Суспільство

Наразі музей офіційно не відкритий, адже експозиція ще в процесі розробки, проте журналіст видання Persona.Top все ж домовилась за зйомку та в супроводі директора Ольги Гончар потрапила за таємничі мури на вулиці Чорновола, 45 Г.

Під час інтерв’ю

Територія музею видовжена, розміщена паралельно залізничним коліям на насипі, де кожних п’ять хвилин проносяться потяги. Від постійного дрижання землі стає тривожно, особливо, коли заглянути до вагону-телятника, який зустрічає гостей на вході до «Території терору».

Вагон-телятник

На рейках стоїть справжній залізничний вагон з грубими засувами та високою підніжкою. На нинішню, ще не зимову погоду, він віддає аж надто крижаним холодом. На долівці у подібних вагонах в повоєнні роки тижнями їхали в заслання в’язні, що вирушали з «пересилки».

 Втрачений дім

У першому бараці триває робота над експозицією. Все нагадує декорації для зйомок фільму, коли можна переходити з кімнати в кімнату.

– За проектом тут має бути відтворено життя людини в повоєнному Львові, ось це — «Втрачний дім», звичайна кімната в квартирі, де людина живе, ще не підозрюючи, яку долю їй приготовано, – говорить Ольга Гончар, вмикаючи світло у найзатишнішій з кімнат на початку експозиції.

Візерунчасті шпалери на стінах, вишукана дерев’яна шафа для посуду, програвач платівок з «радіолою». Кімнатою лине приємна музика, яка переносить нас у ті часи. Та минаємо перестінок – і опиняємось у похмурому кабінеті слідчого.

Експонати

– Тут відбувається перший допит – людина, запідозрена у «зраді батьківщини», потрапляє до слідчого НКВС, – пояснює Ольга.

В кімнаті буде присутня радянська символіка та стоятимуть примірники особових справ, які вдалося скопіювати в архівах міста. Їх можна буде переглянути під час екскурсії.

– Наступна кімната: ви повернулися після допиту додому, маючи надію, що все ж таки це непорозуміння, а у вас вдома відбувся обшук. Розкидані речі, зіпсовані родинні реліквії – наслідки пошуку «доказів», – розповідає далі директорка, – надії не справдилися – ви опиняєтесь на «пересилці»: тут ваші речі і валізи, скидані докупи, а поряд буде тюремна камера з нарами – «індустрія терору» у всій її жахливості.

Валізи у експозицї Втрачений дім

Завершується екскурсія бараком доволі символічним місцем – кухнею.

– Кухня – це символ нового дому. Адже всі домашні розмови та зустрічі відбуваються саме в цьому місці. Але чи буде це вже та сама кухня, з вашої колишньої львівської квартири? Чи, можливо, це тепер – радянська «комуналка»?

Програвач – символ втраченого дому

На ці питання, вважає Ольга, кожен знайде свою відповідь після екскурсії.

«Безбожники» і трактор

Другий барак має функцію виставкової зали. Тут наразі ще діє виставка, присвячена переслідуванню релігії радянською владою.

Барак №2

На вході нас зустрічає червоний транспарант: «Гоните из колхозов вредителей – кулаков да божьих служителей». Трохи далі напис: «Долой религиозные праздники, молебны и молитвы. Дорогу трактору – стальному безбожнику». На стінах – агітаційні постери та примірники журналу «Безбожник» 1932 року. Директорка стверджує: працівники музею відбирали їх за оригінальні написи та гасла, відтворюючи їх по фотографіях тих часів.

Виставка антирелігійних радянських заходів

У кутку на манекенах – речі священичої родини: епитрахиль священика та нічна сорочка його доньки. У далекому 1946 році священик Євген Федоришин був поранений, а його донька – вбита вояками псевдо-боївки УПА. Ці елементи виставки були передані музею родиною Кривдиків.

Одяг розстріляного священика та його доньки

Також у бараці експонуються речі в’язнів пересильної тюрми № 25, знайдені під час ексгумаційних робіт на місці колишнього таємного тюремного цвинтаря: нагрудні хрестики, медальйони, вервиці.

Два проектори транслюють тематичі кадри з документальних хронік, художніх фільмів та мультфільмів, які демонструють відвідувачам ставлення радянської влади до церкви та священнослужителів. Також тут представлено стенди з тогочасною антирелігійною літературою.

У кінці зали мультимедійна зона – тут встановлено ряди стільців та екран, де час від часу відбуваються історичні кінопокази, лекції та дискусії.

Історичні фото, встановлені на подвір’ї

– Ми розпочали підготовку до встановлення експозиції, присвяченої Євромайдану – цих кадрів зараз є достатньо, тому транслювати можна годинами. Наразі шукаємо фото з майдану і звертаємось до всіх, у кого вони є – з будь-якого куточка України та світу ви можете їх нам надсилати, аби ми включили ваші фотоспогади в майбутню виставку. Відкриття заплановано на середину грудня 2017 року, – говорить директорка музею.

Атмосферу тотальної неволі найбільше відчуваєш на вулиці. Коли навколо колючий дріт, дозорні вежі та глухі стіни із заґратованими вікнами, розумієш, що відчували люди, яких ув’язнювали окупаційні режими ХХ століття.

Музей за колючим дротом

Музейна конкуренція

Ольга Гончар на посаді директора всього кілька місяців. Вона – співкоординатор проекту «Музей відкрито на ремонт», який успішно просувається у східних українських містах. До Львова переїхала, бо набралася сміливості податися на конкурс, адже ідея музею здалася їй перспективною.

Ольга Гончар-1

– Входжу в курс справ, вивчаю документи, налагоджую комунікацію з співробітниками, – говорить Ольга, – проводимо зустрічі з важливими партнерами, зокрема, з Центром міської історії Центрально-Східної Європи, представниками Міжнародної ради музеїв (ІCOM), плануємо роботу з колегами, аби в наступному році відкрити новостворену експозицію.

Аналогічних закладів, за словами директора, по Україні нема, адже теми для опрацювання дуже складні.

– У Києві є музей Голодомору та Чорнобиля, але таких, як наш, щоб працювали в історичному, мистецькому та філософському розрізах – немає. Але, наприклад, у Німеччині, Ізраїлі, Польщі та Угорщині є інституції, які працюють у цих напрямках, кожен такий музей для окремо взятої країни є унікальним, я навіть планую тур цими музеями, аби ознайомитися з їх роботою.

Ольга Гончар-2

Музей «Територія Терору» має перспективу, адже його цільова аудиторія дуже різноманітна: він цікавий іноземцям з різних країн світу, молоді, а також людям різного віку та соціального статусу.

Запитую, чи збираються конкурувати із популярними туристичними закладами в Львові, де ледь не кожна кав’ярня називає себе музеєм.

– Я – молодий директор, і маю амбіції, щоб люди, крім кнайпу (так львів’яни називають кав’ярню – прим. Ред.), відвідували і нашу експозицію, – міркує Ольга, – якщо говорити про Київ, де я працювала все життя, то там музеї вже почали боротися за свого відвідувача. Наприклад, музей Гончара. Це залежить від того, як працює інституція. Львівські музеї так само вже починають практикувати різні форми взаємодії, наприклад, досить популярними є «ночі в музеї», концерти – все залежить від нашої креативності. Але це є конкуренція на рівні, з усіма іншими представниками індустрії.

Музей майбутнього

Важко уявити музей терору в якості розважального закладу, але шанс зробити його місцем не гнітючим та похмурим, а інтерактивним та цікавим – є. В цьому колектив музею впевнений:

– Ми бачимо себе, як платформа, яка створює імпульси для інтелектуального подразнення. Тобто це освітні заходи, конференції, виставки, спецпроекти. Звісно, заклад не буде розважальним, але я б не хотіла, щоб музей був таким собі місцем смутку, тому що він є місцем пам’яті. Одне із завдань, які перед собою ставлю – це розробка дискусійних інтелектуальних програм, які б не були розважальними, тобто контенту для інтелектуальної публіки. Такого в Україні ще ніхто не робив, або якщо й робив, то не дуже масово. Хоча, я теж не гналась би за масовістю, це має бути «наша» публіка.

На вході

Чи стане «Територія Терору» музеєм майбутнього – побачимо згодом. Та вже зараз тут вигадують нові проекти. Наприклад, у музейників є задум – зробити школу для дітей та студентів, де б вони вчилися працювати з архівами і могли дослідити свій родовід.

– Це гарна ідея: не травматична, як терор, але така, яка дозволить дітям відчути себе істориками, – говорить Ольга, – музей майбутнього повинен давати знання: ти в нього приходиш – і в ньому вчишся. Задаєш тут запитання – і знаходиш на них відповіді. Ми повинні створити музей, до якого хочеться повертатися. Тому що в більшості музеїв люди бувають ще в школі, а потім приходять у дорослому віці, а там нічого так і не помінялося.

Сучасний терор видозмінився. Зараз це вже не концтабори чи ґетто – в наш час тероризм набув світового масштабу і має багато різновидів. Однак, основна його складова незмінна: страждають невинні люди, в яких неочікувано руйнуються життя. Чи будуть представлені в цьому музеї сучасні терористи? Питання проситься саме собою, і музейники вже шукають на нього відповідь.

– Я сприймаю терор у досить широкому зрізі. Це терор, насамперед, над людиною, але не лише з боку влади і політичних систем, це й побутовий терор, терор на роботі, в сім’ї, терор інформаційний… Тому музей буде досліджувати це явище в широких зрізах. Ясно, що червоний терор ми не обійдемо увагою, але й про інші його види також не забудемо, – запевняє директорка, – я відчуваю, що ми маємо представити терор в сучасному світі, але як це буде – потрібно над цим питанням добре подумати і додатково його дослідити. 

Щоб залучити аудиторію до музею, його не робитимуть безкоштовним, але обіцяють різноманітні акції.

– Я за те, щоб усе було платним. Безкоштовного, на жаль, аудиторія не цінує. Можемо просто зважати на якісь безкоштовні дні відкритих дверей, як це робиться в усьому світі. Зробити пільги для пенсіонерів, студентів, бійців АТО. А от щодо плати за фотозйомку, то я проти. Тому що зараз люди дуже активні в соціальних мережах, і ми зацікавлені в тому, щоб наші музеї «тегались». Звичайно, якщо мова йде про професійну комерційну зйомку, тут однозначно має бути платно. 

«Музей відкрито на страйк»

На воротах музею вже тривалий час висить плакат «Музей відкрито на страйк», який видно з дороги, і поки що його не знімають. Як виявилося, ситуація банальна: в музеї відбуваються протистояння в колективі працівників. І Ольга Гончар про це не боїться заявляти вголос, більш того, не опускає рук та активно працює, залучаючи колектив до роботи.

Ольга Гончар-3

– Був страйк трудового колективу, який тривав з 19 по 25 вересня, проти результатів конкурсу на посаду директора, який я виграла, – пояснює Ольга Гончар, – працівники були з ним не згодні, тоді я й повісила цей плакат, який перегукується з нашою акцією «Музей відкрито на ремонт», яку ми проводимо з іншими однодумцями в містах Східної України. Та все ж за цих кілька тижнів ми таки розпочали роботу – відкривали виставки, робили кінопокази, тощо.

На території музею немає адміністративних приміщень, тож частина працівників ходять на роботу в міську раду. Сама Ольга на початку мала там лише стілець, зараз, жартує, вже роздобула й стіл. Директорка не скаржиться: каже, що немає часу сидіти навіть на тому місці, що є. Ще не відкривши «пересильний» барак, музей вже планує нову філію.

Ольга Гончар-4

– Наразі піднімається питання, щоб у нашому закладі відкрився філіал на тему малолітніх дітей-політв’язнів. Це вперше в Україні, ніхто ще ні з ким з цього приводу досі не комунікував. Це буде філіал нашого музею у Львові. Ми зв’язалися з дослідником Петром Франком, який є головою Львівського обласного товариства політичних в’язнів і репресованих, сам був малолітнім політв’язнем і переслідуваним. Цей досвід він прожив особисто. І коли Україна стала незалежною, тему розвинув далі, адже для нього це питання принципове. Петро Франко вийшов на нас з такою ініціативою, бо має дуже багато матеріалів. Ситуація така: є приміщення, є контент і найпростіше з логістичної точки зору, це зробити цей музей на базі нашого, – ділиться планами Ольга Гончар.

Відкриваючи двері «на волю» і покидаючи «Територію терору» немає відчуття, що ти вирвався з пекла. Музей все ж вийшов затишним та не жорстоким, але коли з нього виходиш, то в спину тобі дивляться люди зі світлин – закатовані та депортовані. Їх зображення залишилися тут з часів фотовиставки німецького фотографа Луїджі Тоскано. Вони розвішані по всій території музею – детальні, з усіма зморшками та виболеними спогадами в очах тих, хто вижив. Їх обличчя — це обличчя епохи. Епохи терору та зламаних людських доль. Вони залишилися тут, бодай на фото, аби цей жах більше ніколи не повторився.

Початок: Територія терору: музей майбутнього зі страшним минулим

Автор: Ірина Басенко

persona.top


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

«Нам ніколи не повернутись до наших нічних крамниць. Нам ніколи не пити з сухих криниць.Нам ніколи більше не бачити знайомих облич. Ми з тобою біженці.

Нам з тобою бігти крізь ніч…» – український поет Сергій Жадан у багатьох своїх творах дуже точно передає поневіряння переселенців, які змушені були тікати від війни.

І ось, на четвертому році війни на мирній території про переселенців розробили… гру.

Ігрове поле Фото – Автора

Більше півроку група активістів розробляла паперову настільну гру «Переселенська блуканина».  Стандартна маршрутна гра, у якій «ходять» за допомогою кидання кубика, має одну відмінність: доволі дивні супровідні тексти. «Спробуйте не загинути», «Пункт пропуску обстріляли», «Ваше місто окуповане» – такі написи базуються на реальних ситуаціях, з якими стикалися ті українці, які були змушені тікати з рідних домівок подалі від війни.

Ігрове поле Фото – Автора

Гру розроблено громадською організацією «Радник з питань ВПО (внутрішньо переміщених осіб, – авт.)» за підтримки посольства Великобританії. Вперше її презентували у вересні цього року. Випустили 450 примірників настільної гри українською мовою, ще 50 – англійською, а також є велике поле, надруковане на банері, по якому можна ходити на повен зріст. Його використовують на презентаціях.

Ігрове поле Фото – Автора

Автори повсякчас наголошують, що грати у неї повинні не самі внутрішньо переміщені особи, а люди з мирних територій, які хочуть більше дізнатися та відчути, з якими труднощами зіткнулися переселенці, покидаючи свої домівки в окупованих містах і селах.

Ігрове поле Фото – Автора

Поява гри викликала шквал обурення у середовищі самих переселенців, яких образило те, що люди сприймають їх проблеми як гру. В той же час, розробники стверджують: це допоможе людям краще зрозуміти ВПО та спонукає більше їм співчувати і допомагати.

Ігрове поле Фото – Автора

Журналістка видання  Persona.Top побувала на презентації «блуканини» та сама у неї пограла, аби зрозуміти, чи справді вона відкриває очі на проблеми переселенців. Свої субєктивні враження я викладу наприкінці статті, адже гра обіцяє тривати довго (напевно, як і жорстка реальність,  котру режисують нам на Донбасі). Як говорять координатори проекту, якби у ній були враховані усі життєві ситуації, з якими стикаються біженці, то вона б тривала кілька років.

Ігрове поле Фото – Автора

Гра почалась!

Початок гри Фото – Автора

Перед тим як почати гру, учасникам демонструють сюжет «ТСН.Тиждень», у якому автор Станіслав Ясинський показав реальних переселенців, які немов зійшли з ігрового поля «Блуканини». Автор обіцяє, що після гри свідомість гравців перевернеться, мов пісочний годинник. Що ж, побачимо. На долівці розкладають величезний банер із надрукованим маршрутом. Гравці ходять по полю на повен зріст, кидають кубик, визначивши кількість ходів. На старті описано ситуацію вторгнення окупантів у місто: «Ви щоразу частіше бачите на вулицях рідного міста незнайомі обличчя і людей у магазинах, які не знають, що таке банкнота 20 гривень. Вам кілька разів пропонували підзаробити на мітингах  проти української влади. На вулицях стає все небезпечніше, особливо, якщо ви говорите українською чи носите державну символіку». У правилах вказано, що якщо ви стомилися, або вам щось не подобається, ви завжди можете повернутися назад – в окуповане місто.

Прочитали? Гра почалась! Учасники кидають кубик і на диво успішно проходять перші небезпечні пункти: окупація міста, обстріли блок-постів, забуті вдома документи, відмова у наданні роботи та житла, проблеми з податковою та банками, особливо у ФОПів. Трапляються і відносно успішні пункти – вас підвозять, пропускають, селять у МКП (якщо це можна назвати успіхом). МКП – місце компактного проживання, це можуть бути гуртожитки, комуналки чи бараки, пристосовані під постійне проживання. У сюжеті ТСН демонструють життя мешканців МКП – сімї з двома-трьома дітьми на 9 квадратних метрах, без гарячої води та з двоповерховими ліжками. Часом на кубику випадає «гуманітарка», яка приходить на МКП, та замість необхідних каструль вам дарують дві дитячих куртки, хоч вони вам і не потрібні.

Ігрове поле Фото – Автора

Є й можливість отримати грант на відкриття власної справи, але можна і потрапити на недобросовісних грантодавців, грошей від яких ви так і не отримаєте. Ви можете зняти квартиру, але приготуйтеся до того, що орендодавці будуть накручувати ціну, дізнавшися, що ви переселенець, а то й узагалі відмовлять. З роботи вас можуть звільнити, черги в садочку ви можете не дочекатися, а у школі вашу дитину цькуватимуть. Це лише третина описаних у «Блуканині» складних життєвих ситуацій, усього ж їх 78.

Ігрове поле Фото – Автора

Карикатури чи ілюстрації?

Особливої уваги заслуговують ілюстрації. Зроблені у стилі карикатур, вони чимось нагадують дитячі малюнки. Насправді ж їх вигадала художниця Ольга Гордієнко. «Я хотіла проблеми зобразити в комічній формі, використати гумор, але не перейти межу. Є ілюстрація до колекторської фірми, яка вимагає у переселенця персональні дані. Я вирішила зобразити її як бандитів із 90-х, які їздять на джипах, носять шкіряні куртки, цепки», — прокоментувала  тему в одному з інтерв’ю Ольга Гордієнко.

Однак, до таких ілюстрацій прозвучала критика. Завідувачка кафедри журналістики Донецького національного університету імені Василя Стуса Олена Тараненко, прийшовши на презентацію гри, зауважила:

«Найбільша претензія – це зображення, карикатури. Дракон, який відносить будинок – коли я його бачу – у мене зупиняється серце, адже у свій власний дім я ніколи не повернуся, він зруйнований та розграбований. Лексика мала би бути трохи обережнішою, не такою, як на полі №39: «Вітаємо, тепер ви – переселенець!». Нікому з вас не бажаю, щоб вас можна було з цим привітати», – говорить пані Олена. Викладачка переконана, що жодна гра нездатна передати реальні проблеми ВПО, особливо, що стосується їх психологічного стану.

Олена Тараненко Фото – Автора

Посттравматичний синдром 

Радниця Мінсоцполітики з питань ВПО Людмила Неверицька з цього приводу зазначила, що є багато людей, які досі травмовані і з психологічними наслідками переселення ще не справилися.

Людмила Неверицька Фото – Автора

«Ця гра носить навчальний та соціальний характер, вона не призначена для розваг чи продажу. Все, що ми бачимо на ігровому полі – реальні ситуації, які розробники пережили на власному досвіді. Вони, на жаль, мають властивість повторюватися, особливо ті, які стосуються бюрократії», – говорить Людмила Неверицька.

Викладачка Олена Тараненко розповіла кореспонденту Persona.Top, що перше враження у неї та її студентів було вкрай негативним. Люди були обурені, однак діалог дав свої результати.

«Мене обурив такий легкий, трохи недбалий тон, яким викладено текст гри. У моєї колежанки недавно померла мама, і її чоловік їздив за покійною, бойовики на блок-постах змушували піднімати тіло з труни. Вона ховала її тут, не попрощавшись. Як ви гадаєте – вона буде нормально сприймати карикатуру тієї бабці, яка намальована на полі? Та я дякую, що з нами почали розмовляти, що нам дали можливість говорити самим. Гарна ідея зробити це не в ігровій формі, а можливо у компютерному варіанті, щоб були прописані певні алгоритми, різні варіанти ситуацій. Щоб не було враження що тут є іронія, насмішка і бажання гратися, а не грати, щоб допомогти», – говорить пані Олена.

«Блуканину» можуть перевидати та компютеризувати

Голова організації канадської неурядової організації Stabilization Support Services, що фінансує програму «Радник з питань ВПО», Дермот Гамільтон почув такі зауваження та запевнив: варіанти комп’ютеризації даної гри уже розглядають.

Дермот Гамільтон Фото – Автора

«Ми почули всі прохання, і деякі такі речі будуть удосконалюватися і гру може бути навіть перевидано з урахуванням таких зауважень. Ми розробили багато подібних ігор. Була розроблена подібна гра про біженців з Мексики для мешканців штату Арізона. Перспективи перетворення цієї гри у комп’ютерний варіант є. Друкований проект є короткотерміновим, і хоча електронна версія потребує фінансування, у майбутньому ми б хотіли дійсно розробити комп’ютерний симулятор «Переселенської блуканини», – розповів Дермот Гамільтон.

Від автора:

Під час гри Фото – Автора

«Я блукала по ігровому полю близько півтори години. Разім зі мною – ще четверо учасників. Одна з учасниць йшла попереду і повсякчас потрапляла на різні моменти, більше позитивного характеру, хоча були у неї і проблеми з банками, і скорочення на роботі. Особисто мені гра далася напрочуд легко, я потрапляла або на порожні кружечки, або на якісь позитивні моменти. Мені дали мікрогрант на відкриття власної справи, житло у МКП, я не потрапила під обстріли і не забула документи на окупованій території. Зважаючи на мої пізнання у реаліях переселенців, мене така легкість розчарувала. Особисто знаю, що ведеться їм часто набагато гірше. Журналіст ТСН запевняв у своєму сюжеті, що «після гри ви ніколи не будете таким, як раніше». Однак, дива не сталося. Можливо, я занадто добре знаю переселенців і мене просто немає чим дивувати. Багато проблем, описаних у грі, переслідують не лише ВПО. Схожі ситуації трапляються у студентів, які щойно закінчили виш, переїхали в  нове місто і не мають житла та роботи, у військових, які мешкають у гуртожитках без гарячої води у десятиметрових кімнатах, людей, які втратили житло внаслідок стихійного лиха. Єдина відмінність – ВПО нема куди повертатися, у них немає шляху відступу. Однак, загалом ця гра розкриває усю недосконалість державної, насамперед, соціальної системи. Аналогічна гра з успіхом би могла демонструвати поневіряння безробітних, мам у декреті, пацієнтів державних лікарень, випускників дитячих будинків та людей, які вийшли з місць позбавлення волі. І нам усім разом – і переселенцям, і «мирним» – потрібно спільно працювати над тим, щоб витравити з нашого життя безкінечну бюрократію, дискримінацію, та байдужість до громадян за дверима державних кабінетів».

Перемого Фото – Автора

Автор: Ірина Басенко

persona.top


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Міністр фінансів Олександр Данилюк заявив про політичний тиск з боку правоохоронних органів у зв’язку з розслідуванням прокуратурою діяльності організації “Благодійний фонд “Центр вільної економіки імені Кахи Бендукідзе”.

Про це він заявив в ефірі телеканалу ICTV.

“Те, що відбувається з Центром Бендукідзе, – це прямий політичний тиск на мене, на мою команду, на близьких до мене людей”, – повідомив глава Мінфіну.

За його словами, тиск чинять правоохоронні органи як реакцію на припинення Мінфіном схем із податком на додану вартість.

“Те ж саме відбувається з ДФС. СБУ кожен день перебуває в ДФС. У мене запитання: що вони там роблять?”, – зазначив Данилюк.

Як повідомлялося, Шевченківський райсуд Києва дозволив Генпрокуратурі отримати доступ до документів “Центру Бендукідзе”.

Вивченню підлягають виписки з рахунків організації, починаючи з дати заснування і до 27 жовтня 2017 року, її реєстраційні дані, копії паспортів засновників і посадових осіб, інші документи.

БФ “Центр вільної економіки імені Кахи Бендукідзе” заснований влітку 2015 року нинішнім міністром фінансів Данилюком спільно з екс-главою Одеської облдержадміністрації Міхеїлом Саакашвілі, екс-головним редактором журналу “Форбс” Володимиром Федоріним і віце-президентом Київської школи економіки Юлією Тичківською.

Як повідомлялося, 18 серпня Печерський районний суд Києва дозволив Генеральній прокуратурі вилучити в Національному агентстві із запобігання корупції декларації Данилюка за 2015-2016 роки.

На початку вересня стало відомо, що Генеральна прокуратура закрила кримінальне провадження про можливе ухиляння від сплати податків Данилюком.

Незважаючи на це, на початку листопада ДФС відновила податкову перевірку Данилюка.

Економічна правда


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Все знают мое негативное отношение к Саакашвили и к его деятельности в нашей стране. Я вообще считаю, что его должны были депортировать в Грузию ещё после незаконного перехода государственной границы.

Для меня он психически неадекватный патологический лжец, цинично манипулирующий эмоциями и чувствами людей. Для него люди лишь средство достижения цели. Понимая, что карьера грузинского политика для него закончилась, он решил стать Украинским патриотом и новым мессией. Для него это последний шанс. Его интересует исключительно власть. Не важно где. Он болен властью. Для него власть – это наркотик..

Он за деньги одних олигархов борется с другими олигархами. Так он делал всегда. Для него приход к власти через революции – естественное состояние.

И украинцы все это понимали и давно уже раскусили истинное лицо Михо и его реальные цели. Уровень его поддержки колебался на уровне 3-5%. Казалось бы, ну куролесит его политическое шапито по стране, ну и пусть… Кому он мешал? Ещё месяц-полтора, и все это бесславно закончилось бы.

Однако, сегодняшние события с идиотским задержанием Михо спецназом СБУ запускают новую волну и создают ему ореол мученика. Более того, собственными руками, власть искусственно формирует образ нового лидера очередной Украинской революции.

Кроме того, сегодняшние картинки с центра Киева вновь позорят Украину на весь мир, демонстрируя нашу нашу неадекватность.

И хотя, очевидно, что Саакашвили уже не депортируют, и он навряд ли надолго задержится под арестом, революционные механизмы уже запущены.
Думаю, что через несколько часов вмешается Госдеп, и все закончится. Бесславно. Теперь уже для действующей власти, которая сознательно загнала себя в угол, из которого может уже и не найти выхода.

Глядя на все это, возникает ряд вопросов. 

1. Кто и для каких целей спровоцировал эту ситуацию и дал команду задержать Саакашвили?
2. Понимает ли власть последствия таких действий?
3. Осознают ли исполнители, что они сегодня совершили свою судьбоносную ошибку, которую уже не исправить?
4. Есть ли у власти какой-то план В?

Вывод неутешителен. 

Хронология идиотизма накрывает страну. Власть все чаще и чаще совершает, мягко говоря, неадекватные поступки, с непрогнозируемыми последствиями. Они полностью потеряли ощущение реальности. Это может означать либо звериный страх, либо полную деградацию и абсолютное непонимание текущей ситуации.
Или же это какая-то спланированная комбинация. Не знаю. Слишком все тупо и топорно. Слишком откровенно и недальновидно.

А ещё, это очередная демонстрация власти собственного бессилия и профнепригодности. Помните 500 спецназовцев и маленького Корбана? Ну вот. Тоже мне, профессионалы и разработчики спецоперации. Одного Саакашвили не могут арестовать и вывезти. Тогда, нахрена надо было все это затевать? Идиоты.

Дмитрий Спивак


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Президент України Петро Порошенко заявив про намір в найближчий час провести в Україні референдум щодо вступу до НАТО та членства в Євросоюзі.

Про це він розповів 1-го грудня, під час виступу до Дня працівників прокуратури. Разом з тим, деякі політики розглядають заяву Петра Порошенка як старт президентської передвиборчої компанії.

Як розповів нашому виданню народний депутат України Сергій Мельничук, — «Потрібно проводити всеукраїнський референдум щодо зміни влади, а не про вступ до НАТО чи членство в Євросоюзі. В першу чергу потрібно змінити владу в країні і єдиний легітимний спосіб – це всеукраїнський референдум, де народ, як в 1991 році має висловити свою думку і проявити свою волю.”.

Мельничук вважає, що тільки так можна змінити систему державного управління, тільки так можна поміняти тих людей, які продовжують війну, і тільки так можна закінчити війну і забезпечити українцям гідні соціальні стандарти життя. “В 1991-му ми голосували за незалежність, але сьогодні ми залежні. Ми маємо негайно ініціювати референдум щодо зміни влади в Україні тому, якщо ми цього не зробимо, Президент ініціюючи референдум про вступ до НАТО та Євросоюзу фактично розпочне свою передвиборчу компанію і буде витрачати державні кошти та адмінресурс на просування своєї кандидатури на виборах 2019 року”,- наголосив народний депутат.

Він вважає, що пусті розмови Саакашвілі про «імпічмент» і «хороводи на Грушевського» ні до чого не призводять, тільки втрачається час. Так, уже у березні місяці фактично настає момент, коли президентська гонка розпочнеться, а парламент уже не можна буде відправити у відставку. “Це буде рік «індульгенції парламенту» і, відповідно, кабінету міністрів. І вони будуть робити що хочуть. Це буде рік тотального пограбування країни. Єдиний можливий вихід – проведення всеукраїнського референдуму по зміні влади в країні. Український народ цього хоче»,- резюмував Сергій Мельничук. Нагадаємо, що спеціальний представник держдепартаменту США по питанням України Курт Волкер, вважає, що Україна наразі не готова до вступу в НАТО

Источник: RedAxe.Media


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Данные Закарпатского областного военного комиссариата продолжительное время находились в открытом доступе.

Об этом сообщает InternetUA со ссылкой на Дмитрия Орлова, участника акции #FuckResponsibleDisclosure, проводимой Украинским киберальянсом.

– Ничего не меняется. Нигде. И никак. Областной и городской военкоматы с базами призывников, кто куда ушел служить, внутренняя документация и еще много чего – это нормально? – написал Дмитрий Орлов. – Либо включаем мозг, либо не жалуйтесь, что все плохо.   

24129609_1116319108499940_2602813144536674850_n.jpg (58 KB)

24176973_1116268955171622_8637270508119167889_n.jpg (87 KB)

В комментарии для InternetUA активист уточнил, что обнаружил общие папки с разрешением и запись файлов:

– В момент обнаружения было доступно более 1.2  Гигабайта данных, но скопировали малую часть, и отключились, когда увидели, что  именно находится на дисках в открытом доступе. После этого пост в фейсбуке сразу почистили и оставили только 2 скриншота, – уточнил участник УКА. – В качестве доказательства несколько файлов скопировали, но оценку этой информации пусть делают компетентные органы. В самих файлах есть базы данных с персональной информацией, которая, как мне думается, имеет, как минимум, ограничения по доступу. Это данные о призывниках, их семейном положении, названия воинских частей, статистические данные и еще многое, чего в обычном интернете не найти.

В пресс-службе Управления оперативного командования «Запад» нашему изданию сообщили, что по данному факту сейчас проводится проверка.

– По данному поводу уже назначена проверка. Если эти факты подтвердятся, будет адекватная реакция, – сообщил пресс-секретарь Управления оперативного командования «Запад» полковник Анатолий Прошин. – Однако, мы подчеркиваем, что все документы с грифом «для служебного пользования», «секретно» и другие, обрабатывались на объектах информационной деятельности, утвержденных в соответствии с КСТЗИ.

Заявление военных активист воспринимает скептически:

– Возможно, кто-то из работников взял домой ноутбук с информацией и подключился к интернету, или в самой «защищенной» сети был вставлен модем в одну из рабочих станций. В обоих случаях – это серьезное нарушение режима обработки информации в сетях КСТЗИ, – утверждает Орлов.

Напомним, в средине ноября хакеры похитили персональные данные участников АТО, взломав компьютер подразделения Государственной службы Украины по делам ветеранов войны и участников антитеррористической операции.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Военно-морские силы Вооруженных сил Украины ожидают уже в 2019 году ввести в состав флота первый серийный ракетный катер Лань.

Военно-морские силы Украины рассчитывают в 2019 году ввести в состав флота первый серийный ракетный катер проекта 58260 Лань. Об этом в понедельник, 4 декабря, заявил командующий ВМС Украины вице-адмирал Игорь Воронченко, передает Украинский милитарный портал.

Командующий сообщил о готовности эскизного проекта катера.

Ракетные катера проекта Лань планируются стать основой ударного потенциала концепции москитных сил, принятой отечественными ВМС как основу развития на ближайшие годы.

Ожидается, что будет построено не менее 3-х кораблей. Катера планируют вооружить отечественными противокорабельными ракетами Нептун и иностранными системами вооружения.

В понеділок в Києві громадська організація “КримSOS” презентувала доповідь “Енциклопедія репресій в Криму з моменту анексії Росією”.

На презентації виступили лідер кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв і керівник Фонду Конрада Аденауера Габріеле Бауманн, повідомляє кореспондент Укрінформу.

«Ми представляємо найповнішу збірку правопорушень в Криму, підготовлену громадською організацією «КримSOS», – повідомила керівник представництва Фонду Конрада Аденауера, за підтримки якого стала можливою презентація доповіді.

За словами Бауманн, попри те, що в Криму немає моніторингових місій міжнародних організацій, в дослідженні “КримSOS” є уся інформація про репресії в Криму, здійснювані, в основному, відносно співтовариств кримських татар та українців.

За словами лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва, “такого роду звіти, що інформують світову спільноту про те, що відбувається в Криму, дуже важливі”. Він подякував “КримSOS” – “організацію справжніх трудівників”, які ретельно збирають інформацію і роблять свою роботу “в ім’я прав людини”.

Як зазначила керівник “КримSOS” Таміла Ташева, звіт “Енциклопедія репресій з моменту анексії Криму Росією” став можливий завдяки команді очолюваної нею громадської організації, правозахисникам і журналістам, які збирають і готують інформацію про події в Криму і в першу чергу завдяки “усім відважним людям в Криму, які не дивлячись ні на що продовжують працювати і боротися”.

ukrinform.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У Єврокомісії заявили, що не виділять Україні черговий кредит 600 мільйонів євро через збереження мораторію на експорт лісу-кругляку. Невелика втрата!

Адже Україні потрібні не нові кабальні закордонні кредити, які ми і наші діти будуть віддавати з відсотками.

Державний борг і так вже зашкалює за 85% ВВП, а прямі іноземні інвестиції на душу населення в 6 разів менше ніж в Польщі. І закордонні радники та країни партнери пропонують нам продовжувати цю самовбивчу політику?!? Та одні лише відсотки за держборгом у наступному році 130 млрд грн. Вдумайтесь в цю цифру!

Нам потрібні не закордонні поради, нові борги і бідність, а здоровий ліс та повітря, інвестиції та робочі місця! Все це як раз несе мораторій на експорт лісу-кругляка, який ми з Олег Ляшко за підтримки однодумців в парламенті вибороли на 10 років. І ми виступаємо за збереження мораторію! Це принципове питання.

Але досі має місце ганебна контрабанда лісу. Урядовці лише розводять руками. А за нашим лісом в Європу ідуть українці, які стають вимушеними заробітчанами, бо вдома немає роботи. Треба покласти цьому край! Пропонуємо завтра ж прийняти у Раді законопроект №5495 щодо збереження українських лісів та запобігання незаконному вивезенню необроблених лісоматеріалів (про криміналізацію контрабанди лісу кругляку).

Віктор Галасюк


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Прокуратура Харківської області затвердила перекваліфікацію у провадженні щодо травмування працівника під час реконструкції Харківського зоопарку.

Про це журналістам розповіла керівник місцевої прокуратури №1 Катерина Шевцова, повідомляє кореспондент Укрінформу.

“За офіційними даними, під час виконання будівельних робіт з підвищеною небезпекою у Харківському зоопарку, де зараз триває реконструкція, на 19-річного працівника будівельної фірми впала металева стійка вагою близько 300 кг. Потерпілий зі значними травмами був доставлений до лікарні. Правоохоронці розпочали досудове розслідування за ч. 1 ст. 272 КК України (порушення вимог законодавства про охорону праці, яке заподіяло шкоду здоров’ю людини)”, – зазначила прокурор.

За її словами, 29 листопада юнак помер у лікарні: “Сьогодні прокуратура погодила перекваліфікацію на ч. 2 тієї ж статті (порушення вимог законодавства про охорону праці, що спричинило загибель людей).

“В рамках кримінального провадження призначена судово-медична експертиза та дослідження в області безпеки життєдіяльності і охорони праці”, – додала прокурор.

За її словами, досудове розслідування триває: “Максимальна санкція статті – сім років позбавлення волі”.

Як повідомляв Укрінформ, 14 листопада під час реконструкції Харківського зоопарку на юнака-будівельника впала залізна балка. Внаслідок події працівник отримав переломи кісток тазу та плеча.

ukrinform.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO