Рейтингове агентство «ElitExpert» продовжує глобальне дослідження, присвячене ефективності голів громад і керівників районних адміністрацій Одеського регіону.
Рейтингове агентство «ElitExpert» продовжує глобальне дослідження, присвячене ефективності голів громад і керівників районних адміністрацій Одеського регіону. В рамках цього проекту експерти агентства проаналізували ситуацію з тендерами у районах Одеської області за останні тижні. Пильна увага до цього питання викликана запитом українського суспільства та хвилею обурення, піднятою оприлюдненням мільйонних витрат громад у часи війни на стадіони, парки, дороги та незрозумілі ремонти. При чому це відбувається саме тоді, коли українці по гривні збирають на дрони та інше обладнання для ЗСУ.
Експерти відібрали найбільш дивні та невчасні тендери під час війни, за які дійсно соромно, а з іншого боку – ті, в яких громади не витрачають зайві гроші на благоустрій, а допомогають наближати перемогу.
На першому місці по незрозумілим витратам опинився Одеський район (голова РДА Юрій Крук).
Доброславська селищна рада Одеського району області будуватиме зону відпочинку «Дубай-парк» за 5,3 млн грн. Переможець тендеру ТОВ «ФЕМКА» зі статутним капіталом в 1000 грн. Також в селищній раді хочуть відремонтувати дитячий майданчик за 3 млн грн.
Маяківська сільська рада Одеського району реконструюватиме своє місце роботи – будівлю сільської ради за 4,7 млн грн. Переможець тендеру ТОВ «КРАУМ» зі статутним капіталом в 1 тисячу грн.
Дачненська сільська рада Одеського району закупила два шкільних автобуси за 7 млн грн. Між тим, раніше Одеська ОДА вже придбала 28 автобусів для громад області, і першу партію навіть передала в ОТГ. Окрім того, ОДА купувала автобуси по 2,945 млн грн, а не по 3,5 млн грн, як в Дачненській громаді. Однак і закупівля автобусів Одеською обладміністрацією за такою ціною експертам видається явно необґрунтованою.
Окрім того, Дачненська сільська рада буде ремонтувати дороги в громаді на загальну суму — 68 млн грн.Роботи розбиті на 18 тендерів, але ті що вже завершились – на 16,3 та 4,15 млн грн виграла одна компанія – ТОВ «БУДІВЕЛЬНА ФІРМА ПАРИТЕТБУДІНВЕСТ» зі статутним капіталом в 20 тисяч грн. У 2023 році ця ТОВ вже отримала тендерів на 2,27 млрд грн.
Нерубайська сільська рада Одеського району теж ремонтуватиме тротуари на загальну суму в 5,5 млн грн.
Серед інших «цікавих» тендерів Одеського району — будівництво підземного пішохідного переходу на автомобільній дорозі М-15 Одеса-Рені в районі села Маяки вартістю 51 млн. грн. (переможець ТОВ «Автомагістраль-Південь») та реставрація фасадів Одеського державного університету внутрішніх справ вартістю у 9,2 млн грн. Переможцем стало ТОВ «ПГС».
Зазначимо, що, згідно з інформацією у ЗМІ, Юрій Крук найближчим часом залишить посаду голови району – можливо, це не в останню чергу і пов’язане з необдуманими витратами під час війни.
Білгород-Дністровський район (голова РДА Василь Самокиш) посів другу сходинку.
Зокрема, Білгород-Дністровська міська рада ремонтуватиме огорожу скверу за 3,2 млн грн. Тендер розміщено з приміткою «Коригування», а це означає, що кошти на огорожу вже виділялись раніше з бюджету громади, але їх виявилось замало. Переможцем стало ТОВ «ФОРТЕЦЯ-ПІВДЕНЬ БУД».
Балтська міська рада Подільського району вирішила ремонтувати тротуар за 1,9 млн грн.
ГРОШІ НА ЗСУ
З іншого боку, в Одеській області є громади, що за бюджетні кошти не тільки ремонтують тротуари, але й допомагають ЗСУ.
Окнянська селищна рада Подільського району виділила на останній сесії 10 мільйонів 250 тис. грн на допомогу ЗСУ. За кошти, виділені на попередній сесії, вже придбані квадрокоптери Mavic 3Т та передані військовим.
Лише за два останні тижні маємо: ноутбуки та планшети на 851 тис грн, генератори – 723 тис грн, квадрокоптери DJI Mavic 3 на 3,36 млн грн, монокуляр нічного бачення – 600 тис грн, зарядні станції, підсилювачі сигналу та акумулятори до коптерів. Загалом закупівель для ЗСУ — на 7,6 млн грн.
Ананьївська міська рада Подільського району. На позачерговій сесії депутати виділили 1,8 млн грн на закупівлю антидронових рушниць «KVS ANTIDRON G-6+», розроблених в Україні, тендер вже оприлюднено.
Голова громади Юрій Тищенко у фейсбуціповідомив, що з початку повномасштабного вторгнення громада вже перерахувала на ЗСУ більше 8 млн грн, до кінця поточного року буде виділено з бюджету ще 12 млн грн.
Зазначимо, що ElitExpert проаналізував лише найдивніші закупівлі, але подібні міні-рейтинги нераціональних витрат з боку ОТГ агентство публікуватиме щомісяця. Це дозволить нам, крім інших показників, оцінити ефективність роботи голов громад та керівників районів, бо саме на них лежить відповідальність за те, що відбувається на місцях. Підсумки масштабного дослідження ефективності керівників із Одеської області буде підбито пізніше.
Джерело – Олена Овчиннікова, Олександр Шорохов для ElitExpert
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
БПЛА «Бобер» похож на самолет с небольшой передней частью основного крыла, который медленно летит, но имеет большую дальность полета.
По предварительной информации дальность полета БПЛА составляет 1000 километров. Он стоит около 4 миллионов гривен.
Дрон построен по аэродинамической схеме “утка”, что обеспечивает эффективность изменения высоты для прохождения зон ПВО или смены цели без потерь подъемной силы.
Специалисты отмечают, что беспилотники «Бобер» лучше использовать в большом количестве, чтобы им проще было преодолевать ПВО и средства радиоэлектронной борьбы противника.
Предварительные технические характеристики (данные не проверены): размах крыла примерно 2,5 метра, длина около 2 – 2,5 м, скорость порядка 150 – 200 км/ч. Можно предположить что его вес около 150 кг, боевая часть может быть 20 кг.
Наличие шасси у БПЛА говорит о том, что беспилотник можно запускать как с подготовленной взлетной полосы так и с автомобильной трассы.
джерело – https://building-tech.org/Вооружение/ukraynskyy-bespylotnyk-kamykadze-«bober»—dalnost-porazhenyya-tsely-bolee-1000-km?fbclid=IwAR2hZCyAHcXvLq6c-K-VLXdmyyakF2NW3vqiBVNs7Kerv2RgvkdGJ91kseg
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
«Приватизацію Усть-Дунайського порту можуть скасувати через помилки ФДМУ під час підготовки його до продажу», «Перший продаж порту в незалежній Україні під загрозою зриву» — подібна інформація за останні тижні з’явилася у багатьох українських ЗМІ.
Вінницька компанія «Еліксир Україна», яка ще на початку 2023 року придбала на аукціоні ДП «МТП «Усть-Дунайськ», розташованого на крайньому півдні Одеської області, досі не прийняла об’єкта в експлуатацію. Загрозу зриву масштабного інвестиційного проекту зацікавлені сторони трактують по-різному – від непрофесійних дій Фонду державного майна України до внутрішнього конфлікту між портовими операторами, що працюють у порту.
Враховуючи важливість роботи дунайських портів України в експорті зерна (особливо після одностороннього розриву Росією «зернової угоди») та їх вплив на економічну та соціальну ситуацію в Одеській області, редакція ElitExpert досконало вивчила всю наявну документацію щодо цієї проблеми. Метою розслідування стало прагнення встановити справжню причину конфлікту, що продовжується, і забігаючи вперед, скажімо — його результати розкрили численні факти некомпетентності, недбалості, і, можливо, свідомого наміру у всій владній вертикалі та різних відомствах. Але – про все по порядку.
ЛЕГКИМ РУХОМ РУКИ ЦИФРА «I» ПЕРЕТВОРЮЄТЬСЯ…
Для початку ми озброїлися двома об’ємними документами – технічними паспортами на комплекс будівель та споруд портопункту «Кілія» Усть-Дунайського морського торговельного порту. Один із них датований 30 серпня 2013 року та був виданий Кілійським районним бюро технічної інвентаризації, інший – 30 вересня 2021 року, виданий ТОВ «Нове БТІ» (Одеса). Техпаспорти практично ідентичні, за малим винятком, але саме цей виняток і став одним із головних каменів спотикання на шляху всього подальшого процесу.
У плані об’єкта в техпаспорті БТІ від 2013 року, під цифрою I зазначена зона «Мощення (Дворові споруди)». Звіривши план з місцевістю, ми встановили, що йдеться про дорогу, що належить ДП «АМПУ» і яку, згідно із Законом України «Про морські порти», приватизувати не можна.
А під цифрою ІІІ того ж техпаспорта вказана зона ще одного мощення (дворових споруд), розташованого в іншій частині портового пункту.
Однак у техпаспорті від 2021 року на ідентичному плані об’єкта ці цифри змінюються. Та дорога, що у першому плані позначалася цифрою I, тепер позначається цифрою III, а дворові споруди з цифри III перетворюються на зону мощення I. Цей, начебто, малозначимий факт, зіграє дуже значної ролі надалі.
У всіх документах різних років, на які ми спиратимемося згодом, сказано, що зона мощення/дворові споруди I — вона ж дорога, що належить АМПУ — не перебуває на балансі ФДМУ, а отже, не може бути продана. Ця інформація кочує з одного паперу в інший, поки в техпаспорті 2021 під номером I раптово не виявляється зовсім інший об’єкт! Тепер настільки важливим для держави, що не може бути відданим у приватні руки, стає вже не дорога, а якийсь майданчик із господарськими спорудами. Звичайно, це виглядає явно дивно і нелогічно, але ми розуміємо, що якщо спиратися на техплан 2013 року, то питань не виникне. У ньому під номером I зафіксовано стратегічну дорогу, що належить АМПУ, і яку за законодавством України справді продати неможливо.
Копнем глибше. У Реєстрі прав власності на нерухоме майно повідомляється, що станом на 15 квітня 2019 року право власності на зону мощення (Дворові споруди) І та низку інших об’єктів належить державі в особі ДП «АМПУ». А тепер найголовніше: оскільки йдеться про квітень 2019 року, Реєстр спирається на техпаспорт порту від 2013 року, адже нового техпаспорта — від 2021 року, ще не існує ! А в ньому, як ми пам’ятаємо, під зоною мощення I зафіксовано саме дорогу. Але сьогодні відчуженню не підлягає чомусь зовсім не вона, а набагато менш цінний майданчик із дворовими спорудами на задвірках.
Чи не так, дуже дивно? Ми нічого не стверджуємо, алелогічно припустити, що ці цифри у техплані 2021 року були поміняні саме для того, щоб вивести дорогу з переліку об’єктів, які не підлягають приватизації . Тим більше, що, судячи з плану, той, хто володіє цією дорогою, по суті отримує ексклюзивний вихід до причалу та можливість не пускати туди нікого, зокрема інших портових операторів, співробітників АМПУ, прикордонників тощо, що тягне за собою повну втрату державного контролю над портом і відсутність у АМПУ виходу до належного їм причалу.
Зрозуміло, що зміни на таких об’єктах випадково вноситися не можуть. Тому припускаємо, що зміна зон могла відбутися у період з 2013 по 2021 роки будь-яким внутрішнім документом між ДП «МТП «Усть-Дунайськ» та ДП «АМПУ». Проте, у такому разі, всі внесені зміни мали бути зареєстровані нотаріально та внесені до державного Реєстру нерухомості, чого не було зроблено – нова інформація там не зафіксована. Чи йдеться про банальну недбалість чи підробку документів, нам не відомо. Щоб розібратися, з якої причини та ким було змінено зонування об’єктів на території портопункту, нами підготовлено офіційні запити до Держреєстру, БТІ, Міністерства інфраструктури та юстиції, а також до ДП «АМПУ».
93 НЕ РІВНО 100
Тепер переходимо до договору купівлі-продажу майнового комплексу порту «Усть-Дунайськ» від 14 квітня 2023 року, укладеного за результатами аукціону між ФДМУ та покупцем – ТОВ «Еліксир-Україна» та знаходимо там ще кілька невідповідностей.
Почнемо з того, що у пункті 1.3.2 Договору про купівлю-продаж сказано, що до складу Єдиного майнового комплексу ДП «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ», який ФДМУ зобов’язується передати покупцю, входить 94/100 часток Комплексу будівель та споруд загальною площею 5179,4 кв.м. Тобто відразу вказується, що покупцю передається не весь порт, як неодноразово заявлялося чиновниками ФДМУ в ЗМІ (така інформація опублікована навіть на офіційному сайті Фонду Держмайна), а лише 94/100 його частки.
При цьому вже на наступній сторінці договору наголошується, що відчуженню не підлягає ще 1/100 майнового комплексу, що складається з причалу, деяких споруд, і того самого «Мощення (дворових споруд) I», що залишається у власності держави. Таким чином, насправді ФДМУ продав навіть не 94/100 частки майнового комплексу, а лише 93/100!
Такі, здавалося б, дрібниці дуже важливі, оскільки чітко показують, скільки різночитань спостерігається навіть при побіжному погляді на документи, що встановлюють право власності.
ПРОДАЄМО ТЕ, НЕ ЗНАЄМО, ЩО
Також у портопункті «Кілія» є ділянка з розташованою на ній Прохідною та воротами для в’їзду-виїзду. Донедавна ця ділянка була власністю АМПУ, яка також не підлягала продажу, проте кілька років тому внутрішнім документом вона перейшла з власності АМПУ у власність ДП «МТП «Усть-Дунайськ», після чого також була включена до приватизації. Право власності було остаточно закріплено за портом Ухвалою Господарського суду Одеської області у справі №916/3270/15 від 27.12.2018 року (при цьому зазначені зміни також нотаріально не засвідчені та не зареєстровані у Державному реєстрі нерухомості).
Тепер звертаємося до документа під назвою «Інформаційне повідомлення регіонального відділення Фонду держмайна України по Одеській та Миколаївській областях про проведення продажу на аукціоні об’єкта малої приватизації – єдиний майновий комплекс державного підприємства «Морський торговельний порт «Усть-Дунайськ». (https://spfu.gov.ua/userfiles/files/port21_2.pdf ). У ньому перераховано всю офіційну інформацію про об’єкт приватизації. У розділі «Відомості про об’єкт (нерухоме майно)» у власності ФДМУ вказується як Прохідна, так і зона Мощення (дворові споруди) І-ІІІ .
Однак наприкінці документа, у Примітці 1, читаємо наступне – «У державному реєстрі майнових прав на нерухоме майно міститься запис № 31174112 про інше майнове право, а саме право господарського відання ДП АМПУ щодо об’єктів «Прохідна», «Дворові споруди I» та інших. Там же зазначається, що Прохідну було передано на баланс ДП «МТП «Усть-Дунайськ» актом приймання-передачі від 28.08.2021 року, відомостей про який у державному реєстрі нерухомості також немає. З огляду на те, що передача стосується об’єкта нерухомості, то закон передбачає певний порядок, а саме: складений акт приймання-передачі підлягає обов’язковому нотаріальному засвідченню, після чого обов’язковій державній реєстрації у реєстрі нерухомості. Це також не було зроблено.
Тут спостерігається явний сюрреалізм. Виходить, що в офіційному документі про виставлене на продаж майно, особливо обговорюється, що на деякі з цих майнових об’єктів існує інше право власності. І відповідно, якщо виключити чиюсь особисту зацікавленість, абсолютно незрозуміло, чому при підготовці до приватизації подібні спірні об’єкти не були виключені з переліку майна, щоб надалі уникнути судових позовів, які цілком прогнозуються.
ІНТЕРЕСИ ТРЕТІХ ОСІБ
У той же час, через юридичну безвідповідальність страждають і приватні компанії, які стали мимовільними учасниками цієї господарської суперечки і змушені зараз доводити своє право власності на об’єкти в портопункті.
В даний час на території «портового пункту Кілія» Усть-Дунайського порту ведуть свою господарську діяльність три портові оператори — ДП «МТП «Усть-Дунайськ», ТОВ «Краншип» групи компаній «Трансшип» та ТОВ «Зерновий термінал Кілія» (ТОВ «ЗТК »). Однак під час продажу не було враховано їхні інтереси — виходить, їх просто переїхала владна машина.
Тим часом, цілісний майновий комплекс порту знаходиться у спільній частковій власності між ФДМУ та ТОВ «Морський порт Дунай Кілія» (ТОВ «МПДК»), афілійованим з портовим оператором ТОВ «ЗТК», у таких частках:
94/100 частки комплексу будівель та споруд державної власності перебувають на балансі ДП «МТП «Усть-Дунайськ», а 6/100 частки комплексу будівель та споруд перебувають у власності ТОВ «МПДК» та в оренді ТОВ «ЗТК». Цю частку придбано на торгах у 2007 році, після чого двічі затверджено рішеннями суду, перепродано та не було оскаржено — більше того, особи, які її контролюють, не змінювалися з 2007 року до теперішнього часу.
Крім цього, з 2003 року ТОВ «ЗТК» має на території «портового пункту Кілія» у приватній власності двірські споруди, а саме: ангар «Ч», вагову «С», зернопереробний комплекс «Ц», що також неодноразово підтверджувалось у суді рішеннями Господарського суду Одеської області №№ 916/2514/21, 916/2925/21 та 916/1828/22, які набрали чинності, відповідно до постанов апеляційних судових інстанцій.
Абсурд ситуації з майном ТОВ «ЗТК» полягає в тому, що ФДМУ не претендує та не продає об’єкти ТОВ «ЗТК» з аукціону, що також підтверджується договором купівлі-продажу з ТОВ «Еліксир Україна», проте ці об’єкти, згідно з Реєстром, входять до частку 94/100 комплексу будівель порту! Тобто, з незрозумілих причин майно ТОВ «ЗТК» спочатку увійшло в долю 94/100, а потім, під час підготовки порту до приватизації, не було виключено з Реєстру .
Таким чином, публічно задекларувавши, що з аукціону продається весь майновий комплекс порту, та влаштувавши показовий інформаційний шум у ЗМІ , по суті – дезінформаційний, у ФДМУ насправді були чудово обізнані про складну ситуацію навколо порту. При цьому безлад у Реєстрі нерухомості залишається і до цього дня, через півроку після аукціону.
За даними ТОВ «ЗТК» та виходячи з відповідних документів, перед приватизацією порту ФДМУ не провів розподілу майна в натурі та не відокремив державну частку порту, не виключив з Реєстру об’єкти, які становили частку 94/100 та не підлягали приватизації (у тому числі стратегічні об’єкти портової інфраструктури). У зв’язку з цим наразі у Господарських судах Одеської області та міста Києва розглядаються судові справи №№910/4588/23; 916/102/23; 916/186/23; 910/6314/23 про відміну аукціону, договору та наказів ФДМУ, виключення зайвих об’єктів з Реєстру, а також про розподіл власності співвласників.
Через те, що майно було «продано» Фондом нерозділеним та невиділеним, змішаним із чужим майном, у тому числі стратегічним державним майном АМПУ, приватизація якого заборонена законом – навіть держреєстратор не має права реєструвати його на нового власника. Однак, коли угода зупинилася, мабуть, щоб уникнути відповідальності за неможливість доведення процедури приватизації до кінця, в пресі було запущено інформаційну кампанію, мовляв, продаж зривається не через промахи в процесі підготовки документації, а через перешкоди цьому з боку третіх осіб, у тому числі через складні взаємини між портовими операторами «Краншип» і «ЗТК», що працюють у порту. Однак навряд чи подібне трактування ситуації — на користь цих двох приватних операторів.
За нашою інформацією, документи на приватизацію морського торговельного порту «Усть-Дунайськ» готував директор департаменту корпоративного управління Фонду державного майна України Юрій Чердинцев. ДП «МТП «Усть-Дунайськ» на той час очолював Юрій Мартинюк. І цікавий факт — відразу після того, як майновий комплекс порту був виставлений на продаж, а торги відбулися, обидві людини, які були безпосередньо залучені до цього процесу, були оперативно прибрані зі своїх посад — і Чердинців, і Мартинюк. Випадковість це чи ні, ще потрібно розбиратися.
«ПОМИЛКИ» ЦІНОЮ В МІЛЬЙОНИ
У рамках розслідування ми натрапили на той сумний факт, що буквально вся вертикаль влади — починаючи від чиновників ФДМУ, що готували документи до приватизації, і закінчуючи Міністерствами інфраструктури та юстиції, явно заплющували очі на неякісно підготовлені документи і повну невідповідність одних даних іншим, прагнучи якомога швидше продати порт. Ми ж розібрали лише один-єдиний об’єкт – із тисячі, за які вони відповідають. Якщо, розбираючи одну конкретну ситуацію, ми побачили безліч невідповідностей та огріхів, відсутність належного юридичного супроводу, документацію, яка не приведена у відповідність між собою, ігнорування права власності третіх осіб, то неважко уявити, як справи у сотнях інших подібних випадків.
Інше питання — якщо мова йде не про банальне головотяпство, а про злий намір і вигоду: може бути, комусь у владній вертикалі просто вигідно мати такий безлад у документах, у юридичному супроводі і т.д.? Адже кожна така «помилка» на папері ризикує перетворитися на мільйони та мільйони гривень у реальному житті.
Що ж до даної приватизації, то вихід із ситуації тільки один: необхідно провести відповідні перевірки, погодити документацію між собою, включити до Реєстру всі останні дані, і головне — уникнути спокуси перекласти цей процес на покупця порту або приватних операторів, які там працюють. Адже, зважаючи на все, корінь проблеми знаходиться набагато вище…
Джерело – Олена Овчиннікова, Олександр Шорохов для Elitexpert.ua
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
На початку 2023 року у ЗМІ широко висвітлювалася інформація, що в Україні, вперше в історії, продано морський порт. Подія справді далеко не рядова, тому підвищений інтерес до неї з боку преси та й суспільства загалом був цілком зрозумілий.
За Усть-Дунайський порт, розташований у місті Кілія на річці Дунай, торгувалися вісім учасників. Стартова ціна лоту (60 млн. гривень) порту під час торгів зросла більш ніж утричі, а переможець, вінницька компанія «Еліксір Україна», купила порт за 201 млн. грн. Фактично покупцю довелося заплатити майже 250 млн. грн., враховуючи ПДВ та 3% Prozorro. Новий власник зобов’язався виплатити заборгованість із заробітної плати, не звільняти працівників, а в перспективі — модернізувати склади, придбати сучасну перевантажувальну техніку, розширити номенклатуру вантажів та побудувати зерновий елеватор на 50 тис. тон.
Зауважимо, що доля цього локального порту (найменшого в Україні) яскраво ілюструє відому приказку – «не було б щастя та нещастя допомогло». До вторгнення Росії і морської блокади Усть-Дунайський порт, як і два інших дунайських порти — Рені та Ізмаїл — не були в пріоритеті в інвесторів і навіть стартова сума в 60 млн. грн. здавалася б потенційним покупцям дуже завищеною. Більше того, порт ледве зводив кінці з кінцями (2019 року – 202 тис. грн збитків, 2020 року – 308 тис. грн, 2021-го – 222 тис. грн.).
Проте з початку морської блокади і аж до початку дії у липні 2022 року «зернового коридору» саме ці маленькі порти на Дунаї зовсім несподівано врятували український експорт, виявившись єдиним безпечним водним шляхом для українського бізнесу. Справа в тому, що порти знаходяться прямо на кордоні з Румунією, членом НАТО, а судна, вийшовши з порту після перевалки, майже відразу потрапляють до її територіальних вод. Тому блокада з боку РФ їм не загрожувала. У результаті за підсумками 2022 року Усть-Дунайський порт і портові оператори, що діють на його території, збільшили сумарний вантажообіг у 12 разів (!) — з 64 тис. тон у 2021 році до 785 тис. у 2022 р. Такі цифри стали рекордом за весь час незалежності України, а звідси – і підвищений інтерес інвесторів.
Проте сам аукціон був кульмінаційним, але не фінальним етапом приватизації. Далі відбулося підписання протоколу торгів, оплата, підписання договору купівлі-продажу, але далі все застопорилося. Навіть зараз, у липні 2023 року, новий власник не отримав на руки акт прийому-передачі об’єкта і, відповідно, не прийняв об’єкт в експлуатацію. На відміну від самого аукціону, нинішня ситуація навколо порту висвітлюється мало, лише «продавець» від імені Фонду держмайна (ФДМУ) туманно говорить про «перешкоди» у вигляді деяких судових справ.
«ElitExpert» вирішив з’ясувати, з чим пов’язана зупинка процесу приватизації, і після ретельного вивчення документів стало зрозумілим небажання ФДМУ публічно порушувати цю тему. Адже загрозу зриву цього великого інвестиційного проекту спричинили непрофесійні дії Фонду під час підготовки об’єкта до приватизації. Зупинимося на цьому детальніше.
До складу порту «Усть-Дунайськ» входить «портовий пункт Кілія», на території якого ведуть свою господарську діяльність портові оператори. Цілісний майновий комплекс портового пункту знаходиться у спільній частковій власності між ФДМУ та ТОВ «Морський порт Дунай Кілія» (ТОВ «МВДК»), афілійоване з портовим оператором ТОВ «ЗТК», у таких частках:
94/100 частки комплексу будівель та споруд державної власності перебуває на балансі ДП «МТП Усть-Дунайськ», а 6/100 частки комплексу будівель та споруд перебувають у власності ТОВ «МВДК» та в оренді ТОВ «ЗТК». Цю частку придбано на торгах у 2007 році, після чого двічі затверджено рішеннями суду, перепродано та не було оскаржено — більше того, особи, які її контролюють, не змінювалися з 2007 року до теперішнього часу.
Таким чином, публічно задекларувавши, що з аукціону продається весь майновий комплекс, по суті цілий порт, насправді йдеться лише про продаж частки в єдиному майновому комплексі. Саме так і написано у договорі купівлі-продажу між ФДМУ та покупцем. По суті через те, що майно було «продано» Фондом не розділеним, навіть держреєстратор не має права реєструвати його на нового власника.
Ми з’ясували, що другий співвласник цього майнового комплексу, компанія «Зерновий термінал Кілія» (ТОВ «ЗТК») – офіційний портовий оператор, який має єдиний у портовому пункті стаціонарний перевалочний зерновий комплекс. З травня 2022 року до липня 2023 року компанія перевалила 200 тисяч тон зернових вантажів і обробила близько 50 суден, тому мова не йде про фіктивну господарську діяльність. Компанії належить зернопереробний комплекс, ваговий комплекс, вантажно-розвантажувальний комплекс, конвеєрні лінії, ангар, а також капітальні будівлі на території порту – будівля Усть-Дунайського морвокзалу та офісні приміщення.
Об’єкти ТОВ «ЗТК» на території порту
У ТОВ «ЗТК» заявляють, що право власності у компанії пайове, тому коли стало відомо про підготовку до приватизації, ТОВ вирішило виділитися в окреме господарство зі своїм майном. Це можна було зробити двома способами – або укласти договір та провести розподіл майна в натурі, або добиватися цього через суд.
При цьому власники заявляють, що не перешкоджають приватизації і не намагаються зірвати цей процес, але водночас не хочуть, щоб у них відбирали майно, що їм належить. Оскільки, на їхню думку, ФДМУ незаконно виставив на торги об’єкт, на який немає цілого права власності, то компанія ініціювала судові справи №№910/4588/23; 916/102/23; 916/186/23; 910/6314/23 про відміну аукціону, договору та наказів ФДМУ, а також розподілу власності співвласників.
Схоже, що в цій справі постраждалими є не лише ТОВ «ЗТК», а й Адміністрація морських портів України — ФДМУ виставив на продаж автомобільну дорогу, що належить АМПУ, що веде до порту, хоча згідно із Законом «Про морські порти України» вона не може бути віддана у приватні руки. В результаті саме цей безлад у складанні приватизаційних документів породив судові позови та відкриття кримінальних проваджень.
З іншого боку, тепер уже ФДМ трактує дані суди як «блокування приватизації» та неможливість передачі порту новим власникам, явно намагаючись приховати власний промах у процесі підготовки документації, тим самим уникнувши відповідальності за неможливість доведення процедури приватизації до кінця. Адже в такій ситуації Фонду справді найлегше заплющити очі та відмахнутися від проблеми, переклавши конфлікт із компанією вже на нового власника, ТОВ «Еліксир-Україна».
Проте, за останньою інформацією, переможець аукціону явно не бажає на довгі роки занурюватись в суди, тому думає відмовитися від купівлі через неможливість розпоряджатися всім майновим комплексом порту. ФДМУ, таким чином, може потрапити в дуже негарну історію, оскільки скасування угоди у воєнний час та повернення покупцеві вже сплачених 250 млн. гривень явно стане сильним репутаційним ударом по Фонду. Тому зараз чиновники гарячково «шукають крайніх» — і, мабуть, намагаються знайти їх у компанії «ЗТК», а не власних лавах.
Розуміючи, що ситуація найближчим часом тільки загострюватиметься, «ElitExpert» звертається із запитами до всіх учасників угоди та контролюючих її органів з метою з’ясувати, як у максимально короткі терміни сторони мають намір конструктивно завершити такий важливий для держави проект.
джерело – elitexpert.ua
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
У селі Грушка Благовіщенської громади Голованівського району 60-річний фермер зґвалтував 14-річну дівчину. Чоловік, якого потерпіла знає змалечку, бо мешкає з батьками неподалік, цілу ніч протримав її на своїй фермі. Про це “Без купюр” розповіла сестра неповнолітньої. Розслідування кримінального правопорушення — на контролі керівництва Головного управління Національної поліції області.
За словами Руслани Шишкової, 2 липня близько 22:00 її молодша 14-річна сестра поверталася з прогулянки із друзями додому. Дорогою зустріла знайомого сім’ї, ферма якого знаходиться за 150 метрів від їхнього будинку.
60-річний чоловік запропонував підвезти її додому. Дівчина погодилася, бо поспішала й не підозрювала нічого лихого. Однак він проїхав їхній будинок і повіз її далі, не зважаючи на прохання зупинитися.
Привіз її на ферму та протримав там до ранку наступного дня.
“Він привіз її до себе, запропонував випити кави та поговорити. Вона не погоджувалася. Тоді повів її до сауни на території ферми, випив горілки і змушував роздягнутися. На її прохання не чіпати, не реагував та почав роздягати самостійно. Після чого гвалтував. Вона з усих сил намагалася опиратися — била, щипала, кусала. Тоді він став бити її по обличчю й душити. Про це свідчать синці по всьому тілу”, – написала Руслана в соціальних мережах, щоб надати цьому випадку суспільного розголосу.
Дівчині вдалося втекти, коли гвалтівник заснув. Дорогою додому вона зустріла батька, який всю ніч її шукав разом із матірʼю. Розповіла про те, що сталося. Тож батьки негайно викликали поліцію.
“Його ферма знаходиться за метрів 150 від нас. Мою сестричку, так само як мене він знає з дитинства. Між батьками й ним ніколи не було жодних конфліктів. Одне одному допомагали завжди. Поліція швидко відреагувала на наше звернення. Зараз він перебуває в СІЗО”, – каже Руслана. – “В селі розповідали про інші подібні випадки, коли жінки зверталися з заявами до поліції стосовно цього чоловіка. Однак потім забирали їх”.
В поліції області нашому виданню розповіли, що 3 липня на лінію «102» надійшло повідомлення про зґвалтування неповнолітньої жителем міста Благовіщенське.
“Того ж дня 60-річного громадянина затримали в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України (за підозрою у вчиненні злочину). 4 липня слідчі поліції зловмиснику повідомили про підозру у скоєнні вказаного кримінального правопорушення”, – повідомила речниця поліції області Віталіна Бевзенко. – “5 липня за клопотанням слідчих та прокуратури суд обрав йому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави. Поліцейські проводяться слідчі дії в рамках кримінального провадження розпочатого за ч. 3 ст. 152 Кримінального кодексу України «Зґвалтування». Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років”.
В поліції наголосили, що розслідування кримінального правопорушення перебуває на контролі керівництва Головного управління поліції області.
Джерело – https://www.kypur.net/na-kirovogradshhyni-60-richnyj-fermer-zgvaltuvav-14-richnu-divchynu-foto/
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Існує стереотип, що вихідний — це день на дивані, тобто час, коли можна «відіспатися» або просто нічого не робити. Однак такий тип відпочинку є малоефективним і провокує ще більшу втому. Натомість для підвищення продуктивності праці та відновлення ресурсів потрібно вміти проводити вихідні з користю та в задоволення: подорожувати, влаштовувати пікніки, отримувати новий досвід. Як наповнювати себе енергією та брати максимум від відпочинку, розкажемо далі.
Активні вихідні: користь для здоров’я
Філософ Арістотель казав, що «найбільше виснажує та руйнує людину тривала фізична бездіяльність». Чим довше часу проводити в ліжку або на дивані, тим менше хочеться рухатися, а замість відновлення сил відчувається виснаження та втома.
Аби переконатися в цьому, достатньо порівняти два типи вихідних: коли спали майже весь день та коли отримувати яскраві емоції. Після відпочинку, який змусив організм продукувати адреналін, відчувати радість та задоволення, починати робочий тиждень значно легше, ніж після пасивного проведення часу вдома.
Тому рекомендуємо дослухатися до потреб організму та відпочивати правильно:
Влаштовувати прогулянки на природі. Можна навчитися кататися на роликах разом з дитиною, піти на пішу прогулянку парком, започаткувати традицію разом з друзями влаштовувати велоперегони та купити велосипед в Одесі. До речі, веловідпочинок — один із найкращих варіантів для підтримання гарної фізичної форми та бадьорого настрою. До того ж це гарна нагода познайомитися з віддаленими закутками рідного міста, де раніше не бували.
Мандрувати автомобілем чи потягом. Вивчати нові місцини, цікаві локації — це емоційний відпочинок. Отримані враження заряджатимуть енергією, надихатимуть шукати нові маршрути, а не сидіти на місці.
Продукувати адреналін. Стрибки з парашутом, сноуборд, дайвінг, веслування на байдарках — є багато можливостей перетворити вихідні на справжню пригоду.
Кожен із цих видів релаксу зміцнюватиме опорно-руховий апарат, покращуватиме кровообіг, тренуватиме серцево-судинну систему. Як результат — мозок відпочиває, а тіло не втомлюється.
Найважливіше — свідоме бажання
Аби змінити ставлення до відпочинку та віддати перевагу активному дозвіллю перед пасивним, потрібно просто спробувати. Знайти товари для драйвового проведення часу легко в магазині Алло. Вирушити на пікнік з ночівлею та риболовлею чи навчитися кататись на водних лижах — вирішувати вам. Головне — відчути яскраві емоції та назавжди відмовитися від буденності без вражень.
Після активного проведення часу людина краще спить, почувається щасливішою, отримує багаж спогадів, які дають відчуття повноцінності життя, здобуває натхнення до роботи та саморозвитку. Замість провести черговий день вдома перед монітором, краще сісти на велосипед і вирушити в мандрівку. Організм обов’язково скаже вам «дякую».
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Другий рік війни Одеса зустрічає вже у повноцінному статусі тилового, фактично мирного міста. Російський військовий корабель вже давно дійшов до кінцевого пункту призначення — його гармати на узбережжі не страшні. Ворожу авіацію надійно блокує на далеких підступах ППО, ракети пролітають нечасто. А це означає, що? Правильно — потрібно починати готуватись до курортного сезону.
Орендарі пляжів оновлюють паркани та настили вздовж моря. Власники кафе та ресторанів думають над розширенням літніх майданчиків шляхом тротуарів.
Забудовники теж виходять зі сплячки, що затяглася. Принаймні один одіозний київський девелопер точно активізувався в рекреаційній зоні. Судячи з інформації, що надходить, на території Одеської кіностудії ім. Довженка (вона знаходиться на приморських схилах Французького бульвару – місце з одним із найвищих цінників за сотку землі), найближчим часом розпочнуться масштабні роботи щодо будівництва нового житлового комплексу.
Будуватиме компанія колишнього чиновника КМДА періоду президентства Віктора Януковича Андрія Вавриша.
Два проєкти в зеленій зоні Одеси, на тих же елітних землях Французького бульвару, Saga Development вже веде.
Не дивно, що третій теж запуститься, попри те, що під котлован будівництва буде знесено унікальний комплекс Одеської кіностудії та вирубано кілька сотень дерев, яких у місті й так не надто багато.
Висотка у заповідній зоні на Печерську у Києві? Легко! Знести в Одесі кіностудію під житловий комплекс? Не проблема.
Головне — правильно вибирати партнерів із бізнесу. А у Вавриша з цим, якраз, усе гаразд, наприклад, одеський кейс йому допомагає реалізувати ні хто інший, як міністр культури Олександр Ткаченко.
«Директор кіностудії Ольга Неверко та Олександр Ткаченко сфальсифікували протокол загальних зборів трудового колективу та вступили у злочинну змову з тодішнім заступником міністра культури Ганною Чміль та заступником міністра Фонду держмайна Сергієм Лазаренком і вирішили створити закрите акціонерне товариство. Але є закон про акціонування держпідприємств, у якому йдеться про те, що не допускається жодна форма акціонування держпідприємств, крім відкритої. Але вони обдурили трудовий колектив і державу і захопили рейдерським способом надбання всієї країни», — розповідають ошукані співробітники кіностудії.
Після, вже під час перебування міністром культури, Олександр Ткаченко обіцяв продати належний йому фактично вкрадений пакет акцій.
З початком війни тема скандалу відійшла на другий план. Але, мабуть, друзі вважали, що цінним активам вистачить простоювати. Колишні працівники кіностудії впевнені, що незабаром на територію може зайти будівельна техніка.
Звичайно, участь міністра культури у знищенні об’єкта, де цю культуру можна було б успішно розвивати, виглядає особливо цинічно. Але Ткаченко до подібних «незграбних» ситуацій з нерухомістю в заборонених локаціях не звикати.
Як з’ясували журналісти-розслідувачі, він із сім’єю роками жив в особняку на незаконно забудованому Трухановому острові у Києві. І нічого. Головне – у декларацію нічого зайвого не вписувати
А з урахуванням того, що в умовах війни декларації топчиновників зовсім не публікуються, то простір для «творчості» просто необмежений.
Статус потрібно підтримувати. Ось Олександр Владиславович намагається – друзям помагає. Мабуть, без його прямої участі домовитися з мером Одеси Геннадієм Трухановим у забудовника навряд чи вийшло б.
Народного депутата Миколу Тищенка виключили з партії “Слуга народу”.
Рішенню партії передував скандал з поїздкою Тищенка до Таїланду. Інформацію про те, що нардеп на 11 місяці повномасштабного вторгнення Росії в Україну запланував у Бангкоку “зустріч з українською громадою”. Депутат поніс заслужене покарання в першу чергу за брехню та зухвалу поведінку. 28 лютого 2023 року на сайті Головного управління Держпродспоживслужби з’явилася світлина під назвою «Розширюємо українсько – польську співпрацю. Візит начальниці Держпродспоживслужби Полтавщини до Польщі!» такий собі звіт начальника Головного управління Яніни Сергіївни Аранчій до Вищої школи управління охорони праці у місті Катовіце. Викликає питань більше чим відповідей, звіт з Польщі, а фотографії з України зроблені в актованому залі Регіональної Державної Лабораторії Держпродспоживслужби в Полтавській області та зовсім в інший час. Звикла Яніна Сергіївна мабуть усіх тримати за бовдурів, відверто видаючи брехню за правду. Тож яким чином всупереч Указу президента Яніна Сергіївна будучи державним службовцем, депутатом обласної Ради вдалося виїхати за кордон? Все дуже просто потрібно самій на себе написати наказ про закордоне відрядження і до біса Указ Президента.
А як же тоді вимога закону, що держслужбовець має право перетинати державний кордон на підставі відповідних рішень про службові відрядження та тільки з метою державної важливості. Та знову ж таки ніяк, відправити листом доповненням без підпису, без реєстрації в системі електронного документообігу. З дуже простої причини практично усі документи Головного управління Держпродспоживслужби, що стосуються закордонного відрядження Яніни Аранчій фальсифіковані та робилися заднім числом у зв’язку з суспільним розголосом неординарної події. Розуміючи, що за подібні дії потрібно буде відповідати Яніна Аранчій домоглася звільнення начальника відділу персоналу ВІНАР Вікторії Володимирівни з займаної посади, остання налякана таким розвитком подій була вимушена виїхати за кордон, так як в разі порушення кримінального провадження відповідати та давати свідчення прийдеться їй як безпосередньому виконавцю.
Які дії т.в.о. Голови Держпродспоживслужби України Ольги Шевченко? Листом високопосадовець погодила відрядження Яніні Сергіївні навіть не поцікавившись про мету та цілі поїздки, так як Держпродспоживлужба України не була ініціатором цього відрядження і Голові служби було байдуже куди і навіщо зібралася Аранчій за кордон. Але це стало цікаво Раді національної безпеки і оборони України (РНБОУ), та надала відповідне доручення Ользі Шевченко.
Зрозумівши, що стало пахнути смаженим Яніна Аранчій від гріха подалі втекла на лікарняний та тепер керує Головним управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області в телефонному режимі в теплому ліжку з дому, дякуючи в.о. заступника начальника Головного управління Юрій Першин людина поки що віддана, не підводить, заробітна плата у сімдесят одну тисячу на місяць дозволяє не турбуватись, та і система «смотрящих» працює без збою, правоохоронців вона не бентежить. А у т.в.о. Голови Держпродспоживслужби України Ольги Шевченко не має політичної волі призначити фахового першого заступника та припинити безлад в державній структурі. Здається нам заповітна мрія Ольги Шевченко зберегти собі посаду в структурі Держпродспоживслужби так і залишиться її мрією, кримінальне провадження не за горами. Окремо визначимо позицію керівництва області. Начальник обласної військової адміністрації Дмитро Лунін після отримання сигналу невідкладно направив матеріали до правоохоронних органів, а Голова обласної Ради Олександр Біленький визначив, що депутати місцевих Рад можуть бути за кордоном тільки у відрядженні, інших підстав немає. А це ще раз вказує на неправомірність перетину кордону у військовий час. Так як Яніна Аранчій є як державним службовцем так і депутатом обласної Ради, що покладає на неї обмеження в пересуванні за межі країни.
Після публікації матеріалів щодо правомірності перебування у відрядженні начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Яніни Аранчій стали надходити численні повідомлення про те, що державний кордон Яніна Сергіївна перетинала в повному складі сім’ї як пересічний громадян, зовсім не як держаний службовець у відряджені по виробничих справах. На ці та інші питання наддасть відповіді після перевірки Адміністрація Державної прикордонної служби України. Полтавчани які тимчасово проживають за кордоном вказують, що бачили сімейство Аранчій в інших країнах ЕС, а саме в Чехії та Германії сподіваємося, що на ці питання дадуть відповідь правоохоронні органи як і на те яким чином чоловік Яніни Аранчій Віталій Кулинич уникає мобілізації та виїжджає за кордон. Мабуть в зовсім молодому віці став інвалідом, здоровий бугай в минулому правоохоронець за кермом БТР їздити не може, але пів Європи на автомобілі за п’ять днів запросто.
На початку тижня країну сколихнула жахлива звістка про розстріл рашистами нашого військовослужбовця. На думку прийшло міркування як так відбувається, чому у воюючій країні людина гине захищаючи навіть зашквареного корупціонера, яка користуючись службовим становищем, фальсифікуючи документи, зухвало ігноруючи вимоги чинного законодавства подорожує Європою тому, що війна її не стосується. Є переконання, шо відповідальність настане та це далеко не крапка як у цій так і в інших корупційних, а з об’єктового погляду кримінальних діяннях начальника Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Аранчій Яніни Сергіївни.
Джерело – https://unt.ua/news-ukraine-and-worlds/123336-znayd-t-p-yat-v-dm-nnostey.html
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Автовикуп – один з найкращих способів позбутися старого автомобіля або купити новий. Це процес продажу вживаного автомобіля дилеру і купівлі нового. Це відмінний спосіб заощадити гроші і придбати автомобіль зі знижкою.
Вступ
Викуп автомобілів – це процес продажу старого автомобіля дилеру і купівлі нового. Це відмінний спосіб заощадити гроші і отримати вигідну угоду на автомобіль. Він стає все більш популярним завдяки своїй зручності та економічності. Це також чудовий варіант для людей, які хочуть оновити свій автомобіль, не витрачаючи при цьому багато грошей.
Процес викупу автомобіля досить простий. Вам просто потрібно надати дилеру дані вашого старого автомобіля і дані нового автомобіля, який ви хочете купити. Потім дилер оцінить вартість вашого старого автомобіля і запропонує вам за нього ціну зі знижкою. Потім ви зможете використати ці гроші для купівлі нового автомобіля.
Важливо відзначити, що автовикуп підходить не всім. Він найкраще підходить для тих, у кого вже є автомобіль, але хто хоче його оновити. Це також хороший варіант для тих, кому терміново потрібен автомобіль після аварії або поломки.
Купівля через автовикуп
Після того як ви домовилися про ціну викупу, ви можете приступити до купівлі нового автомобіля. Важливо вивчити автомобіль, який ви хочете купити, перш ніж зробити покупку. Вивчіть характеристики автомобіля, його продуктивність, рейтинги безпеки і паливну економічність. Ви також можете порівняти різні моделі автомобілів, щоб знайти найкращий варіант, який відповідає вашим потребам.
Також важливо перевірити історію автомобіля. Переконайтеся, що автомобіль не потрапляв в аварії і не піддавався капітальному ремонту. Вам також слід провести тест-драйв автомобіля, щоб переконатися, що він відповідає вашим очікуванням.
Після того як ви зробили покупку, важливо правильно доглядати за автомобілем. Обов’язково проводьте планове технічне обслуговування і ремонт. Це допоможе вам підтримувати автомобіль в хорошому стані і максимально продовжити термін його служби.
На що звернути увагу під час продажу авто
Коли йдеться про викуп автомобіля, є кілька моментів, на які вам слід звернути увагу. По-перше, обов’язково отримайте від дилера письмову угоду. Цей документ має містити детальну інформацію про автомобіль, таку як марка, модель, рік випуску та пробіг. У ньому також має бути вказана ціна викупу та будь-які інші умови.
Вам також слід уважно ознайомитися з умовами гарантії. Гарантія повинна покривати будь-які ремонтні роботи або заміни, які можуть знадобитися. У ній також має бути детальна інформація про те, як отримати відшкодування, якщо ви не задоволені автомобілем.
Нарешті, обов’язково збережіть усі документи, пов’язані з купівлею. До них належать договір, гарантія та будь-які інші документи, пов’язані з автомобілем. Це допоможе вам у разі необхідності пред’явити претензії або якщо ви захочете перепродати автомобіль.
Висновок
Автовикуп – це відмінний спосіб заощадити гроші і отримати вигідну угоду на автомобіль. Це зручний і економічний спосіб оновити свій автомобіль, не витративши при цьому занадто багато грошей. Однак важливо бути обізнаним про процес і про те, на що слід звернути увагу. Обов’язково вивчіть автомобіль, ознайомтеся з гарантією і збережіть всі документи, пов’язані з покупкою.
Викуп автомобілів – це чудовий варіант для тих, хто хоче оновити свій автомобіль, не витрачаючи при цьому багато грошей. Це також хороший варіант для тих, кому терміново потрібен автомобіль після аварії або поломки. Якщо ви вирішили скористатися процедурою викупу автомобіля, обов’язково проведіть дослідження і ознайомтеся з процесом.
Холодильник No Frost на перший погляд здається міцним і навіть дещо могутнім приладом, з яким не може нічого трапитися під час транспортування. Але насправді це зовсім не так.
Механізм, який складається з багатьох елементів, може досить легко отримати ушкодження, які виведуть прибор з ладу. Як доставити агрегат з пункту А в пункт Б неушкодженим – дізнайтеся з нашої статті.
Коли потрібне транспортування
Найскладніше – це перевезення техніки під час переїзду. У цій ситуації уся відповідальність лежить на власникові агрегату. Він повинен знайти вантажників, організувати перенесення по сходах, домовитися з перевізником і контролювати кожен етап пересування. Дещо інша картина вимальовується, коли треба купити новий холодильник в магазині. При цьому можна замовити доставку додому. В такому разі відповідальність за цілісність приладу несе продавець. Якщо перевезення вийде невдалим, покупець має право обміняти або повернути пошкоджений пристрій.
Підготовчі заходи
Якщо ви плануєте перевозити холодильник Ноу Фрост б/в, треба виконати певні дії. Починати потрібно не менш ніж за добу до перевезення.
Етапи підготовки до транспортування:
Вийняти з камери продукти та вимкнути агрегат з розетки.
Розморозити пристрій. Зверніть увагу, що хоча No Frost запобігає появі наледі, все ж таки невелику кількість застиглої рідини треба видалити.
Усі внутрішні елементи для зберігання продуктів (полички, ящики та інше) мають бути вийнятими, помитими, висушеними та запакуваними в плівку з пухирцями або в пакувальний папір, картон тощо. Ці деталі перевозять окремо, щоб запобігти їх випадковому механічному пошкодженню у камері.
Холодильник теж загортають або в плівку з пухирцями, рифлений картон або вспінений поліетилен. Це допоможе запобігти появі тріщин, сколів та інших механічних ушкоджень корпусу. Якщо збереглася заводська упаковка, використовуйте саме її.
Спаковану у захисний шар техніку додатково перевʼязують скотчем, мотузкою або ремінями, щоб випадково не відчинилися двері.
Як транспортувати холодильник з «No Frost»
При перевезенні мають дотримуватися наступних вимог:
Перевозити прилад виключно у вертикальному положенні. Інші моделі, в окремих випадках, можна розміщувати горизонтально, але для «No Frost» це зовсім неприйнятно. Агрегати цього типу мають специфічну конструкцію подвіски компресора, яка виходить з ладу при перевертанні.
На підлогу кузова треба покласти ковдру або відріз текстилю, який запобігатиме ковзанню приладу.
Важливо міцно зафіксувати холодильник, щоб під час перевезення його не хитало. Для цього можна використати ремені, упори з пінопласту або деревини.
Для надто високих пристроїв важко знайти відповідний транспорт, щоб розмістити прилад вертикально. Але якщо немає інших варіантів, то враховуйте, що нахиляти модель з «Ноу Фрост» можна не більш ніж на 40 градусів.
На щастя, існують сервісні служби, які можуть взяти всі клопоти по перевезенню вашої техніки на себе. Якщо ви не впевнені у собі, зверніться до професіоналів.
Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!
Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!
Братья и Сёстры из сражающейся Украины!
Чеченцы понимают вашу боль как никто другой. По всей Европе ширится движение по набору добровольцев в защиту Украины: уже...
Попередня
