Суспільство

«Я не могу сейчас говорить. У нас тихий час». Так начался показ фильма «Одесситы на Донбассе». Это семь историй одесситов, которые добровольцами пошли на фронт.

Александр Авшаров, режиссер фильма «Одесситы на Донбассе»: «В первую очередь об одесситах, о тех людях, героях, которые пошли в зону АТО. Тех людях, которые помогают украинской армии. И о тех людях, которые, вернувшись домой, встречают некое непонимание среди своих родных».

авшаров

Съемки проходили в Одессе, Днепре и непосредственно в зоне АТО. Это откровение каждого из актеров. Таким же был и главный критерий по отбору на роль – желание делиться сокровенным.

Виктор Погодин, волонтер, актер: «Фильм очень ждут. Фильм ждут на фронте. Фильм ждут ребята наши, одесситы, которые сейчас на войне, сейчас на передовой. Я 24-го буду ехать, с удовольствием отвезу туда фильм, покажу и, может быть, даже вот только что мы говорили с творческой группой, может быть, даже они поедут с нами. Это была бы вообще бомба, это было бы шикарно».

погодин

Фильм показывает, как жизнь героев изменилась после возвращения домой. Перемены задели судьбу каждого: кто-то переехал в другой город, кто-то начал снимать документальное кино. Одно можно сказать точно – никто из них не остался прежним.

Андрей Скороход, актер: «Самое приятное было то, что это будет, по крайней мере надежда была, что это будет что-то существенное, полезное. Вот это такой хороший посыл для населения».

скороход

Как следствие слаженной и профессиональной работы – полный зал зрителей. Они несколько минут стоя аплодировали всей съемочной группе. Некоторые – со слезами на глазах. Не забыли и добровольца с позывным Рубин, который тоже снялся в фильме. Он не дожил до премьеры. Его память почтили минутой молчания. Отметим, после Одессы фильм покажут в Киеве, Львове, Сумах и Харькове.

7kanal.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

На свободу через стан здоров’я вийшов чоловік, якого засудили до довічного ув’язнення за вбивство сімох людей. Про це повідомив екс-глава Державної пенітенціарної служби України Сергій Старенький.

«Вчора це сталося. Виявилося, що його хвороба перешкоджає подальшому відбуванню покарання у вигляді довічного позбавлення волі », – зазначив він.

Старенький не уточнив ім’я ув’язненого, проте сказав, що на совісті засудженого було кілька трупів, зокрема – співробітники міліції.

«Що скажете, Генеральна прокуратура? Тепер в цій країні продається все », – обурився він.

За даними видання «КП», мова йде про Олександра Каверзін. Він був лідером злочинного угруповання. У 2002 році його засудили до довічного ув’язнення за вбивство семи чоловік. У судовому вироку у Каверзін чи не десяток статей Кримінального кодексу.

Каверзін неодноразово намагався оскаржити вирок. Так, він подав проти України позов до Європейського суду з прав людини, стверджуючи, що правоохоронці застосували до нього тортури. ЄСПЛ визнав Каверзін постраждалим. Держава повинна була виплатити йому 40 тисяч євро.

Також Каверзін скаржився на відсутність належного лікування. За його словами, після тортур у в’язниці і неправильного лікування він осліп.

Юристи вважають, що вирок суду може створити прецедент, після якого безліч ув’язнених, скаржачись на стан здоров’я, спробують оскаржити вироки.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Віртуальна подорож супроводжується українською, англійською та російською мовами

До 150-річчя Національної опери Google за підтримки Міністерства культури України створив 3D-тур Львівським національним драматичним театром опери та балету ім. Соломії Крушельницької. Про новий проект 7 листопада повідомили на офіційному блозі компанії. Окрім цього, в проекті можна оглянути інтер’єри та екстер’єри ще чотирьох оперних театрів України.

«”Оперні театри України” – це віртуальна подорож, яка дає можливість ознайомитися з архітектурою оперних театрів України, зазирнути за лаштунки, відчути дух і атмосферу театру і навіть побувати в тих місцях, які зазвичай закриті для відвідувачів», – йдеться у повідомленні на блозі Google.

Окрім Львівського оперного театру, віртуальний можна здійснити Національним академічним театром опери та балету України ім. Тараса Шевченка, Київським національним академічним театром оперети, Чернівецьким академічним обласним українським музично-драматичним театром ім. Ольги Кобилянської та Одеським національним академічним театром опери та балету. Прикметно, до проекту не додали Донецький академічний державний театр опери та балету ім. Анатолія Солов’яненка. Вочевидь, через окурпацію Донбасу.

Спеціально для сайту було відзнято понад 300 панорам інтер’єру та екстер’єру будівель театрів, а також відео у форматі 360 градусів. Віртуальну подорож доповнили голосовим супроводом українською, англійської та російською мовами.

Проект запрацював у межах кампанії «Автентична Україна». Раніше також була розроблена 3D-візуалізація дерев’яних церков Карпатського регіону, включених до світової спадщини ЮНЕСКО.

zaxid.net


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Подлая империя убила каждого 6-го своего жителя, и продолжает убивать.

100 лет — удобный юбилей. Во-первых, выросло четыре поколения людей. Во-вторых, прошло достаточно времени, чтобы оценить происшедшее. В-третьих, попытаться осознать, что это было — «счастье народное» или все-таки «народная трагедия»? Исследователи до сих пор спорят, скольких людей погубила «родная советская власть», руководившая страной, «где так вольно дышит человек». Цифры называют 30 до 50 миллионов — точнее выяснить не удается, поскольку после прихода Путина архивы снова закрыли. То есть от 30 до 50 миллионов человек были убиты во время гражданских войн в 1920-х годах, погибли от голодомора и эпидемий 1930-х годов, бездарного командования во время «великой отечественной войны», уничтожены в ГУЛАГе и во время репрессий, голода в конце 1940-х годов, многочисленных советских войн на всех континентах, кроме Австралии и Антарктиды.

У столетнего юбилея есть автор — его огрызки до сих пор лежат на Красной площади, как напоминание о тех обещаниях, которые большевики раздавали до 1917 года.

Задолго до этого Ленин много писал о «светлом будущем», проклиная царизм, душивший свободу порабощенных им людей. В 1906 году он довольно точно написал о диктатуре, что она «означает не что иное, как ничем не ограниченную, никакими законами, никакими абсолютно правилами не стесненную, непосредственно на насилие опирающуюся власть». Чтобы спустя одиннадцать лет самому стать диктатором.

О советской власти существует множество даже не мифов — скорее, сказок, заменяющих правду. Пуля из маузера или винтовки убивала людей физически, а пропаганда отравила несколько поколений советских людей, которых довольно быстро склонили к выбору, что лучше любить власть коммунистов, чем попасть за колючую проволоку или на расстрельные полигоны. Главный советский миф состоит в том, что советский народ безропотно любил власть, наслаждался строительством коммунизма и любил ходить на праздничные демонстрации и не только по струнке.

Советская пропаганда начала сочинять сказки сразу же. Например, про «героический штурм» Зимнего дворца, которого на самом деле не было — были лишь две попытки, поскольку Временное правительство охраняли 137 ударниц женского батальона смерти, 2−3 роты юнкеров и 40 инвалидов Георгиевских кавалеров, возглавляемых капитаном на протезах. Несколько тысяч матросов, призванных «свергать царя», начали наступление на Зимний дворец, обстреляв его охрану из ружей и пулеметов. Но горстка защитников дворцы отбила атаку. Вторая попытка увенчалась успехом — благодаря толпе зевак и мародеров, воспользовавшихся возможностью поживиться. А никакого царя большевики не свергали, поскольку он отрекся от трона еще 15 марта.

Дальше пропаганда врала напропалую — про «беляков» и «контру», про «махновцев» и «белополяков», убивала и врала, врала и арестовывала, расстреливала и врала. Пропаганда, как липкая паутина, опутывала затравленных и живущих в вечном страхе людей, которых приучали верить только тому, что говорили вожди, тому, что писалось на лозунгах и транспарантах. Советская страна быстро превратилась в огромный концлагерь, отгороженной «железным занавесом», не допускавшим внутрь никакой информации, которая бы противоречила официальной идеологии. Любой, кто пытался возмутиться или воспротивиться вранью, пополнял или расстрельные списки, или колонны в мордовских и сибирских лагерях.

О происходящем внутри страны люди стали узнавать из передач «вражеских голосов», которые пробивались сквозь писк и грохот «глушилок», расставленных по всему Советскому Союзу. Было построено около 1400 специализированных станций общей мощностью 14 600 киловатт, которые позволяли заглушать до 40–60% трансляций на всех частотах. В конце 1940 — в начале 1950 годов слушающие ВВС или «Радио Свобода» узнавали, что происходило в 1956 году в Тбилиси или в 1972 году в Каунасе, как расстреливали демонстрацию рабочих в Новочеркасске в 1962 году.

Только спустя годы, когда рухнул «железный занавес» и распался Советский Союз, люди стали узнавать, что все эти годы, начиная с 1917 года, периодически вспыхивали волнения, участников которых по большей части расстреливали или арестовывали и ссылали на долгие годы в сибирские лагеря. Все эти события можно разделить на несколько групп: гражданская война и продразверстка, сопротивление коллективизации, восстания на оккупированных большевиками окраинах Российской империи, социальные бунты и волнения, инициированные КГБмежнациональные столкновения.

Практически всегда они жестоко подавлялись спецслужбами или советскими войсками, кроме событий в перестроечные годы, когда информационный вакуум ослаб. Об этих попытках восстать против существующего порядка рядовые граждане ничего не знали — со всеми, кто пытался каким бы то ни было способом распространить информацию об этом (даже если просто рассказать родственнику или коллеге по работе) проводились «профилактические беседы», доходило и до уголовного наказания.

Начавшаяся после большевистского переворота и борьба с религиями вызвала огромное сопротивление, особенно, когда начали взрывать и сжигать храмы. Уничтожали не только православные церкви, большевики уничтожали любого конкурента своей идеологии — и мечети, и синагоги, и дацаны. Любая религия, кроме коммунизма, была объявлена вне закона. Как бы советские историки не скрывали настоящие причины гражданского сопротивления, они были по большей части ментальные — люди просто не понимали, почему Ленину и Марксу они должны верить больше, чем Иисусу или Аллаху. Когда в конце 1920 годов началась коллективизация, покусившаяся на самое дорогое, что было у людей, соблазненных лозунгом «Земля — крестьянам!», сопротивление власти было самое ожесточенное, вплоть до многолетних вооруженных столкновений.

На окраинах новой, создаваемой большевиками империи, еще действовали отряды «белогвардейцев» или разрозненные группы офицеров царской армии, собиравших сопротивление. В 1921–1928 года в Якутии произошло несколько восстаний. В 1925 году восставшие под руководством якута Михаила Артемьева и тунгуса Павла Карамзина захватили село Нелькан и порт Аян. В 1927 году по всей Якутии шли бои: село Покровск занял отряд Олмарукова, велись бои в Якутском и Олёкминском округах, боевые действия были в Усть-Майском, Мечинском и Амгинском улусах. Восстание жестоко подавляли — расстреляны 128 человек, 130 получили различные тюремные сроки.

В 1924 году до пяти тысяч амурских казаков подняли восстание в Благовещенском уезде Амурской области. В 1931–1934 годах начались Казымские восстания, вооружённое сопротивление коренных народов приобской тундры — хантов и ненцев. Они были недовольны уничтожением традиционного образа жизни и хозяйствования — им запретили охотиться и ловить рыбу там, где этим много веков занимались их предки, детей оленеводов и охотников заставляли учиться в интернатах. По той же причине началось восстание ненцев, так называемые Ямальские восстания: в 1934 году было первое сопротивление, подавленное отрядом ОГПУ в 100 человек. В 1943 году, во время Второй мировой войны, оно вспыхнуло вновь — но снова было подавлено.

В марте 1930 года вспыхнуло крестьянское восстание в Муромцевском районе Барабинского округа Сибирского края РСФСР, когда крестьяне потребовали прекратить коллективизацию. Восстание охватило 28 населенных пунктов с общим числом жителей до 20500 человек. Против них были брошены карательные отряды, убившие 16 человек, более 700 человек были арестованы. В мае 1930 года началось восстание в селе Хнов в Южном Дагестане, одновременно началось Хоринское вооружённое крестьянское выступление в Бурят-Монгольской АССР. В апреле 1931 года под лозунгами «Против Советской власти! Против насилия! Против раскулачивания! Освободим крестьян от хлебозаготовок и лесозаготовок! Да здравствуют единоличники! Идём против коммунистов и коммуны!» произошло Уровское крестьянское восстание в Нерчинско-Заводском районе Восточно-Сибирского края.

Это лишь небольшое перечисление восстаний и сопротивления советской власти, происходивших на территории России. Одновременно шли бои против Красной армии, которая захватывала Украину и Беларусь, Бессарабию и страны Кавказа, Центральную Азию и Балтию. Кроме так называемого «басмаческого» движения, в Казахстане в разных частях происходили крестьянские восстания. Причина та же — коллективизация, борьба с традиционными религиями. Всего до Второй мировой войны на территории СССР произошло более 50 крупных восстаний и более ста различных актов сопротивления, от одиночных выступлений до массовых демонстраций.

Война отчасти остановила сопротивление советской власти, консолидировав часть населения. Но в оккупированных регионах советские люди спокойно отнеслись к немецким войскам, а армия Власова и другие подразделения Вермахта, куда набирались граждане СССР, пополнялись не только военнопленными, но и эмигрантами, бежавшими от советской власти после большевистского переворота. В годы войны в тылу любое недовольство подавлялось по законам военного времени, никто не смел высказать что-то кроме похвалы в адрес советского руководства, а тем более по поводу бездарного командования.

После войны начался голод, западные страны перестали поставлять продукты питания по программе Lend-Lease, собственное хозяйство и промышленность были разрушены. В конце 1950-х годов в разных частях СССР начались социальные волнения, связанные с нехваткой продовольствия и напряжением в обществе. Забастовка, а затем и восстание началась в августе 1959 года в казахстанском Темиртау. В 1961 году произошли: Бийский погром, стихийные волнения в городе Александрове Владимирской области, происшедшие в результате конфликта местных жителей с представителями правоохранительных органов, массовые беспорядке в Беслане, в Краснодаре и Муроме, во время беспорядков в Новочеркасске 1-2 июня 1962 года при подавлении было убито 26 человек, ранено 87, семеро получили смертные приговоры.

В 1970-х годах начались политические акции, когда гастролирующие за границей артисты индивидуально или целыми коллективами отказывались возвращаться, было несколько случаев бегства военных моряков и летчиков. В 1975 году на корабле «Сторожевой» произошло вооружённое проявление неподчинения со стороны группы советских военных моряков. С 1980-х годов начинается новая волна сопротивления, которая стараниями чекистов превращались в межнациональные столкновения. В КГБ полагали, что лучше натравить друг на друга осетин и ингушей, армян и азербайджанцев, абхазов и грузин, кыргызов и узбеков, месхетинцев и узбеков, казахов и выходцев с Северного Кавказа, чем потом подавлять национальные восстания, которые неминуемо бы произошли, только в иной форме.

Историки лишь приблизительно подсчитали число жертв в 30-50 миллионов человек, погибших за все время существования Советского Союза. Сто лет назад начался отсчет кровавой истории советской империи, которая до сих пор не закончена — она продолжает убивать людей. И своих граждан, и граждан Украины и Сирии. Никогда ране еще не было страны, где бы за всю историю каждый шестой житель был убит непосредственно властью или из-за ее политики.

Олег Панфилов, блог автора на сайте ТСН

АНТИКОР


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Проект планируют запустить уже в следующем году.

Российское агентство ТАСС получит субсидии на создание канала для детей с политической направленностью. Как сообщает РБК, дополнительные субсидии на 210 млн рублей содержатся в опубликованных поправках в проект бюджета на 2018–2020 годы.

Издание отмечает, что деньги будут перераспределены из планирующихся расходов на высшее образование и пойдут на “финансовое обеспечение создания и организационно-техническое сопровождение специализированного канала общественно-политической направленности, ориентированного на детей в возрасте 8–16 лет”.

Как сообщил руководитель департамента корпоративных коммуникаций ИТАР-ТАСС Дмитрий Перцев, проект будет запущен в 2018 году, он будет реализован “в координации” с Минобрнауки России.

Напомним, ранее Украина призвала ООН оперативно реагировать на российскую пропаганду. Отмечается, что Кремль разжег ненависть россиян к Украине и сейчас продолжает углублять конфликт.

Корреспондент


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Директор Института национальной памяти Владимир Вятрович, которому якобы собираются запретить въезд в Польшу из-за «блокирования эксгумации польских жертв в Украине» заявил, что считает действия польских властей шантажом.

Он рассказал, что пока не получил официального предупреждения от Министерства иностранных дел Польши. О возможном запрете Вятрович узнал из сообщений в СМИ.

«Да прозвучало заявление Ващиковского о том, что может быть запрещен въезд должностному лицу ответственному за якобы помехи чествования памяти поляков на украинской территории», — сказал он.

Он считает, что такие заявления польских чиновников бессмысленны: «Их даже можно назвать шантажом, потому что угрожать любому, будь то мне, или любому другому должностному лицу Украины запретом въезда в Польшу, когда должностное лицо требует соблюдения украинского законодательства на украинской территории, это абсолютно не допустимые вещи, которые не должен себе позволять ни один политик, а тем более министр иностранных дел дружественной страны», — сказал он.

Вятрович рассказал, что часто бывает в Польше и если запрет действительно появится, то он будет изучать этот вопрос.

«Я не собираюсь как-то ограничивать свое передвижение по миру. Я не вижу поводов не ехать в Польшу. Там у меня есть много друзей и я очень люблю эту страну и достаточно часто бываю в Польше», — рассказал он.

АНТИКОР


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Общественный деятель, глава исторического клуба “Холодный Яр” Роман Коваль заявил о том, что в оккупированном Россией Севастополе убили 75-летнего Сергея Каниковского за то, что тот вывесил на балконе украинский флаг.

Об этом он написал на своей странице в Facebook.

“Мне позвонил товарищ из Севастополя… И я с опозданием узнал трагическую новость: погиб Сергей Каниковский, член севастопольской “Просвіти” (до оккупации города Российской Федерацией), член Всеукраинского политического объединения “Государственная самостоятельность Украины” в 1990–2000 годах”, – пишет Коваль.

По его словам, Каниковский жил в Севастополе на улице Кисаева, 13, на 13 этаже.

“Причиной смерти стало то, что он вывесил на своем балконе сине-желтый флаг. Оккупанты этого ему не простили – Сергей “случайно” был выброшен из своего балкона. Конечно, российская полиция в смерти обвинила самого Сергея”, – отметил общественный деятель.

antikor


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Щиро вітаємо колег, студентів, батьків з 25-річчям нашого вищого навчального закладу!

Створений на базі приватного підприємства «Інтеграл-М», інститут пройшов шлях від підприємства до вищого навчального закладу, має ліцензію та акредитаційні сертифікати на освітні послуги за такими напрямами та спеціальностями: текстильна та легка промисловість, швейне виробництво та технологія виробів легкої промисловості, конструювання та технології швейних виробів; економіка і підприємництво.

Справою життя стало становлення інституту для його керівників і фундаторів професора Аркадія Ананьєвича Мізраха та доцента Ігоря Аркадійовича Мізраха.

Активна конкуренція на ринку праці та освітніх послуг потребує розвитку різноманітних спеціальностей для різних напрямів підприємництва, малого та середнього бізнесу, торгівлі, фінансових установ та банків, податкових органів, контрольно-ревізійних управлінь, державних та приватних підприємств легкої промисловості. Вінницький інститут конструювання одягу і підприємництва – єдиний вищий навчальний заклад у Вінницькій області, який готує фахівців текстильної та легкої промисловості, швейного виробництва та технології виробів легкої промисловості, конструювання та технології швейних виробів, фінансів та податківців за освітніми рівнями: молодший спеціаліст, бакалавр, магістр.

Модельєри і технологи також повинні мати не тільки спеціальні фахові знання, а і набувати навички щодо планування та обліку фінансів, організації менеджменту, оптимізації адміністративної діяльності та оподаткування, створення власних комерційних підприємств.

Успішною командою можуть бути створені сучасні малі комерційні підприємства для моделювання та виробництва одягу. В склад такої команди входять спеціалісти з моделювання, технологи, фінансисти та менеджери. Вже під час навчання, фахівці різних спеціальностей активно спілкуються між собою, беруть участь в самодіяльності та днях моди, проектують спільні проекти, нові ефективні підприємства.

Наша кафедра фінансів, оподаткування та торговельного підприємництва (ФОТП) надає освітні послуги з підготовки бакалаврів за фаховим спрямуванням «Фінанси і кредит» та магістрів за програмою «Оподаткування». Наші студенти вивчають такі дисципліни як фінанси, фінанси підприємств, фінансовий аналіз, статистика, банківські операції, бюджетна система, фінансова діяльність суб’єктів господарювання, страхові послуги, соціальне страхування, місцеві фінанси, інвестиційний аналіз, мікроекономіка, макроекономіка, політична економія, основи економічних теорій, історія економіки та економічної думки, економіка підприємства, міжнародна економіка, сучасні економічні теорії, національна економіка, регіональна економіка.

При викладанні дисциплін на кафедрі застосовують новітні освітні технології, існує практика проведення ділових ігор, операційно-рольових і навчальних ігор, використання кейс-технології, дискусії, моделювання виробничих ситуацій. Наші випускники створюють власні успішні підприємства, працюють на відомих підприємствах легкої промисловості, в модельних агентствах Вінниці та Києва.

Активні заняття, дискусії, зустрічі з практиками, бізнес-аналітиками дозволять студентам отримати навички, які вимагає ринок праці.

Кафедра, як родина колег та фахівців, серед яких є висококваліфіковані професори, доценти та викладачі, впроваджує фінансову грамотність, логіку підприємництва, стратегічну сміливість і ефективну комунікативність між спеціалістами різного профілю для організації та реалізації виробництва товарів легкої промисловості. Вітаю вас віршованими рядками!

Має вуз наш срібний вік,

Видатних випускників,

Славні авторські роботи,

Відкривали тиждень моди.

Технології і мода

Вас чекають на роботу

А мистецтво дивувати

Вимагає багато знати

Про податки і фінанси,

Управління і баланси.

Про стартапи і ефекти,

Виробництво і проекти.

Інститутська вся родина

Тепло радісно зустріне

Юні очі і таланти

Тих, кого чекають гранти,

Хто науку вивчить з нами

Тому успіх не за горами!

З святом!

Завідувач кафедрою фінансів, оподаткування та торговельного підприємництва (ФОТП), доктор економічних наук, професор Чорна Людмила Олександрівна

politica.com.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Наші митці зараз чимало роблять для популяризації України у світі. Музикант Святослав Кондратів пише композиції та виконує їх на скрипці, подорожуючи різними країнами.

Його музика, написана у стилі pop-violin («популярна скрипка»), супроводжується вражаючими відеокліпами, знятими у найрізноманітніших куточках світу.

Журналісту видання Persona.Top Святослав Кондратів розповів про свій новий проект «Світ очима скрипаля» та про підсумки першого гастрольного туру Україною.

– Що ви можете сказати про українську публіку?

– Це була лише перша частина туру, по західних областях. Готуємося до гастролей на Сході. Люди у нас чудові, їм сподобалася музика, були гарні відгуки, і це надихає. Переважно приходять за хорошими емоціями, а не за примітивною музикою.

– Ви умієте надати скрипці сучасного популярного звучання, до того ж виступаєте в демократичному одязі та досить вільній манері. Як сприймають вас у класичних колах?

– Pop-violin, тобто «популярна скрипка» – досить молодий жанр. Мені завжди подобалося поєднувати класику з джазом, фольком, цей жанр дозволяє мені багато експериментувати. Недаремно ми пов’язуємо композиції з подорожами, адже кожна нова подорож – то нова емоція. Музикантів, які виступають у такому жанрі, я знаю, але їх небагато.

Був на концерті Девіда Гаррета – це американський музикант, німець за походженням. Також знаю Ліндсі Стірлінг та ще з десяток менш відомих музикантів, але вони більше працюють у жанрі кавер, тобто переграють класичні композиції в популярному стилі. Так робить Ванесса Мей. Класичні музиканти та мої вчителі сприймають мій стиль абсолютно нормально, зараз же взагалі епоха експериментів – і в музиці, і в стилях. Нормальні музиканти все розуміють і сприймають, це ж творчість.

– Ви пишете свої композиції конкретно для якогось місця, яке потім знімаєте у кліпі, чи спонтанно?

– Усе залежить від того, що спочатку зародиться – якщо народиться музика, то я шукаю цікаву місцину, думаю, куди поїхати. А буває, поїдеш у якусь країну, а вона може несподівано відкритися і так надихнути, що саме там пишеться композиція, і вже вдома її шліфуєш, доводиш до досконалості. Наприклад, композиція «Еlle» присвячена жінкам, з французької це слово перекладається як «вона». Після того як композиція отримала французьку назву, у ній слухачі чують ноти, що асоціюються з Парижем.

– У яких країнах ви виступали?

– Об’їздив із концертами дуже багато країн – і в складі інших проектів, і з сольними виступами, скрізь намагався поєднати подорожі з музикою. Був у Канаді, Китаї, в Америці, майже всю Європу об’їздив. Китай – дійсно інша цивілізація, однак зараз кордони стираються. Завдяки інтернету люди мають змогу знайомитися, спілкуватися, вивчати мови, культуру, а мова музики – одна для всього світу.

– Чи знають там, де ви гастролювали, Україну?

– Десь знають, десь ні. Не розкручена ще наша країна у світі як бренд. Я вважаю, що у нас є багато можливостей для розкрутки, але в першу чергу це, напевно, залежить від держави, бо вона найбільш зацікавлена і має бути найбільшим інвестором, спонсором і меценатом. Але, думаю, з часом все виправиться – світ тісний.

– Чи стало легше потрапити за кордон після запровадження для України безвізового режиму?

– Я ще ним не скористався, у мене тільки-но закінчилась мультивіза. Напевно, легше, бо чисто психологічно важко було їхати відкривати візу, особливо якщо ти з віддаленого району. Гадаю, це добре, люди повинні їздити, бачити світ, тоді вони і життя у своїй країні змінять на краще.

– Чи легко організувати концерт в Україні? За що треба заплатити?

– За кордоном ми не організовували своїх виступів самотужки, нас запрошували. В Україні ми мали трохи більше досвіду з організації концертів, і це все дуже складно. Потрібно багато людей, платити треба за все: за оренду зали, за прокат апаратури, транспорт, готелі, рекламу. От і виходить, що приїжджаєш показати свій проект – і не знаєш при цьому, чи він окупиться. Але ж основне завдання музиканта – демонструвати свої твори людям.

– Чи може артист заробляти гроші самими лише концертами, щоб не шукати інших джерел заробітку?

– Все можливо, якщо бути наполегливим, але в Україні погано працює законодавство стосовно авторського права, і дуже багато в зв’язку з цим обмежень для музикантів. У нас же радіостанції не платять за ротацію музики. Не маємо взагалі радіостанцій, які б транслювали, припустимо, інструментальну музику, а про радіостанції етнічної музики я взагалі мовчу. А от коли ми приїхали в Марокко знімати кліп у Сахарі на дюнах, то поки їхали в звичайному марокканському таксі, таксист нам по черзі увімкнув з десяток радіостанцій – найрізноманітніших за стилем, і всі були з етнічною марокканською музикою. У нас же такого немає, хоча повинно бути.

– Де вас можна буде побачити та почути найближчим часом?

– Ми зараз ведемо перемовини з кількома телеканалами про концерти в новорічну ніч, можливо, навіть будуть живі виступи. У березні-квітні плануємо другу частину туру «Світ очима скрипаля»: поїдемо на лівий берег Дніпра. Відвідаємо Кременчук, Дніпро, Полтаву, Харків, Черкаси, Кривий Ріг, Кропивницький, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя. На Донеччині трохи важче з організацією, треба, щоб люди на місцях підключалися і допомагали. Є у нас шанувальники в Сєверодонецьку, правда, туди важко добратися. Думаю, що з часом обов’язково приїду й туди.

ДОВІДКА 

Святослав Кондратів отримав музичну освіту у Львівській музичній школі-десятирічці та Львівській музичній академії. У доробку музиканта близько трьох десятків композицій. Його дебютний альбом #MyWorld вийшов у вересні 2017 року.

Автор: Ірина Басенко

persona.top


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Если посмотреть на количество пиар акций, проводимых Всеволодом Ковальчуком, можно сделать вывод, что он мечтает из «исполняющего обязанности» стать главой НЭК «Укрэнерго».

Как говорят в народе «из грязи в князи». Вот только есть «грязь», от которой отмыться невозможно.

Так за 2016 год, под руководством «временно исполняющего» Ковальчука государственная компания «Укрэнерго» перевела на свое подразделение, расположенное на оккупированных пророссийскими боевиками территориях, 155 миллионов гривен украинских налогоплательщиков.

При этом «Укрэнерго» проигнорировало постановление Кабинета Министров №263 от 7 мая 2015 года, которым Правительство обязало эту компанию финансировать свое подразделение в оккупированных районах исключительно за счет взносов от других энергетических компаний, которые там работают. НКРЕКП в тариф «Укрэнерго» закладывает средства в объеме, необходимом для финансирования сетей только на подконтрольной территории, но компания тратит средства нецелевым способом — просто недофинансирует контролируемые районы и за этот счет обеспечивает почти бесплатную работу магистральных электросетей в «молодых республиках».

Иными словами, Всеволод Ковальчук добровольно передал боевикам 155 млн украинских гривен, дабы те закупали оружие и патроны, которыми потом убивают наших защитников в зоне АТО. При этом, тарифы на электроэнергию в основной части Украины меняются в сторону роста едва ли не ежеквартально. Интересно, знает ли «пересічний українець», у каждого из которого член семьи или знакомый воевал в АТО, что с тех средств которые он ежемесячно платит за электроэнергию, часть идет на финансирование электросетей на подконтрольных боевикам территориях?

И это не единственный «знак доброй воли» Всеволода Ковальчука в сторону Москвы.

Вспомнить недавнюю историю с европейским сообществом операторов магистральных сетей в области электроэнергетики ENTSO-E. Благое начинание – желание интегрировать украинские сети с европейскими, начатое задолго до назначения Всеволода Ковальчука и.о. главы «Укрэнерго», Ковальчук превратил в попытку превратить наши сети в транзитные, для поставок электроэнергии с Российской Федерации в Европу. История попала с прессу, и только вмешательство народных депутатов, министерства и общественности позволило остановить развитие событий по невыгодному для Украины сценарию.

Это далеко не первый скандал, связанный с работой Всеволода Ковальчука в НЭК «Укрэнерго». Так в 2011-2013 гг. «Укрэнерго», в бытность Ковальчука председателем комитета по конкурсным торгам, провела с нарушениями 12 закупок, по которым подписаны контракты на сумму 2 млрд. гривен. Такие закупки выигрывали компании, в том числе, подконтрольные самому Ковальчуку и его семье. По этому эпизоду в 2015 году ГПУ открыла уголовное производство.

Несмотря на масштабный букет нарушений, найденных Госфининспекцией и ГПУ, подозрение Ковальчуку так и не было предъявлено. Как утверждают наши источники в Генеральной прокуратуре, «выйти сухим из воды» Ковальчуку помог его «высокий покровитель» – известный бизнесмен Константин Григоришин. Дело «замяли», но улики остались.

Учитывая интерес общества к работе украинских энергетических компаний, на фоне роста тарифов, в случае господина Ковальчука, гораздо логичнее готовится к встрече с СБУ и НАБУ, чем с журналистами.

Ведь «фунт» на службе олигарха явление временное и эфемерное, а вот статьи криминального кодекса за воровство и сепаратизм – вполне реальны.

redaxe.media


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO