Допис от Круковської Ольги Николаевны из г.. Житомира. /// не перестает стыдить Житомирскую областную организацию РПЛ (по совместительству и штаб Ляшко) своим гнилым руководством Смычок Илья Анатольевич. Этот позор (Смычок И.А. и некоторые из его команды самозванцы-работники) обрастает еще большей ложью с еще большей скоростью …
Вчера (21.05.14 г.), В дом моей мамы-пенсионерки в село наведались незванни гости, сосланы смычком (они-то были у нас в областном штабе: один назвался самообороны г.Коростеня, другой Николайчук Андрий- представляется новым председателем Овруцкой районной организации РПЛ, уполномоченным смычком за распространение о Круковского А.М. (вроде уже отстраненного от председательства) ложной информации из корыстных побуждений (для рикриття “грехов” своей деятельности, своего т.с. “рыльца в пушку”). Своим визитом нас “предупредили”, чтобы к выборам мы (я, мама и брат) молчали, угрожали судами (если это звучит из уст негодяев, то остается сомневаться и в настоящее судебной системе).
Сами же смичкивци продолжают возводить на нас клевету, распространяют сплетни (где это видано, чтобы такие подлые дела делались руками представителя народа с людьми из народа ?!). Смычок подчиняет себе людей, обещая им должности и большое будущее и заработками настоящее соблазняет (делится) в обмен на бру ни игры (кого подбить, кого оговорить, если надо “подыграть”, безосновательно все вместе и жалобы придумают-нашукають …). Но главное и низменное, что без остановки Смычок И.А врет! Эта дрянь нечеловеческая уже докатилась до того, что распространяет слухи между партийцев, что Круковский УКРАЛИ 6000 грн. (это месячный размер заработной платы на двоих, выплаченной частями за выполненную месячную работу в областном штабе), сплетничает, на которые мы потратили, напраляе партийцев из Овруччини к Анатолию Круковского, якобы ему (мне с ним, а мы зафиксировали) с боем издали не нашу одну на двоих неполную (Смычок “забыл” доплатить 850 грн.! за донавантаження) месячную зарплату с а работу в штабе, а деньги, которые якобы надо раздать в районе задействованным в выборах партийцам.
Смичара снова обманывает людей, настраивая их против Анатолия. Областной “говнюк” хочет нас сломать, но ему это не удастся, потому что с нами (может, еще не вся Украина), с нами Бог. Услышав от овручан-партийцев, что они поддерживают Анатолия как своего районного руководителя за его старания и готовы ехать не только в Житомир, но и к Ляшко отстаивать кандидатуру Круковского, областной шизофреник негодяй продолжает всячески выкручиваться (прикрывается своими тремя детьми, обещая от них «оторвать» деньги и дать по 100 грн. овручанам). Пора уже вывести обидчика-хапугу Смычка “на чистую воду”.Заигрался. Где вообще его подобрали? Сводите его к психиатру (он явно давно там был!) Или утолите его звездную болезнь (если он уже в космосе, то пусть рухнет на землю). Своими несерьезными делами, неконтролируемой собственной ложью Бердичевская “шантрапа» дискредитирует имя и благие намерения Ляшко О.В., ставит под сомнение политическое будущее, потому что не с идиотами, а с патриотами можно поднять Украину с колен!
Примите немедленное решение по безнадежном смычка И.А.! С такими паразитами общества надо бороться. Потому что очень неприятно слышать от помощника Ляшко О.В. Евгения Видмиша, что Ляшко обо всем знает, была проверка, факт позорного поведения Смычка И.А. не установлено, а свои доказательства и свидетелей оставьте себе! Копируете предыдущую власть? Все, кто, поверив Ляшко О.В., искал в его Партии защиты (тратя свои силы, здоровье, время и средства) – имеют только разочарование!Смычок журналистов запугивает судами (даже пренебрегает свободой слова). Докладную-жалобу и отчет о проделанной работе добавляю для тщательной объективной проверки.
ВИМАГАЄМО НЕГАЙНОІ ЗУСТРІЧІ З ПРЕЗИДЕНТОМ ТА ГЕНПРОКУРОРОМ !
Як Представник профспілок у Верховній Раді вимагаю негайної зустрічі з Президентом, Прем’єр-міністром та Генпрокурором з приводу захоплення санаторію “Лермонтовський” у Одесі та замаху на майно профспілок у Полтаві та на Закарпатті.
Сьогодні вдосвіта в одеський санаторій “Лермонтовський” увірвалася сотня людей в балаклавах із арматурою. Побили працівників, повиламували двері! Персонал не пускали до пацієнтів, які лежать після інсультів та інфарктів.
Це вже не перший напад на санаторій Мін’юсту Петренка, який претендує на профспілкову здравницю. Петренко разом із Аваковим влаштовують маски-шоу, щоб віджати ласий шматок в центрі Одеси. Попри те, що всі рішення судів на боці ФПУ.
Досить! Перші особи держави мають покласти цьому край, інакше ми з профспілками будемо вдаватися до крайніх заходів.
Державного уповноваженого Антимонопольного комітету України Агію Загребельську виставили за двері, коли та почала свою доповідь про необхідність виведення лотерей з тіні під час засідання представників уряду 16 лютого.
Про це вона повідомила у своєму блозі, передає УНН.
За її словами, доповідь АМКУ не сподобалася першому віце-прем’єр-міністру Степану Кубіву.
“Я говорила одну хвилину, одну, доти, доки перший віце-прем’єр вибухнув громом з приводу того, що моя інформація для нього не має значення, що не треба тут читати лекції, що мене на цю нараду ніхто не запрошував. А ще він сказав, що потрібно розібратися уважно, як я сюди потрапила. Нагадав, що напише заяву в НАБУ на тих, хто тут блокує найважливіший нормативний акт (ліцензійні умови). І в кінці промови вирішив: потрібно ще видалити мене із зали, і просто вигнав”, – написала вона.
Як виявилося, обурення першого віце-прем’єра викликала критика розроблених Мінфіном ліцензійних умов для лотерей. Нагадаємо, цей документ не підтримали також у НБУ, Держказначействі і Державній регуляторній службі. Під час засідання представників уряду А.Загребельська вчергове підкреслила, що ці ліцумови не забезпечать прозорість лотерейного ринку і лише погіршать ситуацію, оскільки вони виписані під монополію однієї компанії.
“Я нагадала, що Міністерством фінансів закладено в бюджет 2 млрд грн надходжень від лотерейних операторів, які отримають нові ліцензії. Але саме операторІВ, тобто двох, за розрахунками Мінфіну. Але згідно з нормою, працювати на ринку зможуть лише ті, хто вже має досвід роботи десять років, і у нас коло всіх можливих у світі компаній звузився до трьох: УНЛ, МСЛ і Патріот. Дві з них (МСЛ і Патріот) внесено до списку санкцій. Залишається одна УНЛ. Проста математика”, – підкреслила вона.
Крім того, що лотерейний ринок планується віддати в монополію “УНЛ”, Мінфін наполегливо пропонує проводити лотереї банкам, розповіла А.Загребельська.
“Заступник міністра фінансів (С.Марченко – ред.) серйозно, без жартів пропонував державним банкам високоризиковий лотерейний вид діяльності з не найбільш підходящою репутацією для банків взагалі. До того ж Мінфін планує, що держбанки увійдуть на лотерейний ринок не просто так, а шляхом отримання ліцензії за майже 1 млрд грн! І навіщо Ощадбанку платити 1 млрд грн за напрямок бізнесу, яким він не займався щонайменше п’ять років, маючи на це повне право на підставі діючої ліцензії оператора лотереї, продовженої в 2013 році.
Саме про це я і встигла сказати, звернувши увагу, що потенційний оператор у нас залишається один. Після цього мені не дали сказати ні слова крім “до побачення”, коли я покидала зал”, – розповіла держуповноважений АМКУ.
Інцидент на засіданні в Кабміні досі не прокоментували ні прем’єр-міністр Володимир Гройсман, ні перший віце-прем’єр Степан Кубів. Тим часом у ЗМІ розпочалася дискредитаційна кампанія проти уповноваженого АМКУ А.Загребельської.
Нагадаємо, нещодавно в АМКУ представили результати дослідження лотерейного ринку в Україні. У відомстві виявили, що з 2013 року податкові надходження від лотерей впали більш ніж у 12 разів з 321 млн грн до 26,5 млн грн. Крім того, наголошували на неефективному регулюванні ринку з боку Мінфіну і високому рівні тіньового азарту, безконтрольно функціонуючого під виглядом лотерей.
Експерти лотерейного ринку звинувачують Мінфін в умисному сприянні поширенню заборонених азартних ігор. Зокрема стверджується, що проект ліцумов для лотерей дозволить легально перетворити будь-який лотерейний термінал в “однорукого бандита”.
Фанатов разозлила откровенно плохая игра команды. Сначала они устроили беспредел на самом стадионе, а после беспорядки вылились в город, где болельщики из РФ показали себя “во всей красе”.
В результате крупной бойни был убит один из полицейских, передает “Диалог.UA” со ссылкой на “УСН-1492news”. Так, в испанском Бильбао проходил футбольный матч “Спартак” – “Атлетик” в рамках 1/16 финала Лиги Европы. Российский “Спартак” крупно уступал местной футбольной команде по сумме двух встреч. Фанатов это раздражало – свою злость они стали выплескивать еще на стадионе, где проходила провальная для россиян игра.
Устроив погромы на стадионе “Сан Мамес” и спровоцировав драку с ультрас испанской команды, россияне напали на правоохранителей.
Одному из пострадавших полицейских была нанесена в ходе беспорядков страшная травма – медики не смогли спасти правоохранителя. Но и это не остановило беспредельщиков из РФ: они вышли в город и в буквальном смысле громили все, что им попадалось на пути. Напомним, ранее сообщалось о нападении российских футбольных фанатов на украинских болельщиков в Афинах. Добавим, что украинские фанаты подрались в центре Харькова с итальянскими. В ход была пущена пиротехника и даже кирпичи.
Найкраща жінка!!! Найкраща подруга ! Вона дуже багато зробила проти агресіі Путіна в Україні! Волонтер з великої літери !!!
Перечитавши всі коменти весь бруд , стало просто огидно!!! я просто в щоці від людей що пишуть !!! Українці перестаньте поливати брудом людей котрі вас захищають !! Огидно!! Борітесь правільно поборете! Достали !
Украинский снайпер ВСУ блогер Елена Белозерская на своей странице в Facebook поделилась уникальной идеей, как быть с украинскими артистами, которые ездят на гастроли в РФ. Как пишет Елена, можно было бы запретить им это законодательно, но поскольку в России значительно выше заработки, артисты будут игнорировать этот запрет, а попытки привлечь их к ответственности будут вызывать волны либерального возмущения.
Блогер пишет, что также можно, как это делают украинские националисты сегодня, срывать их концерты в Украине силами «неизвестных патриотов». Но такие попытки – могут гарантировать убытки патриотам и заработки кремлевским пропагандистам. Елена Белозерская отмечает, что выход на самом деле просто: российские гастроли не нужно запрещать, артистов за них не преследовать – ни юридически, ни морально, но обложить каждый визит в Россию высоким налогами, которые до единой копейки будут расходоваться на нужды украинского войска. Сумма налога должна быть большой, но такой, чтобы ездить за поребрик все равно оставалось выгодным.
Елена Белозерская отмечает, что артистов после возвращения из России нужно награждать грамотами – «За помощь ВСУ». Широко распространять информацию, кто из них сколько денег привез для украинской армии, оглашать, что на деньги такого-то артиста приобрести, скажем, танк, назвать танк его именем, снять об этом танке сюжет для центральных каналов и так далее. «Догадываетесь, что будет дальше? Очень скоро их в России и на порог не пустят», – резюмировал блогер.
У день, призначений для інтерв’ю з Сергієм Файфурою, погода видалася напрочуд непривітною: по засніжених вулицях шугав рвучкий пронизливий вітер, жбурляючи в обличчя перехожим пригорщі колючого снігу.
Але артист, який до дрібниць продумав свій образ для фотосесії, не звертав на те уваги – і, наче магніт, притягував погляди зацікавлених і спантеличених його експресивністю киян.
Втім, Файфура не помічав їх, бо був цілком поглинутий тим, чим займався в той момент. І цей невеличкий епізод додав крупний мазок до портрета Файфури: все, чим митець займається, він робить із повною самовіддачею і щонайліпше. І встигає чимало: він і поет, і композитор, і співак, і телеведучий, і конферансьє… Його кліпи в ютубі набирають мільйони переглядів і відгуків: як захоплених, так і злобних, обурених і їдучих.
Його творчість – неординарна, непересічна і не зовсім «форматна» для нашого телебачення та радіо. Тому її там і не знайдете, і Файфура цьому нітрохи не дивується. Але мріє знайти «свого єврея» – не за національністю, а за хистом, який зумів би «розкрутити» артиста і дати можливість його таланту розгорнутися повністю.
Про все це, а також про скандально відому пісню «Бандера», про росіян і кацапів, про війну і пов’язані з нею обов’язки артистів, про те, чому не варто тікати з країни попри всі негаразди і злидні, а ще – про еротику, ніжність і любов читайте у теплому і душевному, а подекуди – безкомпромісному і різкому інтерв’ю Сергія Файфури журналу Persona.Top.
Запрошував росіян на «екскурсію» по Майдану
– Не секрет, що цікаві ідеї носяться у повітрі, але хтось першим втілює їх у життя. Розкажіть, як народжувалася пісня «Бандера».
– І слова, і музику пісні «Бандера» написав я. Те, що мої пісні співають в окопах на Сході України – найвища оцінка моєї творчості. Свого часу пісня «Бандера» викликала не просто критику, а шквал обурення у друкованих виданнях та спецвипуск на російському каналі, а це значить, що попадання було в «десятку».
Я вже розповідав у одному з інтерв’ю, що москвичі з півтора місяця «довбали» мене по телефону та в месенджерах і намагалися заманити на центральні канали – аби я взяв участь у їхніх прямих ефірах. Я знав, що це квиток в один кінець.
Є така передача – «Время покажет», і мені говорили: «Приезжайте, Сергей, вы будете не просто автором, исполнителем, а экспертом в области международных отношений». Звісно, на такі дешеві трюки я не купився. Я відповідав: «Ні, це ви приїжджайте до Києва зі своїм «йоператором», я вас поводжу по Майдану і покажу, де були розстріляні вашими виродками наші люди, і програму тоді назвемо «Файфура покажет!».
…Якщо я використав у своїй пісні якийсь матюк, то наголошу, що це був матюк не Файфури або українця як такого. Це слово я використав для того, щоб показати паскудну московитську натуру. Завжди говорю: кацап без матюка не кацап. Звісно, там є нормальні люди, але від фактів не втечеш: їхня держава віками топче і катує невинних людей. Територія України ще за часів хана Батия була для Європи буфером, і нині ним залишається. Поступово ми вириваємося з-під гніту, і твердо знаємо, що таки вирвемося, але якщо втратимо віру і надію, то нас знову закатають у бусурманство. Що толку, що кацап носить у кишені новий гаджет – він все одно залишається дикуном-руйнівником.
Ми – нація світла, і наш народ дуже толерантний – і це показали віки. Але якщо треба, то ми вміємо згуртуватися, і це вже було продемонстровано всьому світові нашою Революцією Гідності.
Бандера об’єднує
– Ким особисто для вас є Степан Бандера?
– Його ім’я є символом. Нас усіх почали називати бандерівцями – незважаючи на те, що не всі українці знають, ким він є для нас насправді.
Нація обов’язково повинна мати своїх ідейних світочів. Це не тільки Бандера, в українській історії багато яскравих особистостей. Зараз таким є Файфура (сміється. – Авт.). Враховуючи, наскільки глобалізований зараз світ, ми маємо берегти, шанувати та акумулювати все, що пов’язане з будь-яким видатним українцем, у тому числі й зі Степаном Андрійовичем.
Степан Бандера є своєрідним магнітом, який об’єднує людей навколо простої та зрозумілої ідеї: творення нашої держави і нації – потужної, заможної та щасливої.
У країні стільки негативу, «чорнухи», бруду і неправди, що дуже хочеться чогось світлого і ясного. От я себе позиціоную так: «Файфура – світла натура». Ми, українці, світлі люди, тому і прагнемо світлого. Ось тільки треба визначатися, тому що служити двом панам не вийде, треба мати гідність і непохитні пріоритети.
– Співаєте ви вже не перший рік, але чутно про вас стало не так давно. Дехто вважає, що ви «піймали» хвилю патріотизму, яка гучно прокотилася країною після Революції Гідності, і вміло скористалися проукраїнськими та антиросійськими настроями наших співвітчизників…
– Мені не подобається слово «проукраїнський». Якби ми жили в іншій державі і намагалися будувати щось українське, от тоді можна було б використовувати подібний термін. В Україні бути проукраїнським – це наче бути якимось засланим. Я у себе в країні, я – українець і роблю українську справу в себе вдома. А пісенний формат з’явився тому, що він дуже лаконічний, і я його використовую як інструментарій.
Люди, які читатимуть наше інтерв’ю, мають зрозуміти, що це була класна зустріч: красива усміхнена Галина і вічно спокусливий Файфура – це також його інструментарій.
Читачі мають знайти тут для себе щось світле, добре і позитивне – бо, повторю ще раз, маємо дуже багато чорноти. Давайте позбуватися того, що нам не властиве від природи. Ми – люди, створені Господом, і у всіх нас є творче начало. Тому ми маємо творити – кожен на своєму місці, і у своїй творчості бути схожими на Творця.
Не варто боятися злиднів і ворогів
– Наприкінці вашої найвідомішої пісні «Бандера» ви співаєте: «Знай, Україна є і буде Європа!». Ви дійсно вірите в те, що українці – європейці, навіть незважаючи на відмінність цінностей та ідеологій?
– Якщо ти сумніваєшся в тому, що ти робиш – ти програєш. Я абсолютно переконаний у тому, що все роблю правильно, і Україна – це Європа. Якщо у нас немає пенсії розміром 500 доларів або доріг, як у Німеччині, це не означає, що ми – не Європа. Європа – це дещо інше, це той цивілізаційний вибір, до якого прагне людина з неушкодженою психікою. Бо навіть ті московіти, які проживають зараз у Європі і отримують їхні блага, насправді ту Європу зневажають і руйнують. А що стосується України і її європейськості, то перший навчальний заклад у Східній Європі – це наша Острозька академія. Коли у східних сусідів ще вовки бігали і вони самі в лаптях ходили, у нас уже наука була на найвищому рівні. Звісно, нам хочеться жити за іншими стандартами, не будемо лукавити. Попри те, що українська і європейська картинка відрізняються, у нас є внутрішній базис європейця: ми трудолюбиві і миролюбні.
Головне, що ми усвідомили свою спроможність вирватися з-під будь-якого гніту. Тому вважаю, що нам не варто розбігатися по світах, ми не маємо боятися звіра злиднів чи двоногого звіра зі зброєю. Усіх цих звірів ми маємо знищувати і твердо знати, що наша справа світла.
– Відомо, що ви навчалися в духовній семінарії і прислужуєте в одному зі столичних православних храмів. Розкажіть про ваше ставлення до церкви, віри і релігії.
– Закінчивши духовну семінарію, багато чого для себе отримав. Якби пішов навчатися у 20-річному віці, то, напевно, став би стандартним попом. Так склалося історично, що московська церква в Україні – конкретний «коток», який Кремль уміло використовує. Це сумно, адже багато достойних людей ходять до церков Московського патріархату – хто за звичкою, хто з інших причин. Ми, прихожани, маємо відсікати все зайве і йти до церкви лише для молитви. Але, на жаль, московіти використовують церкву як політичний інструмент…
Царство Боже всередині нас – сам Господь так каже, і так навчають у семінарії. Виходячи з цієї істини, можна сказати, що не Господь забороняє чи дозволяє, все відбувається в наших умах. Тобто якщо ми робимо біду, то це ми робимо, а не Господь. Потрібно робити жорсткий аналіз внутрішнього світу, у кожного з нас є сумління, і ми маємо до нього дослухатися.
Життя – річ дуже швидкоплинна, хоча й поняття часу відносне. Як казала Ліна Костенко, «не час минає, минаємо ми». Прийде час, і Бог спитає, і ми самі себе спитаємо теж. Господь Бог – це незбагненна величина, жодним філософом до кінця не розшифрована. Тому віра – справа дуже інтимна, і кожен з нас є відповідальним за свої думки, тому що це – найперша дія.
Треба говорити не про смерть, а про життя
– Що робити українцям, які не відчувають себе українцями?
– Насамперед треба бути людиною, але якщо Господь дав таку радість – бути українцем, то чим це гірше, ніж бути, скажімо, турком? До речі, моє прізвище – турецьке…
Але якщо ми вже такими є, то маємо дбати про свою ідентичність. Подивіться на американців: не встиг, наприклад, китаєць мігрувати до Америки, як на його балконі вже майорить прапор Америки, і він з великою гордістю заявляє, що він американець.
– Що скажете з приводу артистів (наприклад, Тоні Матвієнко), які не хочуть співати для українських бійців і вважають ганебними будь-які веселощі на війні для підняття духу для боротьби проти «брата»?
– Бачите, як неможливо було мільйонам українців не вийти на Майдан у свій час, так ось зараз артист, який живе і творить в Україні, не має права не їхати на Схід.
Як ти можеш стриматися, щоб не поїхати до хлопців, які віддають своє життя за нас?! Йде вже четвертий рік війни, і як подумаю, скільки я від’їздив туди… Для мене найвищою оцінкою творчості є те, що хлопці включають в окопах мої пісні і воюють під них. Мені постійно наші хлопці з фронту пишуть: «Ми тільки що включали знов «Бандеру» і лупили орків». Ну а тим артистам, котрі не їдуть, Бог суддя. Ми повинні везти на фронт позитив, а не «ой, козаченьки, знову гине Україна»… Що гине?! Нічого не гине! Співати треба, крім болючих, перчених, радикальних пісень, завзятих – про українську веселість, і стверджувати позитив.
– Але ж там смерть…
– Правильно. І що – ми і далі маємо говорити про неї і творити смерть? Якщо ми будемо про неї говорити, вона і далі буде наступати. Будемо говорити про життя – буде життя! Такий принцип…
Потрібен єврей, який «розкрутить» Файфуру
– Сергій Файфура – це яскравий артист, талановитий актор, телеведучий, конферансьє, поет, композитор, менестрель із розкішними жовто-блакитними вусами, які стали свого роду візитівкою. Розкажіть про болючі, драматичні, нестандартні образи, які ви використовуєте у свої відеороботах.
– Почнемо з того, що таких пісень і такої програми, як у Файфури, немає у жодного виконавця. Я – людина професійна, і мислю категоріями сцени і художніх образів. Якщо робити з виступу бізнес: заспівав – заплатили, це дурниця. Безумовно, гроші необхідні, не за «дякую» ж артисту виступати, але основне завдання – це донести художній образ. Повинна бути чітко окреслена ідея, тому всі мої пісні, які народжуються, це «мої донечки, у безмежний світ то віконечка». І кожна пісня найулюбленіша. Я, буває, посеред ночі встаю, ніби хтось будить, щоб зафіксувати ідеї, нічого штучного не придумую, а фіксую лише правдиве.
Багато гастролював по світу і знаю, що таке сцена. Мені довелося працювати з Мадонною, американською поп-зіркою (програма нашого театру – перше відділення, вона – друге), з Принсом, другом Майкла Джексона. У мене колосальний сценічний досвід, і зараз я у суперкласному віці, я маю досвід, силу фізичну та ідейну, вмію дуже чітко аналізувати – як артист, як митець.
Зрозумів дуже просту річ: ми надто втомилися від наших бід, проблем, негараздів. От достатньо мені було перед Новим роком виставити фото в інтернет у класному європейському пальті, білій сорочці з «метеликом» і справжньому американському циліндрі, який купив у Нью-Йорку, і моя сторінка була «червоною» від відгуків та перепостів. Справа не в мені самому, а в позитивному образі, джентльмені, усміхненому, з відкритим і щирим поглядом. Це міг бути взагалі не я, а хтось інший.
Це я до того, що ми дуже потребуємо красивого, приємного, людського. Маємо вириватися з цієї халепи злиденності, революцій та війн добрими світлими справами, і це робить Файфура – світла натура. Маємо акумулювати добро. Бо якщо ми будемо говорити в болоті про болото, то будемо як той черв’як, який з дупи виліз і каже: «Зато это родина».
Хотілося б анонсувати один проект, який матиме назву «Університети Файфури». Це буде тур по головних університетах країни. Моя програма не буде банальною – я співаю, студенти плещуть, – ні. Ми маємо один одного навчати і обмінюватися ідеями.
Також зараз приступаю до роботи над кліпом «Скотиняки», це буде бомбезна історія. Крім того, знімаюся у казці-фентезі «Тільки диво». Це українсько-американський проект, у мене там невеличка роль – дядечко Джордж, який трішки любить випити.
Щоправда, донині шукаю «свого єврея» – не за національністю, а за вмінням бути тим талантом, який зуміє правильно вибудувати концепцію творчості Файфури. Так уже склалося, що, наприклад, бразильці – найкращі футболісти, японці найкраще знаються на електроніці, а євреї найкраще вміють організувати справу і мати з того гарний ґешефт. Тому – єврею, агов, відгукнися, тобі буде аплодувати весь світ, і я в тому числі!
У мене зараз є пісні, які потребують негайного поширення. Адже я написав їх не для себе, а для всіх нас. Створена програма, з якою я гастролюю по Німеччині, Італії, Америці, Франції – ця сольна програма і є моєю зброєю. Звісно, це поки що не стадіони, але найважливіше – вражаючий контакт зі слухачем. Надважливо – вириватися на телевізію, адже основну частину інформації ми сприймаємо через зір.
– Розкажіть про ваші контакти з публікою. Мабуть, бували й кумедні випадки?
– На моїх концертах люди сміються та плачуть, і є від чого. Тими слізьми і сміхом ми очищаємося. У Хмельницькому, наприклад, був цікавий випадок, коли десь посередині концерту чоловік демонстративно вийшов на вулицю. Звісно, я про нього забуваю і працюю далі, але вже в кінці пісні той самий чолов’яга, розхристаний, біжить через залу до сцени і дарує величезний букет, складений з різних квітів. Публіка аплодувала не стільки мені, скільки йому. Бо, виявляється, він ті квіти нарвав на найближчій клумбі – так хотів віддячити артисту. Тут я і сам опустився перед ним на коліна і ледь не плакав від такої людяності і щирості.
Мені важливі ось ці крупні мазки, цей незабутній контакт зі слухачем.
– Чому ж ваші кліпи, зроблені професійно та дуже яскраво, не можна побачити на українських музичних каналах?
– Повинен бути свій «штовхач», адже скрізь комерція. І виходить, що я написав слова, музику, відзняв за тисячі доларів кліп, а потім комусь на ТБ платити ще за те, щоб показали Файфуру? З іншого боку – матеріал, який у мене є, своєрідний «неформат» для телеефіру.
Я розумію, що зараз «спрацьовує» лише «обнажёнка», але ми ж піднімаємо зовсім інші теми. Україна переживає такий період, що я переконаний: скоро мій матеріал проб’ється як до слухача, так і до глядача.
Після війни треба буде співати про любов
– Про що і кому ви будете співати, коли прийде довгоочікуваний мир, солдати повернутися додому, а настрої в українському суспільстві стануть іншими?
– Я і зараз створюю речі, які пов’язані з різноманітними грайливими історіями. Наприклад, пісня «Варги» (красиві жіночі губи) – 100%-й французький шансон. А нещодавно з’явилася пісня, яку вже можна почути: «Ти най-най-най…». Вона напрочуд грайлива, ніжна, хороша, смачна-смачна. Ось уривок з неї:
«Навесні ти шептала, співала, що я в тебе «най-най-най…»,
Восени рубанула: «Забудь і не пам’ятай».
От і втратили ми земний тихий рай –
Уже іншому шепчеш: «Най-най-най…».
Співатимемо у післявоєнний час пісні про любов, можливо – зі смішним текстом, і обов’язково з еротичним началом. Я вже зараз на це роблю ставку. Це той пласт, який обов’язково має «чіпляти» всіх. Природна сексапільність на сцені (не плутати з сексуальністю) – це та складова, яка має використовуватись артистом повною мірою. Найбільша складова сексу – в голові. Коли артист виходить на сцену, жінки в залі мають розуміти, що у нього такий розум, такий запал, креатив – і це основна складова сексуальності в голові чоловіка. Думаю, у мене вона працює, я виходжу на сцену і знаю, хто я і який я. Артистка також на сцені має бути суперпривабливою, її повинні хотіти. Це наша людська природа, але на сцені це має бути за всіма законами сцени. Без належного таланту можна і зворушливу любовну сцену перетворити на банальні «партійні збори».
Зазначу, що еротизм є у всьому, навіть почуття патріотизму – це теж здоровий еротичний пласт. Так воно працює. Тому робімо все по щирості, закохуймося, шукаймо найцінніше і викристалізовуймо його. Адже концертна і театральна стихія – цілюща для душі і серця. Всі, хто знаходиться в залі, мають перетворюватися на дітей, які фантазують і творять разом з режисером і акторами на сцені. Господь сказав: «Будьте як діти». Це означає, що ми маємо бути в чистоті.
Сьогодні разом з керівниками Головних територіальних управліню юстиції та управлінь державної виконавчої служби проводимо стратегічну сесію, присвячену розвитку системи виконання судових рішень.
Еволюція системи ДВС наразі є одним із пріоритетних напрямків роботи Мін‘юсту. Серед завдань на цей рік – підвищення ефективності роботи виконавчої служби та рівня обслуговування громадян; введення безперервної системи навчання та підвищення професійності виконавців; відкритість, прозорість та комунікація з суспільством.
Окремий напрямок у роботі ДВС у 2018 році – боротьба зі злісними неплатниками аліментів. Для цього було прийнято закон #ЧужихДітейНеБуває, який вступив в силу 6 лютого і передбачає низку новацій і обмежень, які тепер можуть застосовуватися до недобросовісних боржників, які ухиляються від сплати аліментів. На виконання вимог Закону Мін‘юстом запущено Єдиний реєстр боржників зі сплати аліментів, надано рекомендації та роз’яснення державним виконавцям щодо застосування норм нового законодавства, а також розроблена технологічна картка роботи державних виконавців під час стягнення аліментів.
Крім цього, у всіх регіонах України створено штаби з моніторингу та контролю за станом виконання органами Державної виконавчої служби рішень про стягнення аліментів, а в декількох областях додатково працюють мобільні групи з ліквідації заборгованості зі сплати аліментів.
За 10 днів з початку дії законодавчих нововведень державні виконавці заборонили виїзд за кордон більш ніж 25 000 боржників, понад 21 000 боржників обмежили у праві керування транспортними засобами, користування зброєю та полювання. Станом на 16 лютого понад 6 000 боржників оголошено у розшук.
Завдяки винесенню цих постанов і застосуванню встановлених законом обмежень, за 10 днів державними виконавцями стягнуто 5,7 мільйона гривень заборгованості зі сплати аліментів. Всього за 10 днів органами державної виконавчої служби стягнуто понад 50 млн грн аліментів.
Шмат гризла для школярика. Квадратне яєчно- рисове місиво сумнівної кондиції.
Допоможіть оцінити кваліфікацію кухаря. Його підхід до подачі дитячого блюда. Підхід керівництва школи і міста до контролю якості. Малих діток вважають тупими, мовчазним і безпорадними.
Жодної серветки на столі. Ніколи, ніяких скатертин. Квіти на столі ??? Та ну!! Воно ж мале, тупе, безпорадне і німе бидло, яке не заслуговує на повагу і увагу, на мінімальний, хай і копійчаний сервіс. Нехай швидше мовчки плямка і на уроки! Мер міста іноватора і передовик, не остання людина в ресторанному бізнесі міста.
В рейтингу кращих в країні! За! Сміюся з тебе! Мер! Його заступник- фаховий медик. Решта- премійовані, щорічні відвідувачі закордонних курсів і лекцій. Як було використано час канікул та карантинів? Куди пішли збережені кошти? З якою метою дітям міста щоденно згодовують тонни шлаку???
На прохання коханої дружини видалив усі п’ятиповерховій матюки та образливі епітети. Школа номер24 . Моя улюблена школа. Що сталось? Я довірив тобі найдорожче!!! Свою дитину!!
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
