Аналітика

В Україні намагаються безжально знищити друковану періодичну пресу. Як клас!

Ситуація виглядає особливо абсурдною, враховуючи, що проти нас ведеться надзвичайно потужна інформаційна війна з боку Росії.

А тим часом українська влада знищує джерела інформації, які мали би доносити до людей правду.

Газета у селі — стратегічний товар

…Упродовж усіх останніх років державне підприємство Укрпошта ставиться до одного з головних своїх завдань — доставляти передплатникам поштову кореспонденцію — як до надокучливої перешкоди нормально заробляти гроші.
Хоча вітчизняні експерти наголошують: доставка періодики, особливо у віддалені населені пункти, мешканцям сільської місцевості, які позбавлені доступу до iнтернету, є не комерцією, а соціальною складовою їхньої роботи.
Дивно, але розуміння цього немає ні на рівні держави, ні на рівні керівництва Укрпошти.
Відтак усі останні роки ми спостерігаємо одну і ту саму картину: монополіст Укрпошта (який, у принципі, не любить, коли його так називають) періодично і суттєво підвищує тарифи на свої послуги і водночас надає ці послуги щоразу гірше та гірше.
Скажімо, від доставки щоденної газети у день її виходу — як і має бути за правилами елементарної логіки — поштовики відмовилися вже давно.
Пояснення наївне — економічно недоцільно. І тому приносить клієнтові одразу по кілька екземплярів, двічі або навіть один раз на тиждень!
Тож нерідко буває, коли читач, який заплатив за передплату щоденної газети, отримує усі 4–5 номерів перед вихідними.
Або навіть на початку наступного тижня. Кому ж потрібно читати позавчорашні новини?
От і відмовляються передплатники від улюбленого видання, причому роблять цей крок навіть люди, які були зі своєю газетою упродовж десятиліть!
І при цьому образу за таке знущання адресують не Укрпошті, а редакції.
Яка в такій ситуації є чи не найбільш постраждалою стороною.
Апетити Укрпошти «приємно» дивують. Якщо раніше вони піднімали розцінки за свої послуги раз на рік — і фактично вже привчили своїх клієнтів до неминучості цього кроку, то починаючи з 2017 року вирішили піти далі.
І піднімати тарифи на доставку періодики двічі на рік! Із 1 січня і 7 липня.
Таким чином газети для українців, за задумом Укрпошти, мають дорожчати не раз, а двічі упродовж одного року.
Те ж саме стосується і величини підняття тарифу.
Якщо раніше, у кращі для передплатників часи, зростання тарифу на доставку могло становити кілька відсотків, у гіршому випадку до десяти, то цьогоріч вітчизняний поштовий монополіст зажадав збільшення від 30 до 50 відсотків! І отримав дозвіл на «компромісних» 25%…

«Нова команда»: прийшли і швидко заробили

Керівництво Укрпошти дуже неохоче пояснює причини такого подорожчання. Втім деякі з них лежать на поверхні.
Торік в Україні розгорівся скандал із керівниками деяких державних підприємств, яким було вирішено надати абсолютно захмарні як для пересічного українця зарплати.
Серед фігурантів скандалу — і очільник Укрпошти Ігор Смілянський.
Офіційна зарплата якого, за оприлюдненими даними, становила 333 тисячі гривень! Сам Ігор Смілянський дуже оригінально прокоментував ЗМІ цю цифру.
Мовляв, не 333, а 334 тисячі. Але це — тільки чиста ставка.
А до неї ще належаться бонуси. На момент цієї заяви бонусна програма ще перебувала у стадії розробки.
Минулі топ-керівники Укрпошти у своїх інтерв’ю та просто у розмовах із автором цих рядків пояснювали необхідність підняття тарифів у тому числі й своїм бажанням збільшити зарплату простим листоношам.
Які виконують важку і небезпечну роботу (маючи у своїх сумках гроші і матеріальні цінності), а отримують за це копійки.
Ігор Смілянський і його «молода команда» виявилися менш патетичними і значно прагматичнішими.
Так, зарплата рядових листонош і надалі коливається у межах кількох тисяч гривень.
Натомість офісні працівники, і зокрема топ-менеджмент Укрпошти, отримують дуже пристойну фінансову винагороду: 145, 153, 175 тисяч гривень.
А найближчі до тіла керівника — і понад 250 тисяч гривень.
Космічні зарплати отримують, втім, не всі у головному офісі, а лише члени «команди Смілянського».
Фахівцям, які працюють давно, про подібні пряники і мріяти не доводиться.
Навіть помічник директора, «зi своїх», за даними ЗМІ, отримав підвищення зарплати втричі.
Чи є моральними такі високі зар­плати у країні, що воює, у відомстві, що не може забезпечити виконання однієї з головних своїх функцій — своєчасну доставку поштової кореспонденції, що на даному етапі нашої держави є однією зi складових «гібридної війни»?
Питання є риторичним для більшості українців та галузевих експертів, але чомусь не для керівництва державного монополіста. На жаль…

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Владимир Омелян — некомпетентен.

«- Скажите, а у вас какой график поступления кирпича на строительство?

— Почасовой.

— А вы опаздываете относительно часового графика?

— Бывает, что опаздываем.

— В среднем насколько опаздываете?

— В среднем на полгода.

— А штрафов с вас не требовали?

— Хм, если онипотребуют с меня штраф, они никогда не получат кирпич»

Борис Гройс

За после Майданное время в Украине было три министра инфраструктуры: Максим Бурбак, Андрей Пивоварский, Владимир Омелян. И все они, так или иначе, «занимались» портами.

М.Бурбак так занимался, что вообще ничего после него не осталось. Ни в памяти, ни в делах.

Затем был Пивоварский А.! Министр инфраструктуры с опытом продажи молочно-товарных ферм и бензоколонок за всю свою каденцию оставил удивительно богатое наследие материалов для изучения (по)следователям. Именно он, активно привлекая инвестиции в наши порты, оставил с десяток бумажных меморандумов, важных, но невнятно сформулированных государственных проектов и сотни интервью журналистам на тему, когда и сколько будет вложено в украинские порты.

Из них (по)следователям непременно стоит отметить:

  1. Факты, изложенные в публикации Министерство инфраструктурной профанации. В ней, в частности, описано, как министр впервые в практике отечественных портов стал применять термины «пилотный проект» и «смелый эксперимент»;
  2. Факты, изложенные в публикации Порт для Ахметова. Часть 2(чистый криминал — попытка отдать за копейки ценное госимущество в частные руки);
  3. Факты, изложенные в публикации «Лыжный инструктор» — 2. «Отличилось» Министерство инфраструктуры. В последнем проекте вообще не понятно, что помешало министру-смелому-экспериментатору «пройти дальше», т.е. от бумажного меморандума к реальным инвестициям. И порт Черноморск на месте, и причалы никто не «прихватил», и грузов в порту все меньше и меньше. Два полновесных министра этот проект с меморандумом освящали, бумагу изводили-подписывали: Пивоварский А и Павленко А… Но не срослось… Смена названия Ильичевск на Черноморск помешала инвестору?

Между прочим, таким же пшиком с торжественным «запуском» закончился и «транс-китайский украинский шелковый путь от Пивоварского». Отправленные 15 января 2016 года контейнеры на ж/д-платформах в Китай с помпой и рекламой вернулись через несколько месяцев — с убытками и абсолютным молчанием о результатах «поездки», а также без объяснений перспектив.

И напоследок, устами «финансового гуру» Пивоварского украинцам были даже обещаны «безвоздмездные и безоплатные» инвестиции от американцев. Причем, министр пообещал много и прилюдно дальше про «это говорить»… Молчит пока…

Читайте також: Профсоюз работников морского транспорта Украины поддержал коллег из Бердянска и выступил против Министерства инфраструктуры

Откровенно говоря, вся бесполезная инвестиционная активность 2-го «майданного» транспортного министра может быть обоснована и тем, что во время его каденции мировые финансы плавно уходили с развивающихся рынков. Не надо «открывать мир», если признать, что в мире разительно много свободных денег! Свободные деньги от частных инвесторов, государств, фондов, банков и прочих фининструментов вкладываются ежедневно, ежечасно, глобально по всему миру и непрерывно. Развивающиеся рынки, как Украина, отдельно оцениваются, но и они причастны к «распилу» своей части мирового денежного изобилия. Когда-то больше, когда-то меньше, и участие зависит от 2-х факторов: умения продавать (рекламировать) и/или качества продукта. Качеством продукта, т.е. состоянием дел в портах Украины, 2-й министр не занимался принципиально, сосредоточившись на умении продавать. Но ничего не продал. Кроме меморандумов.

Далее за дело взялся 3-й постМайданный министр — Владимир Омелян, до этого — заместитель министра Пивоварского. «Школа» менеджмента та же: тот же акцент на том, что мы плохо умеем продавать прибыльные для запада места в украинских портах. Снова остается «за занавесом» понимание того, что изменить надо и ситуацию с жутко плохим качеством продаваемого продукта, т.е. состояние производственных процессов в украинской портовой инфраструктуре. Но в отличие от Пивоварского, 3-й министр осознал, что банальное выпрашивание денег — неудачное повторение пройденного. И тогда появилась пара проектов «привлечения в наши порты» мировых транспортных монстров. Проекты без внятных обоснований, но, мол, де, «они прийдут в наши порты со своими технологиями, грузами, системами работы, и дело сделано!». Т.е. изменять нас будут извне, когда мы их запустим, а мы, «рабы», должны ждать и надеяться на светлое будущее. Короче:

«Никто не даст нам избавленья:

Ни бог, ни царь и не герой.

Добьёмся мы освобожденья

«Железной западной рукой»!

Из каких источников у Владимира Омеляна появилась полнейшая уверенность, что:

— любая западная технология в нашем применении даст те же результаты, что и у себя на родине?

— западные компании непременно одарят нас своими грузопотоками (что вообще нереально, учитывая, как украинские чиновники фактически уничтожили поборами весь транзит через свою территорию)?

— исключительно менеджеры неукраинского происхождения имеют право на достойную работу и высшую зарплату в Украине?

Это так и осталось неизвестным.

По п.1. ответ может быть только в стиле блондинки на вопрос: «Есть ли у вас шанс встретить динозавра?», т. е. или «да» или «нет» — 50% уверенности от блондинки. А если западная технология в коррумпированной Украине с некомпетентными чиновниками вкупе — не приживется? Что тогда делать, министр?

По п.2. Никогда западный портовый оператор не придет со своим грузопотоком в наш порт, на нашу территорию. Любой специалист-логист выскажет 100% уверенность в ошибочности этого утверждения министра. Но это явно ошибочное, некомпетентное утверждение повторяется и повторяется министром.

  1. Начав реализовывать п.3, министр нанес жесткое оскорбление всем отечественным управленцам-транспортникам. Кроме замешанных в коррупции, конечно. Кто дал право Министру однозначно записать всех остальных украинских специалистов в «воров и непрофессионалов», в список «неспособных руководить в нашем транспорте»? А именно так и происходит в процессе «кадрового набора от министра», когда набирается достаточно спорный менеджмент в важнейшие для украинской экономики транспортные государственные предприятия: Администрацию портов, Укрпочту, Автодор. Почему Министром был сделан такой совершенно спорный вывод: ситуацию могут изменить только «варяги», привлеченные на сумасшедшие для нищей Украины зарплаты? Почему министр единолично решил: «пусть „варяги“ работают, нищее государство им все заплатит», а результат никто по прежнему не гарантирует?

И идет по всем «3-м пунктам Омеляна» активнейшая работа, расходуются гигантские средства, например, на зарплаты польского, латышского, словацкого высшего менеджмента в Украине с непрогнозируемыми или достаточно спорными результатами деятельности в туманной перспективе.

Читайте також: Хватит тегать УЗ: появился сервис жалоб на поезда, дороги и почту

К слову сказать, ситуация на мировых финансовых рынках именно сейчас резко изменилась! Financial Times со ссылкой на оценки голландской NN Investment Partners сообщила, что в 2017 году, впервые с весны 2014 года, в основные развивающиеся страны мира притекло больше капитала, чем ушло из них. Т.е. самое время привлекать инвестиции в нашу транспортную инфраструктуру, продавать наши мощности! Но продавать-то нечего! «Король-то голый!». Вместо постоянного и настойчивого изменения внутренней ситуации в портовых процессах, все пост-майданные министры инфраструктуры чем только не занимались, но только не наведением порядка в самих портах и, естественно, получили результат, что продавать нечего, покупать «темную лошадку» (или «пустую обертку» — как угодно) никто не хочет.

Ситуация в портах сегодня полностью соответствует эпиграфу к этому материалу. Почти в каждом порту Украины — проблемы, почти в каждом — объявляются акции протеста и нарастающая напряженность с управляемостью, перспективами, коллективами. Причем уже ясно, что застарелые проблемы не решаются и «западным менеджментом». В частности, по коррупционной уже многие годы схеме Администрации портов Антимонопольный комитет пишет рекомендации КМУ, а в контейнерные порты всяк вновь приходящий, до подписания договора на обслуживание, будет направлен в частную припортовую компашку, встроенную в технологический процесс государственного порта самой администрацией несколько лет назад (читайте публикацию Порты Украины: министры меняются — «схемы» остаются и сообщение АМКУ).

То есть, даже, имея на руках конкретные Предложения АМКУ, в Администрации портов вообще никто не пошевелится, чтобы изменить ситуацию и отсечь от портов Украины частную фирму-«прокладку», созданную в АМПУ же для сбора дани с бизнеса… Более того: даже тех, кто встроил эту криминальную «схему» в порты, не уволили, а тщательно оберегают и уже при «западном менеджменте». Для встраивания дальнейших «схем» берегут специалистов?..

Аналогичная ситуация и с печальноизвестным «Евротерминалом» Одесского порта (читайте Бандитская «схема» в Одесском порту: чиновники умыли руки. Т.е. чиновниками от государства насаждается стандартная для украинской действительности ситуация: кто-то в Администрации портов (или Мининфраструктуры) принимает незаконное или вредное для отрасли решение, встраивает в процесс коррупционную «схему», а недовольных клиентов портов в результате на годы отправляют «по большому кругу» возмущенных писем, судебных решений и анти-монопольных разбирательств… Причем, судебных дел с Администрацией портов в судах уже многие сотни, чиновники судятся активно за госсчет, а клиентов портов заставляют судиться за свой счет… Неужели высокооплачиваемый «западный менеджмент» не может добровольно отказаться от старых схем в портах, то есть без судов и бумажных разборок? Не может. Похоже, что не хочет.

Аналогичная ситуация практически во всех портах! А таможня? А СБУ? На боевом посту! Пожалуста, читайте: Кого и как бомбят в портах «чекисты».

Или министр наивно думает, что о происходящем в портах Украины не знают за границей? Знают! Знакомим, как можем:

https://www.zdf.de/politik/auslandsjournal/auslandsjournal-vom-10-mai-2017-100.html, свежее видео о наших портах — с 14-й минуты.

Сколько надо времени, чтобы супер-оплачиваемый «западный менеджмент» в наших инфраструктурных делах разобрался и начал наводить порядок? Год, два? А если будет провал? Кто ответит? А с «проваленным» волноломом и «инвестицией» в пустой терминал ценой в почти миллиард полновесных долларов когда «западный менеджмент» тоже начнет разбираться и выводы для украинцев делать? (О подробностях этой аферы читайте в публикации http://argumentua.com/stati/proval-za-kotoryi-nikto-ne-otvetil “>Провал, за который никто не ответил).

Или кто-то действительно думает, что «варяги» приехали разбираться в наших «провалах», рыться в том, что мы сами натворили в портах за последние годы?

Читайте також: Як би було добре, аби кожен пук не робити під камерами, або чому Ryan air має повне право викручувати руки Мінтрансу

Налицо системный кризис управления транспортной-портовой отраслью. В котором работа по наведению порядка, избавления от коррупционных схем, честной и открытой кадровой политике свелась к «бумажным меморандумам», пиар-акциям и огульной навязчивой идее: «Запад нам поможет!» Системный кризис без надежды на понимание самими министрами хотя бы «транспортной задачи», которую изучают специалисты на 2-м курсе любого транспортного ВУЗа. Даже украинского. Дипломы которого последние министры инфраструктуры жестко унизили и полностью отвергли как неподходящие для управленческой работы в отечественной инфраструктуре.

Очень жаль.

Александр Захаров, координатор движения «Нет коррупции на траспорте!»

АРГУМЕНТ


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Социал-демократическая партия стремится одержать победу на выборах в Северном Рейне-Вестфалии, которые пройдут 14 мая

ДЮССЕЛЬДОРФГЕРМАНИЯ11 мая 2017, 05:31 — REGNUM  После поражения на выборах в земельный ландтаг в Сааре и Шлезвиг-Гольштейне Социал-демократическая партия не падает духом и стремится одержать победу на выборах в Северном Рейне-Вестфалии, которые пройдут 14 мая, сообщает Der Spiege


Поражение социал-демократов в Шлезвиг-Гольштейне 7 мая было неожиданным, так как на протяжении последних пяти лет премьер-министром земли был представитель от СДПГ Торстен Альбиг.

В 2012 году разница в голосах между СДПГ и Христианско-демократическим союзом была не больше одного процентного пункта в пользу социал-демократов.

На прошедших 7 мая выборах в ландтаг ХДС опередила СДПГ на целых 3%, получив 32% и 29% соответственно.

 

Но если на выборах в Сааре 26 марта победила ХДС с разницей в 11%, а позже объединилась в правящую коалицию с СДПГ, то в Шлезвиг-Гольштейне, по мнению экспертов, это маловероятно.

На последних выборах в Северном Рейне-Вестфалии в мае 2012 года СДПГ стала правящее партией, обогнав своего соперника на 13%. Это считалось большим поражением для ХДС.

 

На сегодняшний день, учитывая спад популярности среди избирателей СДПГ, Ханнелоре Крафт, нынешнему премьер-министру земли, есть чего опасаться. Ее главным оппонентом является член ХДС Армин Лашет.

Результаты последних социологических опросов показывали, что Христианско-демократический союз «приближается» к СДПГ.

Выборы также имеют значение для партии Зеленых, которые на протяжении последних пяти лет входили в правящую коалицию с социал-демократами.



Свободная партия Германии, партия Левых и «Альтернатива для Германии» также стремятся добиться стабильного места в земельном парламенте.

Результаты выборов в ландтаг Северного Рейна-Вестфалии будут известны после проведения подсчетов голосов 14 мая.


На фото 

Габриэль, Зигмар

Подробности: https://regnum.ru/news/polit/2273266.html 


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Дональд Трамп, як-то вже занадто помітно не помічає Петра Порошенка.

Є значні підозри, що президент Сполучених штатів Америки Дональд Трамп, ні в яку не бажає зустрічі, як мінімум в найближче майбутнє з президентом України Петром Порошенко.Але ж посол України в США Валерій Чалий, запевняв, що зустріч Петра Порошенка і Дональда Трампа, ось-ось має відбутися в 20-х числах лютого цього року, але … “говорили, балакали – сіли та й заплакали”.Дональд Трамп, навіть готовий піти на порушення протоколу і зустрічатися з ким-небудь з українських властей – прекрасний доказ у вигляді зустрічі з міністром МЗС України Павлом Клімкіним, доброзичливці якого, розтиражували його фотку з президентом США по всьому Фейсбуку.Думаю, що в даному випадку, будь-який міністр повинен в першу чергу фіксувати в фотозвіт, свої досягнення про виконану роботу на посаді міністра, а не позувати, як підліток.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Найбільший банк України – «ПриватБанк» – уже півроку як державний. Що з ним трапилось насправді?

Чому в банку, клієнтом якого був кожен другий українець, утворилась величезна діра у майже 150 мільярдів гривень? У Нацбанку та Мінфіні заявили, що структури вже колишніх приватних акціонерів – олігархів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова – немов пилосос залучали гроші населення і мільярдами виводили на пов’язані із собою фірми. Утім, досі не було оприлюднено жодних документальних підтверджень цього, а самі акціонери заявляли, що стали жертвами владного свавілля. «Схемам» вдалось отримати доступ до матеріалів аудиту банку, проведеного незалежними аудиторами Ernst&Young. Як 110 мільярдів гривень перед націоналізацією «ПриватБанку» були виведені на низку фірм, що існують лише на папері, з’ясовували журналісти програми «Схеми», спільного проекту Радіо Свобода та каналу «UA:Перший».

«ПриватБанк» – найбільший банк України. Він обслуговує понад 20 мільйонів українців, півмільйона фізичних осіб-підприємців та 700 тисяч корпоративних клієнтів. Займає перше місце за кількістю банкоматів і терміналів самообслуговування, а також за часткою ринку депозитів.

До націоналізації його бенефіціарними власниками були олігархи Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов, які прямо чи опосередковано володіли понад 91,5% акцій. Інші належали міноритарним акціонерам, зокрема менеджменту на чолі з головою правління Олександром Дубілетом.

Пізно ввечері 18 грудня 2016 року міністр фінансів України Олександр Данилюк та голова Національного банку Валерія Гонтарева зібрали журналістів у будинку уряду, щоб оголосити про націоналізацію «ПриватБанку». «Уряд ухвалив дуже важливе, виважене та відповідальне рішення про входження держави до капіталу «ПриватБанку». Відтепер банк належить державі в особі Міністерства фінансів», – заявив тоді Данилюк.

Читайте також: В Минобразовании предлагают увольнять учителей за антиукраинскую пропаганду

Націоналізація «ПриватБанку» відбувалася в кілька етапів. Спочатку Фонд гарантування вкладів фізичних осіб ввів до нього тимчасову адміністрацію, а потім продав усі сто відсотків його акцій Міністерству фінансів за умовну одну гривню. Для того, щоб покрити діру в капіталі у майже 150 мільярдів гривень, Мінфін вніс державні облігації на суму 116 мільярдів гривень, а решту вдалося покрити завдяки коштам, які зберігали у «ПриватБанку» пов’язані з колишніми акціонерами та керівництвом фірми особи.

Чому ж це все стало можливим? Як трапилось, що цей, здавалося б, успішний бізнес довелося націоналізувати?

Власники-олігархи VS держава: прірва у поглядах

У Нацбанку вважають, що причиною націоналізації стала роздача мільярдних кредитів пов’язаним із акціонерами фірмам, які не в змозі повернути гроші.

«Понад 97 відсотків корпоративного портфелю, який становив 150 мільярдів гривень на 1 квітня 2015 року, – були кредити, пов’язаним із акціонерами компаніям», – повідомила Валерія Гонтарева. Пізніше вона уточнила, що не 97 відсотків, а всі 100.

Однак у самому «Приваті» не згодні з такою думкою регулятора і вважають, що націоналізація стала вимушеним кроком, пов’язаним з інформаційною атакою. На їхню думку, повідомлення про проблеми в банку призвели до того, що упродовж декількох тижнів клієнти знімали по 2 мільярди гривень щодня – такого не спостерігалося навіть у період активних бойових дій на сході України.

«Та інформаційна атака, яка пішла на банк в останні два тижні, багато в чому визначила поведінку нашу та наше рішення, яке було пов’язане з націоналізацією», – заявив голова правління «ПриватБанку» (1997-2016 роки) Олександр Дубілет на першій прес-конференції після націоналізації банку.

Ігор Коломойський взагалі заявив, що «ПриватБанк» став жертвою свавілля Нацбанку.

«У «ПриватБанку» був збалансований забезпечений кредитний портфель, що підтверджується міжнародним аудитом. Однак НБУ, постійно змінюючи свої власні нормативи, вигадував усе нові й нові способи штучного зниження капіталізації банку. Потім вони почали розповідати про міфічну діру в 150 мільярдів гривень, 97 відсотків пов’язаних кредитів, про те, що всі гроші викрадені або виведені в офшори. Хоча всі ці цифри вони отримали в результаті довільної зміни облікової політики», – йшлося в заяві Коломойського на підконтрольному йому сайті ТСН.ua.

«Схеми» вирішили розібратись, що ж відбулось насправді та чи існують докази, що колишні власники справді вивели з банку десятки мільярдів напередодні націоналізації.

Мільярдери на папері

Журналістам програми «Схеми» вдалось отримати доступ до підготованого аудиторською фірмою Ernst&Young проекту аналізу фінансово-господарської діяльності «ПриватБанку». Це останній перед націоналізацією незалежний звіт, який показав реальний стан його справ. Документ від 22 листопада 2016 року має гриф «Конфіденційно, для обмеженого використання». Але юристи з медіа-права вважають, що ця інформація є предметом суспільного інтересу, тому може бути опублікована.

Той самий аналіз, який вдалося отримати журналістам

Той самий аналіз, який вдалося отримати журналістам

«Головна підстава для оприлюднення – те, що право громадян знати інформацію, яка стосується тепер уже державного банку, про витрачання великої кількості грошей, про потенційні зловживання цими коштами, переважає інтереси захисту цієї інформації», – говорить директор ГО «Центр демократії та верховенства права» Тарас Шевченко.

Журналісти звернулися до Ernst&Young із проханням підтвердити або спростувати справжність документа і повідомити, чи вносились у нього ще якісь зміни. Але фахівець зі зв’язків з громадськістю Ольга Данченкова, посилаючись на внутрішню політику фірми, відмовилася від коментарів.

Згідно з документом, аудитори перевірили найбільших позичальників і виявили: на 1 квітня 2015 року ризик неповернення кредитів вимірювався у сумі понад 82 мільярди гривень, а вже станом на 1 жовтня 2016 року цифра збільшилася до понад 139 мільярдів гривень.

Відповідно до документа, «ПриватБанк» провів реструктуризацію кредитного портфелю: заборгованість 170 попередніх позичальників була переведена на понад 30 нових, які стали винні банку понад 110 мільярдів гривень. Для порівняння – це бюджет Міністерства оборони та Міністерства внутрішніх справ разом взятий. І що ж це за фірми?

Фірми-боржники: керівників та засновників не знайти

За допомогою Єдиного держреєстру юридичних осіб журналісти дізналися адреси реєстрації нових фірм, їхніх засновників та директорів, і вирушили до них, щоб запитати, як їм вдалося отримати мільярдні кредити у «ПриватБанку» і як вони планують розраховуватися.

У Борисполі, що за 35 кілометрів від Києва, зареєстровано одразу три фірми, на яких «висить» майже 9,5 мільярда гривень кредитів. Офіс однієї з них – «Арготрейд Лтд», яка винна понад 4,5 мільярда гривень «ПриватБанку», розташований у будівлі станції техобслуговування та автомийки. Щоправда, наразі там кімнату знімає вже інша компанія – «Болонья компані». І крім двох столів, двох стільців та старого ноутбука там нічого немає.

Офіс «Арготрейд Лтд» вмістився у маленькій напівпорожній кімнатці

Офіс «Арготрейд Лтд» вмістився у маленькій напівпорожній кімнатціІнша фірма – «Бізнеспром Інвест», яка винна «ПриватБанку» понад 4,4 мільярда гривень, має офіс за адресою масової реєстрації.

Офіс «Бізнеспром Інвест» був зачинений у робочі години

Офіс «Бізнеспром Інвест» був зачинений у робочі години

Фірма «Фіто-Пром Еволюшн», яка винна «ПриватБанку» майже півмільярда гривень, також орендує одну кімнату, в якій є лише два столи та декілька стільців.

Офіс «Фіто-Пром Еволюшн» виглядав, м'яко кажучи, скромно

Офіс «Фіто-Пром Еволюшн» виглядав, м’яко кажучи, скромно

Фірма «Лекс грант», яка заборгувала «ПриватБанку» понад 4 мільярди гривень, зареєстрована у квартирі звичайного житлового будинку в Києві. Двері журналістам ніхто не відчинив. Сусідка розповіла, що давно нікого не бачила там.

Оскільки журналісти не застали жодного керівника фірми на робочому місці, вони поїхали до одного з них додому. У селищі міського типу Згурівка, що на Київщині, зареєстрований Юрій Понько – засновник та керівник фірми «Тріумф 15», яка має повернути «ПриватБанку» понад 4,3 мільярда гривень. Журналістам «Схем» вдалося поспілкуватися з його матір’ю. Вона розповіла, що він давно живе в Маріуполі.

Мати Юрія Понька, керівника «Тріумф 15»

Мати Юрія Понька, керівника «Тріумф 15»

Схожа ситуація і в інших регіонах. У Львові за адресою заправки «Укрнафти» зареєстровані дві фірми: «Софт-Альянс» та «Айлант Сервіс», які винні «ПриватБанку» понад 7 мільярдів гривень. У Запоріжжі, також на заправці, зареєстрована фірма «Бізнес пром інновація», яка заборгувала «ПриватБанку» понад 4,5 мільярда гривень. Таку ж суму винна «ПриватБанку» фірма «Прем’єр бізнес брук», яка зареєстрована в Харкові в житловій багатоповерхівці.

У Запоріжжі на автомобільній заправці зареєстрована фірма «Бізнес пром інновація»

У Запоріжжі на автомобільній заправці зареєстрована фірма «Бізнес пром інновація»Журналістам не вдалося поспілкуватися з жодним засновником чи керівником фірм, на яких «висять» мільярдні борги. За вказаними в реєстраційних документах номерами телефонів або ніхто не відповідає, або вони вже не обслуговуються. За адресами реєстрації цих фірм, їхніх засновників та керівників журналісти нікого не застали.

Читайте також: В Сети устроили «охоту» на мужчину, избившего девушку во время провокаций в Киеве

Про що це може свідчити? Дані цих осіб використали без їхнього відома чи вони свідомо зголосилися представляти фірми, які винні мільярди гривень «ПриватБанку»? Чому менеджмент «Привату», збираючи гроші населення, згодом видавав мільярдні кредити маловідомим або новоствореним фірмам? Це робилося за згодою акціонерів Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова чи вони про це не знали? І чи є тут провина менеджменту?

Журналісти «Схем» звернулися до вже колишніх його акціонерів – Ігоря Коломойського та Геннадія Боголюбова, а також екс-голови правління банку Олександра Дубілета. Ніхто з них не висловив бажання прокоментувати виданню зазначені факти.

За борги фірм-бульбашок розраховуватимуться звичайні громадяни?

Виходить, що коли банк був приватним, він роздав понад 100 мільярдів гривень фірмам-бульбашкам. А зараз ті винні гроші вже державному «ПриватБанку». І якщо не повернуть, то за них розрахуються звичайні громадяни – платники податків, тому що держава вже влила в установу Облігації внутрішньої державної позики (ОВДП) на суму понад 100 мільярдів гривень, щоб він не збанкрутував.

«Виникає запитання: хто буде компенсувати державі вартість ОВДП, влитих у капітал «ПриватБанку»? Тому що це гроші платників податків і вони повинні бути компенсовані», – говорить головний фінансовий аналітик рейтингового агентства «Експерт-Рейтинг» Віталій Шапран.

У Нацбанку кажуть, що у позичальників ще є час, щоб повернути кошти –до 1 липня. «Якщо ж цього не відбудеться, то, звичайно ж, власник нинішній «ПриватБанку» – Міністерство фінансів, менеджмент «ПриватБанку», його незалежна наглядова рада повинні почати ті процеси, які роблять усі банки, коли позичальники не погашають кредити. Це претензійна робота, це суди з метою повернути активи, які були виведені з банку», – заявила заступник голови Нацбанку Катерина Рожкова.

Олександр Шлапак, який очолив «ПриватБанк» після його націоналізації, від коментарів відмовився, зазначивши: «До оприлюднення результату аудиту та завершення внутрішнього розслідування не вважаю відповідальним щось коментувати».

Чи покарають винних у банкрутстві «ПриватБанку»?

Чому «ПриватБанк» не націоналізували раніше, коли «діра» в балансі була меншою? Економісти вважають, що це має стати предметом окремого розслідування.

«Я впевнений, що фахівці Нацбанку прекрасно знали (тому що весь ринок знав) про бізнес-модель функціонування «ПриватБанку», але чому вони покривали її? Я думаю, що тут окреме розслідування потрібно проводити. Чому в 2015 році не було ухвалено такого рішення, не зрозуміло. Якщо в 2015 році збиток, який мали завдати націоналізація або банкрутство «ПриватБанку», орієнтовно становив би 80 мільярдів гривень, то в результаті він може вирости до 150 мільярдів гривень», – вважає Ерік Найман.

Економіст Ерік Найман

Економіст Ерік Найман

За три роки з банківського ринку України були виведені близько 90 банків. І поки що жоден керівник або власник не є покараним за свідоме доведення своєї установи до банкрутства.

Так само відкрите питання, чи будуть покарані ті, хто довів до банкрутства «ПриватБанк», видаючи мільярдні позики фірмам-бульбашкам. Поки за це розраховуються українські платники податків.

РАДІОСВОБОДА


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Нацагентство з питань запобігання корупції не перевірило жодної декларації, які подавали українські чиновники в режимі онлайн за 2015-2016 роки.

Про це написав в соціальній мережі депутат від “ВОЛІ-РУХУ НОВИХ СИЛ” Юрій Дерев’янко.

“В Україні тільки вдають, що займаються реформами і борються з корупцією. Адже коли журналісти подали запит до НАЗК, то отримали відповідь, що жодної декларації на предмет повноти не перевірено. У НАЗК, мабуть, є важливіші справи”, – написав Ю. Дерев’янко у Facebook.

За словами парламентаря, застава причетного до корупційної діяльності Р. Насірова і взяття на поруки М. Мартиненка свідчать про те, що антикорупційні реформи в Україні саботуються. Тому що влада покриває “своїх”.Депутат від “ВОЛІ-РУХУ НОВИХ СИЛ”, окрім цього, закликав завтра, 12 травня, виходити до будівлі Апеляційного суду в Києві, аби одіозному корупціонеру Мартиненку було обрано реальний запобіжний захід.

Читайте також: “Дайте же, наконец, Украине летальное оружие и статус главного союзника вне НАТО”

“Приходьте, адже тільки під тиском суспільства можна домогтися проведення справжніх антикорупційних реформ і здолати кругову поруку”, – каже нардеп.Представники “ВОЛІ-РУХУ НОВИХ СИЛ” теж будуть присутніми на цій акції. Відзначимо, що минулоріч посадовці України подали 106 тис. 998 електронних декларацій. Цього року – 842 089.

При цьому, на предмет своєчасності НАЗК, яке славиться захмарними зарплатами свого керівництва, в 2016 році перевірило тільки 11 заповнених документів, а за 2017 рік– 14. А правильність і те, чи всі дані про майно і доходи вказані в деклараціях, в Нацагентстві ще взагалі не перевіряли.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Політичною сенсацією стало об’єднання партії “ВОЛЯ”, якою керує нардеп Юрій Дерев’янко, з партією “Рух нових сил”, якою опікується колишній президент Грузії Міхеіл Саакашвілі. Для чого об’єднались партії? Чи підтримають їх Садовий і Гриценко? Чи призведе це до передчасних виборів? І як Банкова і БПП починає предвиборну роботу, впливаючи на цей процес.

Вели перемовини

 Три місяці тому по Фейсбуку гуляли фотографії, як Саакашвілі пив каву разом з очільником “Самопомочі” Андрієм Садовим і керуючим “Демократичного альянсу” Василем Гацько. Всі тоді заговорили про об’єднання кількох партії. Сам Саакашвілі навіть зробив пост у себе на сторінці, що почав серію зустрічей з головними політичними фігурами нашої країни. Говорили про дострокові вибори до ВР, що потрібно покласти край барижному дерибану землі.

Гацько прокоментував чаювання так: “Якщо читати пост Саакашвілі, то там йдеться про те, що Саакашвілі проводить зустрічі, шукаючи партнерів по достроковим виборам. Тому, якби така домовленість була досягнута, то очевидно, що про неї було б заявлено спільно”.Але поки політологи висказували свої думки з цього приводу, Саакашвілі знову зустрівся з Садовим і Гацько. До цієї зустрічі долучився Анатолій Гриценко, очільник “Громадянської позиції”. Чаювали. Обговорювали план об’єднання.

Після цього політолог Тарас Березовець пророкував, що не бачить сенсу в об’єднанні Саакашвілі і Садового. Мовляв, політики мають однаковий електорат.Анатолій Гриценко в свою чергу, під час відвідуваня Вінниці, сказав, що кілька партій мають схожі цінності. І щоб уберегти нашу країну від хаосу і розвалу, ці партії можуть об’єднатись в одну команду.А вже в кінці березня Саакашвілі провів збори з партійцями Юрія Дерев’янко (ВОЛЯ).

Ще через місяць відбулось об’єднання партій. Але про це згодом.

А що ж Садовий і Гриценко?

 Анатолій Гриценко в ефірі одного з каналів підтвердив, що питання “спільної ідеї” нікуди не ділось. Як каже політик, потрібно все прорахувати, тому що вибори будуть важкими, що об’єднатись потрібно в кулак, а не йти з розчепіреними пальцями. Політик має наметі брати владу, формувати уряд і змінювати країну, а не зайти в Раду з 15 депутатами.

“Наразі ідуть переговори і з Саакашвілі, і з Садовим, і з “Європейською партією”, і з “Народним контролем”, і з партією “ВОЛЯ”, і з “Демальянсом” і з нами об’єднання, – мовив Анатолій Гриценко на початку квітня. – Я оптиміст. І вірю, що об’єднання відбудеться. Я сказав своїм колегам, і вони це поділяють. Якщо ми це не зробимо – то ми самі “кончені”. Тоді наша турбота про країну – то все “бла-бла-бла”.

 

А що з “Самопоміччю? Тут все складніше. Мера Львова взяли на гачок за допомогою сміттєвої блокади. З міста в область не дозволяли вивозити сміття. Так відбувалось до того моменту, поки у Львів не завітав Володимир Гройсман. Після цього блокада була тимчасово знята. Але після зустрічей з опозиційно налаштованими лідерами інших партій знову відновилась. Політологи впевнені – це такий собі шантаж з боку Києва.

“Йдеш в опозицію – місто буде в смітті”. І після зняття сміттєвої блокади у квітні такий важливий для Саакашвілі союзник Садовий “притримав коней”. Цим, ймовірно, роздражнив грузина. Додав емоцій і лідер фракції “Самопомочі” Олег Березюк, який вихваляв уряд Гройсмана. За його словами, цей уряд кращий за той, який був при Яценюку. Це обурило Саакашвілі. Він назвав це “реверансом туди-сюди”, і сказав, що грати в наперстки з українським народом не вийде.

Політолог Анатолій Октисюк в свою чергу впевнений, що Андрій Садовий має добре терпіння і витримує паузу. І як результат цієї паузи може бути повернення “Самопоміччі” до провладної коаліції. Тобто Садовий зі своєю партією може стати не союзником Саакашвілі, а запеклим ворогом.

А що Тимошенко і її “Батьківщина”?

 Як показують соціологічні дослідження Центру Разумкова, наразі довіру в країні у людей викликають військові – у них 70%. У уряду довіра коливається на позначці в 13%, у парламенту – 10%.

І цим неабияк користується Юлія Тимошенко. На кожних виступах вона говорить про те, що потрібно провести позачергові вибори до парламенту, що нинішня влада вже відіграла своє. При цьому глумиться з прем’єр-міністра Володимира Гройсмана, називаючи його “голосною пупиришкою”. Каже, що антинародна політика влади стала причиною такого маленького рівня довіри. Як показує соціологія, Тимошенко має дуже високий рейтинг.  Якщо б завтра були президентські вибори, вона змогла б і виграти їх.

Як кажуть, “вона працює”. Тимошенко знайшла для себе тему, з якою іде у маси. Вона виступає проти купівлі-продажу землі і за проведення всеукраїнського референдуму з цього приводу. І поки в Україні повним ходом іде робота щодо цього питання, Тимошенко вже два рази літала у Вашингтон. Порошенко не літав, а “вона” літала. І як каже політолог Руслан Бортнік, вона хоче заручитись підтримкою Дональда Трампа, вкладуючи в його вуха свою позицію і ідею дострокових виборів в Україні.

Але, піднявшись, рейтинг Тимошенко падає.  Провладні партії котяться вниз з нищівною швидкістю. Здебільшого саме на Західній Україні.І це “на руку” іншим партіям – таким, як “ВОЛЯ”, Рух нових сил, “Самопоміч”.  Біло-червоні не будуть грати в одну гру з Саакашвілі і Дерев’янко. Скоріше за все, “Батьківщина” піде на вибори самостійно. Або заручиться підтримкою таких партій, як “Укроп” і “Свобода”.

БПП втрачає позиції, Банкова стурбована

 На сьогоднішній день в БПП криза, а влада і справді почуває себе слабкою. З парламентської коаліції щомісяця виходять по кілька депутатів. “Блок Петра Порошенка” і “Народний фронт” нараховують лише 221 депутата (хоча більшість має складатися з 226). І як впевнений політичний експерт Михайло Павлів, влада втрачає підтримку, а спроби розширити коаліцію будуть невдалими і занадто дорогими. І як раз в коаліцію зможе влитись або “Радикальная партія”, або “Самопоміч”. Від Батьківщини (це зрозуміло) і Опозиційного блоку (який по-іншому привязаний до чинної влади, тому що на гачку у кишенькових правоохоронців) такого очікувати не варто.

Банкова стурбована. Порошенко втрачає свої позиції, можуть відбутись дострокові вибори, і взагалі Майдан-3 ще ніхто не відміняв.І як стверджують експерти, Банкова вже запустила підготовку до виборів, щоб підняти рейтинг як Порошенка, так і БПП.“Стратегія Порошенка справді потребує оновлення. Будувати все на запровадженні для України безвізового режиму з ЄС – уже замало для успіху Президента. Потрібна нова мета”, – каже політичний експерт Віталій Кулик.

Порошенко створює аналітичні групи, які будуть розробляти стратегію на наступні вибори. Одну з груп очолить колишній голова фракції БПП Ігор Гринів. І як каже політичний експерт Ярослав Макітра, Гринів знається на політичних технологіях. Саме він очолював штаб Петра Порошенка на президентстких виборах у 2014 році.

Якщо “ВОЛЯ” і Рух Саакашвілі не продажні, то це й є опозиція

 Отже, “ВОЛЯ” і Рух нових сил об’єдналися. Саакашвілі знає толк в проведені реформ у Грузії. У Банкової великі проблеми, тому що БПП і Порошенко втратили рейтинг. Українці не довіряють владі і прагнуть змін. Це все грає на руку справжній опозиції. Але якщо до них не долучаться ще хоча б декілька партій – нічого не вийде. Давайте переглянемо, який у них план, якщо Міхеіл Саакашвілі насправді не є технічним гравцем свого кума Порошенка і не має на меті відтягнути протестний електорат на себе, щоб потім самому служити «цинічним баригам».

Народний депутат від партії “ВОЛЯ” Юрій Дерев’янко впевнений, що нові люди з партій Рух нових сил і “ВОЛЯ” таки мають здатність змінити Україну.

– Ми створимо ту альтернативу, яка може замінити діючу владу і витягнути Україну до перемоги. Ми зможемо зробити справжні реформи, показати результат, — впевнений Юрій Дерев’янко.

В свою чергу лідер Руху нових сил Міхеіл Саакашвілі каже, що українців вже 25 років “розводять” з будівлі Верховної Ради. Він впевнений, що якщо в парламент прийде адекватна більшість – можна буде за перший тиждень зняти недоторканість з народних депутатів і “пересадити” усіх, кого тільки можна.

До речі, в новому об’єднанні не зможуть працювати колишні “регіонали” і люди з Опозиційного блоку. Також вхід заборонено людям, які працювали помічниками цих людей. Прописано у відповідному документі «стоп» і для чиновників, які не зможуть довести походження своїх статків.

Якщо це об’єднання дійсно не є продажним, маємо шанс, що в Україні на наступних  виборах більшість отримає справжня опозиція.

 

Сергій Рахманін

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Вже три тижні в Україні не вщухає скандал, пов’язаний з е-декларуванням. Чиновники не могли вчасно подати декларації, тому що «глючив» сайт.

Голова НАЗК (Національне агентство з питань запобігання корупції) Наталія Корчак розводить руками і звалює все на Кабмін, депутати ВРУ вимагають її відставки, а зняти її не можливо. Все це дуже схоже на погано зрежисоване гумористичне шоу.

А ось розпочинати плакати потрібно саме тут:  за шість місяців НАЗК опрацювало тільки 3% декларацій, поданих восени 2016 року (!). Вже в березні-квітні цього року навалилася нова хвиля, що майже в 10 разів перевищує торішню кількість декларацій. Журналісти підрахували, що з такими темпами цей орган буде обробляти наявні декларації… мінімум 130 років.

То ж чому сайт з е-декларуванням працює з перебоями, хто зацікавлений в цьому ганебному шоу?

На перевірку декларацій – 133 роки

“НАЗК — центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику”.

Так написано на сайті агентства. І справді, все виглядало ажурно. Запустили сайт з деклараціями, змусили чиновників під загрозою кримінальної відповідальності розповідати про свої будинки, вілли, дорогі автомобілі і сотні мільйонів гривень й валюти на руках. Обіцяли аналізувати декларації і вже після перевірки передавати дані про факти корупції в прокуратуру і відкривати кримінальні провадження, саджати за грати корупціонерів.

Але чи є сенс з е-декларуванням зараз взагалі, якщо зі 103 тисяч декларацій тільки 3% вже оброблені?.. Тепер же до тих 100 тисяч необроблених декларацій приєдналися “рапорти” публічних службовців України – а це приблизно 700-800 тисяч документів. За весь цей час жодного корупціонера не покарано!

А якщо порахувати, то з такими темпами НАЗК закінчить аналізувати всі наявні на сьогоднішній день декларації… у 2150 році. Так-так. Якщо це проклятуще агентство буде аналізувати 6000 декларацій на рік, то на перевірку всіх наявних документів піде 133 роки!

Хто же керує НАЗК, САПом й спецпрокуратурою?

Експерт громадської організації «Слово і діло» Валентин Гладких каже, що біля керма НАЗК навмисно поставили некомпетентних людей, щоб вони “поховали” цей механізм – аналізувати декларації і передавати справи до прокуратури.

– Люди, які були змушені під тиском як української громадськості, так і західних партнерів започаткувати механізм електронних декларацій, прекрасно усвідомлювали потенційні наслідки запровадження такої антикорупційної ініціативи. Тому було зроблено все можливе, щоб нівелювати і убезпечити себе від найбільш небезпечних негативних наслідків. Тож не дивно, що українські політики зробили все можливе, щоб цей механізм був максимально неефективним,- стверджує Валентин Гладких. – За закон “Про запобігання корупції” голосувала Верховна Рада, депутати геть не зацікавлені в тому, щоб цей механізм насправді був дієвим.

Валентин розповідає, що кожен недобросовісний чиновник легко може приховати і не вносити свої статки в декларацію:

  • Я колишній державний службовець, заповнював цю декларацію. І якщо б у мене було що сховати і була б необхідність це зробити, то повірте, навіть я, без будь-яких високооплачуваних радників, зробив би це елементарно. Я би просто нічого зайвого не вписував. Очевидно, що люди, яким є що приховувати, зроблять це також без особливих проблем. Більше того, все в законі було прописано так, щоб унеможливити перетворення липових електроних декларацій на якийсь дієвий інструмент покарання. НАЗК наразі недієвий і безпорадний орган. Потенційно небезпечний орган було перетворено на декоративний і безпорадний шляхом призначення на посади недалеких і некомпетентних людей. Ці люди, насправді, абсолютно не зацікавлені у роботі. Вони можуть хіба що  виписувати собі премії по 200 тисяч гривень на місяць та пояснювати власну непрофесійність і неефективність дією якихось сторонніх факторів.

Експерт стверджує, що це стосується не тільки НАЗК.

–  Те саме можна сказати і про НАБУ, і про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру на чолі з паном Холодницьким, який став генералом в 30 років. Корчак собі по 200 тисяч премії виписує, а Холодницький генералом стає. Не дивно, що замість ефективних чиновників ми отримали медійних персонажів. Здається, вищезазначені особи не усвідомлюють, що вони лише чиновники, а не “зірки” шоу-бізнесу. Їхня функція – без зайвого розголосу працювати у межах наданих чинним законодавством повноважень. Натомість вони бігатють по ефірах,  відвідують вечірки з Катериною Осадчою. Світські леви і левиці! Результат діяльності усіх цих так званих антикорупціонерів закономірний і тяжіє до нуля. А коштів, до речі, на створення та утримання цих антикорупційних органів, які дедалі більше нагадують зоопарк із світськими левами і левицями, було витрачено дуже багато. І як результат – у суспільстві міцнішає думка, що всі антикорупціонери є безпорадними дегенератами, неспроможними по-справжньому протидіяти гідрі корупції. Ніхто не зробив стільки для дискредитації антикорупційної діяльності, як згадані вище особи,- емоційно додає наш експерт.

Потрібно не дати зруйнувати цей інструмент

Нардеп від партії “ВОЛЯ” Юрій Дерев’янко впевнений, що потрібно відправити у відставку главу НАЗК Наталю Корчак і вибрати п’ятого члена Нацагентства.

– Ми створили унікальний інструмент, який запрацював. Народним депутатам і всій країні потрібно не дати цей інструмент зруйнувати”, — каже Юрій Дерев’янко. – Керівник НАЗК працює незадовільно і своєю роботою дискредитує всю цю важливу і хорошу роботу, яку ми започаткували. Нам треба відправити Наталью Корчак у відставку, або вона сама має піти, і дати можливість переобрати серед членів НАЗК іншого керівника і доукомплектувати НАЗК, щоб це був незалежний орган.

Про це ж саме стверджує і Валентин Гладких.

– Втім, у жодному разі не можна допустити ліквідації і згортання діяльності НАЗК. Кажуть, що коли воно все одно не працює, то навіщо на це виділяти гроші? Так, але ми маємо розуміти, що це все є частиною одного сценарію. Все для того, щоб скасувати цей механізм з деклараціями, який  потенційно небезпечний для багатьох нинішніх можновладців. Так, на даному етапі НАЗК не дієве. І коли ми говоримо про НАЗК – це не чотири людини. Там 310 людей штату. Але якщо послухати Корчак, то можна зробити висновок, що НАЗК взагалі нічого не має робити. Вона каже, що реєстр не НАЗК робить, моніторять не вони. А я ще раз взяв і прочитав закон – все це мають робити працівники НАЗК! Таке враження, що у керівництва та працівників Агентства немає жодної відповідаьності. Корчак і її підлеглі мають просто ходити на роботу, нічого не робити – а сто тисяч гривень зарплати їй падає до кишені щомісяця. І біда в тому, що коли писали закон про протидію корупції, то там не передбачили відповідальності. І тепер ніхто не знає, як звільнити Корчак. Це питання до тих, хто писав цей закон.

Читайте також: Непрофесіоналізм міністра інфраструктури – збитки “Укрзалізниці” в 2016 році склали 7 млрд грн

У мене питання до всіх антикорупціонерів: скільки законопроектів було внесено в ВР, щоб удосконалити боротьбу з корупцією? А я вам скажу. Жодного! Скільки було притягнуто людей до відповідальності? Скільки людей спитали, чи були законими джерела їхніх статків?

Цей механізм цікавий для громадян України, але для тих, хто його створював, він є безпечним і максимально комфортним. Ну добре, задекларували слуги народу своє майно і гроші. Чому не ставлять питання про походження цих статків і про законність набуття цієї власності? Для мене НАЗК і всі ці антикорупційні органи припинили своє існування після того, як Сергій Лєщенко, на іхню думку, цілком «легально» купив квартиру.  Коли Генпрокурор каже, що він не буде викликати на допит Притулу, тому що вона зробила багато для свободи слова в Україні – то це є маячня. Тобто у нас в країні є каста недоторканих,- обурується Гладких.

Що робити з НАЗК і системою?

Політичний аналітик Ярослав Макітра впевнений, що систему спеціально знищують.

– Загалом механізм електронного декларування в Україні відбувся. Правила для чиновників доволі жорсткі і фактично не мають аналогів у світі. Щодо затягування процесу, то на це є об’єктивні та суб’єктивні причини. Величезна кількість декларацій, не усі декларанти коректно використовують систему, є перезавантаження. Є й вплив зовнішніх факторів. Політики та топ-чиновники з самого початку намагаються дискредитувати систему, і будь-який збій використовується як контрпропаганда. Також є спроби з боку політиків розширити коло декларантів на громадський сектор, щоб відвернути увагу від власних декларацій і дезорганізувати роботу НАЗК, – говорить Ярослав Макітра. – Щодо самого НАЗК, то очевидним є низький кваліфікаційний рівень спеціалістів, котрі навіть толково не можуть пояснити причини збоїв системи. Сенс у антикорупційних органах є, навіть у такому вигляді, як вони існують зараз. Але для реального покінчення з корупцією необхідна воля керівництва держави. На даному етапі правлячий клас радше готовий пожинати плоди від давно усталеної корупційної моделі функціонування держави, аніж змінювати систему. Необхідний і тиск суспільства, який або змусить діючу владу діяти або піти геть.

Читайте також: В Україні з’явилася нова прогресивна реформаторська політична сила: “ВОЛЯ” об’єдналася із рухом Саакашвілі

Наш експерт Валентин Гладких додає про те, що зараз неможливо дізнатись, звідки статки у того чи іншого чиновника.

– Був випадок, коли депутат задекларував трільйон гривень, а потім сказав, що пожартував. А у нас в законі все чітко прописано, що свідомо внесені недостовірні дані в декларацію караються кримінальною відповідальністю. Його притягнули до відповідальності? Ні. Чому? А чи розроблені критерії, за допомогою яких можна верифікувати законність походження статків? Ні. Знову ж таки – чому?!  І всіма цими питаннями має займатись, зокрема, НАЗК. Щоб цей механізм працював, потрібно змінювати законодавчу базу, – резюмує Валентин Гладких.

Нардеп Юрій Дерев’янко підтримує, що потрібно вдосконалювати антикорупційне законодавство.

  • Наталя Корчак нічого не зробила в цій частині і не запропонувала Верховній Раді жодного вирішення проблеми, — говорить Юрій Дерев’янко.

А ось те, що, на його думку, потрібно зробити терміново:

– Зберегти незалежність НАЗК

– Обрати п”ятого члена НАЗК, якого ніхто не обрав до цього часу

– Припинити саботаж, в тому числі урядовий, тому, що саме уряду підпорядкований Держспецзв’язку, до складу якого входить  ДП “Українські спеціальні системи”, яке є адміністратором системи е-декларування.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Неизвестная история развития и упадка газодобычи в Украине.

Об этом не любят вспоминать в России, но когда-то именно Украина, а не Россия, поставляла газ всем вокруг. Правда, недолго. Старые месторождения опустели, а новые не развивались со времен Брежнева. Украинские специалисты уехали добывать газ и нефть в Сибирь, – передают Украинские реалии” со ссылкой на businessviews.com.ua.

Украина начала добывать газ раньше России

18 апреля 1921 года в городке Дашава Львовской области начала работу газовая скважина. А уже в 1922 году был сооружен газопровод Дашава—Стрый, который позже продлили к Дрогобычу. Через семь лет запустили еще две магистрали: Дашава—Львов и  Стрый—Моршин—Долина—Выгода.

газопровод Дашава-Львов

Газопровод Дашава-Львов

В 1940 году Украина добывала в два раза больше газа, чем Россия

В статистическом ежегоднике “Народное хозяйство СССР” можно найти интересные данные: в 1940 году Украина добывала 495,1 млн м3 газа, а Россия — 209,9 млн м3. РСФСР обогнала УССР в газодобыче уже после войны.

добыча газа в Укриане, России и СССР

Когда-то Украина добывала больше газа, чем Россия. Данные из статистического ежегодника “Народное хозяйство СССР”.

До начала второй мировой 60% разведанных советских запасов газа находились в Украине

В 1940 году в Советском Союзе было всего разведано 15,2 млрд кубометров газа. Из них в Украине было 9 млрд. При этом потребление газа в нашей стране было невысоко, а райцентры Львовской области, где и распологались основный запасы топлива, даже не были газифицированы.

В 50-е годы Москва потребляла львовский газ

В 1948 году был построен газопровод “Дашава-Киев” — самая длинная газовая магистраль в Европе длинной 534,4 км. Проектная мощность составляла 2 млрд м3  газа в год. Столько газа Киев просто не мог потребить. Но уже через год стало понятно, зачем заложили такую пропускную способность — началось строительство первой очереди газопровода Дашава-Киев-Брянск-Москва. По этой магистрали большинство добытого во Львовской области газа отправлялось на Москву.

Читайте також: Сьогодні в Хабаровську молодий хлопець , зайшов у відділення ФСБ і розстріляв всіх, кого встиг. – блогер

дашава — киев — москва

Газопровод Дашава-Киев-Москва

Украина добывала треть советского газа

Еще 40 лет назад Украина добывала в два раза больше газа, чем она потребляет сегодня. Рекордный показатель добычи составляет  68,7 млрд м3 — это больше 30% от общесоюзного показателя. В 2016 году Украина потребила 30,3 млрд м3.

динамика добычи газа в Украине

Динамика добычи газа в Украине. Источник: “Энергетика: история, настоящее и будущее”

В советские времена из Украины выкачали 500 млрд м3

Только из прикарпатских месторождений и лишь в Россию и соцстраны было выкачано около 500 млрд кубометров газа. При нынешнем уровне потребления этого количества топлива хватило бы почти на 17  лет. Украинский газ с 1960 года поставлялся в Беларусь, с 1961 — в Прибалтику, с 1966 — в Молдову. В 1967 году по газопроводу “Братство” топливо пошло в Чехословакию, Австрию, а позже в Румынию и в Болгарию. В 1975 году к списку стран, которые потребляли украинский газ, добавилась еще и Венгрия.

Новые месторождения в Украине не развивались со времен Брежнева

Начиная со второй половины 70-х годов добыча в Украине падала. Старые месторождения исчерпались, а новые не развивались. Вот почему мы вынуждены были два десятка лет независимости покупать “дешевый” газ у РФ и только сейчас восстанавливаем мощности. Сегодня Украина добывает 20,2 миллиардов м3 газа.

Газ в Украине: статистика

Газовая статистика Украины. Источник: “Укртрансгаз”

Сейчас в Москве об этом предпочитает не вспоминать

В России любят шантажировать Украину вентилем на газовой трубе, и всякий раз напоминать о своей доброте — они же продают нам газ “практически даром”. Но почему-то забыли о том, что раньше варили щи на газе, который добывали львовяне. Статистическую информации о многолетнем использовании газопровода Дашава—Москва найти сложно.

А теперь смотри, как сложилась история. Украина начала добычу раньше, российские специалисты ездили перенимать опыт на Львовщину, а потом, когда в РСФСР тоже начали добывать газ, их переманивали туда. С тех пор на российских газовых и нефтяных месторождениях работает много украинцев. А в Украине инвестиции в добычу начинаются только сейчас, и десятилетиями Украина покупала газ у другой, как оказалось, вражеской страны.

Украинцы уже осознали, что газ — это еще и инструмент влияния на другие страны. Россия поняла это давно и активно этим пользуется.


Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO

Потужне політичне формування “Рух нових сил” 19 квітня на площі біля Верховної Ради поповнилося новими союзниками:

До лав “Руху” приєдналася партія “ВОЛЯ”. За мету очільники політсил проголосили боротьбу з корупцією,олігархами і створення нової політичної еліти країни.Першим на урочистому заході виступив народний депутат від “ВОЛІ” Юрій Дерев’янко:“Усі українці давно спостерігають за новими реформаторськими політичними партіями й очікують їх обєднання. Саме тому політична партія “ВОЛЯ” сьогодні об’єдналася з “Рухом нових сил” Саакашвілі”.Народний обранець повідомив, що прогресивні політсили виконують наявний в соціумі запит на згуртування реформаторських сил.“Ми реалізуємо волю наших українців. Ми повинні згуртуватися навколо перемоги і розвитку України. Реальні зміни в цій країні зможуть зробити тільки нові люди, які стоять тут поруч з нами”, – відзначив політик.За його словами, партія “ВОЛЯ” має спільні ідеологічні переконання, цінності, спільне бачення із “Рухом нових сил” способу впровадження змін та реформ.

Щоб змінити країну, депутат від “ВОЛІ” пропонує робити швидкі і чіткі кроки.“Ми не маємо коли чекати і зволікати, торгуватися з олігархами. Боротьба із системою не має бути повільною – ми повинні це робити швидко і рішуче”, – говорить Юрій Дерев’янко.Стара політична система сама себе реформувати не може,оскільки для олігархії вона є сенсом існування. А корупція – це метод її роботи. Тому якщо сьогодні ліквідувати корупційні механізми і олігархат, то це буде самогубством для старої системи.“Те, що об’єднання пройшло на цій площі, є дуже символічним. Тому що тут за нашими спинами постає велика Україна, і тепер це об’єднання має велику відповідальність перед державою”, – наголосив волієць.

Також він закликав приєднуватися до лав нового об’єднання інші політсили та організації, які мають спільні цінності і переконання з новоутвореним об’єднанням реформаторів.Екс-президент Грузії М. Саакашвілі теж виступив на мітингу. Він наголосив на важливості змін.“Це початок дуже гарного шляху. Нарешті процес об’єднання стартував. Верховна Рада, яка 25 років “розводила”український народ, цього більше не робитиме, бо ми не дозволимо”, – каже Михеїл Саакашвілі.Він повідомив, що коли в Раду прийде більшість, яка представляє справжню Україну, то можна буде вже за перший тиждень зняти депутатську недоторканність, прийняти необхідні закони за місяць-півтора, а за півроку засудити всіх корупціонерів.На його думку, масштабне економічне зростання – це максимально рік інтенсивної роботи, у разі якщо є реальна воля на те.

Саакашвілі висловив своє захоплення представниками “ВОЛІ”і розповів, чому для нього ця політсила є привабливою.“Побачивши вас вперше, я був дуже позитивно вражений вашим ентузіазмом, вашими прагненнями щось змінити, вашою чесністю. Тоді я для себе вирішив, що в будь-якому разі ми будемо разом”, – сказав екс-президент Грузії.Також політик чітко дав зрозуміти, що за президентське крісло він боротися не збирається:“Там, де два українці, там три гетьмани. Ніяких претензій на гетьманську булаву я не пред’являтиму. Але в мене все ж є амбіції – разом з вами все змінити”.М. Саакашвілі пояснив, чому теперішню українську владу не варто вважати кращою, ніж попередню.“Економічне зростання відсутнє. Занепадає промисловість і вмирає українське село. Працездатне населення виїздить за кордон, а сепаратисти активізувалися по всіх областях”, – каже екс-очільник Грузії.

До прогресивного об’єднання реформаторів, як повідомив М. Саакашвілі, приєдналися вже дев’ять міських голів і 500 депутатів різних рівнів.

“Ми маємо якісно змінити структуру влади в Україні. І нас сприйматимуть серйозно, це помітно вже зараз. Ми тут всерйоз і надовго, – говорить грузинський політик. – Я не налаштований аби пояснювати чому раніше все не вийшло.Проте, доведу, що все вийде і разом з вами. Я налаштований йти до кінця і перемагати”.Представниця “ВОЛІ” Ольга Галабала підсумувала виступи політиків, акцентувавши увагу на важливості цього історичного моменту для всіх українців:“Ми об’єднуємося не заради чергових виборів чи мандатів,а заради того, щоб почати об’єднання прогресивних нових сил проти старої корумпованої олігархічної системи”.За її словами, “Рух нових сил” – це не просто ще одна політична сила, а це об’єднання різних партій, громадсько-політичних рухів, громадських активістів, які повністю готові зараз взяти на себе відповідальність за те, що буде відбуватися в Україні.“Уже не повинно бути зайвих суперечок, що нам нема з кого обирати. Адже ми створюємо нову політичну еліту держави. Нове покоління українців згуртувалося в “Рух нових сил”, – відзначила Ольга.

Представниця “ВОЛІ” наостанок показала декларацію відповідності членства в “Русі нових сил”, яка гарантуватиме всім українцям, що представники колишньої корумпованої системи не ввійдуть до команди об’єднання. А Михайло Саакашвілі ще раз звернувся до всіх прогресивних політсил, аби ті приєднувалися до руху.


 

Шановним патріотам і тим, хто бажає підтримати Україну і знати набагато більше ?!!!!

Підтримай українский проект –лайк на сторінку, ставай одним з нас, ставай поруч з нами!!! Слава Україні!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці:  Група УКРАЇНЦІ – ЄДНАЙМОСЯ! Фейсбук. Підтримай Україну! Тисни лайк та поширюй!

Приєднуйтесь до обговорення новин у Фейсбуці: POLITINFO