимир Гройсман. Після цього блокада була тимчасово знята. Але після зустрічей з опозиційно налаштованими лідерами інших партій знову відновилась. Політологи впевнені – це такий собі шантаж з боку Києва.
“Йдеш в опозицію – місто буде в смітті”. І після зняття сміттєвої блокади у квітні такий важливий для Саакашвілі союзник Садовий “притримав коней”. Цим, ймовірно, роздражнив грузина. Додав емоцій і лідер фракції “Самопомочі” Олег Березюк, який вихваляв уряд Гройсмана. За його словами, цей уряд кращий за той, який був при Яценюку. Це обурило Саакашвілі. Він назвав це “реверансом туди-сюди”, і сказав, що грати в наперстки з українським народом не вийде.
Політолог Анатолій Октисюк в свою чергу впевнений, що Андрій Садовий має добре терпіння і витримує паузу. І як результат цієї паузи може бути повернення “Самопоміччі” до провладної коаліції. Тобто Садовий зі своєю партією може стати не союзником Саакашвілі, а запеклим ворогом.
А що Тимошенко і її “Батьківщина”?
Як показують соціологічні дослідження Центру Разумкова, наразі довіру в країні у людей викликають військові – у них 70%. У уряду довіра коливається на позначці в 13%, у парламенту – 10%.
І цим неабияк користується Юлія Тимошенко. На кожних виступах вона говорить про те, що потрібно провести позачергові вибори до парламенту, що нинішня влада вже відіграла своє. При цьому глумиться з прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, називаючи його “голосною пупиришкою”. Каже, що антинародна політика влади стала причиною такого маленького рівня довіри. Як показує соціологія, Тимошенко має дуже високий рейтинг. Якщо б завтра були президентські вибори, вона змогла б і виграти їх.
Як кажуть, “вона працює”. Тимошенко знайшла для себе тему, з якою іде у маси. Вона виступає проти купівлі-продажу землі і за проведення всеукраїнського референдуму з цього приводу. І поки в Україні повним ходом іде робота щодо цього питання, Тимошенко вже два рази літала у Вашингтон. Порошенко не літав, а “вона” літала. І як каже політолог Руслан Бортнік, вона хоче заручитись підтримкою Дональда Трампа, вкладуючи в його вуха свою позицію і ідею дострокових виборів в Україні.
Але, піднявшись, рейтинг Тимошенко падає. Провладні партії котяться вниз з нищівною швидкістю. Здебільшого саме на Західній Україні.І це “на руку” іншим партіям – таким, як “ВОЛЯ”, Рух нових сил, “Самопоміч”. Біло-червоні не будуть грати в одну гру з Саакашвілі і Дерев’янко. Скоріше за все, “Батьківщина” піде на вибори самостійно. Або заручиться підтримкою таких партій, як “Укроп” і “Свобода”.
БПП втрачає позиції, Банкова стурбована
На сьогоднішній день в БПП криза, а влада і справді почуває себе слабкою. З парламентської коаліції щомісяця виходять по кілька депутатів. “Блок Петра Порошенка” і “Народний фронт” нараховують лише 221 депутата (хоча більшість має складатися з 226). І як впевнений політичний експерт Михайло Павлів, влада втрачає підтримку, а спроби розширити коаліцію будуть невдалими і занадто дорогими. І як раз в коаліцію зможе влитись або “Радикальная партія”, або “Самопоміч”. Від Батьківщини (це зрозуміло) і Опозиційного блоку (який по-іншому привязаний до чинної влади, тому що на гачку у кишенькових правоохоронців) такого очікувати не варто.
Банкова стурбована. Порошенко втрачає свої позиції, можуть відбутись дострокові вибори, і взагалі Майдан-3 ще ніхто не відміняв.І як стверджують експерти, Банкова вже запустила підготовку до виборів, щоб підняти рейтинг як Порошенка, так і БПП.“Стратегія Порошенка справді потребує оновлення. Будувати все на запровадженні для України безвізового режиму з ЄС – уже замало для успіху Президента. Потрібна нова мета”, – каже політичний експерт Віталій Кулик.
Порошенко створює аналітичні групи, які будуть розробляти стратегію на наступні вибори. Одну з груп очолить колишній голова фракції БПП Ігор Гринів. І як каже політичний експерт Ярослав Макітра, Гринів знається на політичних технологіях. Саме він очолював штаб Петра Порошенка на президентстких виборах у 2014 році.
Якщо “ВОЛЯ” і Рух Саакашвілі не продажні, то це й є опозиція
Отже, “ВОЛЯ” і Рух нових сил об’єдналися. Саакашвілі знає толк в проведені реформ у Грузії. У Банкової великі проблеми, тому що БПП і Порошенко втратили рейтинг. Українці не довіряють владі і прагнуть змін. Це все грає на руку справжній опозиції. Але якщо до них не долучаться ще хоча б декілька партій – нічого не вийде. Давайте переглянемо, який у них план, якщо Міхеіл Саакашвілі насправді не є технічним гравцем свого кума Порошенка і не має на меті відтягнути протестний електорат на себе, щоб потім самому служити «цинічним баригам».
Народний депутат від партії “ВОЛЯ” Юрій Дерев’янко впевнений, що нові люди з партій Рух нових сил і “ВОЛЯ” таки мають здатність змінити Україну.
– Ми створимо ту альтернативу, яка може замінити діючу владу і витягнути Україну до перемоги. Ми зможемо зробити справжні реформи, показати результат, — впевнений Юрій Дерев’янко.
В свою чергу лідер Руху нових сил Міхеіл Саакашвілі каже, що українців вже 25 років “розводять” з будівлі Верховної Ради. Він впевнений, що якщо в парламент прийде адекватна більшість – можна буде за перший тиждень зняти недоторканість з народних депутатів і “пересадити” усіх, кого тільки можна.
До речі, в новому об’єднанні не зможуть працювати колишні “регіонали” і люди з Опозиційного блоку. Також вхід заборонено людям, які працювали помічниками цих людей. Прописано у відповідному документі «стоп» і для чиновників, які не зможуть довести походження своїх статків.
Якщо це об’єднання дійсно не є продажним, маємо шанс, що в Україні на наступних виборах більшість отримає справжня опозиція.
Сергій Рахманін
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Защита главы Государственной фискальной службы Романа Насирова считает, что обязанность носить электронный браслет – это унизительно.
“Если ребенок спросит: что это у тебя на ножке? Как Насиров должен пояснить это? Это унизительно”, – заявил адвокат Александр Лисак во время судебного заседания о продлении меры пресечения для Насирова.
*****
А якщо дитина спитає, звідкіля машини, квартири, гроші? Чи такі моменти дітей не цікавлять?
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Чи пам’ятає хтось з чого все почалося? А почалося в СК з того, що міністр Омелян провів свою чергову прес-конференцію і заявив, що лоу-кост заходить до нас і вже за кілька місяці ми дешево будемо літати.
Чому була зроблена ця заява? Заради піара і двох діб слави в інтернеті. Тоді соцмережі аплодували і кричали “Віват, міністре”. Потім з’явилися проблеми і міністр зник. Точніше, він більше старається не говорити про велику перемогу над МАУ.
Чи втрачає щось від цієї війни Ryan air? Нічогісінько. Влада прокричала, що все домовлено і зараз саме влада винна в тому, що щось пішло не так. Дотисне авіакомпанія Мінтранс – люди подякують лоу-косту. Не дотисне – буде винною влада.
Як би було добре, аби кожен пук не робити під камерами? І ще, як би було здорово, аби найпросунутіші представники ФБ пам’ятали хоч щось більше однієї доби.
Національне антикорупційне бюро України підготувало спростування п’яти найбільш поширених «міфів», пов’язаних із затриманням колишнього народного депутата Миколи Мартиненка.
Про це повідомляє у неділю прес-центр НАБУ у Фейсбуці.
«За останні два дні, у зв’язку із затриманням колишнього народного депутата Миколи Мартиненка, у ЗМІ та соціальних мережах з’явилося чимало недостовірної інформації. Відтак, НАБУ підготувало спростування найбільш поширених «міфів», – йдеться в повідомленні.
Так, за інформацією прес-центру, спростовується міф про начебто незаконне затримання Мартиненка і уточнюється, що його затримали відповідно до ст. 208 Кримінального кодексу України з метою усунути можливість подальшого уникнення ним відповідальності та вчинення спроби втечі. Як зазначили у НАБУ, напередодні екс-депутат знав про можливість обшуків за адресами його проживання та в автомобілях, якими він користується, і полишив місце постійного проживання. Членам своєї родини він надав вказівку вчинити так само, і його оточення перейшло на конспіративний спосіб спілкування. Сам він вимкнув свій мобільний телефон та використовував для контактування з оточенням інші засоби зв’язку.
У прес-центрі також стверджують, що Мартиненко вчиняв заздалегідь дії, щоб сховатися від слідчих. В день його затримання колишній депутат, вже достеменно знаючи, що детективи НАБУ встановили місце його перебування, більше шести годин переховувався у приймальні народного депутата Дениса Дзензерського.
У НАБУ зазначили, що інформація про те, що справа Мартиненка сфальсифікована заради його політичного переслідування, також не відповідає дійсності. У справі про завдання збитків державному підприємству «Східний гірничо-збагачувальний комбінат» (ДП «СхідГЗК») немає політичної складової. Детективи НАБУ протягом року вели розслідування корупційних схем, реалізованих на ДП «СхідГЗК». Від початку розслідування (в грудні 2015 року) детективи НАБУ скерували до 8 країн 16 запитів про міжнародну правову допомогу. Провадження щодо завдання збитків «СхідГЗК» є абсолютним рекордсменом за обсягом комунікації з компетентними органами інших країн серед усіх проваджень, розслідуваних НАБУ.
Як зазначають в прес-центрі, ще один міф про справу Мартиненка, що нібито він брав участь у формуванні української енергетики, захищаючи її від посягань російських олігархів, не відповідає дійсності. ДП «СхідГЗК» є найбільшим урановидобувним підприємством Європи, яке мало до 2020 року нарощувати свої виробничі потужності і надати нашій країні можливість незалежності від поставок ядерного палива з Росії. Проте нарощування видобутку власного урану так і не відбулося.
Останній міф про те, що НАБУ нібито переслідує політика з послідовною українською позицією, ігноруючи при цьому «кошти і активи, виведені Януковичем», теж не відповідає дійсності, зазначили у прес-центрі.
«За версією слідства, в епізоді з розкрадання коштів «СхідГЗК», в рамках якого Мартиненку було повідомлено про підозру, активна фаза підготовки до незаконного тендеру із закупівлі уранового концентрату за завищеними цінами припадає на листопад 2013 року. Контракт із переможцем тендеру – австрійською компанією «STEUERMANN», підконтрольною Мартиненку, ДП «СхідГЗК» уклало у січні 2014 року – у період Революції Гідності. Таким чином, злочин був спланований та реалізований ще «за часів Януковича»«, – йдеться у повідомленні.
Нагадаємо, 22 квітня Солом’янський районний суд Києва відмовив у задоволенні клопотання прокурорів про обрання запобіжного заходу Мартиненку у вигляді тримання під вартою, ухваливши рішення застосувати до нього запобіжний захід у вигляді особистої поруки народних депутатів «Народного фронту».
Мартиненка підозрюють у скоєнні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 255 («Створення злочинної організації»), ч. 5 ст. 191 («Привласнення, розтрата майна або заволодіння ним шляхом зловживання службовим становищем») Кримінального кодексу України. На думку слідства, екс-депутат причетний до розтрати коштів ДП «СхідГЗК» у розмірі 17,28 млн дол. США.
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
