Кримінал

Профессия адвоката предполагает, что эти люди защищают интересы других и всегда стоят на стороне справедливости. Но для некоторых персонажей звание адвоката – это просто ширма для прикрытия своих темных делишек. Ярким примером такой личности является печально известный в Белгород-Днестровском и в Затоке адвокат Станислав Клименко, который «прославился» своими мошенническими схемами.

До того, как получить лицензию адвоката Клименко работал в Белгород-Днестровской прокуратуре, но был уволен с этой должности за мошенничество. В городе он приобрел плохую славу, Клименко промышлял тем, что подделывал документы и отбирал у людей жилье, выбрасывая их на улицу. Правда, в хитрости и грамотности юристу не откажешь – он делал все через подставных лиц, не «светясь» самостоятельно.

Одной из жертв адвоката стала жительница Белгорода-Днестровского Марина Кузьмиченко и ее семья, которую выкинули из квартиры, где они жили с мужем и двумя маленькими детьми.

— Квартира нам досталась в наследство от тети мужа. Точнее та оформила ее на мать моего супруга, а последняя отказалась от наследства в пользу сына. Но пока мой муж оформлял документы, чтобы вступить в права на наследство, совершенно другой человек, не имеющий никакого отношения к нашей семье, подал в суд и судья Боярский вынес заочное решение о его вступлении в права наследования, — рассказывает женщина. – Мы не получили ни одного уведомления из суда о приглашении на заседание, хотя потом нам предъявили уведомления, якобы, подписанные моим мужем, но подписи на них были подделаны. В один прекрасный день к нам домой пришли 5-6 молодчиков спортивной внешности, выбросили все наши вещи из квартиры и сменили там замки. Сейчас мы судимся, и апелляция постановила отменить данное заочное решение, но наш суд отказывается это делать. Насколько нам известно, за всем этим стоит Стас Клименко, а на месте квартиры они хотят построить гостиницу.

Подобными историями полнится весь Белгород-Днестровский, где Клименко называют грамотным, изворотливым и беспринципным вымогателем и мошенником. По словам предпринимателя из Затоки Марии Пилевой, благодаря тому, что Клименко долгое время проработал в прокуратуре, он прекрасно знает, как все утроено в правоохранительных органах, хорошо знаком с законодательством и имеющимися в нем лазейками.

— Он очень умен, поэтому проворачивает свои делишки через подставных лиц и доказать его причастность практически невозможно. Хотя все прекрасно знают, что Стас подделывает решения судов и другие документы, благодаря которым оформляет чужую собственность на своих подставных людей, а потом перепродает ее. например, был случай, когда он решил завладеть квартирой здесь в Белгороде, хозяин которой находился на тот момент в России. Он подделал документы, переоформил квартиру, а затем еще и подал в суд от имени пострадавшего, подделав его подпись, чтобы таким образом лишить его возможности на самом деле обратиться в суд, — рассказала предприниматель. – Таких историй десятки, но он быстро перепродает отнятое имущество, поэтому доказать его причастность к аферам почти нереально.

Но аппетиты Стаса Клименко не ограничиваются отъемом частной собственности. Он не боится присваивать и государственные объекты. Именно так произошло с базой отдыха «Геолог и Топаз», которая расположена в Затоке и ранее принадлежала Причерноморскому государственному региональному геологическому предприятию – филиалу Государственной службы геологии и недр Украины.

— Клименко с соучастниками подделали решение суда, взяв для этого номер существующего на самом деле решения, которое не имело к базе никакого отношения, и вписав в него то, что им было нужно, а именно – выведение имущества базы из госсобственности и передачу в аренду третьим лицам. После получения договоров аренды, имущество поделили между подставными лицами и оформили на них, — рассказывает секретарь поселкового совета Затоки Вячеслав Бокий.

Аналогичную аферу Клименко намерен провести и с базой отдыха «Гранит», что также располагается в Затоке. В хитрости ему действительно не откажешь, оформляя все свои махинации через подставных и приближенных лиц, адвокат сам всегда остается в тени, а иногда выступает в роли защитника прав этих самых людей в суде, таким образом, сам оставаясь чистым. Более того, зная все юридические тонкости, он часто организовывает «минирование» судов, чтобы перенести дело и затянуть процесс, дабы успеть провернуть все необходимые ему махинации. Но, как говорится: «Сколько веревочке ни виться, а конец будет». С учетом того, что перечисленные эпизоды – это лишь капля в море «подвигов» Клименко, рано или поздно его противоправной деятельности должен прийти конец.

Видимо, сам адвокат чувствует это, потому всеми силами сейчас старается примкнуть к команде президента. По нашей информации он метит на должность мэра Затоки, ради чего пытается заключить договоренности с представителями ЗеКоманды. Желание ненасытного махинатора вполне понятно – заполучив власть в таком популярном и богатом на прибрежные земли поселке, как Затока, он сможет озолотиться.

Правда, от поселка с таким руководителем уже ничего не останется. Базы отдыха, которые сейчас доступны для людей с разным достатком, превратятся в частные коттеджи или гостиницы для элиты, а на пляжах вместо песка вырастут бетонные настилы, рестораны и т.п.

Хочется верить, что члены президентской партии не настолько наивны, чтобы повестись на располагающую к себе внешность и хитрость Станислава Клименко, и смогут рассмотреть в нем того, кем он на самом деле является – волка в овечьей шкуре.

lubimiygorod.od.ua


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

У кінці травня цього року управління захисту економіки повідомило про складання і направлення до суду протоколу про вчинення корупційного правопорушення очільником міста. Хоча рішення по справі ще не прийнято, але в суді зробили все, щоб посадовця не змогли притягнути до відповідальності.

– Сьогодні зібрав колектив Житомирської міської ради і попередив – буду реагувати жорстко. Через такі випадки страждає репутація всієї міської влади і імідж міста, – прокоментував Сергій Сухомлин затримання 7 травня на хабарі керівника управління житлового господарства.


Власні запевнення у жорсткій реакції міський голова втілив 26 липня, звільнивши своїм розпорядженням затриманого в травні Юрія Мостовича. У коментарі одному з інтернет-видань директор юридичного департаменту Євген Черниш пояснив, що рішення прийняте через порушення присяги посадовою особою місцевого самоврядування.

Водночас провина судом ще не доказана, і навіть саме судове засідання, на якому по суті має розглядатися справа, призначене на 31 липня. Не стримуючи себе у боротьбі з підозрюваними в корупції, міський голова не помічає власних прорахунків та вчинених порушень.


Складений 30 травня протокол про вчинення корупційного правопорушення Сергій Сухомлин не визнав і відмовився правоохоронцям надавати будь-які пояснення. Хоча підстав для його складання управління захисту економіки області знайшло достатньо. Згідно з відомостями вантажної митної декларації UА 101050/2017/004742, з Литви на митну територію України меру Житомира пригнали автомобіль «AUDI A8». Міський голова зобов`язаний протягом 10 днів подати повідомлення про суттєві зміни в майновому стані, кінцевий строк подання якого спливав 24 липня 2017 р., але зробив це пізніше.

«Опитаний з даного приводу ОСОБА_2 пояснив, що дійсно у 2017 році отримав від ОСОБА_1 (Сергій Сухомлин – ред.) довіреність на своє ім`я щодо придбання за межами кордону України останньому транспортного засобу та подальшого транспортування на територію України. На виконання вимог вказаного доручення ОСОБА_2 придбав автомобіль марки “АUDІ А8”, 2013 року випуску, вартістю 416 559,00 грн., який було передано ОСОБА_1 10.07.2017 на Волинській митниці ДФС. При передачі авто актів прийому- передачі не укладалося», – йдеться у тексті ухвали суду.


«Таким чином ОСОБА_1 (Сергій Сухомлин – ред.), являючись особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який 14.07.2017 року на підставі вантажної митної декларації UА 101050/2017/004742 та посвідчення Житомирської митниці ДФС серія НОМЕР_1 від 14.07.2017 набув у власність транспортний засіб – автомобіль марки “АUDІ А8”, 2013 року випуску, вартістю 416 559,00 грн., що перевищує 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня 2017 року, несвоєчасно повідомив НАЗК про суттєві зміни в майновому стані, що є вчиненням адміністративного правопорушення, пов`язаного з корупцією, передбаченого ч. 2 ст. 52 Закону України “Про запобігання корупції”, відповідальність за що встановлена ч. 2 ст. 172-6 Кодексу України про адміністративні правопорушення».

Свій захист в суді мер Житомира довірив колишньому прокурору, а тепер адвокату Андрію Басу. Обраний він був саме через те, що працював у прокуратурі Житомирської області у відділі запобігання та протидії корупції. Зі звільненням з державної служби екс-прокурора швидко перекваліфікувався з відповідального за обвинувачення на захисника фігурантів корупційних скандалів.


Однак навіть професійний захист адвоката з наявними зв’язками в прокуратурі та чималим досвідом по притягненню до відповідальності за корупцію не заспокоїв очільника міста. І в хід пішла «тяжка артилерія».

Допомогти уникнути адміністративної відповідальності взявся суддя Корольовського суду Олексій Покатілов. На початку, після уважного вивчення адміністративного протоколу, суддя знаходить огріх у невірно вказаному році. Замість 24 липня 2017 року зазначений 2019 рік, про який Сергій Сухомлин мав подати декларацію про суттєві зміни в майновому стані. Це стало причиною для прийняття постанови 11 червня про повернення матеріалів справи на доопрацювання правоохоронцям. За день з внесеними виправленнями документи знову були в суді. І прочекавши до 24 червня та не знайшовши жодних інших огріхів, Олексій Покатілов призначає дату розгляду справи аж на 7 серпня.

Себто чітко після завершення 90 днів строку притягнення відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень. Складений протокол 30 травня, і крайній термін, коли міського голову могли б визнати винним у вчиненні корупційного правопорушення, спливає у кінці липня. До того ж суддя Покатілов, маючи всі можливості для зупинення строку розгляду справи, цього не робить. Таким чином, призначене на серпень засідання суду, перетворюється у фікцію правосуддя, з наперед визначеним звільненням Сергія Сухомлина від відповідальності.


Таке рішення судді точно є нетиповим. Трапляються випадки, коли протоколи не вчасно надходять в суди і термін притягнення до відповідальності спливає. Однак у цьому випадку це явний «слив» протоколу для звільнення від відповідальності порушника, – переконаний юрист Центру протидії корупції Денис Свириденко.

Наведені факти у черговий раз підтверджують подвійні стандарти роботи та життя мера Житомира, який публічно полюбляє говорити про боротьбу з корупцією та одночасно на власному прикладі перетворює цю боротьбу в порожні слова.

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

— А ким вони мають працювати? Двірниками? Машиністами? Газети продавати?, — не міг вгамуватися офіцер одного із спецпідрозділів. Кілька років тому ми говорили  про родинні зв’язки та закриту прокурорську систему. На неодноразових зустрічах спец призначенець міг розповідати про всіх: поліцейських, сбу-шників, суддів, навіть свої колег і керівництво по роботі.

Та коли мова заходила про прокурорів – його немов підміняли. Як то кажуть – замикався у собі.

Не те, щоб був із лякливих – з колегами, вони вивели на чисту воду не одного суддю, придумували такі спецоперації, що жодний режисер в Голлівуді не зможе реалізувати.

— Прокурори – це особливий, закритий світ. Краще у нього не лізти. Там “чужих” не буває. Вони здійснюють нагляд за законністю діяльності усіх органів. Усіх. Краще не зв’язуватися.

“Боги Олімпу”

І це насправді так. Більшість людей свято переконані, що у юридичній площині все залежить від суддів.

Насправді, набагато більше повноважень у прокурорів.

До прикладу. СБУ, поліція, органи ДФС (податкова міліція), НАБУ чи ДБР здійснюють оперативно-розшукову діяльність. Прослуховування, стеження.

Нагляд за додержанням законності при ОРД здійснюють прокурори.

На наступному етапі – проведення досудового слідства.

Нагляд – знову ж таки прокурори. Вони є процесуальними керівниками.

Наступне – суд. Прокурори представляють інтереси держави та громадянина у судах.

Вони також є державними обвинувачами.

Також, прокурори все ще продовжують розслідувати значну категорію підслідних їм злочинів.

На будь якому описаному етапі, людина, чи згодом уже в статусі підозрюваного, обвинуваченого — чи то пересічний кримінальник, чи то підприємець у якого “забирають” бізнес, на всі дії правоохоронців може скаржитися у прокуратуру.

Від прокурорів дуже багато що залежить. Ще на стадії слідства, як процесуальні керівники, вони можуть когось із учасників справи вивести із-під удару – закривши кримінальне провадження відносно цієї особи.

Прокурор може змінити статтю на більш м’яку, відповідно в майбутньому, просити у суду менше покарання.

Навіть коли справа вже суді – прокурор може її відкликати. І закрити.

Прокурори можуть дуже і дуже багато.

Родом із СРСР

Андрій Палюх вважає, що його люстрація із керівної посади в прокуратурі єнесправедливою. Через два роки після звільнення, на одній із прес конференцій він розповідав, що не можна усіх прокурорів міряти під одну лінійку.

Андрій Палюх почав працювати в органах прокуратури із 88-го року. У 2004-му обійняв посаду прокурора м. Львова. Цікаво, що Палюх також пропрацював і у відділі підтримання державного обвинувачення в судах прокуратури області.

(Фото — http://logos-ukraine.com.ua)

Є така тенденція на Львівщині – прокурори безпосередньо працюють в судах, беручи участь в засіданнях. А їхня найближча родина – судді.

Так і в Палюха. Його дружина була призначена суддею Миколаївського районного суду у 2006-му. Однак, уже в 2007-му переведена на посаду судді в Залізничний суд. Хоча судів в Україні кілька сотень, але Наталія Палюх потрапила саме у Львів. Де прокуратурою міста керував її чоловік.

У прокуратурі на Львівщині багато років працював й Ігор Ліуш.

Ігор Ліуш. Фото – “Львівська пошта”

Якось так дивно співпало, але сина Ліуша – Андрія, у 2008-му призначили суддею… в Залізничний суд м. Львова. Де працювала дружина Палюха.

А вже у 2010-му обоє цих прокурорів стають заступниками прокурора Львівської області.

До слова, син — Ліуша – суддя, із 2013-го є заступником голови цього суду.

* У відповідь на запит, суддя Наталія Палюх перелічила ряд законодавчих актів, та вказала: “відповідно до норм зазначених Законів суддя не має ніякого відношення до призначення та переведення судді чи прокурорів. Також повідомляю, що запитуваною вами у зверненні інформацією щодо можливого сприяння будь-якими особами у призначенні та переведенні суддів чи прокурорів я не володію”, — написала суддя Н.М.Палюх.

Надійщла відповідь і від судді А. Ліуша. Андрій Ігорович, по суті заданих запитань, відповів: “… наголошую, що з особою на ім’я Палюх Андрій Ігорович, я не знайомий та така мені невідома. Також мені невідомо, які посади вказана особа займала в органах прокуратури протягом своєї трудової діяльності. Також до часу свого призначення суддею Залізничного районного суду міста Львова у 2008 році, з суддею Палюх Н.М., я теж знайомий не був.

Також вважаю за необхідне зазначити, що висловлені вами у ствердній формі припущення щодо неправомірного призначення на посаду судді внаслідок втручання третіх осіб без ґрунтовних та аргументованих доказів є неприпустимими”, — написав А.Ліуш.*

Приклад

Звісно, судді мають керуватися Законом та бути неупередженими, як і прокурори.

Але в таке важко повірити, коли у справах суддів Палюх чи Ліуша приходять на засідання прокурори. Підтримувати державне обвинувачення. А два заступника прокурора області – Палюх-чоловік і Ліуш-батько.

Адже, навіть у банальних адміністративних справах можна простежити потенційний конфлікт інтересів. У справах, що стосуються давніх знайомих та розглядаються зовсім іншим суддею.

Колега по мантії Н.Палюх із Залізничного суду — Іванна Іванюк.

фото Facebook —  Іванюк Іванни

22 вересня 2017 року вона винесла постанову, та визнала винним Зембу Тараса, у вчиненні адміністративного правопорушення, наклавши мінімальне адміністративне стягнення.

Він був родичем Людмили Земби, співзасновника ТОВ “Танаїс-ЛТД”. За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, іншим співзасновником цієї організації є Михайло Гуменчак – батько судді Наталії Палюх.

А як це пояснює Іванна Іванюк?

«…на час розгляду вказаної справи повідомлена Вами інформація мені відома не була, достовірність такої інформації на даний час мені також не відома, окрім того, така інформація жодним чином не могла б вплинути на об’єктивність або неупередженість прийнятого мною рішення» — відповіла на запит Іванна Іванюк.

Натомість Н. Палюх відписала, що у час коли винесено зазначену постанову перебувала у відпустці і про розгляд справи їй нічого відомо не було.

«…В мене відсутня інформація про те, що Земба Тарас Антонович є родичем Земби Людмили Ігорівни, а відтак конфлікту інтересів щодо розгляду суддею Залізничного районного суду м. Львова Іванюк І.Д. зазначеної вами справи не вбачається» — аргументувала свою позицію суддя Палюх.

Можливо, на сьогодні вони й справді вже не родичі. Але у минулому були точно. У самій постанові суду вказано адресу реєстрації Тараса Земби. За цією ж адресою у минулому була зареєстрована і Людмила Земба. За даними сервісу Youcontrol, в далекому 1996 році ця ж сама адреса була вказана як юридична адреса ТОВ “Танаїс-ЛТД”, яким на той час особисто керувала пані Палюх, нині суддя.

Наталія Палюх, використано скрін-шот із відео

Працевлаштування та перемога на тендерах

Та повертаємося до судді Ліуша. Є у нього сестра. Двоюрідна. Оксана Дейнека (Ярема). Багато років вона була одружена із Віктором Дейнекою. Той зробив свою кар’єру у Територіальному управлінні Державної судової адміністрації України Львівщини. У 2011 році його призначили на посаду першого заступника начальника.

А ще у сина екс-прокурора, судді А. Ліуша, окрім сестри, є дружина.

Марія. І так дивно співпало, що вона, кілька років тому, потрапила на роботу в це саме управління ДСА Львівщини.

На моє запитання, чи не вбачає пан Дейнека конфлікт інтересів у вищеописаних фактах, я отримав відповідь, що “запитувана інформація не є публічною”.

Ні-ні – ніхто нікого “не лобіює”. Це в суддівських і прокурорських так співпадає.

Але, подумають читачі, що там судова адміністрація вирішує. Який там в неї вплив може бути. То ж  не суддя.

Не зовсім. Бо суддям із адміністрацією треба дружити. Саме її керівництво, до прикладу, вирішує, у якому суді, і які приміщення треба ремонтувати. Чи — що потрібно закуповувати. І скільки.

Так ось – про черговий “не конфлікт” інтересів.

Уже в 2014-му Дейнека став керівником Управління. І – головою комітету з конкурсних торгів. Тендери проводили. Два роки – на ремонт одного із районних судів перемагала компанія “А.Омега”. Із засновниками – Буфанами. Тато та син.

А інший син —  Назар Буфан, ще донедавна працював у прокуратурі Львівської області.

Як я написав – головою комітету з конкурсних торгів був Віктор Дейнека.

А його тодішня дружина – Оксана Дейнека, працювала та працює в прокуратурі Львівської області.

Навіть, у відділі, який також займався і підтримкою державного обвинувачення в судах.

Зірка генерала Пісного

Із кланами Палюхів – Ліушів — Дейнек пов’язані не менш яскраві династії.

Від грудня 2009-го (до приходу на посаду заступником прокурора області), Палюх десь із рік керував прокуратурою Шевченківського району.

Його помічником була Галина Борейко. Для пересічних громадян її прізвище не говорило рівним чином нічого. Та насправді…

Галина Борейко. Фото – прокуратура Львівської області

Допомагала прокурору Палюху не хто-небудь – а племінниця Василя Пісного. Останній був перевіреним та добрим другом Юрія Луценка. Саме із Луценком пов’язані усі кар’єрні професійні зрости Пісного.

Будучи Міністром внутрішніх справ, Луценко поставив Пісного керувати міліцією Тернопільщини. А згодом – призначив на Львівщину.

За Януковича – Пісний не залишився без роботи, та керував новоствореним Управлінням з розслідування особливо важливих справ Державної податкової адміністрації України у західному регіоні.

Він також був депутатом, а згодом, першим заступником голови Львівської облради. Близьким до Степана Кубіва. Саме Кубів, на той час нардеп, виступав в облраді на підтримку кандидатури Пісного на обрання першим заступником голови. Вони обоє були із “Фронту Змін”, а у 2012-му — стали кандидатами у нардепи від “Батьківщини”.

Ще до цього, у стінах Львівської облради, Пісного та Кубіва не раз помічали у товаристві один одного.

Після Революції, Пісного поставили керувати Департаментом економічної злочинності МВС.

Ю.Луценко був лобістом у призначенні на наступну посаду Пісного – заступником начальника ГУ БКОЗ СБУ – про це  із трибуни Верховної Ради заявляв народний депутат України В. Парасюк.

Такий от у Галини Борейко впливовий дядько – Василь Пісний.

Так ось, подопомагавши Палюху, вона згодом стає прокурором у відділі, який займається і представництвом інтересів громадян та держави в судах.

Ну от тягне усіх тих родичів – на посади, пов’язані із судами.

А ще, представники прокурорських династій працюють неодмінно у елітних відділах – боротьби із різноманітною корупцією. Так би мовити – “хлібних”.

У Борейко там теж була протидія злочинності та корупції у сфері транспорту.

Передостання посада — начальник відділу організації діяльності у сфері запобігання та протидії корупції прокуратури області.

Ну і – з 2016-го – золота пора.

Генпрокурором обрали Луценка. Побратима її дядька Пісного.

І Луценко своїм наказом призначив Галину Борейко на посаду заступника прокурора Львівської області. Як вона пояснювала – не вбачає у цьому жодних проблем – бо конкурс на цю посаду не передбачений.

Одним словом – все окей. Знову – “не конфлікт” інтересів.

До слова – попередня посада Борейко – начальник відділу запобігання та протидії корупції — “перейшла у спадок” Оксані Дейнеці. Тодішній дружині Віктора Дейнеки, очільника судової адміністрації. Двоюрідній сестрі судді Ліуша. Батько якого працював разом із Палюхом. У якого набиралася досвіду Борейко.

Та прокурори – також люди. Оксана Дейнека розлучилася. Її теперішній чоловік – Тарас Ярема. Він попрацював і заступником прокурора Львова, і начальником різних відділів прокуратури області. Над податківцями із митниками наглядав, чи борцями із оргзлочинністю.

Тепер от – у відділі прокуратури області, що організацією та керівництвом слідства Державного бюро розслідувань, займається.

Здібний хлопець. З огляду на те, що в роки успішного просування по кар’єрній прокурорській драбині, Ярема був зятем Оксани Кунцік. Яка вершила правосуддя на Львівщині більше 20-и років.

Здібний зять

Варто згадати про інших персонажів. Коли Палюх керував прокуратурою Шевченківського району, де йому допомагала Галина Борейко,  — заступником прокурора Львова був Адріан Дутковський.

За кілька років він очолює прокуратуру Франківського району.

А після Революції – його переводять начальником відділу, який займався зокрема і підтриманням державного обвинувачення в судах.

А прокурором Франківського району – призначають Палюха.

З кінця 14-го – Дутковський взагалі став заступником прокурора Чернівецької області.

фото – фейсбук Адріана Дутковського

Адріан Дутковський – зять Володимира Каралюса. Який – лише минулого року пішов у відставку. Пропрацював 25 років суддею. Останніх десять – Львівського апеляційного адміністративного суду.

У судді – двоє братів. Ігор майже три роки апаратом цього суду керував. Звісно – знову ж таки “жодного конфлікту” інтересів. Любомир Каралюс– на Львівській митниці трудився.

ЛААС —  це ключовий суд на кілька областей, який розглядає спори, де одна із сторін – орган влади. Для звільнених із роботи, попавших у немилість —  до прикладу прокурорів —  це надія. Іноді – єдина. Адже “вирішити” щось у Вищих судах – проблематично.

Володимир Каралюс. Фото – громадська рада доброчесності

Митники. Контрабанда. Судді

У згаданої Галини Борейко є сестра. Двоюрідна. Наталія Пісна. Тобто, донька генерал-лейтенанта Василя Пісного.

Її чоловік – Назар. А свекор – Степан Ворожбит. Працюють обоє багато років на митниці.

У 2010-му обоє потрапили у вкрай неприємну історію. Восени, нове керівництво Державної митної служби України (яке прийшло до влади із Януковичем) провело із польськими колегами експеримент із обміну інформацією. В його результаті було встановлено цікаві факти.

Із наказів ДМС можна довідатися, що лише за 15-ть днів, і тільки на одному митному пості “Рава-Руська”, 97 авто із товарами, які виїхали із Польщі, не в’їхали на територію України. Або в’їхали пустими.

Що це означає? Дану тему я досліджував у матеріалах “Митна мафія України”. Це банальна – чорна і сіра контрабанда. Перша — коли, за польськими митними та прикордонними базами фура із товарами виїжджає із країни, а до нас не в’їжджає.

Вона що, випарувалася?

А cіра – коли виїжджає повна – а на територію України заїздить пуста. Тут – і схеми перевантаження і таке інше.

Так от – за цими фактами було звільнено кілька десятків митників із різних постів. За порушення присяги.

Серед них – і Назара Ворожбита.

Митник пішов в суд, і спочатку в Львівському окружному адміністративному суду, а потім і в Львівському апеляційному адміністративному суді справу виграв. На роботі поновили. Ще й гроші заплатили – за час вимушеного прогулу.

Судді знайшли як все “обставити”.

Бо – за інформацією прикордонників – авто кордон не перетинали.

Сміх та й годі. Про це і йшлося. В тому й схема полягала, що ті автомобілі не фіксували. Але для суддів це аргумент залізний – а раз не перетинали, то як митники мали провести митне оформлення?

І поновився зять Пісного в митних органах.

А його тато – Степан Ворожбит – у ті роки працював у службі боротьби із контрабандою Львівської митниці. Власне, таким випадкам мав запобігати.

Його теж звільнили – за іншими підставами: за порушення присяги.

І Степан Ворожбит пішов до адміністративних судів. Аналогічно, справи повигравав.

… У 14-му році Пісний починає керувати Економічним департаментом МВС. І дивним чином, його родичі роблять кар’єру на митниці.

У 14-му – зять стає заступником керівника “Краківець”, а у 15-му — митного поста “Мостиська”, а потім – “Львів-поштовий”.

Натомість Степан Ворожбит – керує відділом митного посту “Грушів”.

До слова, за цей час його встигли ще раз звільнити.

Трапилася історія, коли через митний пост “Рава-Руська” проїхала вантажівка із вугіллям. Митники її пропустили. А от поляки – сигарети знайшли.

У машині було заховано 60 тисяч пачок. Ворожбит керував тим відділом митного оформлення, який оформляв вантажівку.

На даний час справа перебуває в касації – у вищих судах. У Львові Степан Ворожбит справу в Окружному та Апеляційному адмінсудах виграв. Ходить далі на роботу на митницю.

Звісно, те що Каралюс працював в Львівському апеляційному адміністративному суді – із описаною історією “ніякий не конфлікт” інтересів.

Навіть з огляду на те, що донька Каралюса – Юлія Дутковська – є прокурором місцевої прокуратури №1. Вона ж – і дружина нинішнього заступника прокурора Чернівецької області.

Фото – фейсбук Юлія Дутковська

Із нею – працює і дочка Палюха. Прокурор Лілія Андріївна.

Прийшла Лілія Палюх влаштовуватися на роботу до прокуратури Личаківського району у 15-му році. І підтвердження досвіду роботи у галузі права мала. З фірми “Танаїс ЛТД”, згаданої вище. Тої, у якій співвласник її дідо.

І нормально – зразу в прокуратуру взяли. Попрацювала там рівно 9 місяців. Звільнилася.

А за пару місяців – уже посаду прокурора Кам’янко-Бузького відділу Радехівської місцевої прокуратури області отримала. Тут трішки досвіду здобула – і вже прокурор місцевої прокуратури № 1 Львова.

Велика сім’я

Так працюють, живуть та дружать між собою, замінюючи один одного на посадах та надаючи підтримку ключові на Львівщині прокурорсько-юридичні клани.

А тепер уявіть – коли прокурори — на усіх ланках – з поліцією, СБУ, митниками — податківцями, і звісно – суддями, переплетені сімейними, родинними та дружніми зв’язками.

Створена замкнена система. Із круговою порукою. Система, в яку звичайним людям потрапити на роботу, практично неможливо. Хіба, на низові посади. Без шансів зробити значну кар’єру.

У простих людей є інша мета — працювати заради дотримання законності. Все таки посади прокурорів та суддів не призначені для хабарництва, а для того, щоб належним чином працювала судова система. А якщо увесь час конфлікт інтересів , як їм правильно працювати?

Ця система небезпечна тим, що закрита для інших осіб. Можливо, набагато здібніших та професійніших.

Система влаштована так, що ви фактично не знайдете правди та справедливості. І вкрай рідко зможете захистити порушене право.

Така прокурорсько — юридична система існує на Львівщині понад 30 років. Ще із часів Радянського Союзу. Інша країна, змінюються президенти, реформи – але одні і ті самі “роди” вершать львівський “Закон”.

Що кажуть правозахисники

Президент ГО “Вартові Закону”, Віктор Чарномський, відстоює права львів’ян понад 10 років, у якості правозахисника та громадського діяча:

— Родинні клани суддів, прокурорів, поліції, адвокатів настільки пов’язані між собою, що людина, яка попадає в їхнє павутиння, вона не може звідти вибратися – якщо вона навіть не винувата.

Інше – коли людина винна. Тоді вона має можливість вибратися – за хабарі.

Вся ця система глибоко пов’язана між собою і коли злочинці, особливо небезпечні, мають конкретні гроші, щоби купувати тих прокурорів — тоді будь яка доведена справа буде розступатися на очах. Слідчі – керуючись внутрішнім переконанням – не будуть бачити у тих діях злочинів. Прокурори із цим погодяться – оскільки вони “всі” родичі.

У цього прокурора сьогодні справа, яку веде родич іншого прокурора або слідчого. І вони знають, що в даній ситуації вони можуть так нагнути людину, що їй вибратися із того буде нереально.

Приклад – Валерія Куща, громадського активіста, якого у 2014-му побили та пограбували в центрі Львова – неподалік Галицького районного відділу поліції.

Правоохоронці нападника затримали. Він в усьому зізнався. Але справа, у якій є низка свідків, по сьогоднішній день, знаходиться на розгляді Галицького районного суду м. Львова.

Львівською місцевою прокуратурою №1, справа блокується.

Валерій Кущ мені розповідав, що керівник цієї прокуратури – Роман Сапуцький навіть просить не писати на суддю скарги – за те, що чотири роки розглядається справа.

Всі вони між собою пов’язані, всі вони між собою знайомі по роботі, покривають один одного — коло замкнуте, — розповів Віктор Чарномський.

Я також поспілкувався безпосередньо із самим потерпілим – Валерієм Кущом. Він підтвердив, що дійсно керівник Львівської місцевої прокуратури № 1 Роман Сапуцький звертався до нього із таким проханням.

А ще, В.Кущ розповів цікаву деталь, яка може пояснити такий тривалий перебіг його справи:

— Сам нападник, безпосередньо у судовому засіданні, йому нерви не витримали, і він сказав: “да я вже заплатив 50 000 доларів. І 5 тисяч доларів слідчому”. Це він судді заявив – під аудіо запис, — заявив В.Кущ.

* Працівникам прокуратури та митної служби, згаданим у розслідуванні, на офіційні адреси відповідних підрозділів цих держструктур, були надіслані запити про доступ до публічної інформації. У всіх випадках, надійшли листи, що запитувана інформація не є публічною.

Незважаючи на це, я знову спробував отримати та подати позицію згаданих дійових осіб. Тому, аналогічно, були надіслані прохання про коментар із переліком запитань. Із митних органів надійшли відповіді, що дані звернення не приймаються до опрацювання, оскільки не адресовані керівництву. Також, не дало результату звернення до прес-служби.

Натомість, від працівників прокуратури, відповідей на “прохання про коментар” не було отримано. Якщо все ж, відповіді, по суті, на поставлені запитання надійдуть, вони будуть опубліковані в наступних частинах

Тарас Зозулінський

Цей матеріал було підтримано

проектом «OPEN Media Hub», за фінансування Європейського Союзу.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Жінка з інвалідністю попросила поліцейського поступитись їй місцем, на що він відповів образами в її бік. А після того, як за дружину вступився пенсіонер “служитель закону” наніс йому удар в обличчя.

Джерело


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

В СМИ упорно ходят слухи, что вопрос о назначении Болдина на должность председателя Одесской облгосадминистрации – практически решен.

Как оказалось, в далеком 2010 году, тогда еще заместитель юридического управления Одесского горсовета Максим Болдин, подмахнул решение, узаконивающее «схему Смоляра», и тем самым оказал услугу будущему застройщику Андрею Ваврышу. Тому самому Ваврышу, который сейчас управляет строительной компанией «Saga Development» и считается одним из крупнейших застройщиков Киева, а заодно близким другом главы Офиса Президента Украины Андрея Богдана.

Однако, если для Офиса Президента Украины подобные связи становятся большим преимуществом Болдина перед другими участниками конкурса на должность главы Одесской области, то для одесситов связь Болдина с «Saga Development» является сомнительным преимуществом.

В конце июля сайт «Наші гроші» опубликовал расследование, где показал, как в нарушение законов застраивается санаторная зона Одессы и как на территории санатория «Магнолия» на Французском бульваре, 63/65, вблизи прибрежных склонов строится четыре 21-этажных дома ЖК «Kandinsky Odessa Residence».

На сайте ЖК «Kandinsky» в качестве застройщиков указаны 3 девелоперские компании — Saga Development, Perfect Group і Citex Development. В первой — Saga Development – генеральным директором является Андрей Ваврыш, а во второй — Perfect Group – прослеживается связь с его юристом Дмитрием Овсием.

Сайт «Наші гроші» обнародовал документы, на основании которых застраивается территория санатория «Магнолия» по Французскому бульвару, 63/65 — градостроительные условия и разрешение на строительство. В них нет упоминаний ни одного из выше названных девелоперов. Зато в градостроительных условиях в качестве заказчика фигурирует ДП «Транс океан тур», а в разрешении на строительство заказчиками становится уже 4 компании – ООО «Одессаинвестбуд», ООО «Фейм групп», ДП «Транс океан тур» и предприятие с иностранными инвестициями «Аверс».

Источник: nashigroshi.org

Первоначальный заказчик строительства — ДП «Транс океан тур», а также ООО «Фейм групп» и предприятие «Аверс» входят в холдинг «Аверс» и контролируются Константином Ткачом, который, как пишет журнал «Новое время», является негласным бизнес-партнером Владимира Галантерника.

В далеком 2010 году, когда Максим Болдин то был заместителем начальника, то исполнял обязанности начальника юридического управления Одесского горсовета, ООО «Аверс Строй», которое тогда также контролировалось Константином Ткачом, провернуло с коммунальным имуществом Одессы удачную сделку обмена. Фирма подарила горсовету здание площадью 1659,2 кв. м по ул. Софиевская, 19 (по этому адресу сейчас находится Одесский апелляционный административный суд), за что получила, минуя аукцион, ряд помещений общей площадью 1234,1 кв.м по адресам: ул. Жуковского, 22, ул. Дерибасовская, 16, просп. Александровский, 6, пер. Вице-Адмирала Жукова, 2. Летом 2010 года помещения были проданы другим владельцам, а аверсовцы заполучили первоначальный капитал для аферы с санаторием «Магнолия».

Источник: epravda.com.ua

В дальнейшем по аналогичной схеме Одесский горсовет провернул сделку с ООО «Арт», обменяв 23 нежилых помещения в центре Одессы на административное 2-хэтажное здание по ул. Станкостроительной с доплатой всего в 1,47 млн грн. Именно эта сделка и получила название «схемы Смоляра», и именно из-за нее привлекали к уголовной ответственности и Смоляра, и Болдина, но так и не привлекли, поскольку дело развалилось в суде.

Тогда в 2010 году, когда стало известно, что Эдуард Гурвиц проиграл выборы мэра, а Болдин был уволен из юридического управления, хозяева ООО «Аверс Строй» постарались быстро избавиться от компании, засветившейся в сомнительных манипуляциях с коммунальным имуществом. Впрочем, сделка между горсоветом и ООО «Аверс-Строй» так и не заинтересовала правоохранителей.

Источник: otkat.od.ua

Уже сейчас, когда Президент Украины Владимир Зеленский назвал среди кандидатов на пост Одесской облгосадминистрации Максима Болдина, тот пытается оправдаться за свое участие в создании и реализации «схемы Смоляра», а по Одессе вдруг поползли слухи о том, как Болдин мужественно сражался за соблюдение законности с печально известным в Одессе Михаилом Кучуком, который в 2010 году был заместителем Гурвица. Но при этом Максим Болдин упорно забывает о другой сделке – между ООО «Аверс Строй» и Одесским горсоветом. А зря. Единый реестр судебных решений помнит все.

Но помимо разоблачений манипуляций с коммунальной собственностью, будем разоблачать и манипуляции Максима Болдина с Законом, с попытками толковать законы в свою пользу.

Итак, неделю назад Максим Болдин решил бороться с фейками, которые распускают вокруг его персоны:

Среди прочего, он попытался опровергнуть свою причастность к обмену 23 объектов из коммунальной собственности Одессы на административное здание на Заставе, заявив, что 4,5 месяца пытался препятствовать практической реализации данного решения и что единственным способом остановить его реализацию было бы внесение протеста прокурора, чего не случилось. Посему одесский мэр подписал противоправное решение и понеслось…

Источник: Максим Болдин

Однако, Максим Болдин, мягко говоря, лукавит — Закон Украины «О местном самоуправлении» и в 2010 году позволял не согласовывать решение совета, если оно противоправное. В частности, городской голова имел право остановить решение совета и внести его на повторное рассмотрение с обоснованием замечаний. После чего совет может отвести замечания городского головы может не менее 2/3 депутатов от общего состава (не простое большинство, а 2/3). Но в отношении сделки с ООО «Арт» подобной остановки решения не было.

Источник – Закон «О местном самоуправлении» в редакции 2010 года

Кроме того, Закон обязывает, чтобы имущественные операции, которые осуществляются органами местного самоуправления с объектами права коммунальной собственности, не должны ослаблять экономические основы местного самоуправления. Интересно, помнил ли об этой норме Максим Болдин, согласовывая сделку мены между горсоветом и ООО «Аверс строй» в обход аукциона? А когда согласовывал решение горсовета о сделке с ООО «Арт»?

Несмотря на то наличие ущерба коммунальной собственности от этих сделок, Максим Болдин так и не был привлечен к уголовной ответственности, поскольку в ходе следствия его действия переквалифицировали на служебную халатность и потом дело закрыли в связи с истечением срока давности

Источник: domik.ua

Между тем, тяжбы из-за сделки между Одесским горсоветом и ООО «Арт», которую так неосторожно подмахнул Болдин, продолжаются до сих пор. Поскольку прокуратура истребовала у ООО «Арт» и последующих покупателей почти все помещения обратно в коммунальную собственность, а хозсуд и вовсе отменил сделку, ООО «Арт» вознамерилось судиться с горсоветом – ведь здание на Станкостроительное за эти годы постепенно превратилось в руину. И добилось в 2017 году решения взыскать с горсовета почти 72 млн.грн. Однако, Кассационный хозсуд отменил все решения в пользу ООО «Арт» и отправил дело на новое рассмотрение. И теперь скоро уже год в Хозяйственном суде Одесской области длится предварительное судебное заседание и никак не завершится. (прикрепить ссылку http://reyestr.court.gov.ua/Review/83430827) Может Болдину на этот процесс стоит направить всю свою энергию, а не на разоблачение фейков, которых не было?

Между тем, СМИ проверили, кто же на самом деле стал основным выгодополучателем от махинаций с коммунальной собственностью – структуры, входящие в сферу влияния Владимира Галантерника: что в 2010 году, что после возвращения в коммунальную собственность и последующей приватизации.

Как известно, именно во времена мэрства Эдуарда Гурвица, Владимир Галантерник заложил основы своей империи. И этому способствовал не только депутатский мандат Галантерника (он был избран в 2006 году в Одесский облсовет от партии «Наша Украина»), но и ряд чиновников Одесского горсовета, действовавших в его интересах. Благодаря таким чиновникам строительные фирмы из окружения Галантерника получали места под застройку – и некоторые стройки, в ущерб интересам громады, продолжаются до сих пор. Благодаря таким чиновникам была затеяна афера с военным аэродром «Одесса-Школьный», а оригиналы документов военных были затеряны в кабинетах. Благодаря таким чиновникам ООО «Аверс-Строй» и ООО «Арт» провернули махинации с коммунальным имуществом в обход аукциона.

И теперь один из этих чиновников намеревается стать губернатором? Может пора сказать «стоп» подобным лицам? Или дерибан Одессы будет продолжаться и при новой власти?


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Пока Минздрав декларирует бесплатные роды и беременность под эгидой медреформы Уляны Супрун, столичный государственный роддом косит миллионные суммы на появлении новых украинцев. А сливки с этой схемы снимает офшорная кипрская компания. Без малейшего стеснения, государственное медучреждение заключает с пациентками договоры. При этом деньги рожениц поступают не на счет роддома, а на общество с ограниченной ответственностью. Корпоративные связи предприятия, обслуживающего больницу, ведут не только в офшор, но и к чиновникам, близким к Минздраву.         

Такса — до 40 тысяч

Казалось бы, в Украине все давно привыкли, что родить малыша — дело не бесплатное. Как правило, женщины договариваются с доктором и платят врачу напрямую, в “карман халата”. Но схема, о которой узнали “Вести”, поражает предприимчивостью и бесстрашием.

Одна из пациенток Киевского родильного дома №5 согласилась рассказать журналистам о том, как устроен заработок на появлении украинских малышей. Для начала молодая мама Алеся Аронович (имя и фамилия изменены по просьбе собеседницы. — Ред.) показала журналистам прейскурант пятого роддома, который ей выдали, когда девушка решила воспользоваться своим правом выбора врача.

В женской консультации мне сказали, что я могу выбрать любой роддом, я почитала отзывы и решила идти рожать в роддом №5. Там меня встретили более чем радушно, усадили на мягкий диван и тут же выдали прейскурант, папку с фотографиями палат и образец типового договора“, — рассказывает Алеся.

Как деньги рожениц выводят в офшор - фото 2

Здесь нельзя не вспомнить, что, согласно заявлениям и. о. министра здравоохранения Ульяны Супрун, роды и ведение беременности в Украине должны быть совершенно бесплатными. А выбор врача не имеет ограничений в географии. Номинально это так, но, по словам нашей героини, женщины, не имеющие патологий, прописки в Соломенском районе столицы и направления в данный роддом, обязаны платить в кассу по таксе, указанной в прейскуранте.

Мы с мужем были готовы к тому, чтобы заплатить, и пошли на эти условия. Нас даже порадовало, что все происходит через кассу. Но когда увидели договор, очень удивились. Ведь платить мы должны были не роддому, а какому-то обществу с ограниченной ответственностью, по факту — частной фирме. Мой супруг — юрист и, прочитав договор, мы поняли, что он нам ничего не гарантирует. У нас был врач, к которому мы хотели попасть на роды, поэтому все же бумаги подписали и деньги в кассу занесли. Почти 30 тысяч гривен“, — говорит женщина.

В Алесином случае роды прошли благополучно, у нее родился чудесный малыш, и вся процедура закончилась без проблем и осложнений. “Мы остались очень довольны, персонал и отношение не хуже, чем у частников, чистота, хорошее питание и уход для супруги. Но очень хотелось узнать, кто же заработал на появлении на свет нашего сына. Надо сказать, что в день родов Алеси родилось еще 24 ребенка. Сложно представить, какие суммы зарабатывают на этом за год“, — говорит муж Алеси Виктор Аронович.

“Вести” решили разобраться, насколько законно, что деньги рожениц проходят через частные структуры и чей интерес стоит за этой схемой.

Бенефициар на Кипре

Итак, согласно договору, который заключила с роддомом молодая семья, стороной договорных отношений является некая “НДІ “ЖИТТЯ”, директором которой значится Владимир Копыл. По данным YouControl, эта компания значится в реестре как негосударственная, зарегистрирована она в 2013 году в Киеве и имеет уставной фонд в 5 млн гривен.

Как деньги рожениц выводят в офшор - фото 3

Сразу стоит отметить, что за этим предприятием стоят сотни неудовлетворенных судебных исков, когда недовольные пациенты пытались вернуть деньги. Но это не удавалось, даже если младенец умер или роды состоялись за пределами пятого роддома.

Любопытные нюансы начинают всплывать уже на этапе данных о бенефициарах. Как оказалось, 90% денег пациенток пятого роддома попадают …в офшор. И поступают на счета кипрской фирмы “Лазар Лимитед”. Еще 10% получает основатель фирмы Александр Корниенко.

Как деньги рожениц выводят в офшор - фото 4

Разумеется, “Вести” попытались получить ответ от Министерства здравоохранения Украины о том, на каком основании общество с ограниченной ответственностью обслуживает финансовую часть работы государственного роддома. В пресс-службе Минздрава оперативно отреагировали: “Мы не владеем информацией, деятельность роддомов подведомственна горздраву“, — сказали нам в телефонном разговоре.

Позже на адрес редакции поступил ответ на информационный запрос от имени главного врача роддома №5 Дмитрия Говсеева. Он отказался отвечать на вопросы журналистов “Вестей”, сославшись на то, что… не знает ничего о таком издании, как “Вести”, поскольку о нашем издании ничего не указано … на сайте Киеврады. Очевидно, что молчание Говсеева, который явно понял суть неудобных вопросов, оказалось куда более красноречивым, чем любой ответ.

Заработок на младенцах

Нехитрая арифметика позволяет вычислить минимальные суммы, которые за год зарабатывают на схеме в пятом роддоме. Если допустить, что в среднем в день рождается 25 малышей, и каждая мама платит за роды минимальную сумму в 12,4 тысячи гривен, то выйдет, что в год “НДІ “ЖИТТЯ” зарабатывает более 113 млн гривен. А учитывая, что фирма зарегистрирована пять лет назад, выходит, что в офшоры уже вывели более полумиллиарда гривен.

Главный вопрос в том, кто же стоит за этой схемой? Логично было бы, чтобы на этот вопрос дало ответ Государственное бюро расследований, ведь схема слабо похожа на законную.

Я уверен, что пути ведут в Минздрав“, — говорит Виктор Аронович. — Мне удалось узнать из данных в открытых базах, что директор “Життя” Владимир Копыл также является руководителем еще нескольких фирм. Одна из них — “Еко Мед Груп”, конечным бенефициаром которой является Тытыкало Владимир Сергеевич, человек, занимающий не последнюю должность“.

“Не последняя должность” Владимира Тытыкало, о которой говорит отец маленького пациента роддома №5 — заместитель ректора по экономическим вопросам Национального медуниверситета им. Богомольца. Во всяком случае, такие данные указаны в его налоговой декларации. Видимо, по совместительству, он работает и заместителем главврача того самого, пятого, роддома. Об этом сообщается на странице Тытыкало в “Фейсбуке”. Кстати, там же есть информация и о Романе Тытыкало, брате Владимира. Он был адвокатом экс-ректора НМУ им. Богомольца Екатерины Амосовой.

vesti-ukr.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Журналисты отмечают непрозрачную структуру собственности банка, указывают на опасность выведения из него миллиардов гривен через беззалоговые кредиты и обращают внимание на возможное банкротство «Альянса» (намеренное или непреднамеренное) из-за обысков и расследования финдеятельности госкомпании «Украэрорух» детективами НАБУ.

В качестве пролога

«Вчера записал ролик о том, что на спиленные от вырубки леса деньги глава фракции Нарфронт Бурбак — купил банк «Альянс». По статистике можно сделать вывод, что из банка искусственно вымываются средства перед банкротством. В частности, объём необеспеченных кредитов на 1.07 составляет 1.8 млрд. гривен. Беспокоит, что в случае банкротства банка там пропадут ещё и государственные деньги. На 01.08 в банке накоплены 260 млн. гривен компании «Украэрорух». Дедушка Смолий традиционно молчит» — написал на своей странице в Фейсбуке журналист и новоизбранный народный депутат Александр Дубинский.

Почему «Альянс» может отправиться по следам «Платинума», «Фортуны» и «Диаманта»

1 августа детективы НАБУ провели обыски в помещениях госпредприятия «Украэрорух» и по месту жительства его должностных лиц. Причиной обысков стало расследование, которое продолжается с ноября 2017 года. Журналисты программы «Наші гроші» подробно описали как чиновники «Украэроруха» держали 404 млн. гривен на депозите в ПАО «Платинум Банк», признанного неплатежеспоособным. Проблемы «Платинум Банка» на тот момент были уже широко известны – мобильный оператор МТС (Vodafone) требовал вернуть свой депозит в размере 250 млн. гривен и просил НБУ признать банк проблемным. Министерство инфраструктуры также рекомендовало своим предприятиям выводить средства из коммерческих банков в государственные, но «Украэрорух» не только не вывел свои деньги, но и закачал в «Платинум Банк» дополнительную сумму – последний транш буквально за 13 дней до краха банка.

Примечательно, что в последние дни про госкомпанию «Украэрорух» вспоминали не только в связи с обысками НАБУ. Журналист Александр Дубинский обратил внимание на то, что счета «Украэроруха» открыты в еще одном банке, который скоро может отправиться по следам «Платинума». Речь идет о печально известном банке «Альянс».

Согласно балансовой информации с сайта банка «Альянс», на 1 июля денежные средства и их эквиваленты составляли 460 млн. гривен, из которых наличных в кассе — 210 млн. гривен и, соответственно, в безналичной форме – 250 млн. гривен. На этот же момент средств «УКраэроруха» в «Альянсе» было на сумму 260 млн. гривен. Другими словами, банк, похоже, держится на одном клиенте – заберите его средства и банк посыпется.

При этом аналитики обращают внимание на два обстоятельства. Во-первых, непонятно зачем у банка так много наличных в кассе. В банках, аналогичных по размерам сети и валюте баланса, наличных в кассе остается до 100 млн. гривен – например, банк «Глобус» с большей сетью, согласно отчетности с сайта, держит в кассе от 50 до 70 млн. гривен. Здесь любой политический эксперт провел бы параллели с партийной кассой и возможным остатком средств после проигрыша реального собственника банка на парламентских выборах, но это станет темой следующего раздела.

Во-вторых, неприятности у «Украэроруха» могут привести к тому, что госпредприятие попробует забрать свои средства со счетов в «Альянсе». Сделать это одномоментно теперь уже точно не удастся (да и в принципе тоже), а на замещение вкладами физических лиц банку потребуется время, и тут приятный бонус получит ФГВФЛ. «Альянс» привлекает физических лиц по самой высокой ставке на рынке, но при этом не занимается потребительским кредитованием – ситуация напоминает описанный выше «Платинум Банк». «Тут ещё и штраф за финмониторинг на горизонте. Остальные участники схемы с ОВГЗ уже оштрафованы, в том числе РВС банк, вот поэтому так занервничал формальный собственник банка Александр Сосис, что даже обвинил в коррупции команду Президента на своей странице в ФБ», — отметил наш источник, – «А вообще присмотритесь — ситуация в «Альянсе» слишком уж напоминает модель всех предыдущих банков «Народного фронта» — в частности, банка «Фортуна» Пашинского и «Диамант Банка» Мартыненко».

Беззалоговые кредиты и собственность Бурбака?

Больше о проблемах «Альянса» рассказывает Александр Дубинский. По его словам, на 1 июля кредитный портфель банка «Альянс» составлял 2,3 млрд. гривен, из которых 1,8 млрд. гривен ничем не обеспечены. «Что такое необеспеченный кредит? Это когда вы берете деньги и даете без всякого залога кому угодно. Кому дают в карманных банках деньги без залога? Самому себе! Т.е. 1,8 млрд. гривен выведены непонятно куда и непонятно кем» — отмечает Дубинский. Большой объем выданных беззалоговых кредитов банком, который не занимаются потребительским кредитованием, скорее всего, означает, что эти средства разворовываются. И когда такой банк обанкротится, то все вклады в нем будет компенсировать Фонд гарантирования вкладов за счет налогоплательщиков. Дубинский утверждает, что эта схема не уникальна и не так давно схожим образом было выведено 5,5 млрд. гривен из «Платинум-банка».

По мнению Дубинского, к нынешним аферам «Альянса» причастно новое руководство банка. Дубинский утверждает, что новым собственником «Альянса» стал экс-глава фракции «Народный фронт» в украинском парламенте Максим Бурбак, который на деньги, полученные от незаконной вырубки и экспорта карпатского леса-кругляка, через доверенных лиц приобрел банк и сделал главой Наблюдательного совета своего помощника-консультанта Юрия Гирмана.

Печальная история «Альянса»

Буквально за несколько дней после публикации видео Александра Дубинского о финдеятельности и структуре собственности «Альянса» набрало больше 120,000 просмотров, 2,000 репостов и собрало больше 5,700 реакций. Ответить на него был вынужден и Александр Сосис, закончивший свой пост словами «как-то тревожно на душе вдруг стало».

Впрочем, бурная история «Альянса» скорее говорит о том, что подозрения в отмывании средств и финансовых махинациях наоборот являются своеобразной визитной карточкой банка.

Банк «Альянс» открылся в Донецке еще в 1992 году. Его называли «бандитским банком» и именно этим объясняли почему банк успешно преодолел несколько экономических кризов. Компании, которым официально принадлежал банк, фигурировали в расследованиях об уклонении от уплаты налогов. В декабре 2014 года СБУ заподозрило, что в банке «Альянс» работает крупный конвертационный центр с оборотом до 600 миллионов гривен. Сотрудники «Альфа» провели в банке тщательный обыск, в том числе «пошарив» в банковских ячейках. Как потом заявил глава СБУ Валентин Наливайченко, среди изъятого «улова» находились печати учреждений и предприятий ЛДНР и контакты, по которым могло осуществляться «финансирование терроризма».

Вот только воспользоваться результатами обыска СБУ не удалось. Буквально сразу после него был поднят скандал: Еврейская община Донбасса, устами раввина Пинхуса Вышедски (бывшего лидера донецкой общины «Хабад») заявила, что во время обыска «альфовцы» украли из ячейки банка деньги и ценности, принадлежавшие неким «евреям-беженцам». А пока длился скандал, банк «Альянс» перепродали новым владельцам – и в итоге им стал Александр Сосис. Сейчас же, по информации Дубинского, новым собственником «Альянса» стал Максим Бурбак.

Выводы

В деле банка «Альянс» нас еще ждет множество сюрпризов. Нам предстоит увидеть как разворачиваются отношения между «Альянсом» и «Украэрорухом». Нам предстоит увидеть будет ли формальный акционер банка как-то легитимизировать информацию о том, что реальным собственником «Альянса» стал Максим Бурбак. Также еще предстоит разобраться кому выданы все эти 2,3 млрд. гривен кредитов, из которых 1,8 млрд. гривен — без какого-либо залога. Обязательства банка на 1 июля составили 2,5 млрд. гривен и именно эта сумма ляжет на плечи новой власти. Возможно уже совсем скоро НАБУ прольет свет на схемы покровительства бывшей властью собственных банков-призраков.

«Не хочу, чтобы партия «Народный фронт» без времени ушла в прошлое, ведь это партия, которая 5 лет определяла судьбу нашей страны и 5 лет обворовывала нас с вами, а сейчас тихонечко уходит в прошлое. Тихонечко и без уголовных дел. А это мне кажется неправильным» — отметил Дубинский.

Источник: uapress.org


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Писательница Лариса Ницой призвала украинцев заблокировать YouTube-канал блогера Анатолия Шария.

С таким призывом она выступила на своей странице в Facebook, поделившись пошаговой инструкцией, каким образом это можно сделать.

Организаторы акции пояснили, что “существование в медиапространстве таких, как Шарий, это позор для каждого украинца”. Ницой отметила, что “для хорошего дела” необходимо всего 10 минут.

Писательница также официально озвучила претензию к блогеру, заявив, что “Шарий – российский пропагандист, который постоянно оскорбляет украинцев и их национальные символы”.

В комментарии к Ницой нагрянул и сам Шарий, который поблагодарил ее, заявив, что таким образом ему “накручивают просмотры”, а также вступил в словесную перепалку с другими пользователями.

Ницой призвала украинцев "завалить" Шария: он ответил
Ницой призвала украинцев "завалить" Шария: он ответил
Ницой призвала украинцев "завалить" Шария: он ответил
Ницой призвала украинцев "завалить" Шария: он ответил
Ницой призвала украинцев "завалить" Шария: он ответил

obozrevatel.com


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Такой вывод следует из внутреннего документа одного из операторов сотовой связи, оказавшегося в распоряжении журналистов

Журналистам Русской службы «Би-би-си» удалось заполучить внутреннюю корреспонденцию одного из операторов сотовой связи, адресованную сотрудникам его call-центра. Из документа следует, что мобильный интернет во время несогласованных акций 27 июля и 3 августа в поддержку незарегистрированных оппозиционных кандидатов в Московскую городскую думу был отключен по требованию силовиков.

«Би-би-си» не конкретизирует, о каком именно операторе идет речь, отмечая лишь, что он входит в так называемую «Большую тройку» – МТС, «Билайн», «Мегафон».

«Коллеги, на территории Москвы в Пресненском, Басманном районах и центре Москвы часть БС (базовых станций) отключена по требованию силовых ведомств», – сказано в письме.

Сотрудникам call-центра были даны указания не призвать никаких трудностей со связью в данном районе. Отвечающим на звонки операторам посоветовали говорить возмущенным клиентам, которые не могут воспользоваться интернетом, что компания не обнаружила никаких трудностей в предоставлении услуг.

Напомним, согласно многочисленным жалобам протестующих и сотрудников СМИ, мобильный интернет во время акций работал крайне нестабильно. Мобильные операторы объясняют перебои тем, что сети были перегружены из-за концентрации большого количества людей в одной точке.

Источник


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

11 лет назад, 08.08 08, прямо в разгар Олимпиады в Китае, российские войска начали войну в Грузии. Лживые российские федеральные каналы оправдывали российское вторжение.

Они врали и лили грязь в мозги россиян, а те доверчиво поглощали весь бред и это вранье. В информационном поле все происходило тогда по тому же сценарию, что происходит сейчас по отношению к Украине. Россиян приучали верить лжи и оправдывать действия своих сограждан. Даже если они мрази и подонки.

С той войны прошло одиннадцать лет. Южная Осетия и Абхазия влачат жалкое существование под жестким управлением Кремля. О свободе и праве выбора они могут лишь мечтать. Свое право они потеряли, когда их лидеры поддержали оккупантов. За это время многое в мире изменилось, а россияне аннексировали Крым, вторглись на Донбасс, цинично и кощунственно развязали военную агрессию против Украины. Россиян кормят очередным враньем про распятых мальчиков в трусиках, съеденых снегирей и хунту. Они 5 лет радостно поглощают эту чушь и поддерживаю имперские идеи Путина. Все это говорит лишь об одном — Россия явно не миролюбивая страна. Там где россияне — там война, разрушения, смерть и человеческие трагедии. И это суть страны во главе которой стоит гебист.

Он не прекратит войну если с ним просто поговорить. Эту войну он начал для того, чтоб добиться своих целей. И если после разговора он согласиться перестать убивать украинцев, то в обмен он захочет контроль над Украиной, наш отказ от Крыма, окончание евроинтеграционных процессов нашей страны и фактический отказ от независимости. Да, он захочет получить то ради чего начал эту войну.

Когда-то мир не отреагировал жестко на вторжение в Грузию. Это внушило Путину уверенность в свою безнаказанность. Не было общей блокады или санкций. Было застенчивое помахивание пальчиком и глубокая озабоченность. Санкции пришли позже. Лишь после Крыма. За ту слабость цивилизованного мира Украина заплатила жизнями своих граждан, территориями и разрушенной инфраструктурой двух областей. Суть путинского режима это коррупция и войны. Это не самый цивилизованный выбор, но большинство россиян с ним согласились. И, пока мир не осознает всю опасность от России, угроза третьей мировой войны не исчезает. Если таковая трагедия произойдет, то Россия безусловно проиграет. Потому, что страна у которой весь бюджет в три раза меньше чем военный бюджет США, даже теоретически не имеет шансов на победу против НАТО. Но мир опять заплатит миллионами жизней за импотентность и близорукость политиков, как это было в результате второй мировой войны.

А какое может быть решение? Оно только одно — моментальная и жесткая реакция ЕС и США, а так же всех стран, которые считают себя цивилизованными на современных варваров с ядерной дубинкой. Тотальное эмбарго, персональные санкции, ограничения для российских граждан на въезд в ЕС и США, блокада, изоляция и другие жесткие меры должны следовать за любыми агрессивными действиями Кремля. Заигрывания с Гитлером и Судеты не принесли Европе мира. С Путиным будет все так же. Россия понимает только силу. А бешеного медведя не стоит пытаться учить этикету. Это безнадежно. Его надо садить на цепь или ломать ему хребет. Все остальное не принесет гарантии мира. Хотя есть еще один метод. Это не дожидаясь агрессивных действий со стороны Кремля поддерживать все движения, которые приведут к расколу России. И это тоже хороший актуальный сценарий.

А мы сегодня пожелаем Грузии, как можно скорее объединить свои земли и восстановить территориальную целостность государства. Кстати, это пожелание актуально и для нас. Потому, что и мы и Грузия, в отличии от России, не хотим войны, а хотим восстановления территориальной целостности и мира. И это главное!

Борислав Береза


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO